Постанова

від 31.07.2015 по справі 804/8472/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2015 р. Справа № 804/8472/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1, розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Приватного підприємства "Динамо" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулась до суду з адміністративним позовом про стягнення з Приватного підприємства "Динамо" заборгованості в сумі 4746,90 грн. та накладення арешту на кошти та інші цінності Приватного підприємства "Динамо", що знаходяться у банках.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач має заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 4746,90 грн., яка утворилась внаслідок несплати узгоджених податкових зобов’язань відповідно до податкового повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 16.11.2012 року, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 3060,00 грн. та податкового повідомлення рішення № НОМЕР_2 від 29.01.2013 року, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 2040,00 грн. У зв'язку з наявною переплатою, заборгованість складає 4746,90 грн. На адресу відповідача направлено податкову вимогу форми В«ЮВ» № 8 від 10.01.2013 року.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надав клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

Відповідач у судове засідання не прибув, про причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що Приватне підприємство "Динамо" зареєстроване в якості юридичної особи та знаходиться на податковому обліку в Дніпродзержинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Відповідач має заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість в розмірі 4746,90 грн.

Як встановлено з матеріалів справи позивачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт № 3027/334/15-230 від 19.09.2012 року. Зазначеною перевіркою встановлено неподання відповідачем податкової звітності з податку на додану вартість за період травень - липень 2012 року.

На підставі акту перевірки № 3027/334/15-230 від 19.09.2012 року позивачем винесене податкове повідомлення-рішення форми "Р" № НОМЕР_1 від 16.11.2012 року, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 3060,00 грн. У зв'язку з наявною переплатою, заборгованість Приватного підприємства "Динамо" за вказаним податковим повідомленням-рішенням складає 2706,90 грн.

Також, позивачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт № 4716/425/15-230 від 07.12.2012 року. Зазначеною перевіркою встановлено неподання відповідачем податкової звітності з податку на додану вартість за період серпень - вересень 2012 року.

На підставі акту перевірки № 4716/425/15-230 від 07.12.2012 року позивачем винесене податкове повідомлення-рішення форми "Р" № НОМЕР_2 від 29.01.2013 року, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 2040,00 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача з податку на додану вартість складає 4746,90 грн.

У зв’язку з несплатою заборгованості на адресу відповідача направлено податкову вимогу форми В«ЮВ» № 8 від 10.10.2013 року, яка отримана належним чином.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-6.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлений законом.

Згідно з п.п. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 36.1 ст. 36 Податкового Кодексу України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

На підставі викладеного, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача податкового боргу в розмірі 4746,90 грн.

Щодо позовних вимог позивача про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача суд зазначає наступне

Підпунктом 20.1.33 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Отже, наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду щодо накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження.

Такими підставами є, а саме: наявність податкового боргу у платника податків; відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Так, наявність у відповідача непогашеного узгодженого податкового боргу у загальній сумі 4746,90 грн. підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою позивача від 25.06.2015 року.

Як встановлено з матеріалів справи, податковою інспекцією з метою виявлення майна, яке перебуває у власності відповідача було отримано відповіді з Дніпродзержинського ВРЕР ДАІ при УМВС України в Дніпропетровській області, Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області, Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зі змісту яких встановлено, що за відповідачем будь-якого майна, що перебуває у його власності, не зареєстровано.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що наявність у відповідача податкового боргу, відсутність у відповідача майна достатнього для погашення податкового боргу є підставами для накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться у банку у відповідності до вимог п.п.20.1.33 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України.

При цьому, задовольняючи позовні вимоги позивача про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, суд виходить із того, що слід накласти арешт на кошти відповідача, що знаходяться у банках лише у межах суми податкового боргу у розмірі 4746,90 грн., тобто з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів відповідача згідно до вимог ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись, ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - задовольнити.

Стягнути кошти Приватного підприємства "Динамо" (ЄДРПОУ 30096472) з рахунків у банках, обслуговуючих Приватне підприємство "Динамо" (ЄДРПОУ 30096472) у розмірі податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 4746 (чотири тисячі сімсот сорок шість) грн. 90 коп.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Приватного підприємства "Динамо" (ЄДРПОУ 30096472), що знаходяться у банках в межах суми податкового боргу у розмірі 4746 (чотири тисячі сімсот сорок шість) грн. 90 коп.

Згідно з ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1