Ухвала

від 22.10.2015 по справі 922/5540/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"22" жовтня 2015 р.Справа № 922/5540/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

при секретарі судового засідання Сінченко І.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма "Вертекс", м. Харків до Приватної фірми "Альфа-Україна Лізинг", м. Мерефа про стягнення 6923,43 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність №б/н від 10.10.2015р.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма "Вертекс" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Приватної фірми "Альфа-Україна Лізинг" основної заборгованості в сумі 4165,67 грн., інфляційних витрат в сумі 2580,92 грн. та 3 % річних в сумі 176,84 грн. Крім того, у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 1218,00 грн.

Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 01/12/12-Я-31 від 01.12.2012 р. щодо оплати вартості поставленого товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05 жовтня 2015 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 22 жовтня 2015 року о 10:00 годині. Цією ж ухвалою суду витребувано у сторін додаткові докази.

Представник позивача 22 жовтня 2015 року до господарського суду надав клопотання (вх. №42753), в якому просить суд припинити провадження у справі на підставі п.1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з погашенням відповідачем основної заборгованості в повному обсязі.

Крім того, представник позивача 22 жовтня 2015 р. надав заяву (вх.№ 42866), в якій відмовляється від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 176,84 грн. та інфляційних витрат в сумі 2580,92 грн. та у судовому засіданні представник позивача просить суд прийняти його відмову від позову в частині стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 176,84 грн. та інфляційних витрат в сумі 2580,92 грн., а також просить суд припинити провадження у справі та судові витрати покласти на відповідача, оскільки з його вини спір доведено до суду.

Відповідач в судове засідання не з’явився, витребувані судом документи не надав. Проте через канцелярію суду 13 жовтня 2015 року надав клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №41359), у зв'язку з відпусткою особи, що здійснює юридичне обслуговування відповідача.

Представник позивача заперечував проти задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, вважає його безпідставним та підтримав клопотання про припинення провадження у справі.

Суд, розглянувши вищезазначене клопотання відповідача відхиляє його як безпідставне та необґрунтоване виходячи з наступного.

У п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарським судам України надано роз'яснення, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, а також приймаючи до уваги те, що відповідачем не обґрунтовано поважність причин та неможливість прийняття участі в даному судовому засіданні, а також неможливості забезпечити участь в судовому засіданні іншого представника, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість клопотання, а тому відхилив його.

Дослідивши матеріали справи, та вислухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено, що між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) 01 грудня 2012 року було укладено договір поставки №01/12/12-Я-31.

Відповідно до п 1.1. Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність Покупцю визначений цим Договором товар (надалі іменується "товар"), а Покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Згідно п.1.2. Договору найменування, одиниця виміру, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), визначаються специфікацією (надалі іменується "специфікація"), що є додатком N 1 до цього Договору, яка підписується Сторонами та являється його невід'ємною частиною. У випадку зміни пунктів щодо товару, вказаних в специфікації, Сторони узгоджують нову специфікацію, яка підписується обома сторонами та вступає в дію з моменту її підписання.

Відповідно до п.2.2. Договору сторони погоджують асортимент, кількість товару шляхом надіслання Покупцем заявки Постачальнику, складеної на підставі специфікації. Асортимент та кількість товару партії поставки, сторони вказують у видатково-прибуткових накладних, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 2.5. Договору поставка партії товару вважається виконаною Постачальником в момент передачі партії товару Покупцю. Перехід ризику випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) товару від Постачальника до Покупця відбувається в момент підписання Покупцем видатково-прибуткової накладної на партію товару.

Пунктами 4.1., 4.2. Договору сторони визначили, що покупець оплачує поставлений Постачальником товар за цінами, що визначені за одиницю товару у специфікації. Перегляд цін на товари, які пропонуються Постачальником до поставки за цим договором здійснюється шляхом узгодження та підписання нової специфікації зі зміненими цінами на товари, що постачаються. Ціна товару, яка входить у партію поставки, підтверджується у заявці Покупця та вказується у видатково - прибуткових накладних. Зміна ціни товару після його поставки Покупцю не допускається.

Відповідно до п.5.1. Договору оплата за кожну поставлену партію товару здійснюються шляхом безготівкового розрахунку по мірі реалізації поставленного товару кожні 30 (тридцять) календарних днів з моменту поставки товару на склад Покупця.

