Рішення

від 21.10.2015 по справі 915/1640/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 року Справа № 915/1640/15

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Публічного акціонерного товариства В«Європейський газовий банкВ» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства В«Європейський газовий банкВ» ОСОБА_1, пр. Московський, 16, м. Київ, 04073 (код ЄДРПОУ 34693790)

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«АЛВІ - 3В» , вул. Московська, 13/2, м. Миколаїв, 54000 (код ЄДРПОУ 33437580)

про стягнення зайво сплаченої орендної плати за договором оренди від 11.06.2013 року у розмірі 20 000, 00 грн. та 415, 88 грн. - 3 % річних.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3, довіреність № 7-65/07 від 21.07.2015 року;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернулось Публічне акціонерне товариство В«Європейський газовий банкВ» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства В«Європейський газовий банкВ» ОСОБА_1 з позовними вимогами до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«АЛВІ - 3В» про стягнення зайво сплаченої орендної плати за договором оренди від 11.06.2013 року у розмірі 20 000, 00 грн. та 415, 88 грн. - 3 % річних за неналежне виконання зобов'язань.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 04.09.2015 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено в судовому засіданні на 29.09.2015 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 04.09.2015 року задоволено клопотання позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції та розгляд справи в режимі відеоконференції призначено на 29.09.2015 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 29.09.2015 року розгляд справи було відкладено на 21.10.2015 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 29.09.2015 року задоволено клопотання позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції та розгляд справи в режимі відеоконференції призначено на 21.10.2015 року.

В судовому засіданні 21.10.2015 року судом відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив наступне.

11 червня 2013 року між ПАТ В«Європейський газовий банкВ» (орендар) та ОСОБА_4 В«АЛВІ - 3В» (орендодавець) було укладено договір оренди № б/н.

Відповідно до п. 6.1 Договору договір вступає в силу з дня його підписання і діє (35 місяців 20 днів) до 31 травня 2016 року.

Відповідно до п. 3.1 Договору орендар за користування орендованим майном сплачує орендну плату. Оренда плата встановлюється у розмірі 20 000 грн. (двадцять тисяч гривень) щомісячно. Оплата орендної плати за останній місяць оренди, а саме травень 2016 року, в розмірі 20 000 грн. (двадцять тисяч гривень) сплачується орендарем до 15.06.2013 року згідно рахунку - фактури.

На виконання умов договору оренди орендар 13.06.2013 року перерахував на рахунки орендодавця орендну плату за останній місяць оренди (травень 2016 року), що підтверджується випискою по особову рахунку за 13.06.2013 року. Також 13.06.2013 року сторони підписали Акт прийому-передачі нежилого приміщення, відповідно до якого приміщення було передано орендареві.

16.12.2014 року між сторонами було укладено Договір про розірвання Договору оренди від 11.06.2013 року.

Таким чином, договір оренди був достроково розірваний за згодою сторін з 16 грудня 2014 року, а приміщення повернуто орендодавцю відповідно до умов договору оренди та вимог законодавства України.

Представник позивача зазначив, що вказаний договір оренди розірваний достроково, відтак сплачена орендарем орендна плата на останній місяць оренди приміщення, а саме червень 2016 року, підлягає обов'язковому поверненню.

Позовні вимоги обгрунтовані приписами ст. 193, 283, 286 ГК України, ст. 759, 762 ЦК України та умовами договору.

Враховуючи, що відповідачем не було повернуто платіж за останній місяць оренди, позивачем на підставі ст. 625 ЦК України нараховано 3 % річних в сумі 415, 88 грн.

Відповідач в судові засідання повноважного представника не направив.

Ухвали господарського суду Миколаївської області від 04.09.2015 року та від 29.09.2015 року, направлені на адресу відповідача ОСОБА_4 В«АЛВІ - 3В» , вул. Московська, 13/2, м. Миколаїв, 54000, повернуті до суду поштовою установою з відміткою причини повернення В«за закінченням терміну зберіганняВ» (арк. 34-37; 51-55).

Як вбачається зі Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«АЛВІ - 3В» є вул. Московська, 13/2, м. Миколаїв, 54000 (арк. 42-43).

Отже, процесуальні документи направлені судом на правильну адресу відповідача.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року з останніми змінами № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, судом здійснено усі заходи щодо повідомлення належним чином відповідача про дату, час та місце судового засідання.

При цьому, судом також враховано, що відповідно до п. 3.9.2 вищевказаної Постанови у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

11.06.2013 року між ПАТ В«Європейський газовий банкВ» (орендар) та ОСОБА_4 В«АЛВІ - 3В» (орендодавець) було укладено договір оренди № б/н (арк. 10-14).

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець зобов'язується передати орендареві в строкове платне користування частину нежитлових приміщень промтоварного магазину-виставочного залу та відділення банку, а саме приміщення, позначені у технічному паспорті під №№ 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, загальною площею 138,2 кв. м, які знаходяться на першому поверсі громадського будинку літ.А-4 за адресою: м. Миколаїв, вул. Московська, 13/2 (тринадцять дріб два) (далі - приміщення), а орендар зобов'язується прийняти це майно, своєчасно сплачувати орендну плату та після припинення цього договору повернути орендоване майно орендодавцеві в належному стані. Приміщення позначене у технічному паспорті під № 1 перебуває в загальному користуванні всіх користувачів приміщень за адресою: м. Миколаїв, вул. Московська, 13/2 (тринадцять дріб два).

Відповідно до п. 1.3 Договору приміщення надається орендарю для розміщення відділення банку.

Даний договір підписано сторонами та скріплено печатками.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічного змісту норма закріплена в ст. 283 ГК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 283 ГК України об'єктом оренди може бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

Відповідно до ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Відповідно до п. 2.2.2 Договору орендодавець зобов'язаний передати приміщення орендареві не пізніше 2-х (двох) календарних днів з дати оплати орендної плати згідно п. 3.1 цього Договору.

Передача приміщення оформляється актом прийому-передачі із зазначенням технічного стану приміщення, наявного обладнання, інвентарю та іншого майна, що належить орендодавцю і передається разом з приміщенням. Акт складається в двох примірниках, по одному для кожної із сторін, та підписується уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до п. 2.1.1 Договору орендар зобов'язаний прийняти приміщення не пізніше 2-х (двох) календарних днів з дати оплати згідно п. 3.1 та використовувати приміщення згідно з призначенням, зазначеним у п. 1.3.

На виконання умов Договору орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно (нежитлові приміщення), що є предметом договору оренди, про що між сторонами було підписано Акт приймання-передачі від 13.06.2013 року (арк. 23-24).

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 291 ГК України договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України та ч. 1 ст. 188 ГК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 6.1 Договору договір вступає в силу з дня його підписання і діє (35 місяців 20 днів) до 31 травня 2016 року.

Відповідно до п. 5.2 Договору договір може бути достроково розірваний за ініціативою орендодавця, якщо орендар прострочує орендну плату більше, ніж за один місяць. При цьому, всі авансові платежі здійснені орендарем не повертаються і залишаються у орендодавця в якості компенсації.

Відповідно до п. 5.4 Договору договір може бути достроково розірваний за ініціативою орендаря у випадках, зумовлених економічною неефективністю використання приміщення.

Договором про розірвання до Договору оренди від 11.06.2013 року сторони дійшли згоди розірвати договір оренди від 11.06.2013 року з 16.12.2014 року (останній день дії договору 16.12.2014 року). Договір про розірвання набирає чинності з моменту підписання, тобто 16.12.2014 року (арк. 25).

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до п. 2.1.7. Договору орендар зобов'язаний після припинення договору повернути орендоване майно орендодавцеві в належному стані.

Відповідно до п. 5.6 Договору після припинення договору орендар зобов'язується протягом 10 (десяти) календарних днів передати орендодавцеві орендоване майно в належному стані з урахуванням нормального зносу, а в разу дострокового розірвання Договору протягом 30 (тридцяти) календарних днів. Про передачу приміщення складається акт прийому-передачі. Орендар, який затримав повернення майна орендодавцеві, несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.

На виконання умов Договору про розірвання орендар передав (повернув), а орендодавець прийняв нерухоме майно (нежитлові приміщення), що є предметом договору оренди, про що між сторонами було підписано Акт приймання-передачі від 16.12.2014 року (арк. 26).

Предметом спору у даній справі є вимога про стягнення зайво сплаченої орендної плати за договором оренди в розмірі 20 000, 00 грн. та 415, 88 грн. - 3 % річних за неналежне виконання зобов'язань.

Відповідно до ч. 1-2, ч. 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 2.1.4 Договору орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату відповідно до умов Договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору орендар за користування орендованим майном сплачує орендну плату. Розмір орендної плати за період з дати підписання Акту прийому-передачі до 31.07.2013 року становитиме 20 000 гри. (двадцять тисяч гривень), оплата здійснюється протягом 2-х (двох) банківських днів з дати підписання цього Договору. Починаючи з серпня 2013 року щомісячна орендна плата становитиме 20 000 гри. (двадцять тисяч гривень) щомісячно, яка вноситься на розрахунковий рахунок орендодавця, відкритий у відділені АТ «ЄВРОГАЗБАНК» міста Миколаєва, до 10 числа поточного місяця.

Оплата орендної плати за останній місяць оренди, а саме травень 2016 року, у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн. сплачується орендарем до 15.06.2013 року згідно рахунку-фактури.

Розмір орендної плати коригується на розмір інфляції в Україні один раз на 12 (дванадцять) місяців згідно з даними, оприлюдненими в офіційних джерелах інформації. Коригування орендної плати на рівень інфляції буде відбуватись наступним чином: орендодавець згідно з даними про рівень інфляції, оприлюдненими в офіційних джерелах інформації, не пізніше ніж за 5 (п'ять) днів до настання строку сплати чергового платежу направляє орендодавцю лист-повідомлення про рівень інфляції за останні 12 (дванадцять) місяців та розрахунок нового розміру орендної плати (новий розмір орендної плати визначається шляхом множення попереднього розміру орендної плати на коефіцієнт інфляції за останні дванадцять місяців). Оплата за наступні місяці здійснюється відповідно до зазначеного розрахунку. Суми оплачені орендарем за попередні місяці перерахуванню не підлягають.

Відповідно до п. 3.5 Договору орендна плата сплачується незалежно від результатів господарської діяльності орендаря щомісячно до 10 числа за поточний місяць оренди, тобто сплата орендної плати за серпень 2013 року має відбутись до 10 (десятого) серпня 2013 року так само і на наступні періоди має бути сплачена сума орендної плати згідно п. 3.1 цього Договору.

Судом встановлено, що на виконання умов п. 3.1 договору оренди позивачем було проведено оплату за останній місяць оренди в розмірі 20 000 грн. з призначенням платежу "гарантійний платіж за оренду, травень 2016, рахунок № СФ-0000007 від 11.06.2013 року, договір оренди від 11.06.2013 року", що підтверджується поданою суду банківською випискою по особовим рахункам за 13.06.2013 року (арк. 28).

Як вбачається з поданого суду позивачем розрахунку, за період з червня 2013 року по грудень 2014 року позивачу нараховано орендної плати на загальну суму 348 000 грн.

З поданого суду позивачем розрахунку вбачається, що за користування орендованим приміщенням позивачем було частково проведено оплату в розмірі 288 000 грн. (в тому числі 20 000 грн. - платіж за останній місяць оренди). Однак, факт оплати орендних платежів підтверджується поданою суду банківською випискою по особовим рахункам з 12.06.2013 року по 09.10.2015 року в розмірі 273 000 грн. (арк. 58-77).

За таких обставин, за розрахунком позивача заборгованість з орендних платежів становить 60 000 грн., враховуючи зарахування вищевказаних 20 000 грн. в останній місяць оренди.

Факт наявності заборгованості з орендних платежів позивачем не заперечується. При цьому, позивач зазначає, що прийнято рішення про ліквідацію банку, а відтак всі вимоги ОСОБА_4 "Алві-3" будуть задоволені в порядку, передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (письмові пояснення позивача від 19.10.2015 року) (арк. 56).

Відповідно до ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.

Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Відповідно до ст. 571 ЦК України якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора.

Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.

Сторона, винна у порушенні зобов'язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором.

У разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для повернення 20 000 грн. - коштів, сплачених за останній місяць оренди, оскільки ані чинним законодавством України, ані умовами договору не передбачено обов'язку орендодавця повертати орендарю сплачену орендну плату за останній місяць оренди у випадку дострокового розірвання договору за згодою сторін (перенесення останнього місяця оренди на інший період) за умови наявності заборгованості з орендних платежів , строк оплати яких в силу ст. 530 ЦК України настав. Відсутні підстави стверджувати, що заявлені до стягнення кошти є зайво сплаченою орендною платою, оскільки факт наявності заборгованості за орендними платежами не заперечується самим позивачем. Крім того, не можуть бути застосовані в спірному випадку і положення ст. 571 ЦК України, оскільки дострокове розірвання договору оренди за згодою сторін не є порушенням зобов'язання, що є обов'язковою умовою для повернення завдатку (не авансу). Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в позові в цій частині.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що суду не доведено факт порушення відповідачем грошового зобов'язання, відсутні підстави й для нарахування 3 % річних. В цій частині позову слід відмовити.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є необґрунтованими та не підтвердженими належними доказами. В позові слід відмовити.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 23.10.2015 року

Суддя Е.М. Олейняш