Рішення

від 15.10.2015 по справі 922/5065/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2015 р.Справа № 922/5065/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Васильєвой Л.О.

розглянувши справу

за позовом Публічного АБ "Енергобанк", м. Київ до ТОВ "Нестандартна реклама", м. Харків про стягнення 515790,45 грн. за участю представників:

позивача - не з`явився,

відповідач - ОСОБА_1, керівник (НОМЕР_1 виданий 01.08.2003 року),

ВСТАНОВИВ:

Публічне АТ "Енергобанк" звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з ТОВ "Нестандартна реклама" заборгованість за договором про надання кредитної лінії №18/2013 від 05.09.13р. у розмірі 515790,45 грн., яка складається з: заборгованість за кредитом (прострочена) - 305 305,00 грн.; заборгованість за відсотками - 106 365,37 грн.; заборгованість по комісії - 9 600,00 грн.; пеня за прострочення сплати кредиту - 62 716,02 грн.; пеня за прострочення сплати відсотків - 27 899,89 грн.; пеня за прострочення сплати комісії - 3 904,18 грн. Судові витрати просить покласти на відповідача.

02.10.15р. представник позивача надав клопотання з документами для долучення до матеріалів справи, які долучено судом до матеріалів справи, а також просить суд розглянути справу за наявними в матеріалах справи доказами без участі представника позивача. Ухвалою суду від 05.10.15р. дане клопотання було задоволено.

Представник позивача в судове засідання 15.10.15р. не з`явився.

Представник відповідача в судовому засіданні 15.10.15р. не заперечував проти наявності заборгованості перед позивачем, та зазначив, що даний борг виник через скрутне фінансове становище.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

05.09.13р. між сторонами було укладено Договір про надання кредитної лінії №18/2013 із змінами та доповненнями внесеними в зазначений договір згідно додаткового договору №1 від 18.02.2014р. (далі по тексту - Кредитний договір/Договір кредиту).

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору з урахуванням змін, Банк надав Позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові коїти, надалі за текстом "Кредит", на умовах, визначених цим Договором. В тексті цього Договору під терміном "Кредит" мається на увазі "кредитна лінія".

Підпунктом 1.1.1. кредитного договору визначено, що Кредит надається у вигляді відкличної не відновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості у розмірі 800 000,00 (вісімсот тисяч) гривень.

Підпунктом 1.1.2. кредитного договору визначено, що термін користування Кредитом становить до 4 вересня 2015 року включно.

Підпунктом 1.1.3. кредитного договору передбачено, що процентна ставка за користування Кредитом складає: 23% (двадцять три) процентів річних.

Підпунктом 1.1.4. Кредитного договору визначено, що окрім процентів за користування кредитом, Позичальник сплачує Банку комісії, розмір та порядок сплати яких визначено в Додатку № 2 до цього договору.

Виконуючи взяті па себе зобов'язання, Банк надав Позичальнику грошові кошти на загальну суму 800000,00 гри. Позичальник в порушення умов Кредитного договору повернув лише частину коштів у сумі 418500,00 гри. Таким чином, загальна заборгованість по кредиту становить 381500,00 грн., з яких прострочена заборгованість складає 305305,00 гри.

Факт надання кредитних коштів та їх часткове погашення Позичальником підтверджується виписками по рахункам № 20639311905201, № 20673311905201.

Згідно п. 3.4. Кредитного договору, Банк нараховує проценти, виходячи із розрахунку встановленої у цьому Договорі процентної ставки і фактичного залишку заборгованості не рідше одного разу на місяць, а Позичальник сплачує проценти щомісячно до 05-го числа (включно) наступного за звітним місяця, при цьому датою сплати процентів вважається дата зарахування сплаченої суми па рахунок Банку. При нарахуванні процентів Банк використовує метод «факт/факт», тобто приймається фактична кількість днів у місяці та фактична кількість днів у році. База розрахунку 365/366 днів.

Пунктом 3.5. Кредитного договору визначено, що погашення Кредиту Позичальник здійснює на рахунок № 37397911 в ПАТ "ЕНЕРГОБАНК", код Банку 300272, відповідно до Графіку зменшення ліміту кредитування, який наведено в Додатку 1 до цього Договору. При цьому датою погашення заборгованості вважається дата фактичного зарахування коштів па вказаний рахунок Банку. Якщо цей день не є банківським днем, то платіж повинен бути здійснений не пізніше наступного банківського дня. При цьому проценти за Кредитом нараховуються та сплачуються також і за період від дня, що не є банківським, до наступного банківського дня.

Відповідно до п.п. 6.2.1. Договору кредиту, Позичальник зобов'язався забезпечити своєчасне повернення кредиту, сплачувати нараховані відсотки, використати кредит за цільовим призначенням та виконувати всі свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені цим Договором.

Згідно приписів п. 9.1. Кредитного договору, за порушення строків погашення заборгованості за Кредитом та/або строків сплати процентів за користування Кредитом та/або комісій, Банк має право нараховувати Позичальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за колений день прострочення від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення. Пеня нараховується за весь термін дії Кредитного договору та до повного виконання Позичальником зобов'язань по погашенню простроченої заборгованості. При нарахуванні пені Банк використовує метод "факт/факт", тобто приймається фактична кількість днів у місяці та фактична кількість днів у році. База розрахунку - 365/366 днів.

В порушення п.п. 3.4., 3.5, 6.2.1. Кредитного договору, ТОВ "Нестандартна реклама" не сплатило відсотки за користування Кредитом, не повернуло кредитні кошти у встановлені Договором терміни та не сплатило комісію.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт господарювання (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язків.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України - "За кредитнім договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти".

У відповідності до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

В силу ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 526 ЦК України - "Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства....", а також, відповідно до ст. 610 ЦК України - "Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)".

Частини 1, 2 ст. 612 ЦК України визначають, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

А також, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Станом на 26.08.2015р. загальна сума заборгованості Позичальника перед Банком по Договору Кредиту, що підлягає поверненню становить 515790,45 грн., що складається з:

- заборгованість за кредитом (прострочена) - 305 305,00 грн.

- заборгованість за відсотками - 106 365,37 грн.

- заборгованість по комісії - 9 600,00 грн.

- пеня за прострочення сплати кредиту - 62 716,02 грн.

- пеня за прострочення сплати відсотків - 27 899,89 грн.

- пеня за прострочення сплати комісії - 3 904,18 грн.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи, що відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статей 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно вимогам закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості за договором та фактично визнав суму боргу, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості, правомірні та обґрунтовані, такі, що не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, судові витрати по даній справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 15, 16, 509, 525-526, 530, 598, 599, 610-612, 625, 629, 1048, 1050, 1054 Цивільного кодексу України; ст.ст.173, 174, 179, 193, 197, 198 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 4, 12, 32, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нестандартна реклама" (62461, Харківська обл., Харківський район, місто Південне, вул. Гагаріна, будинок 8, код ЄДРПОУ 36373388) на користь Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, 56, код ЄДРПОУ 19357762, рахунок отримувача № 32078421301 в Головному Управлінні Національного банку України по м. Києву і Київській області, МФО 321024) заборгованість: за кредитом (прострочена) - 305305,00 грн.; за відсотками - 106365,37 грн.; по комісії - 9600,00 грн.; пеню за прострочення сплати кредиту - 62716,02 грн.; пеня за прострочення сплати відсотків - 27899,89 грн.; пеня за прострочення сплати комісії - 3904,18 грн.; судовий збір в сумі 10315,81 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.10.2015 р.

Суддя ОСОБА_2