Рішення

від 19.10.2015 по справі 911/3271/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51 Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2015 р. Справа № 911/3271/15

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь»

до Сільськогосподарського підприємства «Промінь»

про стягнення 219285,91 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача : ОСОБА_1, довір. № 397 від 01.10.2015 р.

від відповідача : ОСОБА_2, довір. № 17/06-01 від 01.06.2015 р.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь» (далі - позивач, ПАТ «Банк «Київська Русь») звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Сільськогосподарського підприємства «Промінь» (далі - відповідач, СГП «Промінь») про стягнення 219285,91 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення 23.08.2011 р. з СГП «Промінь» кредитного договору № 33811-20/11-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії, згідно якого банк зобов'язувався надати СГП «Промінь» кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 2000000,00 грн., а відповідач - повернути всі отримані в межах кредитної лінії суми кредиту.

Згідно умов договору позивач відкрив позичальнику відновлювальну кредитну лінію, проте СГП «Промінь» не виконало свої зобов'язання за договором, укладеним з позивачем, у визначені договором строки не погасило заборгованість з повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом, у зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 160829,00 грн. основного боргу, 13574,30 грн. відсотків, 2331,41 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 27590,33 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 1165,71 грн. згідно з п. 8.2 договору, 1165,71 грн. 30% річних за несвоєчасну сплату відсотків, 13795,16 грн. 30% річних за несвоєчасне повернення кредиту.

Розгляд справи відкладався.

28.08.2015 р. до господарського суду Київської області СГП «Промінь» було подано заперечення б/н від 25.08.2015 р., відповідно до яких відповідач просить суд зобов'язати позивача зарахувати кошти СГП «Промінь» на р/р № 2600514583001 в сумі 160408,00 грн. в погашення кредиту за договором № 33811-20/11-1; зобов'язати позивача припинити нарахування штрафних санкцій та скасувати безпідставно нараховані штрафні санкції, пов'язані із виникненням заборгованості у зв'язку з блокуванням банком розрахункового рахунку відповідача, починаючи з 26.03.2015 р. по даний час, та зобов'язати позивача видати довідку про відсутність заборгованості СГП «Промінь» перед ПАТ «Банк «Київська Русь» за кредитним договором № 33811-20/11.

Так, відповідач зазначив, що заборгованість, яка є предметом розгляду у даній справі виникла з вини позивача у зв'язку з тим, що механізм зарахування плати за кредит відповідно до п. 4.1 розділу 4 договору визначає перерахування коштів СГП «Промінь» із розрахункового рахунку на позичковий рахунок. Платіжна система «клієнт-банк» не працювала, відповідач подав до банку платіжні доручення від 27.03.2015 р. № 2150 та № 2151 з призначенням оплати чергового платежу по кредиту (тіла кредиту та відсотків відповідно) з розрахункового рахунку, як і передбачено умовами кредитного договору. Банк прийняв у відповідача платіжні доручення, але жодних проведень по цих платіжних дорученнях з розрахункового рахунку відповідача (позичальника) не було зроблено. Між тим, кошти в сумі 160408,00 грн. СГП «Промінь» залишило на розрахунковому рахунку саме для чергового погашення кредиту. Надалі позивач відмовляється приймати платіжні доручення щодо погашення кредиту, не надаючи при цьому жодних письмових пояснень.

Отже, за твердженням відповідача, позивач заблокував кошти СГП «Промінь» на його розрахунковому рахунку, не даючи при цьому вчасно і в повній мірі виконати кредитні зобов'язання, передбачені договором, порушуючи при цьому п. 4.9 та пп. 5.2.7 п. 5.2 договору.

26.03.2015 р. відповідачем було подано позивачу лист № 5 з пропозицією зарахувати кошти, які знаходяться на розрахунковому рахунку позивача № 2600514583001 в сумі 160408,00 грн., для погашення кредиту, але відповіді не надійшло.

Крім того, Постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків 06.07.2015 р. було винесено рішення про задоволення позовних вимог СГП «Промінь» до ПАТ «Банк «Київська Русь», у якому зазначено, що заборгованість за договором № 33811-20/11-1 від 23.08.2011 р. СГП «Промінь» перед позивачем має бути погашена повністю з розрахункового рахунку відповідача № 2600514583001, на якому заблоковані кошти в сумі 160408,00 грн.

07.09.2015 р. до господарського суду Київської області ПАТ «Банк «Київська Русь» було подано заяву б/н від 01.09.2015 р. про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 160829,00 грн. основного боргу, 13574,30 грн. відсотків, 2331,41 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 27590,33 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 1165,71 грн. 30% річних за несвоєчасну сплату відсотків, 13795,16 грн. 30% річних за несвоєчасне повернення кредиту.

14.09.2015 р. у судовому засіданні представник відповідача надав суду клопотання б/н від 14.09.2015 р. про продовження розгляду справи на 15 днів понад строк, встановлений ч. 1 ст. 69 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.09.2015 р. було продовжено строк розгляду справи на 15 днів.

У судовому засіданні 19.10.2015 р. представник позивача надав суду пояснення б/н від 15.10.2015 р., відповідно до яких банк зазначив, що відповідно до постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 р. № 190 Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь» віднесено до категорії неплатоспроможних, а згідно рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 19.03.2015 р. № 61 запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 20.03.2015 р. до 19.06.2015 р. включно. Згідно рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 15.06.2015 р. № 185, здійснення тимчасової адміністрації продовжено до 19.07.2015 р. (включно). Постановою Правління Національного банку України від 16.07.2015 р. № 460 було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь».

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», під час тимчасової адміністрації не здійснюється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі - шляхом договірного списання), поєднанням боржника і кредитора в одній особі.

Відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, зокрема, щодо майнових зобов'язань, які здійснюються виключно у межах процедури ліквідації банку.

Таким чином, у спірних правовідносинах відповідач СГП «Промінь» виступає кредитором, а позивач ПАТ «Банк «Київська Русь» - боржником, і оскільки відповідач 27.03.2015 р. звернувся до позивача з вимогою про перерахування коштів з поточного рахунку у період запровадження у банку тимчасової адміністрації, то виконання зазначеної операції банком обмежувалося положеннями п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» в редакції, чинній на час виникнення спору.

У судовому засіданні 19.10.2015 р. представник відповідача надав суду докази часткового погашення основного боргу за кредитом в сумі 160408,98 грн. та погашення відсотків за тілом кредиту в сумі 21982,83 грн.

Представник позивача у судовому засіданні 19.10.2015 р. позовні вимоги підтримав та зазначив про часткове погашення відповідачем заборгованості за договором № 33811-20/11-1 від 23.08.2011 р.

У судовому засіданні 19.10.2015 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

23.08.2011 р. між Публічним акціонерним товариством «Банк «Київська Русь» (банк) та Сільськогосподарським підприємством «Промінь» (позичальник) було укладено кредитний договір № 33811-20/11-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії, відповідно до п. 1.1 якого банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію та зобов'язується надавати кредитні кошти у розмірі та на умовах, визначених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти та інші платежі. Кредит надається в грошовій формі на наступних умовах: ліміт кредитної лінії - 2000000,00 грн.; кінцевий термін повернення кредиту - 22.08.2012 р.; ціль використання - поповнення обігових коштів; процентна ставка за користування - 19% річних.

Згідно з п. 2.1 договору для обліку строкової заборгованості позичальника за кредитом банк відкриває позичальнику позичковий рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ «Банк «Київська Русь», код банку (МФО) 319092.

Відповідно до п. 4.1 договору повернення кредиту позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на позичковий рахунок. Остаточне повернення кредиту (заборгованість за всіма отриманими відповідно до договору окремими частинами кредиту), нарахованих процентів та можливих штрафних санкцій позичальник зобов'язаний здійснити не пізніше кінцевого терміну повернення кредиту.

