ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" жовтня 2015 р.Справа № 922/5061/15
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Погорелової О.В
при секретарі судового засідання Шевляковій К.М.
розглянувши справу
за позовом Комунального закладу "Харківський санаторний навчально-виховний комплекс №13" Харківської обласної ради, м. Харків до ФОП ОСОБА_1, м. Харків про стягнення 40700,00 грн. за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_2
відповідача - не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2015 року до господарського суду Харківської області з позовом до ФРП ОСОБА_3 (далі - відповідач) звернувся КЗ "ХСНВК №13" Харківської обласної ради (далі - позивач). У позові останній просив суд стягнути з відповідача 40700,00 грн. Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору № 2 від 01.06.2010 року та договору № 2 від 04.06.2010 року щодо повного та своєчасного надання послуг, передбачених умовами договору. Витрати по оплаті судового збору позивач простить суд покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 03.09.2015 року було порушено провадження у справі та її розгляд був призначений на 07.10.2015 року о 10:00 год. Ухвалою суду від 07.10.2015 року розгляд справи був відкладений до 21.10.2015 року до 11:00 год.
Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві. Проте ухвала суду повернута без вручення адресатові з позначкою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".
Як роз'яснив Вищий господарський суд України у Постанові Пленуму № 18 від 26 грудня 2011 року (з подальшими змінами та доповненнями) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи, у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цих норм, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Судом перевірено адресу відповідача та згідно з наданого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 15.04.2015 року, місцезнаходження відповідача - 61162, АДРЕСА_1, та саме на цю адресу судом надсилались процесуальні документи, а позивачем позовну заяву.
Згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК України та статтею 33 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, суд має створити належні умови всім учасникам судового процесу для виконання ними вказаного обов'язку по доведенню своєї правової позиції. Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. На думку суду, обставини справи свідчать про наявність у ній матеріалів достатніх для розгляду справи по суті та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.
Присутній в судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Як встановлено судом, 01 червня 2010 року між позивачем та відповідачем, було укладено Договір про надання юридичних послуг №2 (далі по тексту - В«Договір від 01.06.2010 р.В» ). Крім того, 04 червня 2010 року між сторонами було укладено Договір про надання юридичних послуг №2 (далі по тексту - В«Договір від 04.06.2010 р.В» ).
Відповідно до умов Договорів (п.1.2.) позивач надав, а відповідач приймав на себе зобов'язання відносно отриманні послуг по розробці нормативів, отримання передчасних та остаточних експертних висновків, погоджень та дозволів для виготовлення розробки та отримання проекту відводу земельної ділянки, рішення сесії Харківської міської ради та отримання державного акту на земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Академіка Проскури, буд.7.
Відповідно до п.4.1. Договору від 01.06.2010 року вартість договору складає 10000,00 (десять тисяч грн. 00 коп.), відповідно до п.4.1. Договору від 04.06.2010 року вартість договору складає 40000,00 (сорок тисяч грн. 00 коп.).
07.06.2010 року між сторонами було підписано Акт виконаних робіт №1 до Договору №2 від 01.06.2010 року на суму 10000,00 (десять тисяч грн. 00 коп.), проте відповідно до цього акту виконавець лише частково виконав покладені на нього Договором (п.1.2) обов'язки, а саме виконавцем не було вчинено та/або передано результат замовнику: отримання передчасних та остаточних експертних висновків; погоджень та дозволів для виготовлення розробки та отримання проекту відводу земельної ділянки; отримання рішення сесії Харківської міської ради та отримання державного акту на земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Академіка Проскури, буд.7.
17.06.2010 року між сторонами було підписано Акт виконаних робіт №1 до Договору №2 від 04.06.2010 року на суму 12800,00 (дванадцять тисяч вісімсот грн. 00 коп.), але відповідно до цього акту виконавець також лише частково виконав покладені на нього Договором (п.1.2.) обов'язки, а саме виконавцем не було вчинено та/або передано результат замовнику: отримання передчасних та остаточних експертних висновків; погоджень та дозволів для виготовлення розробки та отримання проекту відводу земельної ділянки; отримано рішення сесії Харківської міської ради та отримання державного акту на земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Академіка Проскури, буд.7.
10.08.2010 року між сторонами було підписано Акт виконаних робіт №1 до Договору №2 від 04.06.2010 року на суму 17900,00 (сімнадцять тисяч дев'ятсот) грн., але відповідно до цього акту виконавець також лише частково виконав покладені на нього Договором (п.1.2.) обов'язки, а саме виконавцем не було вчинено та/або передано результат замовнику: отримання передчасних та остаточних експертних висновків; погоджень та дозволів для виготовлення розробки та отримання проекту відводу земельної ділянки; отримання рішення сесії Харківської міської ради та отримання державного акту на земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Академіка Проскури, буд.7.
20.03.2015 року на адресу відповідача позивачем була направлена претензія, у якій позивач звернувся з вимогою у строк, що не перевищує 7 днів з моменту отримання претензії, надати письмові пояснення про стадію виконання покладених на відповідача обов'язків по Договорам про надання юридичних послуг №2 від 01.06.2010 року та №2 від 04.06.2010 року, про дату надання кінцевого результату по цим Договорам у вигляді акту на земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Академіка Проскури, буд. 7 та попередив відповідача про те, що у випадку не виконання вищевказаних вимог позивач буде вимагати відшкодування понесених збитків у розмірі 40700,00 грн. Але станом на дату складання позовної заяви відповідь на претензію надана Відповідачем не була.
У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до ст. 906 ЦК України, збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з виконання послуг, а позовні вимоги суд вважає обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 179, 181 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 901, 906 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ФОП ОСОБА_3 (61162, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Комунального закладу "Харківський санаторний навчально-виховний комплекс №13" Харківської обласної ради (61085, м. Харків, вул. Академіка Проскури, 7, код ЄДРПОУ 14086057) - 40700,00 грн. збитків та 1827,00 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення, відповідно до статті 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 23.10.2015 р.
Суддя ОСОБА_4
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 21.10.2015 |
Оприлюднено | 30.10.2015 |
Номер документу | 52753168 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Погорелова О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні