ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.10.2015р. Справа №914/2985/15
Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., при секретарі судового засідання Білані О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дукат», с.Бортятин Мостиського району Львівської області
про стягнення штрафу та пені.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - представник;
від відповідача: ОСОБА_2 - представник.
Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, за клопотанням присутніх представників сторін в судовому засіданні не проводилася технічна фіксація судового процесу.
Суть спору : На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дукат» про стягнення до державного бюджету штрафу у розмірі 30000грн. 00коп. та пені у розмірі 29700грн. 00коп.
Ухвалою суду від 28.08.2015р. порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 22.09.2015р. З метою повного і всестороннього з'ясування всіх обставин спору, для забезпечення принципу змагальності, враховуючи невиконання сторонами в повному обсязі вимог попередніх ухвал суду, а також надання сторонам можливості для добровільного врегулювання спору, в судових засіданнях 22.09.2015р. та 13.10.2015р. оголошувались перерви.
В судове засідання 20.10.2015р. представник позивача явку забезпечив, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та у поясненнях (вх.№44352/15 від 16.10.2015р.) і просить суд позов задоволити.
В судове засідання 20.10.2015р. представник відповідача явку забезпечив, проти позову заперечив з підстав, викладених у заяві (вх.№43834/15 від 13.10.2015р.) про застосування наслідків спливу позовної давності і просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.
За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно вимог ст.ст.4-2, 4-3 ГПК України, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявленні клопотань та здійсненні інших процесуальних прав.
Дослідивши подані суду документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд Львівської області,
в с т а н о в и в:
Рішенням адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 13.09.2013р. №232 у справі №3-13-157/2013 (далі по тексту - рішення) визнано, що ТзОВ «Дукат» не подавши інформацію територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України строки, вчинило порушення, що передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції». За порушення, вказане в пункті 1 резолютивної частини рішення, відповідно до абзацу 4 частини 2 статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», накладено штраф на ТзОВ «Дукат» у розмірі 30000грн. 00коп., який належало сплатити у двомісячний строк з дня одержання рішення. Також, уданому рішенні роз'яснено можливість оскарження рішення Антимонопольного комітету та визначено строк для його добровільного виконання.
Згідно з ч.1 та ч.6 ст.40 Господарського кодексу України державний контроль за дотриманням антимонопольно-конкурентного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюється Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень, визначених законом. Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у встановленому законом порядку розглядають справи про недобросовісну конкуренцію та інші справи щодо порушення антимонопольно-конкурентного законодавства, передбачені законом.
Приписами ст.7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має, зокрема, повноваження розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами.
Згідно із ч.1 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення становлять систему органів Антимонопольного комітету України, яку очолює Голова Комітету. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України приймається від імені територіального відділення Антимонопольного комітету України (згідно з положеннями статей 1, 6, 12 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").
Згідно ч.ч.2 та 3 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надіслано рішення Антимонопольного комітету України від 13.09.2013р. №232 у справі №3-13-157/2013 за адресою: 81342, Львівська область, Мостиський район, с.Бортятин, вул.Польова, 1, за місцезнаходженням ТзОВ «Дукат», однак конверт повернувся, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №7900507492912, поштовим конвертом та довідкою поштового зв'язку із зазначенням: за закінченням терміну зберігання. Також позивач в газеті Урядовий Кур'єр №154 (5283) від 23.08.2014р. оприлюднив інформацію щодо прийнятого рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 13.09.2013р. №232 у справі №3-13-157/2013.
Згідно із Витягу з державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходження юридичної особи - ТзОВ «Дукат» є: 81342, Львівська область, Мостиський район, с.Бортятин, вул.Польова, 1.
Частиною 1 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).
Відтак, за даних обставин, рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 13.09.2013р. №232 у справі №3-13-157/2013 вважається таким, що вручене відповідачу.
Суду не подано доказів в підтвердження оплати штрафу у встановлений строк, а також не подано доказів того, що зазначене рішення Антимонопольного комітету відповідачем було оскаржено, переглянуто органами Антимонопольного комітету в порядку ст.58 Закону України "Про захист економічної конкуренції" або господарським судом в порядку ст.60 вказаного Закону, і за результатами перегляду змінено або скасовано.
Відповідно до ч.5 ст.56 Закону України В«Про захист економічної конкуренціїВ» за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. У зв'язку із неоплатою відповідачем штрафу, позивачем проведено нарахування пені, розмір якої становить 29700грн. 00коп.
Частиною 7 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені, органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.
Відповідно до ч.9 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.
У заяві (вх.№43834/15 від 13.10.2015р.) про застосування наслідків спливу строків позовної давності, представник відповідача, посилаючись на ч.1 ст.223 ГК України та ст.ст.256, 257, ч.1, п.1 ч.2 ст.258, ч.1 ст.261, ч.4 ст.267 ЦК України та ч.3 ст.56 ЗУ «Про захист економічної конкуренції», зазначив, що рішення органу антимонопольного комітету від 13.09.2013р. №232 надіслане відповідачу 17.09.2013р. за його фактичною та юридичною адресою: с.Бортятин, Мостиського району, а також зазначено, що посилання позивача на оприлюднення свого рішення про сплату штрафу в газеті «Урядовий кур'єр» від 23.08.2014р., як на підставу отримання відповідачем рішення АМКУ від 13.09.2013р. безпідставні. Тому, представник відповідача просить суд застосувати строк позовної давності та відмовити у позові.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач 23.08.2014р. оприлюднив інформацію щодо прийнятого рішення від 13.09.2013р. №232, за умовами ч.1 ст.56 ЗУ «Про захист економічної конкуренції», після спливу 10-ти денного строку вважається врученим рішення Антимонопольного комітету України від 13.09.2013р. №232. Позивач звернувся до суду 27.08.2015р., відтак, за даних умов, відсутні обставини про які зазначає відповідач у поданій заяві (вх.№43834/15 від 13.10.2015р.).
Відповідно до п.6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 № 01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів" штраф та пеня, застосовані Антимонопольним комітетом України на підставі Закону України "Про захист економічної конкуренції", не пов'язані з невиконанням чи неналежним виконанням грошового зобов'язання або зобов'язання щодо сплати податків і зборів та не є заходами, спрямованими на забезпечення виконання цих зобов'язань.
Позовна давність є інститутом цивільного права і може застосовуватися виключно до вимог зі спорів, що виникають у цивільних відносинах, визначених у ч.1 ст.1 ЦК України , та у господарських відносинах (ст.3 ГК України ).
Відтак за даних умов, не застосовуються строки позовної давності, передбачені ЦК України. Такої правової позиції також дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 18.05.2010р. у справі №4/102-09.
У пункті 22 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" роз'яснено, що нарахування та стягнення пені, передбаченої частиною п'ятою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", має обов'язковий характер, не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування і в зв'язку з цим не підпадає під ознаки адміністративно-господарських санкцій в розумінні статей 238, 239, 249 ГК України, які застосовуються саме на підставі рішення уповноваженого на це органу. Тому під час таких нарахувань та стягнення не застосовуються строки, про які йдеться у статті 250 названого Кодексу.
З огляду на викладене, між позивачем та відповідачем не виникають як цивільні, так і господарські відносини, в основі яких, як правило, закладено принцип майнової рівності. Тому, цивільно-правовий інститут позовної давності до вимог позивача не застосовується.
Відтак, з огляду на вищевикладене, відсутні підстави для застосування судом строку позовної давності до даної справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України). Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню.
Частиною 2 ст.4 Закону України В«Про судовий збірВ» (чинним на момент подання позову) встановлює, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Відповідно до п.12 ч.1 ст.5 Закону України В«Про судовий збірВ» (чинним на момент подання позову) від сплати судового збору звільняється Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у справах, що вирішуються на підставі законодавства про захист економічної конкуренції та законодавства про здійснення державних закупівель.
Частиною третьою ст.49 ГПК України передбачено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Оскільки Львівське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звільнене від сплати судового збору, судовий збір в розмірі 1827грн. 00коп., стягується з відповідача в дохід Державного бюджету України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дукат» (81342, Львівська область, Мостиський район, с.Бортятин, вул.Польова, 1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30765838) в дохід Державного бюджету України 30000грн. 00коп. - штрафу та 29700грн. 00коп. - пені. Стягувач: Львівське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (79005, м.Львів, вул.І.Франка, будинок 61; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20812013).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дукат» (81342, Львівська область, Мостиський район, с.Бортятин, вул.Польова, 1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30765838) в дохід Державного бюджету України 1827грн. 00коп. - судового збору.
4. Накази видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Іванчук С.В.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 20.10.2015 |
Оприлюднено | 30.10.2015 |
Номер документу | 52752534 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Іванчук С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні