Постанова

від 21.10.2015 по справі 908/2461/15-г

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

21.10.2015р. справа №908/2461/15-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 при секретарі судового засідання ОСОБА_4 за участю прокурора: представників сторін: ОСОБА_5 посвідчення №016182 від 12.04.13р. від позивача: ОСОБА_6 довіреність №128/02-21 від 08.04.2015р. ОСОБА_7 посвідчення №9 від 11.2010р. від відповідача:не прибув розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуЗайцівської сільської ради Артемівського району Донецької області, с.Зайцеве Артемівського району Донецької області на рішення господарського суду Запорізької області від 14.08.2015р. по справі№908/2461/15-г (головуючий суддя: Боєва О.С., судді: Гандюкова Л.П., Соловйов В.М.) за позовом:Заступника Артемівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Зайцівської сільської ради Артемівського району Донецької області, с.Зайцеве Артемівського району Донецької області до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Квант-АО», с.Зайцеве Артемівського району Донецької області провизнання договору недійсним та повернення майна

В С Т А Н О В И В:

Заступник Артемівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Зайцівської сільської ради Артемівського району Донецької області, с.Зайцеве Артемівського району Донецької області звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Квант-АО», с.Зайцеве Артемівського району Донецької області про визнання недійсним договору «Господарчого ведення майна, що належить до комунальної власності» від 14.09.2012р. №02. та про зобов'язання ТОВ В«Квант-АОВ» повернути об'єкти комунальної власності Зайцівської сільської ради, передані на баланс та обслуговування без права відчуження ТОВ В«Квант-АОВ» за актом прийому-передачі від 28.12.2012р., залишковою вартістю 163652,00 грн., до комунальної власності територіальної громади Зайцівської сільської ради, шляхом підписання акту приймання-передачі.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 14.08.2015р. у справі №908/2461/15-г позов задоволено частково. Визнано недійсним договір № 02 В«Господарчого ведення майна, що належить до комунальної власностіВ» , укладений 14.09.2012 року між Зайцівською сільською радою Артемівського району Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю В«Квант-АОВ» . У задоволенні іншої частини позову - відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Квант-АОВ» в доход Державного бюджету України суму 1218грн.00коп. судового збору.

Позивач, не погодившись з прийнятим судовим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та прийняти відмову Зайцівської сільської ради від позову поданого Заступником Артемівського міжрайонного прокурора та припинити провадження у справі №908/2461/15-г.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що суд в оспорюваному рішенні не навів доводи щодо протиправності застосування учасниками договору правовідносин щодо господарчого відання майном. Апелянт не погоджується з висновком суду, що спірний договір суперечить Закону України В«Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власностіВ» та порушує інтереси громади. Вважає, що господарський суд не надав належної правової оцінки заяві позивача про відмову від позову, у зв'язку з чим наполягає на скасуванні рішення та припинення провадження у справі. У судовому засіданні просив рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні вимог відмовити.

Прокурор у судове засідання прибув заперечував проти доводів апеляційної скарги, відзив надав.

Представники позивача у судове засідання прибули. Підтримали доводи апеляційної скарги. На виконання вимог ухвали суду надали додаткові документи для доручення до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не прибув. Надав клопотання про доручення до матеріалів справи копії постанови Донецького апеляційного господарського суду від 09.09.2015р. по справі №908/1256/15-г.

Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги встановленого ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Зайцівської сільської ради від 23.08.2012р. №6/16-153передано на баланс та обслуговування ТОВ «Квант-АО» водопровідні мережі та водонасосні станції, що знаходяться на території Зайцівської сільської ради.

14.09.2012р. між Зайцівською сільською радою (позивач) та ТОВ В«Квант-АОВ» (відповідач) був укладений договір № 02 господарчого ведення майна, що належить до комунальної власності, відповідно до умов якого перша сторона - власник (передавач) майна, передає, а друга сторона - отримувач, приймає в господарське ведення комунальне окреме індивідуально визначене майно: водопровідні сільські мережі, насосні станції, машини та механізми (далі - майно), розміщені за адресою: с. Зайцеве, Балансова вартість майна зазначена у додатках № 1,2, які є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з п. 1.2 договору майно передається в господарське ведення з метою надання послуг водопостачання споживачам та обслуговування мереж та споруд.

Пунктом 2.2 договору визначено, що передача майна в господарське ведення не тягне за собою виникнення в підприємства права власності на це майно. Власником майна залишається Зайцівська сільська рада, а підприємство - отримувач, користується ним протягом строку дії цього договору.

Відповідно до п. 4.1.1 договору сторони визначили, що у разі отримання у господарче ведення будівлі або споруди підприємство - отримувач зобов'язується за актом приймання-передавання прийняти будівлю (споруду) на свій баланс на період дії цього договору.

Підприємство - отримувач зобов'язався у разі припинення або розірвання договору повернути власнику отримане майно в належному стані, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати власникові збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) отриманого майна з вини підприємства (п. 4.4 договору).

Згідно з п. 6.1 договору власник зобов'язався передати підприємству-отримувачу в господарське ведення майно згідно з цим договором за актом приймання-передавання майна, який підписується протягом 90 днів після підписання цього договору.

Рішенням Зайцівської сільської ради від 09.04.2015р. №6/37-323 внесено зміни та доповнення до рішення ради від 23.08.2012р. за №6/16-153 та доповненого його пунктом 2 в такій редакції: «Закріпити водопровідні мережі і водонососні станції (що знаходяться на території сільської ради на праві господарського відання за ТОВ «Квант-АО», на період дії договірних відносин.»

Договір укладено строком на три роки, з 14.09.2012р. до 14.09.2015р. включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформлюються додатковим договором, який є невід'ємною частиною цього договору (п.п. 9.1, 9.4 договору).

28.12.2012р. за актом прийому-передачі об'єктів комунальної власності Зайцівської сільської ради, переданих на баланс та обслуговування без права відчуження ТОВ В«Квант-АОВ» , сторони провели прийом-передачу об'єктів комунальної власності на баланс ТОВ В«Квант-АОВ» , а саме: водопровідної лінії, водопровідної лінії (від насосної станції до вул. мостова), насосної станції (з колодязем, будівлями та огорожею) вул. Ветеринарна б/н, водонасосної станції вул. Верхня, насосне обладнання Pedrollo 3СРМ, лічильника 3ф. НИК 2301, вимірювача техніч. ліч. води. Залишкова вартість переданих об'єктів становить 163652 грн. Також, сторони провели прийом-передачу технічної документації на об'єкти комунальної власності Зайцівської сільської ради ТОВ В«Квант-АОВ» , про що було підписано відповідний акт від 28.12.2012р.

Додатковою угодою від 10.04.2015р. про внесення змін та доповнень в договір №02 від 14.09.2012р. було, зокрема, змінено предмет договору та визначено, що предметом договору є закріплення за ТОВ В«Квант-АОВ» на праві господарського відання, комунальної власності - складових систем водопостачання, що знаходяться на території Зайцівської сільської ради та належить на праві комунальної власності територіальній громаді села Зайцеве.

25.05.2015р. рішенням Зайцівської сільської ради В«Про врегулювання спору щодо господарчого відання комунальним майномВ» № 6/38-332 вирішено припинити дію рішення Зайцівської сільської ради В«Про передачу на баланс та обслуговування водопровідних мереж, а водонасосних станцій, що знаходяться на території сільської радиВ» № 6/15-153 від 23.08.2012р. та затвердити текст додаткової угоди № 2 до договору № 02 господарчого ведення майна, що належить до комунальної власності від 14.09.2012р.

12.06.2015р. Зайцівською сільською радою та ТОВ В«Квант-АОВ» було підписано додаткову угоду № 2 про припинення дії договору № 02 від 14.09.2012р., умовами якої сторони припинили достроково, до 15.06.2015р., дію договору № 02 від 14.09.2012р. За актом прийому-передачі об'єктів комунальної власності з балансу ТОВ В«Квант-АОВ» Зайцівській сільській раді, сторони провели передачу раніше переданих об'єктів комунальної власності з балансу ТОВ В«Квант-АОВ» на баланс Зайцівської сільської ради.

Прокурор, звертаючись з позовом до господарського суду просив визнати недійсним вищезазначений договір, у зв'язку з тим, що його зміст суперечить вимогам законодавства та суттєво порушує інтереси територіальної громади Зайцівської сільської ради, оскільки бюджету позивача завдані збитки внаслідок безоплатної передачі об'єктів комунальної власності в господарське відання відповідача.

Задовольняючи частково позов, місцевий господарський обґрунтував рішення тим, що спірний договір суперечить вимогам Закону України В«Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власностіВ» та його укладено на користь суб'єкта недержавної форми власності з порушенням чинного законодавства, шляхом передачі суб'єкту господарювання ТОВ В«Квант-АОВ» без відповідних правових підстав, що є порушенням вимог законодавства, в тому числі, процедури його укладання.

Водночас, судова колегія не може погодитися з такими висновками господарського суду з огляду на наступне.

Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Заступник Артемівського міжрайонного прокурора звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - Зайцівської сільської ради Артемівського району Донецької області. Позов обґрунтовано тим, що спірний договір суперечить актам цивільного законодавства та порушує інтереси територіальної громади Зайцівської сільської ради, у зв'язку з недоотриманням коштів сільським бюджетом у результаті укладення договору неналежної форми.

Прокурор вважає, що спірний договір за своєю правовою природою є подібним договору позички, за яким згідно ст. 827 Цивільного кодексу України одна сторона (Позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (Користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку, користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними. Тому саме безоплатність передачі комунального майна спричиняє шкоду інтересам територіальної громади.

Колегія суддів вважає доводи прокурора безпідставним та необґрунтованим, оскільки договір, за яким сторона одержує плату чи інше зустрічне надання за виконання своїх обов'язків визнається відплатним. При цьому дії, вчинені однією стороною (передання речі у користування) компенсується діями другої сторони, тобто одержанням зустрічного майнового задоволення.

Аналізом умов спірного договору, саме таким за змістом він є, оскільки за його умовами власник передає окреме індивідуально визначене майно в господарче ведення, з метою надання послуг водопостачання споживачам та обслуговування мереж та споруд. При цьому на другу сторону покладено витрати на утримання майна та його поточний ремонт.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що, уклавши спірний договір, сільська рада діяла в межах своєї компетенції, зокрема, до відання виконавчих органів сільських рад належить вирішення питань водопостачання (п. 5 ч. 1 ст. 30 Закону України В«Про місцеве самоврядуванняВ» ). А відповідно до ст. 25 цього Закону сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншим законами до їх відання. Крім того, вони мають право залучати на договірних засадах підприємства, установи та організації незалежно від форм власності до участі в соціально-економічному розвитку сіл, селищ, міст (п. 7 ч.1 ст. 27 Закону).

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що прокурором не доведено, що майно територіальної громади (водопровідні мережі та насосні станції) за спірним договором передані безоплатно, а тому посилання прокурора на заподіяння громаді шкоди в розмірі, визначеному висновком експерта Донецького НДІСЕ № 6357/26 від 13.01.2014р. є безпідставними.

Господарським судом першої інстанції зазначеному оцінки також не надано.

Крім того, суд посилається на те, що спірний договір укладено не на підставі рішення Зайцівської сільської ради №6/15-153 від 23.08.2012р., оскільки воно не відповідає змісту договору, а саме: за ним вирішено передати на баланс на обслуговування відповідачу водопровідні мережі водонасосні станції, що знаходяться на території Зайцівської сільської ради. Натомість, рішень про передачу ТОВ «Квант-АО» у господарче ведення майна, що належить до комунальної власності, з метою надання послуг водопостачання споживачам та обслуговування мереж та споруд, - не приймалося.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи Додатковою угодою від 10.04.2015р. про внесення змін та доповнень в договір № 02 від 14.09.2012р. було, зокрема, змінено предмет договору та визначено, що предметом договору є закріплення за ТОВ В«Квант-АОВ» на праві господарського відання, комунальної власності - складових систем водопостачання, що знаходяться на території Зайцівської сільської ради та належить на праві комунальної власності територіальній громаді села Зайцеве. Натомість, господарським судом не прийнятого до уваги визначених змін до договору, оскільки їх було укладено після звернення прокурора з позовом до суду.

Разом з тим, пунктом 2.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013р. «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними передбачено, що у процесі вирішення спору сторони можуть самі усунути у встновленому порядку порушення, які тягнуть за собою визнання правочину недійсним. Сторони також не позбавлені права вчинити правочин про внесення змін до правочину з метою приведення його у відповідність із законом. Якщо згаданий правочин (про внесення змін) не суперечить вимогам закону, господарський суд приймає судове рішення, виходячи з його умов. При цьому господарським судам необхідно мати на увазі, що законом не передбачено заборони стосовно надання правочинів, в тому числі про внесення змін до іншого правочину, - за згодою сторін зворотної дії в часі.

Таким чином, колегія суддів не може погодитися з висновками суду щодо не прийняття до уваги Додаткової угоди від 10.04.2015р. про внесення змін та доповнень в договір № 02 від 14.09.2012р., яка складає по суті єдиний договір.

Сільська рада у здійсненні повноважень щодо управління комунальною власністю та у сфері соціально-економічного і культурного розвитку, передбачених ст.ст. 27, 30 Закону України В«Про місцеве самоврядуванняВ» , не обмежена у виборі господарських договорів, які вона може укладати.

Колегія суддів вважає, що доводи прокурора, з якими погодився місцевий господарський суд, що передача комунального майна може здійснюватись лише на умовах, передбачених Законом України № 2624-VI від 21.10.2010, є безпідставними.

До того ж, господарський суд не визначився з правовою природою договору. Враховуючи, що суд розглядав справу, виходячи з визначених предмету та підстав позову, колегія суддів зазначає про наступне.

Статтею 406 Господарського кодексу України визначено, що концесія - це надання з метою задоволення суспільних потреб уповноваженим органом державної влади чи органом місцевого самоврядування на підставі концесійного договору на платній та строковій основі вітчизняним або іноземним суб'єктам господарювання (концесіонерам) права на створення (будівництво) та/або управління (експлуатацію) об'єктом концесії за умови взяття концесіонером на себе відповідних зобов'язань, майнової відповідальності і підприємницького ризику. Сфери господарювання, в яких дозволяється концесійна діяльність, об'єкти права державної або комунальної власності, що можуть надаватися в концесію, а також види підприємницької діяльності, які не дозволяється здійснювати на концесійній основі, визначаються законом.

Законом України № 2624-VI від 21.10.2010 визначено особливості передачі в оренду чи концесію об`єктів централізованого водо - , теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності, особливості оренди та концесії таких об`єктів.

Статтею 1 Закону визначено, що для цілей цього Закону термін "об'єкти централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення" вживається у такому значенні: цілісні майнові комплекси, системи цілісних майнових комплексів, які забезпечують (призначені) та достатні для самостійного здійснення господарської діяльності у сферах водопостачання, водовідведення та очищення стічних вод, надання послуг, пов'язаних з постачанням споживачам тепла, а також майнові комплекси структурних підрозділів підприємств, які є достатніми для самостійного здійснення господарської діяльності у зазначених сферах.

Предметом спірного договору є В«окремо індивідуально визначене майно: водопровідні сільські мережі, насосна станціяВ» , що відповідає визначенню майна, передбаченого в Акті приймання-передачі від 28.12.2012 р.

Прокурором не доведено, що предмет Договору є об`єкт централізованого водопостачання та водовідведення в розумінні ст. 1 Закону України № 2624-VI від 21.10.2010, а відносини сторін за договором - у сферу дії цього Закону.

Інших правових підстав недійсності Договору прокурором в позові не наведено.

Згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного Кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 Цивільного кодексу України зазначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що господарський суд безпідставно погодився з доводами прокурора та задовольнив позов в частині визнання Договору недійсним, при цьому не надав правової оцінки запереченням сільської ради та відповідача.

Водночас, після порушення провадження у справі у зв`язку з розірванням Договору передане за ним комунальне майно було повернуто сільській раді.

Саме посилаючись на цей факт суд відмовив у задоволенні вимоги про зобов'язання ТОВ «Квант-АО» повернути об'єкти комунальної власності Зайцівської сільської ради, передані на баланс та обслуговування без права відчуження ТОВ «Квант-АО» за актом прийому-передачі від 28.12.2012р. залишковою вартістю 163652,00грн., до комунальної власності територіальної громади Зайцівської сільської ради, шляхом підписання акту приймання-передачі.

Пунктом 4.4. Постанови Пленум Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. №18 визначено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Таким чином, в цій частині провадження у справі підлягає припиненню.

Колегія суддів визнає безпідставними доводи позивача щодо надання неналежної оцінки його заяві про відмову від позову виходячи з наступного.

Пунктом 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитися від позову.

Згідно з роз'ясненнями постанови Пленуму Вищого господарського суду України «про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам» від 23.03.2012р. №7, відмова прокурора від поданого ним позову не є обов'язковою для позивача, і так само відмова позивача від позову не є обов'язковою для прокурора, оскільки така відмова не означає вибуття позивача з процесу чи зміни його процесуального статусу. У відповідних випадках спір підлягає вирішенню по суті.

Прокурор як усно та і письмово наполягав на позовних вимогах.

Таким чином, господарським судом правомірно розглянуто позов по суті.

У своїй апеляційній скарзі позивач просив рішення скасувати та провадження у справі припинити у зв'язку із відмовою від позову. Зазначена вимога не підлягає задоволенню як така, що не ґрунтується на вимогах процесуального законодавства.

З огляду на наведене, апеляційна скарга Зайцівської сільської ради Артемівського району Донецької області, с.Зайцеве Артемівського району Донецької області підлягає задоволенню, рішення господарського суду Запорізької області від 14.08.2015 - частковому скасуванню.

Керуючись статтями п.1-1, ст. 80, ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Зайцівської сільської ради Артемівського району Донецької області, с.Зайцеве Артемівського району Донецької області на рішення господарського суду Запорізької області від 14.08.2015р. по справі №908/2461/15-г - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 14.08.2015р. скасувати.

Прийняти нове рішення, яким:

В«У задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору «Господарчого ведення майна, що належить до комунальної власності» №02 від 14.09.2012р. відмовити.

Припинити провадження у справі щодо вимог про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю В«Квант-АОВ» , с. Красне Артемівського району Донецької області, повернути об`єкти комунальної власності Зайцівської сільської ради Артемівського району Донецької області, с.Зайцеве Артемівського району Донецької області, передані на баланс та обслуговування без права відчуження Товариству з обмеженою відповідальністю В«Квант-АОВ» , с. Красне Артемівського району Донецької області, за актом прийому-передачі від 28.12.2012 залишковою вартістю 163652грн. до комунальної власності територіальної громади Зайцівської сільської ради шляхом підписання акту приймання-передачі.В»

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.В. Ломовцева

Судді: Т.М.Колядко

ОСОБА_3

Надруковано 5 прим.:

1прим.-позивачу;

1прим.-відповідачу;

1прим.-у справу;

1прим.-ДАГС;

1прим.-ГСЗО