Постанова

від 23.11.2011 по справі 12293/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

23 листопада 2011 р. № 2-а- 12293/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ізовітова-Вакім О.В.

при секретарі судового засідання - Шевчук А.В.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про про скасування податкового повідомлення-рішення , В С Т А Н О В И В:

Позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова №000279/1702 від 31.08.2011 р.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань взаємовідносин з ТОВ «Майра» та ТОВ «АПК Улан», дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.03.2011 р.

За результатами перевірки складено акт від 15.08.2011 року №3690/1702/НОМЕР_1, яким зафіксовано порушення позивачем ст.13, п.4 ст.14 ДКМУ "Про прибутковий податок з громадян" № 13-92 від 26.12.92 року, а саме: заниження податку з доходів фізичних осіб внаслідок включення до складу валових витрат - витрат на виконання правочинів, укладених з контрагентами позивача, які, на думку відповідача, не спрямовані на реальне настання правових наслідків. На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №000279/1702 від 31.08.2011 р. про нарахування податкового зобов'язання у розмірі 91818,75грн.

Позивач просить суд скасувати вищезазначене податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, як винесене на підставі висновків, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та просив його задовольнити в повному обсязі.

Відповідач, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, в своїх запереченнях проти позову зазначив, що повідомлення-рішення №000279/1702 від 31.08.2011 року є правомірним, оскільки актом перевірки від 15.08.2011 року № 3690/1702/НОМЕР_1 встановлені порушення позивачем вимог ст.13, п.4 ст.14 ДКМУ "Про прибутковий податок з громадян " № 13-92 від 26.12.92, зі змінами та доповненнями, за І кв. 2010 року, IV кв. 2010, 1 кв. 2011 року, у зв'язку із чим позивачу донараховано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 91818,75 грн. Послався також на встановлення порушення п.1 ст.203, ст. 215, п.1 ст.216, ст.228, ЦК України в частині недодержання вимог статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ФО-П ОСОБА_2 у І кв. 2010 року, у IV кв. 2010, у І кв. 2011 року з зазначеними в акті перевірки постачальниками та покупцями. Внаслідок чого просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає їх безпідставними.

Відповідно до ч. 4 ст.128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами.

Суд, вислухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ФО-П ОСОБА_2 зареєстрований у Виконавчому комітеті Харківської міської ради за №24800000000016025 від 23.04.2005 року, взятий на податковий облік у ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова 26.04.2005 за № 20784, має Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 06.04.2009 № 100220541, видане ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, індивідуальний податковий номер платника - НОМЕР_1.

У відповідності до п.п 78.1.1 п.78.1ст.78 п.79.1, п.79.2. ст. 79 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ, на підставі наказів від 15.07.2011 року №1525; 04.08.2011 №1639, виданих ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, по взаємовідносинам з ТОВ "Майра" (код ЄДРПОУ 36817495), та з ТОВ "АПК Улан" (код ЄДРПОУ 36371820), з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 31.03.2011, відповідно до затвердженого плану перевірки. Перевірка проводилась з 29.07.2011 по 04.08.2011 року, з 05.08.2011 по 08.08.2011 перевірку продовжено на підставі наказу № 1639 від 04.08.2011 року (а.с. 76).За наслідками перевірки складено акт від 15.08.2011р. № 3690/1702/НОМЕР_1.

Перевіркою встановлено порушення: ст.13, п.4 ст.14 ДКМУ "Про прибутковий податок з громадян" № 13-92 від 26.12.92 року, зі змінами та доповненнями, за І квартал 2010 року, ІV квартал 2010, І квартал 2011 року, в результаті чого відповідачем донараховано податку з доходів фізичних осіб у розмірі 91818,75 грн. Крім того, відповідач в висновках акту перевірки зазначає порушення позивачем п.1 ст.203, ст. 215, п.1 ст.216, ст.228, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ФО-П ОСОБА_2 у І кв. 2010 року, у IV кв. 2010, у І кв. 2011 року з зазначеними в акті перевірки постачальниками та покупцями.

