Постанова

від 27.05.2015 по справі 826/5219/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 травня 2015 року № 826/5219/15

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Добрянської Я.І. , розглянув відповідно до вимог ч. 4 ст. 122 КАС України, в порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовом Турійського районного центру зайнятості до Товариства з обмеженою відповідальністю "Май Вуд" про стягнення коштів

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Турійського районного центру зайнятості до відповідача ТОВ «Май Вуд» про стягнення заборгованості в розмірі 10 886,02 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.03.2015 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання 23.04.2015 не прибув представник відповідача, хоча належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання. Представник позивач надав пояснення по суті позову та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та заявив клопотання про розгляд справи без його участі. Зважаючи на не прибуття представника відповідача, суд вирішив відкласти розгляд справи. Проте 26.05.2015 в судове засідання не з'явились жодна з сторін по справі, тож суд відповідно до ч.4 ст. 122 КАС України перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Отже, розглянувши подані позивачем документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з наявних матеріалів справи відповідач звернувся до позивача із заявами від 30.08.2013 № 33 та № 35, а також від 18.09.2013 № 85 щодо розгляду можливості компенсації витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за працевлаштування безробітного ОСОБА_1, безробітного ОСОБА_2 та безробітної ОСОБА_3. Також відповідач надав довідки від 30.08.2013 № №45 ,47 та від 18.09.2013 № 124 по цим же громадянам щодо їхнього працевлаштування на нові робочі місця із гарантуванням того, що у разі звільнення працівників або зміни зазначених даних, відповідач зобов'язується письмово, протягом п'яти робочих днів поінформувати позивача, як орган Державної служби зайнятості.

Позивач наказами від 03.09.2013 № 113 та від 23.09.2013 № 118 прийняв рішення про компенсацію фактичних витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідача щодо громадян ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3.

14.07.2014 позивач у зв'язку з відсутністю електронних даних з червня 2014 року із Управління пенсійного фонду України та Державної фінансової інспекції України щодо виплат заробітної плати по зазначеним громадянам, наказами від 14.07.2014 № НТ 140714, від 15.07.2014 № НТ140715 та від 01.08.2014 № НТ140801 прийнято рішення про припинення компенсацій фактичних витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до листа від 05.11.2014 № 2264/03-16 Управління пенсійного фонду в Гурійському районі зазначені громадяни 30.04.2014 відповідно до п.5 ст. 36 КЗпП України за згодою сторін були звільнені.

Наказом від 18.11.2014 № НТ141118 позивач прийняв рішення щодо повернення фактичних витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до ч.2 та 3 ст. 27 Закону України «Про зайнятість населення» суб'єктам малого підприємництва, які працевлаштовують безробітних строком не менше ніж на два роки за направленням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на нові робочі місця в пріоритетних видах економічної діяльності, щомісяця компенсуються фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за відповідну особу за місяць, за який він сплачений.

Компенсація виплачується за рахунок коштів, передбачених на такі цілі у бюджеті Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціального захисту інвалідів (у разі працевлаштування інваліда, який зареєстрований в установленому порядку як безробітний, але якому відповідно до законодавства допомога по безробіттю не призначається), протягом одного року з дня працевлаштування безробітного у порядку та за переліком пріоритетних видів економічної діяльності, визначених Кабінетом Міністрів України.

У разі звільнення працівника, за якого виплачувалася компенсація відповідно до частини другої цієї статті, з ініціативи роботодавця до закінчення дворічного строку з дня працевлаштування сума наданих коштів повертається в повному обсязі до бюджету Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття або Фонду соціального захисту інвалідів залежно від джерела компенсації або на його робоче місце за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, у межах дворічного строку працевлаштовується інший безробітний.

У разі звільнення працівника, за якого виплачувалася компенсація відповідно до частини другої цієї статті, за угодою сторін на його робоче місце за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, у межах дворічного строку працевлаштовується інший безробітний.

11.12.2014 позивач направив претензію від 08.12.2014 № 1638/05-10 до відповідача щодо необхідності компенсації останнім виплат компенсації у розмірі 10 886, 02 грн, проте лист був повернутий з відміткою «за зазначеною адресою не проживає».

22.01.2015 позивач повторно направив претензію відповідачу, проте він знову повернувся із причиною повернення «за закінченням встановленого строку зберігання».

У зв'язку з вищезазначеним суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно вимог ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки позивач, як суб'єкт владних повноважень, довів суду правомірність заявлених ним позовних вимог в наявності у відповідача заборгованості в розмірі 10 886, 02 грн., а відповідач, що належним чином повідомлений жодних заперечень не надав, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача шляхом стягнення із відповідача суми заборгованості в розмірі 10 886, 02 грн.

Враховуючи викладене, та керуючись ст.ст. 69-71, 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ТОВ «Май Вуд» (01042, м. Київ, вул. Бульвар Дружби Народів,10, код ЄДРПОУ 38652501) заборгованість у розмірі 10 886, 02 грн. на користь Турійського районного центру зайнятості (44801, смт. Турійськ, вул. Луцька, 22, р/р 37178300901397 в ГУДКСУ у Волинській області, ЄДРПОУ 20124046, МФО 803014)

Стягувач - Гурійський районний центр зайнятості (44801, смт. Турійськ, вул. Луцька, 22, р/р 37178300901397 в ГУДКСУ у Волинській області, ЄДРПОУ 20124046, МФО 803014)

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська