Рішення

від 13.10.2015 по справі 924/1547/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" жовтня 2015 р.Справа № 924/1547/15

Господарський суд Хмельницької області у складі:

судді Заверуха С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю м'ясо-переробний завод "Поділля" Красилівський район, с. Волиця

до Державного підприємства "Підприємство Замкової виправної колонії управління Держаної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області (№58) м. Ізяслав

про стягнення заборгованості за поставлений товар згідно договору №Г-80 від 24.05.15р. у розмірі 24119,84 грн., 3% річних в сумі - 2060,84 грн., збільшення суми заборгованості з врахуванням коефіцієнту інфляції в розмірі - 22304,59 грн. та заборгованості за поставлений товар згідно накладної №86 від 14.01.14р. 627,00 грн., всього в сумі 49112,27 грн.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 довіреність від 04.09.15р.

відповідача: не з'явився

Повне рішення складено 13.10.2015р.

Суть спору: позивач - ТОВ м'ясо-переробний завод "Поділля" звернувся з позовом до суду про стягнення заборгованості за поставлений товар згідно договору №Г-80 від 24.05.15р. у розмірі 24499,84 грн., 3% річних в сумі - 2060,84 грн., збільшення суми заборгованості з врахуванням коефіцієнту інфляції в розмірі - 22304,59 грн. та заборгованості за поставлений товар згідно накладної №86 від 14.01.14р. 627,00 грн., всього в сумі 49492,27 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що між ТОВ м'ясо-переробний завод "Поділля" (Продавець) та ДП "Підприємство Замкової виправної колонії управління Держаної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області (№58) м. Ізяслав (Покупець) 24.05.13р. було укладено договір купівлі - продажу №Г-80 на купівлю жиру яловичого.

На виконання умов договору згідно видаткових накладних №1173 від 01.06.13р. та №2758 від 26.11.13р. відповідачу було поставлено товар у кількості 8460 кг на загальну суму 56499,84 грн.

Розрахунок за отриманий товар було частково здійснено 14.01.14р. на суму 2700,00 грн. та 21.08.15р. на суму 5000,00 грн. Заборгованість за товар поставлений згідно договору купівлі - продажу складає на даний момент 24499,84 грн.

Також 14.01.14р. на адресу відповідача ТОВ МПЗ "Поділля" згідно накладної №86 від 14.01.14р. було поставлено корм на суму 627 грн.

Крім того, на адресу суду 11.12.14р. було направлено претензію з вимогою про погашення заборгованості, однак на розрахунковий рахунок позивача було перераховано тільки 5000,00 грн. 21.08.15р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, надав клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 380,00грн., яка сплачена відповідачем під час розгляду справи в суді, що підтверджується банківською випискою від 23.09.15р. Зокрема зазначає, що вказані кошти були зараховані в погашення заборгованості за договором №Г-80 від 24.05.2013р.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 13.10.2015р. провадження у справі в частині стягнення 380,00 грн. основного боргу за поставлений товар згідно договору №Г-80 від 24.05.15р. припинено на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Однак на адресу суду 28.09.15р. надійшла заява про перенесення слухання даної справи у зв'язку із відрядженням юрисконсульта установи ДП "Підприємство Замкової виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в м. Хмельницькій області (№58)" не має змоги приймати участь в судовому засіданні що відбудеться 29.09.15р. в приміщенні господарського суду Хмельницької області.

В судове засідання 13.10.2015 р. представник відповідача не з'явився, причин суду не повідомив.

Суд, розглянувши матеріали справи встановив таке.

24.05.2013р. між ТОВ м'ясо-переробний завод "Поділля" (Продавець) та Державним підприємством "Підприємство Замкової виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області (№58)" (далі Покупець) був укладений договір купівлі-продажу №Г-80, відповідно до п. 1.1. якого Продавець зобов'язаний у порядку та строки, встановлені Договором, передати у власність Покупця жир яловичий, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити його на умовах, визначених цим Договором.

Прийом товару за кількістю і якістю здійснюється матеріально відповідальними представниками від Продавця та Покупця за довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей та видатковою накладною, оформленими у відповідності з вимогами діючого законодавства України (п.2.3. Договору).

Відповідно до п. 2.4. Договору право власності на поставлений товар і ризики загибелі та/або пошкодження товару переходять від Продавця до Покупця з моменту передачі-прийому товару в пункті поставки і засвідчується підписанням Сторонами видаткової накладної. Дата отримання товару Покупцем вказується у накладній.

Пунктом 3.4. Договору визначено порядок розрахунків, а саме оплата здійснюється протягом 30 банківських днів з моменту поставки Товару. Загальна сума договору становить 45500,00 грн. (п. 3.5. Договору).

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31 грудня 2013р. (п.8.1. Договору).

Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

На виконання умов договору №Г-80 від 24.05.2013р. позивач здійснив поставку відповідачу товару (жир яловичий) у кількості 8 460 кг на загальну суму 56499,84 грн., а відповідач прийняв цей товар без зауважень, про що свідчать підписи на видаткових накладних №1173 від 01.06.2013р., №2758 від 26.11.2013р., довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №000141 від 31.05.2013р., №000254 від 26.11.2013р., податкові накладні №1/4 від 24.05.2013р., №148/4 від 24.05.2013р.

Розрахунок за отриманий товар відповідачем було проведено частково: 01.09.2015р. на суму 27000,00 грн. між сторонами був укладений акт взаємозаліку та 21.08.2015р. сплачено на суму 5000,00 грн. Таким чином заборгованість за поставлений товар згідно договору №Г-80 від 24.05.15р. становить 24499,84 грн.

Крім того, відповідачем під час розгляду було здійснено погашення заборгованості за договором в сумі 380,00грн.

За таких обставин, заборгованість за поставлений товар згідно договору №Г-80 від 24.05.15р. становить 24119,84 грн.

Також, 14.01.2014р. на адресу відповідача згідно накладної №86 від 14.01.2014р. було поставлено корм для тварин на суму 627,00 грн. Відповідач прийняв даний товар без зауважень, однак вартість його не сплатив.

Враховуючи наведене вище борг відповідача перед позивачем становить 24746,84 грн. (24119,84 грн. за поставлений товар згідно договору №Г-80 від 24.05.15р., 627,00 грн. за накладною №86 від 14.01.2014р.)

Згідно акту звірки взаєморозрахунків станом на 01.09.2015р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 25126,84 грн. Даний акт підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

11.12.2014р. позивач звернувся до відповідача з претензією №4, відповідно до якої вимагав в найкоротший термін сплатити заборгованість в сумі 57126,84 грн.

Вказана претензія отримана представником відповідача 15.12.2014р., про що свідчить поштове повідомлення про вручення кореспонденції, однак сума боргу в повному обсязі не погашена.

У зв'язку з несвоєчасною оплатою за поставлену продукцію, позивач відповідно до ст. 625 ЦК України нарахував 2060,84 грн. 3 % річних та 22304,59 грн. інфляційних втрат та звернувся до суду за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги таке.

У відповідності до ст.11 та ст.509 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов’язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов’язання боржник зобов’язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку, тобто сплати боргу.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів поставки. Так, позивач поставив відповідачу товар, останній отримав його та зобов'язався сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Приписами ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.4. Договору сторони перебачили, що оплата здійснюється протягом 30 банківських днів з моменту поставки Товару.

Інших умов та форм розрахунків сторони не погоджували.

При цьому судом враховується, що видаткові накладні №1173 від 01.06.2013р. та №2758 від 26.11.2013р. містять в собі посилання на договір купівлі-продажу, а між сторонами інших договорів купівлі-продажу, ані ж договір від 24.05.2013р. №Г-80 не існує. Також зі змісту зазначених накладних випливає, що було здійснено поставку товару, який є предметом договору купівлі-продажу №Г-80 від 24.05.2013р., а саме жиру яловичого. Зазначене не заперечується сторонами.

Отже, у позивача виникло право вимагати оплати вартості товару в судовому порядку.

Крім того, судом встановлено, що на адресу відповідача згідно накладної №86 від 14.01.2014р. було поставлено корм для тварин на суму 627,00 грн. Відповідач прийняв даний товар без зауважень, однак вартість його не сплатив.

Відповідно до ч.2 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (п.п. 1, 2 ст. 205 Цивільного кодексу України).

Пунктом 1 ст. 206 Цивільного кодексу України передбачено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 24119,84 грн. за поставлений товар згідно договору №Г-80 від 24.05.15р. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме договором №Г-80 від 24.05.15р., видатковими накладними №1173 від 01.06.2013р. та №2758 від 26.11.2013р., довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей №000141 від 31.05.2013р., №000254 від 26.11.2013р., податковими накладними №1/4 від 24.05.2013р., №148/4 від 24.05.2013р., доказами часткової оплати.

Факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 627,00 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: видатковою накладною №86 від 14.01.2014р., податковою накладною №82/4 від 24.05.2013р.

Суд відзначає, що ст. 530 ЦК України розміщена в главі 48 цього Кодексу "Виконання зобов'язань" і носить загальний характер. Тобто, може бути застосована до будь-яких видів договірних зобов'язань, які виникають в цивільному обороті. Однак, загальні положення ч.2 ст. 530 ЦК України не можуть бути застосовані в даному випадку до спірних правовідносин сторін, оскільки термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу, чітко встановлений спеціальною нормою права - ст. 692 ЦК України, відповідно до якої покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього (аналогічна позиція в постанові Рівненського апеляційного господарського суду від 23.11.2011 р. по справі №15/5025/1681/11, в постановах Вищого господарського суду України від 14.12.2010 р. по справі №11/165/10, від 12.08.2010 р. №22/225-09-6133).

Відповідачем не подано доказів оплати заборгованості, що є предметом позову, а також не спростовано факту отримання товару.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 24746,84 грн. (24119,84 грн. за поставлений товар згідно договору №Г-80 від 24.05.15р., та 627,00 грн. за накладною №86 від 14.01.2014р.) підлягають задоволенню як такі, що відповідають чинному законодавству та обґрунтовані матеріалами справи.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати в сумі 22304,59 грн., та 3% річних в сумі 2060,84 грн., розрахованих за невиконання зобов'язання згідно договору №Г-80 від 24.05.15р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами пов'язаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Перевіривши розрахунок 3% річних доданий до позовної заяви суд встановив в ньому помилку, зокрема позивачем невірно визначено період нарахування по накладній від 26.11.2013р., а саме не враховано п.3.4. договору щодо оплати протягом 30 банківських днів з моменту поставки товару. Натомість позивач здійснює нарахування з 27.11.2013р., тобто на наступний день з дня поставки товару.

Таким чином за розрахунком суду, 3% річних за визначений позивачем період, складають 1984,93 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги щодо стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню в сумі 1984,93 грн., в решті частині в сумі 75,91 грн. суд відмовляє, оскільки вони не обгрунтовані.

Відповідно статті 3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено помилку (аналогічну помилці в розрахунку 3% річних), у зв'язку з чим за розрахунком суду інфляційні втрати, за визначений позивачем період, становлять 21614,66 грн.

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню в сумі 21614,66 грн., в решті частині в сумі 689,93 грн. суд відмовляє, оскільки вони не обґрунтовані.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку, щодо часткового задоволення позовних вимог в сумі 48346,43 грн., з яких 24746,84 грн. основний борг (24119,84 грн. за поставлений товар згідно договору №Г-80 від 24.05.15р., та 627,00 грн. за накладною №86 від 14.01.2014р.), 1984,93 грн. три процента річних, 21614,66 грн. інфляційні втрати.

В решті частині щодо стягнення 75,91 грн. 3% річних та 689,93 грн. інфляційних втрат, суд відмовляє.

У відповідності до ст.49 ГПК України витрати по оплаті судового збору підлягають покладенню на відповідача пропорційно задоволеним вимогам з врахуванням ухвали про припинення провадження у справі (98,45%) та приймаючи до уваги сплату позивачем судового збору у розмірі 1 мінімальної заробітної плати.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю м'ясо-переробний завод "Поділля" Красилівський район, с. Волиця до Державного підприємства "Підприємство Замкової виправної колонії управління Держаної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області (№58) м. Ізяслав про стягнення заборгованості за поставлений товар згідно договору №Г-80 від 24.05.15р. у розмірі 24119,84 грн., 3% річних в сумі - 2060,84 грн., збільшення суми заборгованості з врахуванням коефіцієнту інфляції в розмірі - 22304,59 грн. та заборгованості за поставлений товар згідно накладної №86 від 14.01.14р. 627,00 грн., всього в сумі 49112,27 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Підприємство Замкової виправної колонії управління Держаної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області (№58) (Хмельницька область, м. Ізяслав, вул. Гагаріна, 2, код 08681028) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю м'ясо-переробний завод "Поділля" (Хмельницька область, Красилівський район, с. Волиця, вул. Молодіжна, 184/3, код 33526915) 24119,84 грн. (двадцять чотири тисячі сто дев'ятнадцять гривень 84 коп.) основного боргу за поставлений товар згідно договору №Г-80 від 24.05.15р., 627,00 грн. (шістсот двадцять сім гривень 00 коп.) основного боргу за накладною №86 від 14.01.2014р., 1984,93 грн. (одну тисячу дев'ятсот вісімдесят чотири гривні 93 коп.) три процента річних, 21614,66 грн. (двадцять одну тисячу шістсот чотирнадцять гривень 66 коп.) інфляційних втрат, 1199,12 грн. (одну тисячу сто дев'яносто дев'ять гривень 12 коп.) судового збору.

Видати наказ.

В решті частині позову щодо стягнення 75,91 грн. 3% річних та 689,93 грн. інфляційних втрат відмовити.

Повне рішення складено 13.10.2015р.

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи,

2 - позивачу, (Хмельницька обл., Красилівський р-н, с. Волоця, вул. Молодіжна, 184/3),

3 - відповідачу, (Хмельницька обл., м. Ізяслав, вул. Гагаріна, 2), рекоменд.