Рішення

від 22.10.2015 по справі 920/1382/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.10.2015 Справа № 920/1382/15 За позовом: Прокурора Тростянецького району в інтересах держави в особі Тростянецької районної державної адміністрації Сумської області, м. Тростянець, Сумська область;

до відповідача: Фермерського господарства «Світлана», с. Білка, Тростянецький район, Сумська область;

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

СУДДЯ КОВАЛЕНКО О.В.

Представники:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: ОСОБА_1, голова ФГ;

Прокурор: Вортоломей М.Ф.;

При секретарі судового засідання Саленко Н.М.

Суть спору : прокурор просить суд внести зміни до договору оренди землі від 30.01.2016 р., який зареєстровано у Тростянецькому районному відділі ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України», запис від 30.01.2006 р. за №040663500005 та угоди про внесення змін до договору оренди землі від 20.05.2015 р., який зареєстровано у Тростянецькому районному реєстраційному відділі за №040863502460 від 04.07.2008 р., виклавши пункт 9 у наступній редакції:

« 9. Орендна плата вноситься Орендарем в грошовій формі в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки».

Крім того, просить суд судовий збір стягнути з відповідача.

Прокурор в заяві №85-2367вих-15 від 22.10.2015 р. уточнив позовні вимоги та просить суд внести зміни до договору оренди землі від 30.01.2006 р., який укладено між Тростянецькою районною державною адімінстрацією і Фермерським господарством «Світлана», зареєстровано у Тростянецькому районному відділі ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України», запис від 30.01.2006 р. за №040663500005 та угоди про внесення змін до договору оренди землі від 20.05.2008 р., який зареєстровано у Тростянецькому районному реєстраційному відділі за №040863502460 від 04.07.2008 р., виклавши пункт 9 у наступній редакції:

« 9. Орендна плата вноситься Орендарем в грошовій формі в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки».

Прокурор в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, в судовому засіданні не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора і представника позивача, суд встановив:

Пунктом 2 ст. 121 Конституції України передбачено, що на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді, у випадках, визначених законом.

Згідно ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. №3-рп/99 прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява є підставою для порушення справи в господарському суді.

Зі змісту ст. 14 Конституції України вбачається, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Статтею 2 ГПК України передбачено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами: підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів; державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України; прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави; Рахункової палати, яка звертається до господарського суду в інтересах держави в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Таким чином, суд дійшов до висновку про наявність законних підстав для звернення прокурора з даним позовом в господарський суд в інтересах держави в особі Тростянецької районної державної адміністрації.

30 січня 2006 року між Тростянецькою районною державною адміністрацією Сумської області та Фермерським господарством «Світлана» було укладено Договір оренди землі (далі за текстом - «Договір»), відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 96,3612 га, за рахунок земель державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Білківської сільської ради Тростянецького району.

Договір зареєстровано у Тростянецькому районному відділі ДП «Центр Державного земельного кадастру» при Держкомземі України від 30.01.2006 р. за №040663500005.

Згідно п. 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 059 943, 29 грн.

Зі змісту п. 8 Договору вбачається, що його укладено на 15 років.

Згідно п. 20 Договору передача земельної ділянки відповідачу здійснюється у 10-тиденний термін після державної реєстрації цього договору за актом її (строк) приймання-передачі.

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка була передана позивачем відповідачу згідно ОСОБА_1 про передачу та прийом земельної ділянки /а.с. 14/.

Відповідно до п. 9 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі протягом 2006-2007 років на рівні 0,1% від грошової оцінки, що становить 1 059,94 грн. (згідно розпорядження голови РДА від 30.11.2005 р. №402). З 01.01.2008 р. на рівні 0,5% від грошової оцінки, що становить 5 299,72 грн. (згідно розпорядження голови РДА від 11.10.2005 р. №342).

20 травня 2008 р. було укладено Угоду про внесення змін до Договору, якою пункт 9 Договору викладено в новій редакції: «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі з квітня 2008 року, що становить 1,5% від нормативної грошової оцінки».

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п. 10).

Пунктом 11 Договору встановлено, що орендна плата вноситься відповідачем у такі строки: щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати на розрахунковий рахунок Білківської сільської ради не пізніше 30 числа.

Згідно п. 13 Договору розмір орендної плати переглядається кожного року у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі в наслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом; зменшення орендованої площі після звернення за зазначеними земельними частками (паями) їх власників чи спадкоємців.

Частиною 8 ст. 93 Земельного кодексу України визначено, що відносини, пов'язані із орендою землі регулюються законом.

