Постанова

від 13.10.2015 по справі 816/3891/15

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/3891/15

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Іваненко С.А., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного Фонду України в м. Комсомольську до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу по сплаті страхових внесків, -

В С Т А Н О В И В:

31 серпня 2015 року позивач УПФУ в м. Комсомольську звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ФОП ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій та пені за несвоєчасну сплату страхувальником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 132,78 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем зберігається заборгованість зі сплати фінансових санкцій та пені, нарахованих за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка підлягає стягненню в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності /а.с. 26-27/.

Відповідач заперечення на позов не надав, в судове засідання не з’явився. Ухвали та повістки суду направленні відповідачу на адресу: АДРЕСА_1, 39800 повернулись до суду з відміткою поштового відділення про невручення листа адресатові через відсутність адресата за вказаною адресою. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач зареєстрований за вищезазначеною адресою та відомості про зміну свого знаходження державному реєстратору не надавав.

Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Зважаючи, що доставка ухвали та повістки суду на адресу відповідача згідно із даними в ЄДР підтверджується підписом листоноші, суд виконав свій обов’язок щодо повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Як визначено частиною четвертою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

При цьому, відповідно до положень частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи достатність наданих сторонами доказів, а також, беручи до уваги відсутність потреби у допиті свідка чи експерта, суд, в судовому засіданні 13 жовтня 2015 року, перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Зважаючи на неявку в судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, відповідно до приписів частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Відповідач у встановленому законом порядку зареєстрований як фізична особа-підприємець, ідентифікаційний код НОМЕР_1 та перебуває на обліку в УПФУ в м. Комсомольську як платник внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

За особовим рахунком ФОП ОСОБА_1 зберігається недоїмка зі сплати фінансових санкцій та пені, нараховані за несвоєчасну сплату страхувальником страхових внесків за 2010 рік, в сумі 132,78 грн.

З метою стягнення зазначеної суми заборгованості позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до вимог статей 14, 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (в редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин) відповідач значився платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

За приписами статті 18 вказаного Закону страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків передбачено статтями 19, 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та розділом 5 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою правління ПФ України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.

Згідно з частиною шостою статті 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески нараховуються на суми, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Частиною першою статті 106 вказаного Закону визначено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків, страхувальники зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку та розмірах, визначених цією статтею.

Відповідно до частини дев'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі до нарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірах:

- 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

- 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

- 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Судом встановлено, що позивачем своєчасно, тобто у строк, передбачений Законом України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування", нараховані страхові внески до Пенсійного фонду України не сплачено.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем зазначених внесків, позивачем винесено рішення від 10 серпня 2010 року № 344 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків, якими до відповідача застосовано фінансові санкції в розмірі 200,00 грн. та нараховано пеню в розмірі 56,00 грн. /а.с.8/.

Вказане рішення відповідачем отримане 20 червня 2012 року, що підтверджується особистим підписом ФОП ОСОБА_1 на зазначеному рішенні.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази оскарження прийнятого рішення чи його скасування в судовому порядку, відтак воно є чинним та обов'язковими до виконання.

Таким чином, за відповідачем з урахуванням переплати/часткової сплати значиться заборгованість зі сплати штрафних санкцій та пені в сумі 132,78 грн.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач доказів, що свідчили б про погашення вказаної суми недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача, суду не надано.

Разом із тим, наявність у відповідача заборгованості зі сплати страхових внесків в розмірі 132,78 грн. підтверджено матеріалами справи в їх сукупності.

З огляду на викладене, вимоги позивача є правомірними і обґрунтованими. А відтак, позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Управління Пенсійного Фонду України в м. Комсомольську до ОСОБА_1 про стягнення боргу по сплаті страхових внесків - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного Фонду України в м. Комсомольську (код ЄДРПОУ 22529681) пеню та штрафні санкції у розмірі 132 (сто тридцять дві) гривні 78 (сімдесят вісім) копійок за несвоєчасну сплату страхувальником страхових внесків.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя С.А. Іваненко