Постанова

від 10.11.2011 по справі 7767/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2011 р. № 2-а- 7767/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Бабаєв А.І.

при секретарі судового засідання Свіргун О.О.

за участі:

представника відповідача ОСОБА_1 (довіреність від 19.09.2011 року)

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Московському районі м. Харкова до товариства з обмеженою відповідальністю "Нейтрино" про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція в Московському районі м. Харкова звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Нейтрино" в якому просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Нейтрино" за рахунок активів розраховані із застосуванням звичайних цін податкові зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 859 358,70 грн. та по податку на додану вартість у розмірі 759 225 грн.

В обґрунтування позовних вимог інспекція зазначила, що ТОВ "Нейтрино" порушено:

- п.п. 4.1.1, п. 4.1, ст. 4, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.3, п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року та занижено податок на прибуток всього у сумі 632689 грн., у тому числі за 3 квартал 2009 року в сумі 8586 грн., за 4 квартал 2009 року в сумі 482468 грн., за 1 квартал 2010 року в сумі 10637 грн., за 2 квартал 2010 року в сумі 130992 грн.;

- п.п. 3.1.1, п. 3.1, ст. 3, п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року занижено податок на додану вартість всього на суму 506150 грн. у тому числі: за липень 2009 року в сумі 2447 грн., за серпень 2009 року в сумі 2208 грн., за вересень 2009 року в сумі 2213 грн., за жовтень 2009 року в сумі 2081 грн., за листопад 2009 року в сумі 1395 грн., за грудень 2009 року в сумі 382499 грн., за січень 2010 року в сумі 3059 грн., за лютий 2010 року в сумі 2420 грн., за березень 2010 року в сумі 2008 грн., за квітень 2010 року в сумі 101620 грн., за травень 2010 року в сумі 2555 грн., за червень 2010 року в сумі 1645 грн.

Також, зазначила, що в ході перевірки при визначені валових витрат та податкових зобов'язань з ПДВ ТОВ "Нейтрино", інспекція застосовувала звичайні ціни.

В судове засідання представник позивача не прибув, про дату час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідач, товариство з обмеженою відповідальністю "Нейтрино" проти позову заперечувало. В обґрунтування заперечень зазначило, що товариство не є пов'язаним особами з ТОВ "Анцитрус" та ТОВ "Світанок-плюс". Товариство зазначило, що правомірно включило до складу валових витрат та податкового кредиту з ПДВ суми сплачені за правовідносинами з ТОВ "Анцитрус" та ТОВ "Світанок-плюс". Також, товариство зазначило, що ДПІ в Московському районі м. Харкова не має повноважень на визначення рівня звичайних цін.

В судове засідання представник відповідача прибув, проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності прийшов до висновку про відмову у задоволені позову з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю "Нейтрино" пройшло державну реєстрацію та зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 31.07.2003 року. Перебуває на податковому обліку в ДПІ у Московському районі м. Харкова та зареєстроване платником ПДВ.

Фахівцями ДПІ в Московському районі м. Харкова було проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Нейтрино" (код ЄДРПОУ 32565031) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року.

За результатом перевірки ДПІ в Московському районі м. Харкова було складено Акт "Про результати планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Нейтрино" (код ЄДРПОУ 32565031) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року" № 10927/23/32565031 від 23.12.2010 року (надалі - Акт перевірки).

Згідно висновків Акту перевірки ТОВ "Нейтрино" порушило:

- п.п. 4.1.1, п. 4.1, ст. 4, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.3, п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року та занижено податок на прибуток всього у сумі 632689 грн., у тому числі за 3 квартал 2009 року в сумі 8586 грн., за 4 квартал 2009 року в сумі 482468 грн., за 1 квартал 2010 року в сумі 10637 грн., за 2 квартал 2010 року в сумі 130992 грн.;

- п.п. 3.1.1, п. 3.1, ст. 3, п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року занижено податок на додану вартість всього на суму 506150 грн. у тому числі: за липень 2009 року в сумі 2447 грн., за серпень 2009 року в сумі 2208 грн., за вересень 2009 року в сумі 2213 грн., за жовтень 2009 року в сумі 2081 грн., за листопад 2009 року в сумі 1395 грн., за грудень 2009 року в сумі 382499 грн., за січень 2010 року в сумі 3059 грн., за лютий 2010 року в сумі 2420 грн., за березень 2010 року в сумі 2008 грн., за квітень 2010 року в сумі 101620 грн., за травень 2010 року в сумі 2555 грн., за червень 2010 року в сумі 1645 грн.

На підставі висновків Акту перевірки ДПІ в Московському районі м. Харкова було прийняте проект рішення про визначення податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін № НОМЕР_1 від 31.12.2010 року, яким ТОВ "Нейтрино" визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 859358,70 грн. в т.ч. за основним платежем 632689,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 226669,70 грн. та проект рішення про визначення податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін № НОМЕР_2 від 31.12.2010 року, яким ТОВ "Нейтрино" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 759225,00 грн. в т.ч. за основним платежем 506150,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 253075,00 грн.

Судом встановлено, що ДПІ в Московському районі м. Харкова просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Нейтрино" за рахунок активів розраховані із застосуванням звичайних цін податкові зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 859 358,70 грн. та по податку на додану вартість у розмірі 759 225 грн., що виникли за правовідносинами відповідача з ТОВ "Анцитрус" та ТОВ "Світанок-плюс".

Позивач не ставить під сумнів реальність укладання та виконання договорів з ТОВ "Анцитрус" та ТОВ "Світанок-плюс".

Порушення ТОВ "Нейтрино" Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року та Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року встановлено ДПІ в Московському районі м. Харкова у зв'язку з застосуванням звичайних цін при визначені валових витрат та податкових зобов'язань з ПДВ.

Позовні вимоги ДПІ в Московському районі м. Харкова обґрунтовує застосуванням до правовідносин відповідача з контрагентами звичайних цін.

Відповідно до п.п. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 року (діяв на час виникнення спірних правовідносин) (надалі - Закон № 334) якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 1.20.2 п. 1.20 ст. 1 Закону № 334 для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Відповідно до п.п. 1.20.10. п. 1.20 ст. 1 Закону № 334 донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами.

Згідно п. 4.3. ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000 року якщо контролюючий орган не може самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків згідно з підпунктом "а" підпункту 4.2.2 статті 4 цього Закону у зв'язку з невстановленням фактичного місцезнаходження підприємства чи його відокремлених підрозділів, місцезнаходження фізичної особи або ухиленням платника податків чи його посадових осіб від надання відомостей, передбачених законодавством, а також якщо неможливо визначити суму податкових зобов'язань у зв'язку з неведенням платником податків податкового обліку або відсутністю визначених законодавством первинних документів, сума податкових зобов'язань платника податків може бути визначена за непрямим методом. Цей метод може застосовуватися також у випадках, коли декларацію було подано, але під час документальної перевірки, що проводиться контролюючим органом, платник податків не підтверджує розрахунки, наведені у декларації, наявними документами обліку у порядку, передбаченому законодавством. За непрямим методом податкове зобов'язання визначається за оцінкою витрат платника податків, приросту його активів, кількості осіб, які перебувають з ним у відносинах найму, а також оцінкою інших елементів податкових баз, які приймаються для розрахунку податкового зобов'язання щодо конкретного податку, збору (обов'язкового платежу) відповідно до закону. Якщо підставою для застосування непрямих методів є відсутність окремих документів обліку, такий метод може застосовуватися виключно для визначення об'єкта оподаткування або його елементів, пов'язаних із такими документами. Якщо платник податків подає інші документи обліку або інші підтвердження, достатні для визначення показників відсутніх документів обліку, непрямі методи не застосовуються. Методика визначення суми податкових зобов'язань за непрямими методами затверджується законом і є загальною для всіх платників податків. Застосування непрямого методу для визначення податкових зобов'язань платників податків у випадках, не передбачених цим пунктом, не дозволяється. Рішення про застосування непрямих методів приймається податковим органом за місцезнаходженням платника податків за наявності підстав, визначених у підпункті 4.3.1 цього пункту. Нарахування податкових зобов'язань з використанням непрямого методу здійснюється виключно податковими органами. Рішення про сплату податкових зобов'язань приймається у судовому порядку за поданням керівника (його заступника) відповідного податкового органу.

Якщо непрямий метод було застосовано у зв'язку з невстановленням фактичного місцезнаходження підприємства чи його структурного підрозділу, місцезнаходження фізичної особи - платника податків, обов'язок доведення того, що податковий орган здійснив достатні заходи для встановлення місцезнаходження такого платника податків, покладається на податковий орган.

Відповідно до п. 13 Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" № 817/98 від 23.07.1998 року індикативні або звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх у податкових або митних цілях установлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку. Індикативні або звичайні ціни не можуть встановлюватися органами виконавчої влади, які використовують їх для нарахування та стягнення податків і зборів (обов'язкових платежів) та неподаткових платежів, крім випадків відсутності статистичних даних про рівень цін на окремі види товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (діяв на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, застосування звичайної ціни товару та донарахування податкових зобов'язань платнику податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється виключно у випадках та порядку встановленому Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 року, Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000 року та Указом Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" № 817/98 від 23.07.1998 року.

ДПІ в Московському районі м. Харкова, в позові посилається на пов'язаність відповідача з контрагентами, як підставу застосування звичайних цін.

Відповідно до п. 1.26 ст. 1 Закону № 334 пов'язана особа - особа, що відповідає будь-якій з наведених нижче ознак:

- юридична особа, яка здійснює контроль над платником податку, або контролюється таким платником податку, або перебуває під спільним контролем з таким платником податку;

- фізична особа або члени сім'ї фізичної особи, які здійснюють контроль над платником податку. Членами сім'ї фізичної особи вважаються її чоловік або дружина, прямі родичі (діти або батьки) як фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, а також чоловік або дружина будь-якого прямого родича фізичної особи або її чоловіка (дружини);

- посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення правових відносин, а також члени її сім'ї.

Під здійсненням контролю слід розуміти володіння безпосередньо або через більшу кількість пов'язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій) статутного капіталу платника податку або управління найбільшою кількістю голосів у керівному органі такого платника податку або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), не меншою 20 відсотків від статутного капіталу платника податку.

Для фізичної особи загальна сума володіння часткою статутного капіталу платника податку (голосів у керівному органі) визначається як загальна сума корпоративних прав, що належить такій фізичній особі, членам сім'ї такої фізичної особи та юридичним особам, які контролюються такою фізичною особою або членами її сім'ї.

Отже, Законом № 334 визначено чіткі ознаки пов'язаності осіб, разом з тим, позивачем не надано доказів наявності ознак визначених законом № 334 пов'язаності відповідача з контрагентами.

Також, позивачем не направлявся до відповідного уповноваженого державного органу запит щодо статистичної оцінки рівня цін реалізації товарів на внутрішньому ринку України. Позивачем за звичайну ціну самостійно визначено вартість товару з більшим відсотком торгівельної націнки ніж реалізовано відповідачем зазначеним вище контрагентам.

Також, суд зазначає, що відповідно п.п. 1.20.8. п. 1.20 ст. 1 Закону № 334 обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Позивачем при проведенні перевірки ТОВ "Нейтрино" не надавався обов'язковий запит щодо обґрунтування рівня договірних цін.

Враховуючи вище зазначене суд вважає, що позивачем під час визначення рівня звичайних цін не дотримані вимоги Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 року, Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000 року та Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" № 817/98 від 23.07.1998 року, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені позову Державної податкової інспекції в Московському районі м. Харкова до товариства з обмеженою відповідальністю "Нейтрино" про стягнення коштів - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Бабаєв А.І.

Повний текст постанови виготовлений 15.11.2011 року.