Згідно ст. 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до п.п. 288.5.1. та 288.5.2. ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки та не може бути більшою 12% від нормативної грошової оцінки землі.

Таким чином, орендна плата за договорами оренди землі несільськогосподарського призначення не може бути меншою ніж 3 % та не може перевищувати 12 % від нормативної грошової оцінки.

Судом встановлено, що відповідач продовжує користуватися спірною земельною ділянкою.

Згідно ч. 1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Пунктами 34, 35 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» до виключної компетенції сільської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.

Відповідно до статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно з частиною 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі» однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, що кореспондується зі статтею 193 Господарського кодексу України, передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Але відповідач неналежним чином виконав свій обов'язок щодо розрахунку розміру орендної плати, що призвело до виникнення заборгованості.

Статтею 2 Закону України «Про оренду землі» закріплено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Зміна розміру коефіцієнту індексації відбувається щорічно на підставі статті 289 Податкового кодексу України. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує політику у сфері земельних відносин щорічно інформує про індексацію нормативної грошової оцінки земель, де вказує індекси, що повинні застосовуватись при обчисленні розміру нормативної грошової оцінки земель на кожен поточний рік.

Складовими частинами розрахунку орендної плати (в тому числі при щорічній зміні) є розмір відсотку від нормативної грошової оцінки землі та сама нормативна грошова оцінка землі.

Отже, відповідно до умов Договору, - орендна плата, а саме: розмір відсотку від нормативної грошової оцінки землі та сама нормативна грошова оцінка землі - підлягають щорічній зміні.

Статтею 142 Конституції України закріплено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст.

Частиною 3 статті 6 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Статтею 632 Цивільного кодексу України зміна ціни договору в процесі його виконання цілком допускається. Заборонена лише зміна ціни договору, який повністю виконано.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Згідно ст.188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це.

Частиною 4 статті 188 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Також, згідно статті 11 ГПК України у разі недосягнення згоди щодо зміни Договору заінтересована сторона має право передати спір на вирішення господарського суду.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України, - договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення умов договору, а також в інших випадках, встановлених договором або законом.

Судом встановлено, що розмір орендної плати за землю законодавчо був змінений.

Згідно п.п. 2.18, 2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» вирішення спорів про внесення змін до договору пов'язане із застосуванням положення частини першої статті 626 ЦК України, відповідно до якої договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, і тому суд не може зобов'язати іншу сторону договору внести зміни до нього. Отже, зацікавлена сторона у випадках, передбачених законом, може просити суд про внесення зміни до договору згідно з рішенням суду, а не про зобов'язання відповідача внести такі зміни до договору.

Згідно зі статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам частини першої статті 15, статті 21 Закону України "Про оренду землі". Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. При цьому надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання останнім вимог частини другої статті 188 ГК України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх доводів і заперечень, а відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які за законодавством мають підтверджуватися певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, суд дійшов до висновку про те, що зміна граничного розміру орендної плати за землю на законодавчому рівні є підставою для перегляду розміру орендної плати по Договору, а отже позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, суд вважає клопотання позивача №02-20/2567 від 19.10.2015 р. ,в якому він просить суд не розглядати справу в інтересах Тростянецької районної державної адміністрації у зв'язку з тим, що повноваження щодо укладення угоди про внесення змін до спірного договору оренди належить до компетенції Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, оскільки згідно з частиною третьою статті 653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Договір оренди землі від 30.01.2006 р. укладено на строк 15 років між Тростянецькою районної державною адміністрацією і Фермерським господарством «Світлана», тобто рішенням суду внесено зміни до діючого договору оренди.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» та ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Внести зміни до договору оренди землі від 30.01.2006 р., який укладено між Тростянецькою районною державною адміністрацією і Фермерським господарством «Світлана», зареєстровано у Тростянецькому районному відділі ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України», запис від 30.01.2006 р. за №040663500005 та угоди про внесення змін до договору оренди землі від 20.05.2008 р., який зареєстровано у Тростянецькому районному реєстраційному відділі за №040863502460 від 04.07.2008 р., виклавши пункт 9 у наступній редакції:

« 9. Орендна плата вноситься Орендарем в грошовій формі в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки».

3. Стягнути з Фермерського господарства «Світлана» (42620, Сумська область, Тростянецький район, с. Білка, вул. Сумська, 69, код 14023559) в доход Державного бюджету України (р/р 31218206783002, код бюджетної класифікації доходів 22030001, одержувач - Державний бюджет м. Суми, код ЕДРПОУ 37970593, банк одержувача - ГУДКУ у Сумській області, МФО 837013) 1218 грн. 00 коп. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 23.10.2015 року .

Суддя ОСОБА_2