Рішення

від 19.10.2015 по справі 922/4753/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2015 р.Справа № 922/4753/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровой Т.О.

розглянувши справу

за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ТОВ "ЄРВ Україна", м. Харків про стягнення коштів у сумі 4097,00 грн. за участю представників сторін :

Сторони не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року ПАТ "Дельта Банк" в м. Київ (надалі - позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "ЄРВ Україна" м. Харків (надалі - відповідач), в якому просило суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 4 097,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неповернення відповідачем коштів, які були надані позичальнику за кредитним договором №001-20058-120312 на придбання товару у відповідача у розмірі 4097,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.08.2015 року за позовною заявою порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 15.09.2015 року о 10:30 год.

06.10.15р. за вх.№40279 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 07.10.15 року враховуючи клопотання позивача розгляд справи було відкладено на 19.10.2015 року.

Представник позивача у судове засідання 19.10.2015 року не з'явився, був повідомлений судом належним чином.

Представник відповідача в судове засідання 19.10.2015 року не з’явився, документів, витребуваних судом та відзиву на позовну заяву, не надав. На адресу суду повернулась ухвала про порушення провадження у справі від 21.08.2015 року, з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до положень Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18, відповідно до якої зазначено, що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Також у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 зазначено, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про належне повідомлення учасників процесу про час та місце судового засідання.

Відповідач правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізував.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, тому вважає за можливе розглядати справу за відсутності представників сторін за наявними в справі матеріалами, як передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані позивачем докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об’єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд, виходить з наступного.

12 березня 2012 року між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (надалі Позикодавець або позивач) та ОСОБА_2 (далі-Позичальник) було укладено кредитний договір №001-20058-120312 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач надав Позичальнику кошти у розмірі 4097,00 грн з метою придбання товару/послуг у ТОВ "ЄРВ Україна" (далі - Відповідач).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач на підставі Меморіального ордеру №10715173 від 13.03.2012 року перерахував відповідачу кошти у сумі 4 097,00 грн.

Відповідна операція відбулась 13.03.2012 року шляхом перерахування грошових коштів з рахунку позивача № 290201, платник АТ "Дельта Банк" (м. Київ), на рахунок відповідача № 26007002007004, відкритий в АТ «Дельта Банк», отримувач ТОВ "ЄВР Україна"

13.03.2012 року позичальник ОСОБА_2 звернулася до АТ "Дельта Банк" з заявою про розірвання договору у зв'язку із неотриманням від відповідача товару на оплату якого були перераховані позивачем кредитні кошти.

Листом №13/03-1 від 13.03.2012 року ТОВ "ЄРВ Україна" підтверджує, що товар виписаний ОСОБА_2 Віктоірвні їм не видавася.

Листом 2/01-17/ від 16.03.2012 року позивач звернувся до відповідача з вимогою перерахувати йому грошові кошти у розмірі 4 097,00 гривень у зв'язку з ануляцією кредитного договору №001-20058-120312 за сплачений товар, який так і не був наданий позичальнику, але дана заява була залишена відповідачем без задоволення.

З огляду на те, що відповідачем так і не були повернуті сплачені кошти, позивач вирішив звернутись до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої та другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із частинами першою та другою статті 205 ЦК України, правочин може вичинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 177 ЦК України, об'єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Таким чином, з огляду на те, що кредитний договір №001-20058-120312 від 12.03.2012 року був сторонами розірваний, а товар/послуги за які були перераховані кошти відповідачу так і не були надані позичальнику, суд приходить до висновку про обгрунгрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 4097,00 гривень.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження повернення коштів позивачу.

Оскільки позивач, на час звернення до суду з позовом був звільнений від сплати судового збору на підставі п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" в Редакції від 12.08.2015 року, то відповідно до вимог ч.5 ст. 49 ГПК України судовий збір стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ТОВ "ЄРВ Україна" (61003, Харківська обл., м. Харків, провулок Кравцова, буд. 19, ЄДРПОУ 36625612) на користь Публічного акцінерного товариства "Дельта банк" (р/р №28098000001301, МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020) грошові кошти у розмірі 4097,00 грн.

Стягнути з ТОВ "ЄРВ Україна" (61003, Харківська обл., м. Харків, провулок Кравцова, буд. 19, ЄДРПОУ 36625612) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) - 1218,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.10.2015 р.

Суддя ОСОБА_1