Пунктами 4.3 - 4.5 договору встановлено, що проценти за користування кредитом нараховуються за період з дня списання кредитних коштів позичкового рахунку по дату кінцевого терміну повернення кредиту. Проценти нараховуються на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році. Нарахування банком процентів здійснюється щомісячно за період з 1-го числа поточного місяця по останній календарний день поточного місяця включно та у день остаточного повернення кредиту. День повернення кредитних коштів в часовий інтервал при розрахунку процентів не включається. Сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк з 25-го числа по останній робочий день поточного місяця на рахунок в ПАБ «Банк «Київська Русь», виходячи із фактичної заборгованості за кредитом. У випадку порушення позичальником встановлених цим пунктом строків сплати процентів, сума несплачених в строк процентів вважається простроченою, переноситься Банком на рахунки для обліку прострочених нарахованих доходів. Проценти, нараховані за останній (неоплачений) період користування кредитом, сплачуються одночасно з остаточним поверненням кредиту.

У відповідності з п. 8.1 договору у випадку порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним та/або винагород банку, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

У випадку порушення позичальником строків (термінів) повернення кредиту або процентів позичальник зобов'язаний сплатити суму заборгованості за кредитом, нарахованими процентами та іншими платежами згідно з договором, з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 30% річних від простроченої суми, за весь час прострочення (п. 8.2 договору).

Згідно з п. 8.6 договору позичальник зобов'язаний сплатити нараховані штрафні санкції за весь час прострочення ним виконання своїх зобов'язань за договором, починаючи з дня, наступного за днем, коли зобов'язання мало бути виконане, до дня його фактичного виконання.

Відповідно до п. 9.2 договору банк має право зупинити подальше кредитування позичальника та/або вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів, комісій та штрафних санкцій, що передбачені цим договором, а також відшкодування збитків, завданих банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником та/або іншими особами, що є поручителями позичальника (в т.ч. гарантами, майновими поручителями та ін.), умов даного договору та/або угод (договорів), укладених у забезпечення виконання позичальником зобов'язань (договорів забезпечення) за цим договором, а позичальник зобов'язаний протягом 5 календарних днів з дати надіслання банком відповідної вимоги, або в інший строк, встановлений у відповідній вимозі банку, повернути суму заборгованості за кредитом, що залишилась, сплатити проценти, винагороди, інші платежі за договором та штрафні санкції, а також відшкодувати збитки, завдані банку, у разі настання будь-якого з випадків, зокрема, порушення позичальником строків (термінів) сплати платежів, що встановлені умовами даного договору.

Згідно положень п. 10.1 кредитного договору, цей договір набуває чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін та діє по дату повного виконання позичальником зобов'язань за цим договором.

Позивачем та відповідачем, шляхом підписання договорів від 10.11.2011 р., від 25.06.2012 р., від 26.02.2013 р., від 26.06.2014 р. було внесено зміни до кредитного договору щодо розміру процентної ставки за користування кредитом, кінцевої дати повернення кредиту, термінів сплати відсотків за користування кредитними коштами.

На виконання умов кредитного договору позивачем було надано відповідачу кредит та перераховано суму кредитних коштів, що підтверджується виписками з особового рахунку Сільськогосподарського підприємства «Промінь» у ПАТ «Банк «Київська Русь».

Вищезазначене свідчить про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за кредитним договором в частині надання кредиту.

Проте, позичальник свої зобов'язання щодо сплати процентів за користування кредитом та повернення кредиту не виконав, у зв'язку з чим внаслідок порушення останнім умов кредитного договору № 33811-20/11-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 23.08.2011 р., відбулося прострочення повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, у зв'язку з чим позивач і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Приписами ч. 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 1049 цього ж кодексу передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056 Цивільного кодексу України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом встановлено, що 09.10.2015 р. СГП «Промінь» частково розрахувалось з ПАТ «Банк «Київська Русь» за кредитним договором № 33811-20/11-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 23.08.2011 р. за тілом кредиту в сумі 160408,98 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 123 від 09.10.2015 р.

З урахуванням викладеного, провадження у справі в частині стягнення 160408,98 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України за відсутності предмету спору.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 33811-20/11-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 23.08.2011 р., з урахуванням викладеного та з'ясування судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем за неповернутим кредитом у сумі 420,02 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також позов ПАТ «Банк «Київська Русь» містить вимоги про стягнення відсотків за користування кредитом.

Розмір відсотків, визначений банком, становить 13574,30 грн. за період з 26.02.2015 р. до 12.06.2015 р.

Судом встановлено, що 13.10.2015 р. СГП «Промінь» розрахувалось з ПАТ «Банк «Київська Русь» за кредитним договором № 33811-20/11-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 23.08.2011 р. за відсотками у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 128 від 13.10.2015 р.

З урахуванням викладеного, провадження у справі в частині стягнення 13574,30 грн. відсотків за користування кредитом підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України за відсутності предмету спору.

Крім того, позивач просить суд стягнути із відповідача пеню, передбачену п. 8.1 договору № 33811-20/11-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 23.08.2011 р.

Як зазначалось вище, пунктом 8.1 договору передбачено, що у випадку порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним та/або винагород банку, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення, а п. 8.6 договору передбачено, що позичальник зобов'язаний сплатити нараховані штрафні санкції за весь час прострочення ним виконання своїх зобов'язань за договором, починаючи з дня, наступного за днем, коли зобов'язання мало бути виконане, до дня його фактичного виконання.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З долученого до матеріалів справи розрахунку пені вбачається, що позивачем було визначено розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 01.04.2015 р. до 17.07.2015 р. в сумі 27590,33 грн., який є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв'язку з чим пеня за несвоєчасне повернення кредиту підлягає стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.

З долученого до матеріалів справи розрахунку пені вбачається, що позивачем було визначено розмір пені за несвоєчасну сплату відсотків за період з 01.04.2015 р. до 17.07.2015 р. в сумі 2331,41 грн., який є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв'язку з чим пеня за несвоєчасну сплату відсотків підлягає стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.

Окрім того, позовна заява містить вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та 30% річних.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, зазначеним вище п. 8.2 договору передбачено, що у випадку порушення позичальником строків (термінів) повернення кредиту або процентів позичальник зобов'язаний сплатити суму заборгованості за кредитом, нарахованим процентам та іншим платежам згідно з договором, з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 30% річних від простроченої суми, за весь час прострочення.

З долученого до матеріалів справи розрахунку 30% річних вбачається, що позивачем було визначено розмір 30% річних за несвоєчасну сплату відсотків у сумі 1165,71 грн. за період з 01.04.2015 р. до 17.07.2015 р., який є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв'язку з чим 30% річних за несвоєчасну сплату відсотків підлягають стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.

Розмір 30% річних за несвоєчасне повернення кредиту позивачем було визначено в сумі 13795,16 грн. за період з 01.04.2015 р. до 17.07.2015 р., який є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв'язку з чим 30% річних за несвоєчасне повернення кредиту також підлягають стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» у повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи, що приписами Закону України «Про судовий збір» відповідач у справі не звільнений від сплати судового збору, відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача, з урахуванням здійснення відповідачем сплати частини суми основного боргу та процентів за користування кредитом вже в процесі розгляду даної справи.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Припинити провадження в частині стягнення заборгованості за кредитом в сумі 160408,98 грн. та в частині стягнення відсотків у сумі 13574,30 грн.

2. У решті позовні вимоги задовольнити повністю.

3. Стягнути з Сільськогосподарського підприємства «Промінь» (09634, Київська обл., Рокитнянський р-н, с. Синява, вул. Шевченка, 101, код 04302427) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» (04071, м. Київ, вул. Хорива, 11а, код 24214088) - 420 (чотириста двадцять) грн. 02 коп. основного боргу, 27590 (двадцять сім тисяч п'ятсот дев'яносто) грн. 33 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 2331 (дві тисячі триста тридцять одну) грн. 41 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 13795 (тринадцять тисяч сімсот дев'яносто п'ять) грн. 16 коп. 30% річних за несвоєчасне повернення кредиту, 1165 (одну тисячу сто шістдесят п'ять) грн. 71 коп. 30% річних за несвоєчасну сплату відсотків.

4. Стягнути з Сільськогосподарського підприємства «Промінь» (09634, Київська обл., Рокитнянський р-н, с. Синява, вул. Шевченка, 101, код 04302427) в доход Державного бюджету України 4385 (чотири тисячі триста вісімдесят п'ять) грн. 72 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 26.10.2015 р.

Суддя В.М. Бабкіна