Рішення

від 21.10.2015 по справі 910/20201/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2015Справа №910/20201/15

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «АВ ТЕК ЛТД» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вітал плюс» простягнення 146 488,81 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:не з'явився від відповідача:Костенко І.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВ ТЕК ЛТД» (надалі - ТОВ «АВ ТЕК ЛТД») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вітал плюс» (надалі - ТОВ «ТД «Вітал плюс») про стягнення 146 488,81 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору на транспортно-експедиційне обслуговування №030214-В від 03.02.2014 р. відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті вартості послуг не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 84 472,94 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 11 527,67 грн., 3% річних у розмірі 2 423,10 грн. та інфляційних у розмірі 48 065,10 грн. за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.08.2015 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 31.08.2015 р.

31.08.2015 р. представником відповідача до канцелярії суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на ненастання строку оплату наданих послуг.

Судове засідання, призначене на 31.08.2015 р., не відбулося та було перенесено на 09.09.2015 р.

В судових засіданнях 09.09.2015 р. та 23.09.2015 р. судом оголошувалась перерва на 23.09.2015 р. та 21.10.2015 р. відповідно.

Представник позивача, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, а його пояснення стосовно суті спору були заслухані судом в попередніх судових засіданнях.

Представник відповідача в судове засідання з'явилася, надала пояснення стосовно суті спору та докази часткової оплати суми основного боргу.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.02.2014 р. між ТОВ «АВ ТЕК ЛТД» (експедитор) та ТОВ «ТД «Вітал плюс» (замовник) був укладений договір на транспортно-експедиційне обслуговування №030214-В (надалі - «Договір»), відповідно до п. 1.1 якого замовник зобов'язується надавати для перевезення вантажі та оплачувати послуги перевезення, а експедитор зобов'язується надавати транспорті послуги по транспортуванню вантажів за заявками замовника по території України.

Згідно з п. 5.1 Договору вартість послуг експедитора погоджується сторонами в заявках на організацію перевезення. Експедиторською винагородою вважається сума коштів, що залишилася на розрахунковому рахунку експедитора, після сплати вартості перевезення та інших послуг, що надаються замовнику згідно заявки.

За змістом п. 5.2 Договору оплата проводиться за здійсненні перевезення та сплачується замовником експедитору протягом 30 банківських днів з моменту надання наступних документів:

- оригінал заявки на продукцію, завірений підписом та печаткою отримувача;

- по одному екземпляру довіреності на отримання ватажу на кожного отримувача;

- 3-й екземпляр товарно-транспортної накладної на всі здійснені перевезення з відмітками отримувачів про отримання товару;

- по одному екземпляру видаткових накладних на товар на кожного отримувача, з відмітками отримувачів про отримання товару;

- по одному екземпляру видаткових накладних на піддони на кожного отримувача, з відмітками отримувачів про отримання піддонів (за наявності);

- рахунку на оплату;

- податкові накладні;

- акти приймання-передачі виконаних робіт (послуг), підписані експедитором.

На виконання умов Договору у період з 10.06.2014 р. по 07.07.2014 р. на підставі заявок відповідача позивачем було надано послуги на загальну суму 295 450,00 грн., а відповідачем частково оплачено надані послуг на суму 210 977,06 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними та актом звірки взаємних розрахунків станом на 17.06.2015 р.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 84 472,94 грн.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуги на загальну суму 295 450,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними та актом звірки взаємних розрахунків станом на 17.06.2015 р.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 5.2 Договору грошове зобов'язання відповідача по сплаті заборгованості за надані позивачем послуги повинно було бути виконане протягом 30 банківських днів з моменту надання перелічених в такому пункті документів.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Долучена позивачем до матеріалів справи копія опису вкладення від 02.07.2014 р. не може бути належним доказом направлення відповідачу вказаних в такому описі документів з огляду на відсутність відбитку печатки установи, яка здійснювала відправлення кореспонденції.

Також не приймаються судом до уваги в якості належних та допустимих доказів накладна №0065644 від 02.07.2014 р. та поштова квитанція від 02.09.2015 р., оскільки з вказаних документів неможливо встановити які саме відправлення направлялися відповідачу у справі.

При цьому, під час розгляду справи в судовому засіданні 23.09.2015 р. позивачем було надано опис вкладення у цінний лист від 11.09.2015 р., на якому проставлений календарний штемпель відділення поштового зв'язку, а також поштову квитанцію від 12.09.2015 р. про направлення на адресу відповідача переліку документів, передбачених приписами п. 5.2 Договору.

Таким чином, передбачені п. 5.2 Договору документи були направлені на адресу відповідача 12.09.2015 р., що підтверджено належними та допустимими в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України доказами, і отримані відповідачем 16.09.2015 р. згідно Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013 р.

Відповідачем частково оплачено вартість наданих послуг на суму 210 977,06 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 17.06.2015 р.

Відтак, заборгованість відповідача за надані послуги становить 84 472,94 грн., а строк виконання грошового зобов'язання відповідача по оплаті наданих послуг на момент звернення позивача із позовом до суду настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору за надані послуги станом на момент звернення до суду із позовною заявою у розмірі 84 472,94 грн.

В судовому засіданні 21.10.2015 р. представником відповідача були надані платіжні доручення №1060 від 30.09.2015 р., №1117 від 08.10.2015 р., №1147 від 15.10.2015 р. та №1163 від 20.10.2015 р. про перерахування на користь позивача суми основної заборгованості у розмірі 38 000,00 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що позовну заяву №1/3107 від 31.07.2015 р. позивачем було подано до суду 03.08.2015 р., що підтверджується відтиском поштового штемпеля на конверті.

Відповідач погасив суму основної заборгованості у розмірі 38 000,00 грн. після подання позовної заяви.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 38 000,00 грн. підлягає припиненню згідно п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки погашення боргу здійснено після звернення позивача до суду.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з ТОВ «ТД «Вітал плюс» на користь ТОВ «АВ ТЕК ЛТД» заборгованості у розмірі 46 472,94 грн.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 11 527,67 грн., 3% річних у розмірі 2 423,10 грн. та інфляційних у розмірі 48 065,10 грн. за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у період з 15.08.2014 р. по 30.07.2015 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по оплаті наданих послуг не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню, 3% річних та інфляційні за період прострочення з 15.08.2014 р. по 30.07.2015 р., проте судом було встановлено факт настання строку оплати тільки після отримання відповідачем всіх передбачених приписами п. 5.2 Договору документів, направлених йому цінним листом від 12.09.2015 р.

Таким чином, у період з 15.08.2014 р. по 30.07.2015 р. простроченого зобов'язання відповідача з оплати наданих послуг не існувало, а відтак підстави для стягнення з нього пені у розмірі 11 527,67 грн., 3% річних у розмірі 2 423,10 грн. та інфляційних у розмірі 48 065,10 грн. відсутні.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «ТД «Вітал плюс» на користь ТОВ «АВ ТЕК ЛТД» заборгованості у розмірі 46 472,94 грн.

В іншій частині (пеня у розмірі 11 527,67 грн., 3% річних у розмірі 2 423,10 грн. та інфляційні у розмірі 48 065,10 грн.) необхідно відмовити з викладених підстав.

Провадження у справі в частині стягнення суми основної заборгованості у розмірі 38 000,00 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ ТЕК ЛТД» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вітал плюс» (03115, м. Київ, вул. Федора Кричевського, 19; ідентифікаційний код 36888744) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ ТЕК ЛТД» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Кам'янська, 36; ідентифікаційний код 38938770) заборгованість у розмірі 46 472 (сорок шість тисяч чотириста сімдесят дві) грн. 94 коп. та судовий збір у розмірі 1 689 (одна тисяча шістсот вісімдесят дев'ять) грн. 46 коп. Видати наказ.

3. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 38 000,00 грн. припинити.

4. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.10.2015 р.

Суддя В.П. Босий