ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" жовтня 2015 р.Справа № 922/5179/15
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Хотенця П.В.
при секретарі судового засідання Гаврильєву О.В.
розглянувши справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Орджонікідзевський рудоремонтний завод", м. Орджонікідзе до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕГІОНГРУПП", м. Харків про стягнення 425990,24 грн за участю представників сторін:
позивача - не з*явився
відповідача - не з*явився
ВСТАНОВИВ:
Розглядається позовна вимога про стягнення з відповідача 233000,00 грн. суми прострочення оплати, 174299,17 грн. втрат від інфляції за прострочення виконання зобов*язання та 18691,07 грн. процентів за користування коштами за договором поставки № 12/11-16 від 12 листопада 2012 року.
Враховуючи, що заяв та клопотань представниками сторін не заявлено, суд починає розгляд справи по суті.
Представник позивача у судове засідання не з*явився.
Представник відповідача у судове засідання не з*явився, відзив на позовну заяву та документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі суду не надав.
Разом з цим, 13 жовтня 2015 року до суду повернулася копія судової ухвали про порушення провадження у справі № 922/5179/15 з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Судом на вказану у позовній заяві адресу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕГІОНГРУПП": 61001, м. Харків, вул. Юр*ївська, 6 надсилались процесуальні документи, а позивачем - позовна заява.
У постанові пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Таким чином, суд вважає, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕГІОНГРУПП" належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.
Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України, статтею 4-3 та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.
12 листопада 2012 року між Приватним акціонерним товариством "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" (позивачем, постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕГІОНГРУПП" (відповідачем, покупцем) було укладено договір поставки № 12/11-16.
Відповідно до пункту 1.1. договору поставки № 12/11-16 постачальник зобов*язується передати у власність покупця, а покупець зобов*язується прийняти й оплатити на умовах цього договору продукцію (товар), ціна, кількісні та якісні характеристики викладені у Специфікації.
Згідно пункту 2.1. договору поставки від 12 листопада 2012 року доставки товару здійснюється на умовах EXW, чклад постачальника, на протязі 10-ти робочих днів, з моменту передоплати.
Відповідно до пункту 2.3 договору поставки № 12/11-16 датою поставки товару вважається дата належного оформлення покупцем витратної накладної, яка супроводжує товар.
Згідно пункту 3.2. договору поставки від 12 листопада 2012 року покупець здійснює оплату на поточний рахунок постачальника у наступному порядку: 50% - попередня оплата, 50% - оплата на протязі 20-ти банківських днів з дати отримання продукції на склад покупця.
На адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕГІОНГРУПП" згідно накладної № 331 від 27 листопада 2012 року був поставлений "Вінець зубчатий ЕШ 11/70 Кр.8-18284сб" на загальну суму 533000,00 грн. з ПДВ (згідно Довіреності № 30 від 27 листопада 2012 року, яка видана на ОСОБА_1В.).
Відповідно до платіжного доручення № 276 від 11 грудня 2012 року відповідач перерахував гроші на рахунок Приватного акціонерного товариства "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" за вінець зубчатий у сумі 300000,00 грн.
Таким чином заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕГІОНГРУПП" перед позивачем складає суму у розмірі 233000,00 грн.
Згідно статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).
Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару; договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Таким чином, дослідивши умови договору поставки № 12/11-16 від 12 листопада 2012 року, на підставі якого виникло первісне грошове зобов’язання, суд вважає, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу та до якого повинні застосовуватись положення Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов'язання, а також положення параграфу 1, 3 глави 54 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статтей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 Цивільного кодексу України).
За таких обставин, суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми прострочення оплати у розмірі 233000,00 грн. задовольнити.
Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
За таких обставин, суд вважає за необхідне позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 174299,17 грн. втрат від інфляції за прострочення виконання зобов*язання та 18691,07 грн. процентів за користування коштами задовольнити.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 124, 129 Конституції України, статтями 6, 509, 525, 526, 536, 610, 611, 655, 692 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33-34, 43, 44, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕГІОНГРУПП" (61001, м. Харків, вул. Юр*ївська, 6, розрахунковий рахунок 26004001305805 в ПАТ "Актабанк", м. Харків, МФО 307394, код ЄДРПОУ 36986327) на користь Приватного акціонерного товариства "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" (53300, Дніпропетровська область, м. Орджонікідзе, вул. Г.Тикви, 3, розрахунковий рахунок 26006826000100 в ДОД АТ "ОСОБА_2 Аваль", м. Дніпропетровська, МФО 305653, код ЄДРПОУ 30866547) 233000,00 грн. суми прострочення оплати, 174299,17 грн. втрат від інфляції за прострочення виконання зобов*язання, 18691,07 грн. процентів за користування коштами за договором поставки № 12/11-16 від 12 листопада 2012 року та 8519,80 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 22.10.2015 р.
Суддя ОСОБА_3
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 21.10.2015 |
Оприлюднено | 30.10.2015 |
Номер документу | 52752975 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Хотенець П.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні