Рішення

від 22.10.2015 по справі 918/1051/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 жовтня 2015 р. Справа № 918/1051/15

Суддя господарського суду Рівненської області Бережнюк В.В., розглянувши справу

за позовом Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра"

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Газотрон-Плюс"

про стягнення в сумі 1 177 438 грн. 09 коп.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2

від відповідача: ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" звернувся до господарського суду Рівненської області із позовом до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Газотрон-Плюс" про стягнення боргу 1 177 438 грн. 09 коп., з яких 533 870 грн. 97 коп. - основний борг, 315 064 грн. 52 коп. - пеня, 309 829 грн. 03 коп. - інфляційні втрати та 18673 грн. 57 коп. - 3% річних. Свої вимоги обґрунтовує невиконанням відповідачем умов Договору оренди нежитлового приміщення від 11.12.2013 р. в частині сплати орендних платежів за користування нежитловим приміщенням.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги повністю. Просить стягнути з відповідача 1 177 438 грн. 09 коп. боргу.

Від відповідача надійшов письмовий відзив №1 від 22.10.2015 р., у якому зазначає, що не погоджується із розміром нарахованої пені. Вважає, що позивач неправомірно нарахував дану санкцію відповідачу у розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення плати, оскільки згідно ст.ст. 1 та 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Представник відповідача у судовому засіданні надав пояснення, які співпадають з позицією, що викладена у письмовому відзиві.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, на основі діючого законодавства, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково. При цьому суд виходив з такого.

Судом встановлено, що 11 грудня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Надра" (Орендодавець) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Газотрон-Плюс" (Орендар) було укладено Договір оренди нежитлового приміщення (арк.с. 7-12). Згідно з п.п.1.1., 1.2. останнього в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець зобов'язується передати Орендареві, а Орендар зобов'язується прийняти в платне строкове користування нежиле приміщення, визначене у цьому Договорі, а також зобов'язується сплачувати Орендодавцю орендну плату. Нежиле приміщення, яке передається в оренду за цим Договором знаходиться за адресою: Рівненська область, м.Рівне, вул.Гагаріна, 39, та має загальну площу 3293,6 кв.м.

Приміщення надається Орендареві для використання його з метою здійснення статутної господарської діяльності (п.1.3. Договору).

Відповідно до п.2.1. Договору строк оренди становить 2 роки 11 місяців - з дня передачі орендованого майна Орендарю, яким є дата підписання Акту прийому-передачі майна в оренду.

За умовами пунктів 3.1., 3.3. Договору за календарний місяць користування приміщенням, Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату в грошовій формі, розмір суми якої на день укладання цього Договору становить 50 000 грн. 00 коп. (в.т.ч. ПДВ -- 8333 грн. 33 коп.) в місяць. Орендна плата сплачується Орендарем в безготівковому порядку в національній валюті України - гривні, на рахунок Орендодавця, зазначений в п.11 цього Договору. Оплата здійснюється щомісячно до 15-го числа наступного місяця.

Орендар у разі порушення строків перерахування орендної плати та інших встановлених цим Договором платежів, сплачує на користь Орендодавця пеню у розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення плати (п.7.3. Договору).

Цей Договір може бути розірваний Орендодавцем достроково в односторонньому порядку шляхом направлення письмового повідомлення на адресу Орендаря, зазначену в р.11 Договору, із зазначенням дати припинення Договору. В такому випадку Договір вважатиметься припиненим на наступний день після спливу дати зазначеної в повідомленні (п.8.2. Договору).

Відповідно до п.9.1. цей Договір набуває чинності з дня його підписання і діє протягом строку, визначеного п.2.1. Договору, та до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань по ньому.

Договір підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено відбитками їх печаток.

11 грудня 2013 року між сторонами підписаний акт прийому-передачі частини нежитлового приміщення, за яким Орендодавець передав, а Орендар прийняв в тимчасове платне користування частину нежилого приміщення за адресою: Рівненська область, м.Рівне, вул.Гагаріна, 39, та площею 3293,6 кв.м., балансовою вартістю 26 358 135 грн. 00 коп. (арк.с. 13).

Позивачем було виписано відповідачу та надіслано на його адресу рахунки-фактури та акти прийому-передачі наданих послуг оренди за період грудень 2013 року - жовтень 2014 року для сплати орендних платежів (арк.с. 35-56).

У свою чергу відповідач зобов'язання по сплаті орендних платежів не виконував. Відповідачем не сплачено орендні платежі за весь період оренди в загальній сумі 533 870 грн. 97 коп. Вказане підтвердив представник ТзОВ "Газотрон-Плюс" у судовому засіданні.

31 жовтня 2014 сторони підписали Договір про розірвання Договору оренди нежитлового приміщення від 11.12.2013 р. (арк.с. 14), за яким сторони дійшли згоди та визнали за необхідне припинити взаємні договірні відносини, у зв'язку з чим Договір оренди нежилого приміщення від 11.12.2013 р. погодили вважати розірваним з дати підписання Акту приймання- передачі об'єкту оренди.

Також 31.10.2014 р. між позивачем та відповідачем було підписано Акт прийому-передачі частини нежитлового приміщення, за яким Орендар передав, а Орендодавець прийняв з тимчасового платного користування нежитлове приміщення (арк.с. 15).

Керуючись п.7.3. Договору, з огляду на прострочення виконання зобов'язання відповідачем, позивач нарахував 315 064 грн. 52 коп. - пені за період з 19.08.2014 р. по 31.10.2014 р. у розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення плати (розрахунок на арк.с. 16).

Покликаючись на ч.2 ст.625 ЦК України позивач нарахував 309 829 грн. 03 коп. інфляційних втрат та 18 673 грн. 57 коп. 3% річних (розрахунок на арк.с. 16).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором найму (оренди).

За умовами ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч.ч.1,5 ст.762 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Доказів сплати суми основного боргу відповідач суду не подав.

Судом перевірено розрахунок сум інфляційних втрат та 3% річних, що здійснені позивачем, та визнав їх правильними.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 533 870 грн. 97 коп. - основного боргу, 309 829 грн. 03 коп. - інфляційних втрат та 18673 грн. 57 коп. - 3% річних є обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем, відтак підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення 315 064 грн. 52 коп. - пені за період з 19.08.2014 р. по 31.10.2014 р. слід зазначити наступне.

Як передбачено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За умовами ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 цього Закону визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вбачається із здійсненого позивачем розрахунку пені, вказана санкція нарахована ним без врахування вимог ч.6 ст.232 ГК України та ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відповідно до п.2.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Тому суд здійснив власний розрахунок, за яким дана штрафна санкція за період з 19.08.2014 р. по 31.10.2014 р., з урахуванням вимог ч.6 ст.232 ГК України та ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", становить : 14 726 грн. 02 коп.

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення пені з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Газотрон-Плюс" підлягають задоволенню частково в сумі 14 726 грн. 02 коп.

В силу статей 43, 47, 33, 38 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, коли кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а суд, оцінивши подані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, повинен прийняти рішення за результатами обговорення усіх цих обставин.

Проаналізувавши наведені вище правові норми та матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" підлягає задоволенню частково в частині стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Газотрон-Плюс" 533 870 грн. 97 коп. - основного боргу, 14 726 грн. 02 коп. - пені, 309 829 грн. 03 коп. - інфляційних втрат та 18 673 грн. 57 коп. - 3% річних, всього 877 099 грн. 59 коп. В частині стягнення з відповідача 300 008 грн. 50 коп. пені в позові слід відмовити за безпідставністю.

Відповідно до ч.5 ст.49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог. Розмір пропорції задоволених вимог проти заявлених складає 74,49 %.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Газотрон-Плюс" (33003, м.Рівне, вул.Гагаріна, 39, код ЄДРПОУ 38610723) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (04053, м.Київ, вул.Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456) - 533 870 грн. 97 коп. - основного боргу, 14 726 грн. 02 коп. - пені, 309 829 грн. 03 коп. - інфляційних втрат, 18 673 грн. 57 коп. - 3% річних. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

3. В частині стягнення з відповідача на користь позивача 300 008 грн. 50 коп. пені в позові відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Газотрон-Плюс" (33003, м.Рівне, вул.Гагаріна, 39, код ЄДРПОУ 38610723) в доход державного бюджету України 13 156 грн. 10 коп. судового збору.

Повне рішення складено "26" жовтня 2015 року

Суддя Бережнюк В.В.