Не погодившись із висновками акту перевірки позивач подав заперечення до акту перевірки до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова (а.с. 47-48). На зазначені заперечення відповідачем була надана відповідь від 26.08.2011 №19176/10/17-224, якою висновки акту перевірки №3690/1702/НОМЕР_1 від 15.08.2011р. залишені без змін.

На підставі зазначених висновків, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 000279/1702 від 31.08.2011 р., яким позивачу донараховано податок у розмірі 91818,75 грн.

Виходячи з висновків Акту перевірки від 15.08.2011р. №3690/1702/НОМЕР_1, фактичною підставою для відображення в акті порушення ст.13, п.4 ст.14 ДКМУ "Про прибутковий податок з громадян" №13-92 від 26.12.92 року, а також п.1 ст.203, ст. 215, п.1 ст.216, ст.228, ЦК України та винесення спірного податкового повідомлення-рішення слугував викладений в Акті перевірки висновок відповідача про нікчемність угод, укладених ФО-П ОСОБА_2 з ТОВ "Майра" та ТОВ "АПК Улан".

Перевіряючи цей висновок, та прийняте на його підставі спірне податкове повідомлення - рішення на відповідність вимогам податкового законодавства, суд встановив, що у періоді, який перевірявся відповідачем, позивач мав правовідносини з ТОВ "Майра" та з ТОВ "АПК Улан".

Так, 15.03.2010 року між позивачем та ТОВ "АПК Улан" укладено договір купівлі-продажу цукру № У-10/03/15/1-КП (т.1 а.с. 42) На підтвердження реальності господарських операцій за даною угодою позивачем надано податкову накладну від 16.03.2010р. №700 (т.1 а.с. 27), видаткову накладну №РН-0000861 від 16.03.2010р.(т.1а.с.30), рахунок-фактуру №СФ-0000516 від 15.03.2010р.(т.1 а.с.248 ), банківську виписку (т.1 а.с. 14, 15 ).

26.07.2010 року між ТОВ "Майра" та ФО-П ОСОБА_2 укладено договір №М-2607-13-КП купівлі-продажу цукру.(т.1 а.с.43). На підтвердження реальності господарських операцій за даною угодою позивачем надано податкові накладні від №1499 від 27.10.2010р., №1672 від 03.11.2010р., №2014 від 10.12.2010р., №6 від 11.0.2011. (т.1 а.с.27-29), видаткові накладні №РН-0001560 від 04.11.2010р., №РН-0001422 від 30.10.200р., №РН-0001840 від 10.12.2010р., №РН-0000011 від 13.01.2011р.(т.1 а.с.30, 31), рахунки-фактури №СФ-0001011 від 27.10.2010р., №СФ-0001046 від 03.11.2010р., №СФ-0001211 від 10.12.2010р., №СФ-0000007 від 1.01.2011р. (т.1 а.с. 246, 247), банківську виписку (т.1 а.с. 13-21).

Судом встановлено, що в подальшому товар був поставлений ТОВ "Дружківська харчосмакова фабрика" відповідно договору № 18/01-1/2/35-10 від 01.01.2010 року (т.1 а.с.40) та СФГ "Аграрій 2000", відповідно договору № 27/10-1 від 27.10.2010 року (т.1 а.с.41), реальність яких підтверджується наданими до матеріалів справи податковими та видатковими накладними, рахунками-фактурами, довіреностями на отримання товару, товарно-транспортними накладними (т.1 а.с.13-35; а.с. 38, 39, 250, т.2 а.с.1). Оплата за поставлений товар підтверджується наданими до матеріалів справи платіжними дорученнями та банківськими виписками.

Актом перевірки підтверджено, що ФО-П ОСОБА_2 надавав декларації з ПДВ за період, який перевірявся, до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова у встановлені законодавством терміни (а.с. 55).

Однак, на підставі інформації, отриманої від ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова щодо визнання нікчемною діяльності контрагенту позивача - ТОВ "Майра" з придбання товарів (робіт, послуг), що надійшла листами від 11.03.2011 №1909/7/233-13, від 12.04.2011р. №2824/7/23-313 разом з актом перевірки ТОВ "Майра" від 06.04.2011р. № 1488/233/36817495; та контрагенту позивача - ТОВ "АПК "Улан", що надійшла листом від 28.03.2011 року №2365/7/18-014 разом з актом перевірки ТОВ "АПК "Улан" від 12.03.2011 року №1000/182/36371820 та встановлення неможливості реального здійснення даними підприємствами фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому законодавством України відповідачем зроблено висновок про безпідставне віднесення позивачем до складу валових витрат - витрат за даними угодами на загальну суму 486291,66 грн. без ПДВт у періоді з 01.10.2010 по 31.03.2011.

Суд не погоджується з позицією відповідача щодо укладення позивачем правочинів з підприємствами-постачальниками без мети настання реальних наслідків та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ.

Так, із акту перевірки вбачається, що позивачем до складу валового доходу у періоді з 01.10.2010 по 31.03.2010 року включено дохід, отриманий від реалізації придбаної у ТОВ "Майра" та ТОВ "АПК "Улан" продукції.

Судом з'ясовано також, що позивачем до складу податкового кредиту у IV кв. 2010 року та І кв. 2011 року було включено суми ПДВ у розмірі 122425,01 грн. по податковим накладним від 27.10.2010р. № 1499, від 03.11.2010р. №1672, від 10.12.2010р. № 2014, від 11.01.2011р. №16, отриманим від ТОВ "Майра" та по податковій накладній від 16.03.2010р. №700 від ТОВ "АПК Улан". До матеріалів справи надані банківські виписки, які підтверджують оплату позивача за придбаний у контрагентів товар, відповідно до вимог укладених договорів. Вказані суми ПДВ було включено до декларації з ПДВ у IV кв. 2010 року, І кв.2011 року відповідно, та відображено у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Згідно ч.2 ст. 3 Закону України від 16.07.99 р. №996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Первинні документи по відображенню господарських операцій є основою для податкового обліку.

Проведення господарських операцій між позивачем та підприємствами ТОВ "Майра" та ТОВ "АПК "Улан" та ТОВ "Дружківська харчосмакова фабрика" підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Згідно п. 2.7 Положення про документальне забезпечення запису в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.95 р. № 88, первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Мінстатом України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами України.

Суд зазначає, що відповідно до п.п.7.2.4. п.7.2 ст.7 ЗУ "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. № 168/97-ВР, із змінами та доповненнями, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Згідно абз. 1, 3 пп. 7.2.3., пп, 7.2,4. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках; оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг); податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом; право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п. 1.7. ст. 1, абз. 1 п.п., 7.4.1. п. 7.4, абз. 3 пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; датою виникнення права платника податку на податковий кредит, зокрема, вважається дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Перелік вимог, яким повинна відповідати податкова накладна, вказаний у пп. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 вищезазначеного Закону.

Наявність у платника податку виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з ПДВ є достатніми підставами для включення таких сум до податкового кредиту.

Таким чином, отримані від контрагентів позивача накладні є належною підставою для формування податкового кредиту позивачем та відповідного зменшення суми податку до сплати.

Суд зазначає, що формування податкового кредиту здійснювалося позивачем за правилами, визначеними статтею 7 Закону "Про податок на додану вартість", згідно з якими, формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. В результаті застосування зазначених правил, позивач вірно визначив дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно - суму податку, яку він мав право включити до складу податкового кредиту. Підставою для включення відповідних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту були, відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону "Про ПДВ", належним чином оформлені податкові накладні.

У ході судового розгляду з'ясовано, що рішенням ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова № 23/29-046 від 15.03.2011 року було анульовано свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ ТОВ "Майра". Вказане рішення було прийняте у зв'язку із внесенням державним реєстратором Департаменту державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Виконавчого комітету Харківської міської ради до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням. Однак, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2011 р. по справі № 2а-2887/11/2070 за позовом ТОВ "Майра" до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова та Департаменту державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Виконавчого комітету Харківської міської ради про визнання дій незаконними та скасування рішення - дії державного реєстратора визнано незаконними, рішення ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість скасоване (а.с. 8-9). Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2011 року постанова суду залишена без змін, скарга податкового органу - без задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що другий контрагент позивача ТОВ "АПК Улан" зареєстроване 06.04.2009 р. Виконавчим комітетом Харківської міської Ради за № 14801020002043812, отримав Свідоцтво про державну реєстрацію від 14.04.2009р., взято на податковий облік в органах ДПС 14.04.2009р. № 16732, мало Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, видане ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова 13.05.2009 № 100226004, індивідуальний податковий номер платника ПДВ - 363718220383. Зазначене Свідоцтво платника ПДВ анульовано 25.01.2011 року, в зв'язку із внесенням до ЄДР запису про відсутність підтвердження щодо місцезнаходження платника податку.

Отже, на момент укладення угод з позивачем вищезазначені підприємства: ТОВ "Майра" та ТОВ "АПК "Улан" пройшли передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, перебували на податковому обліку в органах ДПС та мали відповідні Свідоцтва платників ПДВ. Таким чином, на момент видачі податкових накладних контрагенти позивача мали статус платників податку на додану вартість, отже відповідно до приписів пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" мали право видавати податкові накладні.

Судом встановлено, що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова проведена зустрічна звірка ФО-П ОСОБА_2 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, який мав правові відносини з платниками податків ТОВ "Дружківська харчосмакова фабрика", за результатами якої складена довідка від 16.05.2011 року № 1640/1702/НОМЕР_1. В результаті зазначеної звірки відповідачем встановлено, що товар, придбаний позивачем у ТОВ "Майра", продано ТОВ "Дружківська харчосмакова фабрика", розбіжності з відомостями, отриманими від ТОВ "Дружківська харчосмакова фабрика" - відсутні.

Пунктом 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом - Порядок №984) передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Судом встановлено також, що поставка та вивіз товарів здійснювався транспортом постачальників та покупців, а також згідно договорів на послуги по експедируванню вантажів, організації завантаження, розвантаження і інших допоміжних робіт, пов'язаних з доставкою товарів:

-№52 від 01.08.10 року укладений з ТОВ "Турбо-Альянс", код ЄДРПОУ 36844005;

-№112 від 01.09.10 року укладений з ТОВ "Віктрейд ЛТД", код ЄДРПОУ 36927332;

-№б/н від 01.11.10 року укладений з ТОВ "ТОККАТА МЕДІА", код ЄДРПОУ 36520062;

-№21від 01.10.09року укладений з ТОВ "Метекс-Провайд-Груп",кодЄДРПОУ 35773405;

-№8/09 від 01.09.09 року укладений з ТОВ "Гранум-Груп", код ЄДРПОУ 36676756.

Проведення вищенаведених операцій підтверджується наданими до матеріалів справи копіями первинних документів: податкових та видаткових накладних; товарно-транспортними накладними; довіреностями на отримання товару; актами здавання-приймання виконаних робіт, банківськими виписками.

Суд зазначає, що про фактичне виконання вищезазначених договорів свідчать залучені до матеріалів справи первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п.9.2. ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні" і п.2.4. ст.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Відповідно до ст. 13 Декрету Кабінетів Міністрів України від 26.12.1992 за №13-92 "Про прибутковий податок з громадян" до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.

Відповідно до п. 4 ст. 14 зазначеного Декрету, громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, надають податковому органу декларації за наслідками кожного звітного кварталу, а також звітного року у строки, визначені законом. В декларації зазначаються загальні суми одержаного доходу, витрат і сплаченого податку за звітний рік або інший період, за який здійснюється оподаткування (оподатковуваний період).

Позивач, надавав декларації за період, що перевірявся, до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова у встановлені законодавством терміни, що не заперечується відповідачем.

Суд зазначає, що обставини, які викладені відповідачем у акті перевірки щодо порушень передбачених ст.13, п.4 ст.14 ДКМУ "Про прибутковий податок з громадян " № 13-92 від 26.12.92 року не знайшли підтвердження ході судового розгляду справи, оскільки на момент виконання господарських операцій, ТОВ "Майра" та ТОВ "АПК Улан" мали статус платників податку на додану вартість, свідоцтва платників ПДВ не були анульованими. Враховуючи наведене, зазначені суб'єкти господарювання мали право на нарахування податку та складання податкових накладних.

Таким чином, договори укладені між позивачем та ТОВ "Майра" та ТОВ "АПК Улан" мали реальний характер, податкові накладні виписані даними підприємствами під час дії Свідоцтва ПДВ. А отже, позивачем правомірно нарахований податок з доходів фізичних осіб.

Вище наведене підтверджує факт придбання позивачем товарів з метою використання в господарській діяльності платника податку, який є обов'язковою передумовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту.

Судом встановлено, що позивачем правомірно було сформовано податковий кредит на підставі отриманих від контрагентів податкових накладних.

Суд зазначає, що Закон України "Про податок на додану вартість" визнає тільки одну підставу для виключення з податкового кредиту відповідної суми ПДВ і цією підставою є відсутність належним чином оформленої податкової накладної.

Згідно ч.1, ч.2 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підпунктом 7.2.3. пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Отже, якщо віднесення сум до складу податкового кредиту відбувається на підставі належним чином оформлених розрахункових платіжних та інших документів, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку, дії платника податку є правомірними.

Матеріалами справи підтверджено факт придбання позивачем товару у ТОВ "Майра" та ТОВ "АПК Улан" для подальшого використання у власній господарській діяльності, а також одержання позивачем від вищеназваних контрагентів податкових накладних належним чином оформлених та складених особами, які мають на це право.

Із зазначеного випливає, що позивач правомірно включив до складу валових витрат витрати за укладеними з ТОВ "Майра" та ТОВ "АПК Улан" угодами, та правильно визначив суму податку з доходів фізичних осіб, оскільки податок на додану вартість входить до складу договірної суми, сплаченої продавцям.

Викладені в акті перевірки № 3690/1702/НОМЕР_1 від 15.08.2011р. судження суб'єкта владних повноважень про порушення платником податків вимог п. 1 ст.203, ст.215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України не знайшли підтвердження в ході судового розгляду справи.

Крім того, виходячи з положень Податкового кодексу України та Закону України "Про державну податкову службу в Україні", податкові органи не наділені законодавцем компетенцією на встановлення фактів порушення платниками податків положень цивільного або господарського законодавства та відображення власних суджень з даних питань в актах перевірок.

За загальним визначенням компетенцією є сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок дій органів державної податкової служби України під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань станом на момент виникнення спірних правовідносин був визначений Законом України "Про державну податкову службу в Україні" та Податковим кодексом України.

Правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч.3 ст.228).

З приписів ст.228 Цивільного кодексу України слідує, що законодавець з 01.01.2011р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних. Відтак, з 01.01.2011р. повноваження на встановлення законності правочину, належать до виключної прерогативи судових органів.

За приписами п.6 розділу І та п.5.2 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772, до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Вивчивши зміст акту перевірки, суд вважає за необхідне зазначити, що цей документ не містить жодних фактичних даних, які б свідчили про наявність в діяльності позивача обставин, передбачених ч.1 ст.228 Цивільного кодексу України, як ознаки нікчемного правочину.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є документально підтвердженими, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні та необґрунтовані.

За таких обставин, винесене податкове повідомлення-рішення №000279/1702 від 31.08.2011 р. є неправомірним та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 71, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення- задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова №000279/1702 від 31.08.2011р.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У повному обсязі постанова виготовлена 30 листопада 2011 року.

< Текст > < Сума задоволення > < Текст >

Суддя О.В. Ізовітова-Вакім