Згідно п.10.1. Договору цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін та діє на протязі одного року.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар за видатковими накладними №44 від 15.01.2013р. зі строком платежу 140 календарних днів, №51 від 15.01.2013р., №53 від 15.01.2013р., №№230-232 від 13.02.2013р., №379 від 05.03.2013р. зі строком платежу 60 календарних днів, №№ 613-616 від 09.04.2013р. зі строком платежу 120 календарних днів, №811 від 20.05.2013р., №947 від 18.06.2013 р. зі строком платежу 140 календарних днів, №№948-950 від 18.06.2013р. зі строком платежу 160 календарних днів, №1280 від 04.09.2013р., №№1282, 1283 від 04.09.2013р., №1416 від 25.09.2013р. зі строком платежу 210 календарних днів, №№1437-1439 від 27.09.2013р., №1470 від 02.10.2013р. зі строком платежу 250 календарних днів, №№1701-1703 від 20.11.2013р. зі строком платежу 120 календарних днів на загальну суму 24481,42 грн.

Відповідач, в порушення умов договору, за отриманий товар розрахувався частково в загальній сумі 19042,88 грн., що підтверджується платіжними дорученнями наявними в матеріалах справи (арк.77-85), а також частково повернув товар на суму 1272,87 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними (повернення) (арк.67-76).

Таким чином, станом на день звернення до суду з позовом - 30 вересня 2015 року заборгованість відповідача перед позивачем складала 4165,67 грн.

Отже, відповідач порушив умови договору щодо строків розрахунків за одержаний товар та не здійснив його оплату в повному обсязі та в обумовлені строки.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 2 ст.712 Цивільного кодексу України встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з нормами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 16.10.2015 року перерахував на рахунок позивача суму боргу в загальному розмірі 4165,67 грн., що повністю включає в себе суму основного боргу, яка заявлена позивачем до стягнення, про що суду надана відповідна копія платіжного доручення № 1668 від 16.10.2015 р.

За таких обставин, провадження у даній справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 4165,67 грн. підлягає припиненню відповідно до приписів п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (відсутній предмет спору), оскільки сума боргу сплачена відповідачем після подання позовної заяви до господарського суду.

Позивачем, за неналежне виконання грошових зобов'язань щодо оплати товару поставленого за видатковими накладними № 1439 від 27.09.2013р., №1470 від 02.10.2013р. зі строком платежу 250 календарних днів, №№1701-1703 від 20.11.2013р. зі строком платежу 120 календарних днів нараховано до стягнення з відповідача 2580,92 грн. - інфляційних втрат станом на 27.09.2015 р. та 176,84 грн. - 3% річних станом на 27.09.2015 р.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат за допомогою системи "Законодавство" судом встановлено, що розрахунок позивача - 3 % річних та інфляційних витрат є вірним.

Проте, суд, розглянувши заяву позивача про відмову від позову в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних, перевіривши повноваження особи, що підписала дану заяву, враховуючи те, що позивач користується правами передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, в тому числі щодо права відмовитись від позовних вимог, відмова від позовних вимог не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів як позивача, так і відповідача, суд вважає за можливе прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних та припинити провадження по справі в цій частині, у зв`язку з прийняттям такої відмови на підставі п.4 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, клопотання позивача про припинення провадження у справі обгрунтоване та підлягає задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

За таких обставин, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1827,00 грн. в даному разі покладаються на відповідача, з вини якого виник даний спір, який доведено до суду.

Керуючись ст.ст. 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, п.4 ч.1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних на загальну суму 2757,76 грн.

Задовольнити клопотання позивача про припинення провадження у справі.

Провадження у справі 922/5540/15припинити .

Стягнути з Приватної фірми "Альфа-Україна Лізинг" (62472, Харківська область, м. Мерефа, вул. Дніпропетровська, буд. 223, к. 8-10, код ЄДРПОУ 31939825) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма "Вертекс" (61001, м. Харків, вул. Смольна, буд.30, код ЄДРПОУ 31062507) судовий збір в розмірі 1218,00 грн.

Видати наказ.

Суддя ОСОБА_2