Ухвала

від 20.10.2015 по справі 808/3567/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

20 жовтня 2015 рокусправа № 808/3567/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Божко Л.А.

           суддів:                     Лукманової О.М. Прокопчук Т.С.

за участю секретаря судового засідання:          Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Володимирівської сільської виборчої комісії Запорізького району Запорізької області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 липня 2015 р. по справі за позовом Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного Управління ДФС у Запорізькій області до Володимирівської сільської виборчої комісії Запорізького району Запорізької області про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

01 липня 2015 року до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом звернулася Державна податкова інспекція у Запорізькому районі Головного управління ДФС у Запорізькій області до Володимирівської сільської виборчої комісії Запорізького району Запорізької області про стягнення податкового боргу, в якому позивач просив суд стягнути з відповідача податковий борг в розмірі 1190,00 грн.

          Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 липня 2015 р. адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права просить скасувати рішення та залишити позовну заяву без розгляду.

          Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачем, на підставі акту камеральної перевірки №363/08-08-15-01/34157177 від 16.10.2014, прийнято податкове повідомлення – рішення №00319151 від 13.10.2014, яким до відповідача застосовано штрафні санкції в розмірі 1190,00 грн. Вказане податкове повідомлення – рішення направлено відповідачу поштою та отримано відповідачем особисто 24.10.2014.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Тобто сума узгодженого грошового зобов'язання набуває якості податкового боргу у разі її несплати у встановлений цим Кодексом строк, з наступного дня після граничного строку її сплати.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків, крім фізичних осіб, регулюється статтями 95-99 Податкового кодексу України.

У відповідності до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України).

Отже, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.

Відповідно до пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника щодо погашення суми податкового боргу.

Положенням статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Підстави для відкликання податкової вимоги встановлені ст. 60 Податкового кодексу України.

Положеннями Податкового кодексу України не передбачено направлення податкової вимоги на кожну нову суму податкового боргу. Виставлення нової податкової вимоги на нову суму податкового боргу можливе лише після відкликання попередньої податкової вимоги за наявності підстав, передбачених ст. 60 Податкового кодексу України.

Тобто, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів. При цьому грошові зобов'язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків. Тільки після того, як платник податків повністю погасить податковий борг, включаючи пеню, податкова вимога буде вважатись відкликаною, а у разі виникнення в майбутньому суми податкового боргу - контролюючим органом має бути виставлена нова податкова вимога.

При цьому, відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, порядок надіслання платникові податків податкової вимоги є тотожним порядку надіслання податкового повідомлення-рішення.

При дослідженні матеріалів справи колегією суддів було встановлено, що відповідачу поштою направлена податкова вимога №443-25 від 09.12.2014, яка отримана уповноваженою особою відповідача 29.12.2014. Оскільки податкова вимога не була відкликана, в порядку статті 60 Податкового кодексу України, позивач не мав підстав для направлення нової податкової вимоги.

На момент розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції , податковий борг з інших платників податку на прибуток в розмірі 1190,00 грн. відповідачем не сплачено, заборгованість перед бюджетом не погашена.

Таким чином , суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність податкового боргу з інших платників податку на прибуток в розмірі 1190,00 грн. та наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів не може погодитися з доводами апелянта щодо порушення позивачем шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого ч. 2 ст. 99 КАС України, адже, відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

При цьому п. 102.2 ст. 102 ПК України визначено перелік випадків, коли грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного у частині першій цієї статті. Так, згідно п. 102.4 ст. 102 ПК України у разі, якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у п. 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Отже, строк примусового стягнення податкового боргу становить 1095 днів з дня виникнення податкового боргу. Дана правова позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 10 лютого 2011 року №203/11/13-11.

Наведене вище дає підстави колегії суддів прийти до однозначного висновку, що шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ч. 2 ст. 99 КАС України, на спірні правовідносини не поширюється.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції-,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Володимирівської сільської виборчої комісії Запорізького району Запорізької області – залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 липня 2015 р.– залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий:                                                                      Л.А. Божко

           Суддя:                                                                      О.М. Лукманова

           Суддя:                                                                      Т.С. Прокопчук