Постанова

від 16.03.2012 по справі 2-а/1970/750/12

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/750/12

16 березня 2012 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Данилевич Н.А.

при секретарі Стасюк А.В.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представник третьої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Україна», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління державного казначейства у Тернопільському районі про стягнення заборгованості, суд -

ВСТАНОВИВ:

Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція (далі -позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Україна» (далі -відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління державного казначейства у Тернопільському районі про стягнення заборгованості

Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що за відповідачем рахується заборгованість перед державою за договорами про надання фінансової допомоги, яка відповідачем добровільно не погашена на загальну суму 6326,0 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи за їх відсутності не надходило, заперечень проти позову не надали, відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлялися належним чином, що є підставою для розгляду справи у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Представник третьої особи в судовому засіданні просив позов задовольнити.

Заслухавши у судовому засіданні представника позивача та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, суд вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Україна», зареєстроване як юридична особа в Тернопільському районі органами державної реєстрації, про що свідчить довідка відділу з питань державної реєстрації Тернопільської районної державної адміністрації №192 від 15.02.2012 року (а.с.6).

Судом встановлено, що відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.1997р. №1003 «Про фінансову допомогу на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/1998 року» між Відділенням державного казначейства України в Тернопільському районі та відповідачем був укладений договір №10 від 29.09.1997р. «Про надання фінансової допомоги на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/1998 років» (а.с10). Згідно даного договору відповідачу надано фінансову допомогу в сумі 5200,00 грн. на умовах повернення до 01 жовтня 1998 року.

26 березня 1998 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.1998р. №220 «Про фінансове забезпечення підготовки сільськогосподарської техніки до проведення весняно-польових робіт в 1998 році» між Відділенням Державного казначейства України в Тернопільському районі та відповідачем був укладений договір №25 «Про надання фінансової допомоги для проведення комплексу весняно-польових робіт в 1998 році» (а.с.9). Відповідно до пп.1.1 п.1, пп.2.1 п.2 та пп.3.1 п.3 даного договору відповідачу надано фінансову безвідсоткову допомогу в сумі 5590,00 грн. на умовах повернення до 01 жовтня 1998 року.

В лютому 1999 року між Відділенням державного казначейства України в Тернопільському районі та відповідачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.12.1998 року №1953 «Про забезпечення сільськогосподарських товаровиробників матеріально-технічними та фінансовими ресурсами в 1999 році» був укладений договір №25 від 10.02.1999р. «Про надання фінансової допомоги для проведення комплексу весняно-польових робіт в 1999 році». Згідно умов договору відповідачу було надано фінансову безвідсоткову допомогу в сумі 2500,00 грн. на умовах повернення до 01 жовтня 1999 року.

Таким чином, протягом 1997-1999 років відповідачем згідно договорів №10 від 29.09.1997р. №25 від 26.03.1998р. та №25 від 10.02.1999р. було отримано від держави фінансову допомогу в загальній сумі 13 290,00 грн.

Проте, відповідач своїх зобов'язань за даними договором не виконав, кошти фінансової допомоги в загальній сумі 6326,00 грн. у встановлені терміни не повернув.

Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість перед державним бюджетом України на загальну суму 6326,00 грн., вказана заборгованість підтверджується розрахунком заборгованості та поданням УДК у Тернопільському районі №88 від 19.12.2011р (а.с.7-8).

Згідно з п. 4 ст. 17 Бюджетного кодексу України, у разі невиконання юридичними особами своїх зобов'язань щодо погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов'язань, та стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок із державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками органи стягнення застосовують механізм стягнення цієї заборгованості у порядку, передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників.

Відповідно до п. 9 ст. 17 Бюджетного кодексу України, прострочена заборгованість суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб'єкта господарювання органами державної податкової служби, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб'єкта господарювання. Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) не поширюється.

Відповідно до п.п. 4 п. 2 Порядку обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №174 від 02.03.2011 року бюджетна позичка/фінансова допомога - сума коштів, надана Мінфіном у 1993-1998 роках позичальнику на поворотній основі за рахунок коштів державного бюджету на умовах угоди про надання бюджетної позички/фінансової допомоги.

Згідно з п.п. 9 п. 2 вказаного Порядку прострочена заборгованість за бюджетною позичкою/фінансовою допомогою - заборгованість боржника перед державою за бюджетною позичкою/фінансовою допомогою (в тому числі за основним боргом, відсотками тощо), не погашена у строк, визначений угодою про надання бюджетної позички/фінансової допомоги.

На виконання пункту 10 Порядку з метою примусового стягнення в установленому законодавством порядку простроченої заборгованості з боржника територіальні органи Державної казначейської служби до кінця місяця, що настає за звітним періодом інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за кредитами та суму нарахованої на неї пені, а також нараховують пеню та інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою/ та суму нарахованої на неї пені.

Пунктом 15 передбачено, що прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені пунктом 10 цього Порядку за встановленою згідно з додатком 1 формою.

Згідно п.п.20.1.28 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 87.1 статті 87 ПК України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов 'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти.

Відповідно до вимог частини 1 пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до вимог пункту 95.4 статті 95 ПК України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового борг за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.6, 50, 86, 128, 158, 163, 186 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Україна» (с.Плотича, Тернопільський район, код ЄДРПОУ 04936916 ) кошти в сумі 6326,0 грн. (шість тисяч триста двадцять шість грн. 00 коп.) за рахунок готівки, що належить відповідачу та з рахунків відповідача у банках у рахунок погашення простроченої заборгованості на рахунок, відкритий у Державній казначейській службі МФО 838012 ГУДКУ у Тернопільській області одержувач Державний бюджет України код 23589225:

Рахунок 31138404700513 КБКД 00263100 - 4 326,00 грн.;

Рахунок 31137405700513 КБКД 00263200 - 1 000,00 грн.;

Рахунок 31136406700513 КБКД 00263300 - 1 000,00 грн.;

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Данилевич Н.А.

копія вірна

Суддя Данилевич Н.А.