Постанова

від 28.05.2012 по справі 2-а/1970/2063/12

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/2063/12

"28" травня 2012 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Данилевич Н.А.

при секретарі Стасюк А.В.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за позовом Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Козівський райагробуд»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, суд -

ВСТАНОВИВ:

Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, надалі позивач, звернулося до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Козівський райагробуд»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені на загальну суму 11791,55 грн. за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2011 рік. Позов мотивовано тим, що згідно поданим відповідачем звіту про зайнятість інвалідів за 2011 рік, середньооблікова чисельність його штатних працівників становить 24 особи, працюючих інвалідів -0. Згідно нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, відповідач повинен був працевлаштувати у 2011 році одного інваліда.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, з мотивів викладених в позовній заяві та просила стягнути з відповідача вищевказану суму, пояснивши, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу у відповідача складає 24 особи. Таким чином норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить: 1 особа. Згідно з даними наданого відповідачем звіту за 2011 рік -середньорічна заробітна плата складає 11737,50 грн. Відтак за одне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, відповідач до 15.04.2012 року повинен був самостійно сплатити адміністративно -господарські санкції у розмірі 11737,50 грн. У зв'язку з порушенням терміну сплати даних санкцій на 23 дні, відповідачу нарахована пеня в розмірі 54,05 грн. Отже сума заявлена до стягнення в даному позові складає 11791,55 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, проти їх задоволення заперечив, пояснивши, що з їхньої сторони, вживалися всі необхідні заходи щодо працевлаштування інвалідів, зокрема, проінформовано органи соціального захисту інвалідів та районний центр зайнятості про створені робочі місця для працевлаштування інвалідів, проте для працевлаштування інваліди в ТОВ «Козівський райагробуд»не направлялись та самі особисто в господарство не звертались. ОСОБА_3 цього, відповідачем щомісячно подавалися звіти за формою №3-ПН до Козівського районного центру зайнятості, де зазначалися відомості про наявність робочих місць для інвалідів. На думку представника відповідача, застосування до підприємства адміністративно-господарських санкцій Фондом соціального захисту інвалідів є неправомірним, так як сам факт відсутності інваліда не є підставою для їх застосування.

Заслухавши пояснення сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21 березня 1991 року №875-ХІІ із змінами та доповненнями (далі -Закон №875), для підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності і господарювання установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників особового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості 1 робочого місця.

Відповідно до вимог ч.1 ст.20 Закону №875, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст.19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Із матеріалів справи, а саме із звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік (а.с.6), вбачається, що середньооблікова чисельність працівників на підприємстві у звітному періоді складала 24 особи. Відповідно норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у звітному періоді повинен був становити - 1 особу.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120% річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату штрафних санкцій підприємства (об'єднання), установи і організації проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). У разі відсутності коштів штрафні санкції можуть бути застосовані шляхом звернення стягнення на майно підприємства (об»єднання), установи і організації в порядку, передбаченому законом.

Із розрахунку заборгованості до Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2011 році (а.с.5) вбачається, що середньорічна заробітна плата на товаристві з обмеженою відповідальністю «Козівський райагробуд» становить 11737,50 грн..

Також підприємству була нарахована пеня за порушення термінів сплати санкцій за 23 дні в розмірі 54,05 грн.

Відповідно до ст.18 Закону №875 забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інвалідам, які не мають змоги працювати на підприємствах, в установах,організаціях, державна служба зайнятості сприяє у працевлаштуванні з умовою про виконання роботи вдома.

Як вбачається з матеріалів справи та згідно з листом Козівського районного центру зайнятості №200 від 13.03.2012 року, відповідачем щомісячно у 2011 році подавалися звіти форми 3-ПН про наявність вакансій для працевлаштування інваліда. Центром зайнятості протягом 2011 року направлялись інваліди на роботу у кількості 8 осіб, проте усі вони відмовились від запропонованої відповідачем вакансії по стану здоров'я та у зв'язку з транспортною недоступністю. Відмови зі сторони роботодавця у працевлаштуванні інвалідів не було.

Абзацом 4 пункту 2 статті 19 Закону України «Про зайнятість населення»визначено право державної служби зайнятості направляти для працевлаштування на підприємства, в установи, організації всіх форм власності при наявності там вільних робочих місць (вакантних посад) інвалідів, які звертаються до служби зайнятості, відповідно до рівня їх освіти і професійної підготовки та рекомендацій МСЕК, наявних у них кваліфікації та знань та з урахуванням їх побажань.

З врахуванням викладеного, суд приходить до переконання, що обов'язок по працевлаштуванню інвалідів, відповідно до встановленого Законом №875 нормативом, покладається як на роботодавців так і на Державну службу зайнятості.

З матеріалів справи видно, що відповідач щомісячно інформував центр зайнятості про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для інвалідів. Козівським районним центром зайнятості протягом 2011 року направлялися для працевлаштування до відповідача інваліди ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_3, які відмовилися від працевлаштування, що стверджується корінцями направлень.

З наявних в матеріалах справи доказів суд приходить до висновку, що відповідачем дотримано вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», відповідач проводив заходи для працевлаштування інвалідів, виконав вимоги, щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, а сам факт відсутності працюючого інваліда, ще не є підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що застосування адміністративно - господарських санкцій до товариства з обмеженою відповідальністю «Козівський райагробуд»є неправомірним, а тому вважає, що позивачу слід відмовити у задоволені позовних вимог.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 72, 86, 159-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Козівський райагробуд»(вул. Грушевського, 6, смт. Козова, Тернопільська обл., код ЄДРПОУ 03586638) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - відмовити .

Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст..254 КАС України і може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.

Головуючий суддя Данилевич Н.А.

копія вірна

Суддя Данилевич Н.А.