Постанова

від 13.10.2015 по справі 821/3110/15-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/3110/15-а 14 год. 50 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кисильової О.Й.,

при секретарі: Дудар Е.І.,

за участю: представника позивача та ФГ "ВЕЛЕТЕНЬ ЗЕТ" - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2С,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, за участю третіх осіб - Державної казначейської служби України, фермерського господарства "ВЕЛЕТЕНЬ ЗЕТ" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулась з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (далі - відповідач - 1, ГУ Держгеокадастру), Державної казначейської служби України (далі - відповідач - 2), за участю третьої особи - фермерського господарства "ВЕЛЕТЕНЬ ЗЕТ" (далі - третя особа, ФГ), в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача-1 щодо прийняття рішення про відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_3 земельної ділянки кадастровий номер 6523255100:02:001:0290 площею 9,5714 га із земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства членами ФГ "ВЕЛЕТЕНЬ ЗЕТ" загальною площею 53, 5554 га, розташованої в адміністративних межах Каланчацької селищної ради Каланчацького району Херсонської області;

- зобов'язати відповідача-1 прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок у розмірі земельних часток (паїв) для ведення фермерського господарства членам ФГ "ВЕЛЕТЕНЬ ЗЕТ" загальною площею 53, 5554 га та надати позивачу у власність земельну ділянку кадастровий номер 6523255100:02:001:0290 площею 9,5714 га із земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства;

- стягнути на користь позивача 20 000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди завданої протиправними діями відповідача-1.

У судовому засіданні представник позивача, підтримавши позовні вимоги, пояснив, що 31.12.2014 р. відповідачем-1 винесено наказ про надання громадянам, в тому числі позивачу, як члену фермерського господарства "ВЕЛЕТЕНЬ ЗЕТ", дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок у розмірі земельних часток (паїв) для ведення фермерського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів. На підставі вказаного наказу членами ФГ "ВЕЛЕТЕНЬ ЗЕТ" у кількості 7 осіб розроблено проект землеустрою, який 17.04.2015 р. подано на затвердження відповідачу-1. Листом від 29.04.2015 р. Управління Держземагентства у Херсонській області відмовило у затвердженні вказаного проекту, посилаючись на відсутність у проекті землеустрою плану зонування чи детального плану територій. Представник позивача зауважив, що вказана відмова затвердити проект землеустрою є протиправною, оскільки план зонування чи детальний план території додається до проекту землеустрою у разі передачі земельних ділянок у власність чи користування для містобудівних потреб, а позивач має намір отримати земельну ділянку у власність для ведення фермерського господарства із визначенням категорії земель - землі сільськогосподарського призначення. Крім того, представник позивача зазначив, що розуміння того, що понесені фінансові витрати на розробку проекту землеустрою, втрачений час та зусилля на отримання у власність земельної ділянки не дали результату, завдали позивачу душевних страждань, а тому позивач вважає, що на її користь належить стягнути моральну шкоду у розмірі 20000,00 грн., завдану протиправними діями відповідача-1.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову. Посилаючись на статтю 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", представник зазначив, що передача земельних ділянок у власність чи користування із земель державної власності забороняється у разі відсутності плану зонування чи детального плану території. Законом України "Про фермерське господарство", зокрема, статтею 16 встановлено, що фермерське господарство має право споруджувати житлові будинки та господарські будівлі на належних йому та його членам на праві власності земельних ділянках, а тому, в зв'язку з ненаданням позивачем до проекту землеустрою плану зонування чи детального плану території, відповідач-1 правомірно відмовив у його затвердженні.

Будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи третя особа не забезпечила явку представника у судове засідання, не повідомивши суд про причини неявки.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

Наказом Державного агентства земельних ресурсів України від 29.04.2015 р. № 12 "Про реорганізацію Головного управління Держземагенства у Херсонській області" реорганізовано Головне управління Держземагенства у Херсонській області шляхом приєднання до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області.

Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 25.05.2015 р. № 82 "Про питання діяльності Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області" було погоджено пропозицію Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області щодо можливості забезпечення здійснення покладених на нього функцій і повноважень Головного управління Держземагенства у Херсонській області, що припиняється.

Таким чином, зважаючи на приписи ст. 55 КАС України, суд відповідачем у даній справі є Головне Управління Держгеокадастру у Херсонській області.

Наказом ГУ Держземагентства у Херсонській області від 01.07.2014 р. № 21-715/18-14-СГ надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у спільну сумісну власність однієї земельної ділянки, що не перевищує розміру земельної частки "пай" членам ФГ "ВЕЛЕТЕНЬ ЗЕТ".

18.12.2014 р. до ГУ Держземагентва у Херсонській області надійшло колективне звернення громадян ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про скасування наказу від 01.07.2014 р. № 21-715/18-14-СГ та надання дозвілу членам фермерського господарства "ВЕЛЕТЕНЬ ЗЕТ" - громадянам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок, що не перевищують розмір земельної частки "паю".

31.12.2014 р. ГУ Держземагенства у Херсонській області видано наказ № 21-2178/18-14-СГ "Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою. Згідно додатку 2 до вказаного наказу ОСОБА_3, як члену фермерського господарства "ВЕЛЕТЕНЬ ЗЕТ", надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки у розмірі земельної частки паю для ведення фермерського господарствам по угіддям (рілля, сіножаті) із земель, що перебувають в оренді ОСОБА_10, для ведення фермерського господарства на території Каланчацької селищної ради Каланчацького району.

На підставі вищевказаного наказу членами фермерського господарства "ВЕЛЕТЕНЬ ЗЕТ", у тому числі позивачем, було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність у розмірі земельних часток (паїв) для ведення фермерського господарства членами ФГ "ВЕЛЕТЕНЬ ЗЕТ" загальною площею 53,5554 га, який після погодження відповідно до вимог ст. 186-1 Земельного кодексу України 17.04.2015 р. подано на затвердження до ГУ Держземагентства у Херсонській області.

Листом ГУ Держземагенства у Херсонській області від 29.04.2015 р. № 19-21-0.102-652/15-15-СГ відмовлено в затвердженні проекту землеустрою та передачі ОСОБА_3 у власність земельну ділянку кадастровий номер 6523255100:02:001:0290 площею 9,5714 га із земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства. Вказана відмова мотивована тим, що у проекті землеустрою відсутні плани зонування чи детальний план території, чим порушено частину 3 статті 24 та частини 6-1 Прикінцевих положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Позивач вважає відмову у затвердженні проекту землеустрою протиправною, посилаючись на те, що земельна ділянка відводиться у власність не для містобудівних потреб, а тому у відповідача-1, з огляду на факт погодження проекту землеустрою всіма уповноваженими органами, не було законних підстав для відмови та передачі земельної ділянки у власність.

Надаючи оцінку доводам позивача щодо протиправності дій відповідача-1, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Підстави набуття громадянами права на землю із земель державної та комунальної власності та порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначені ст.ст. 116, 118 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).

Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування визначені ст. 122 Земельного кодексу України, відповідно до якої Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

За вказаними правовими нормами процес одержання громадянином безоплатно у власність земельної ділянки включає: звернення до уповноваженого на розпорядження земельною ділянкою органу за отриманням дозволу на розробку проекту землеустрою; надання такого дозволу за рішенням відповідного органу; розробка проекту землеустрою; погодження проекту землеустрою уповноваженими на те органами; затвердження проекту землеустрою і передачу земельної ділянки у власність за рішенням органу, уповноваженого на розпорядження земельною ділянкою; державна реєстрація права власності.

Так, відповідно до ч.ч. 9, 10 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Розглядаючи даний спір, суд враховує визначені статтею 19 Конституції України, та статтею 2 КАС України критерії оцінки законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, у зв'язку з чим зазначає наступне.

Так, частиною 3 ст. 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 р. № 3038-VI (далі - Закон № 3038- VI) встановлено, що у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється.

Згідно із п. 6-1 Розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" дія частин третьої та четвертої статті 24 цього Закону до 1 січня 2015 року не поширюється на території, де відповідно до цього Закону не затверджені плани зонування або детальні плани територій.

За приписами статті 1 Закону № 3038- VI детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території; план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

План зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон (ч. 1 ст. 18 Закону № 3038- VI).

Детальний план території за межами населених пунктів розробляється відповідно до схеми планування території (частини території) району та/або області з урахуванням державних і регіональних інтересів (ч. 2 ст. 19 Закону № 3038- VI).

Таким чином, наведені вище приписи Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлюють обов'язковість надання плану зонування або детального плану території у разі передачі земельної ділянки у власність для містобудівних потреб, тобто вказана містобудівна документація розробляється для земельних ділянок, на яких передбачається здійснювати будівництво.

В даному випадку земельна ділянка розташована за межами населеного пункту, віднесена до земель сільськогосподарського призначення та сформована з метою передачі у власність позивачу для ведення фермерського господарства, а не для містобудівних потреб, що підтверджується наявними у справі доказами.

Вказані обставини підтверджено погоджувальним висновком від 14.05.2015 р. № 14/05-15, складеним відділом містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та надзвичайних ситуацій Каланчацької РДА, в якому зазначено, що не потребують розроблення детальних планів території використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, тобто земельних ділянок, що не підлягають капітальній забудові, не передбачені для містобудівних потреб, а також висновком від 12.02.2015 р., складеним відділом Держземагентства у Каланчацькому районі Херсонської області щодо погодження документації із землеустрою стосовно земельної ділянки загальною площею 53,5554 га, розташованої в межах Каланчацької селищної ради Каланчацького району Херсонської області, зі змісту якого слідує, що вказана земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення, об'єкти нерухомого майна на земельних ділянках відсутні.

Суд не бере до уваги посилання відповідача-1 на те, що у разі отримання позивачем у власність земельної ділянки, це надасть їй право на забудову земельної ділянки за відсутності плану зонування чи детального плану території, що за твердженням відповідача-1 є грубим порушенням норм законодавства України, яке регулює дані правовідносини, зважаючи на ту обставину, що право на забудову землевласник може реалізувати тільки за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Таким чином суд погоджується із позицією позивача про те, що відмова відповідача-1 затвердити проект землеустрою з підстав відсутності плану зонування чи детального плану території є протиправною.

Конституцією України закріплено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб'єкти права власності рівні перед законом (частина четверта статті 13); право власності на землю гарантується, воно набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (частина друга статті 14).

Отже, перешкоджаючи позивачу в отриманні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної власності без законних на те підстав, відповідач-1 таким чином порушує принципи рівності перед законом та пропорційності, які визначені ст. 2 КАС України.

Суд зауважує, що суб'єкт владних повноважень, здійснюючи надані йому повноваження, не вправі відмовляти у затвердженні проекту землеустрою з тих самих підстав, які визнані судом протиправними.

Водночас, адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не повинен втручатись у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, без порушень принципу розподілу влади.

Тобто, вирішуючи спірне питання, суд позбавлений повноважень на зобов'язання відповідача-1 прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою, зважаючи також на ту обставину, що вказаний проект розроблений на земельну ділянку загальною площею 53,5554 га, до складу якої входять земельні ділянки інших шести членів ФГ "ВЕЛЕТЕНЬ ЗЕТ".

Відповідно до частини 2 статті 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Отже, з метою захисту прав та інтересів позивача, суд, враховуючи вимоги ст. ст. 11, 162 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та захистити права позивача шляхом зобов'язання відповідача-1 повторно розглянути заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки кадастровий номер 6523255100:02:001:0290 площею 9,5714 га із земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства членами фермерського господарства "ВЕЛЕТЕНЬ ЗЕТ" із земель сільськогосподарського призначення.

Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі 20000,00 грн., слід зазначити наступне.

У постанові Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995 р. під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації. Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Обгрунтування відшкодування моральної (немайнової) шкоди повинно містити, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Згідно з частиною першою ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем не надано суду належних та беззаперечних доказів того, що відмовою затвердити проект землеустрою відповідач-1 заподіяв ОСОБА_3 таких душевних страждань, які змінили ритм та порядок її життя, порушили нормальні життєві зв'язки, тобто спричинили такі негативні зміни у житті позивача, які потребують прикладання нею додаткових зусиль для організації подальшого життя.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог розподіл судових витрат належить здійснити за правилами ст. 94 КАС України, стягнувши з відповідача-1 на користь позивача судовий збір у розмірі 36, 54 грн. за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив :

Позов ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, за участю третіх осіб - Державної казначейської служби України, фермерського господарства "ВЕЛЕТЕНЬ ЗЕТ" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Держземагентства у Херсонській області щодо відмови в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки у розмірі земельних часток (паїв) площею 9,5714 га кадастровий номер 6523255100:02:001:0290 із земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства членами фермерського господарства "ВЕЛЕТЕНЬ ЗЕТ".

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області повторно розглянути заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки кадастровий номер 6523255100:02:001:0290 площею 9,5714 га із земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства членами фермерського господарства "ВЕЛЕТЕНЬ ЗЕТ".

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 судовий збір у сумі 36,54 грн. (тридцять шість) грн. 54 коп.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області протягом місяця з дня набрання постановою законної сили надати суду звіт про її виконання.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 19 жовтня 2015 р.

Суддя Кисильова О.Й.

кат. 6.3