Постанова

від 20.10.2015 по справі 826/9072/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/9072/15 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О.

Суддя-доповідач: Федотов І.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 жовтня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,

за участю секретаря Полякової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Шенк процесс Україна» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Шенк процесс Україна» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Шенк процесс Україна» (далі - позивач або ТОВ «Шенк процесс Україна») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач або ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 22.12.2014 року № 0001092203.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 серпня 2015 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову про задоволення позову в повному обсязі, вважаючи, що судом неповно з'ясовано обставини справи та неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 198, ч.1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, правонаступником якої є ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Шенк процесс Україна» (код ЄДР 31241103) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Метком Інвест» (код ЄДР 36573617) за період січня - квітня 2014 року.

За результатами перевірки складено акт від 27.10.2014 року № 517/1-22-01/3124/103 (далі - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Шенк процесс Україна» проводило операції з придбання послуг, які не мали під собою мети отримання доходу, а були лише направлені на мінімізацію сплати ПДВ. Наявність у ТОВ «Шенк процесс Україна» податкових документів, зокрема, виданих покупцями податкових накладних, не є підставою для формування податкового кредиту, оскільки ТОВ «Шенк процесс Україна» не доведено об'єктивність та поважність причин придбання послуг.

З огляду на наведене, ДПІ дійшла до висновку про порушення ТОВ «Шенк процесс Україна» п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження підприємством ПДВ на загальну суму 187 183,4 грн., у т.ч. за січень 2014 року на суму 172 770,8 грн. та за квітень 2014 року на суму 14 412,6 грн.

На підставі зазначених висновків Акту перевірки ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.12.2014 року № 0001092203, яким ТОВ «Шенк процесс Україна» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 187 183,4 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 93 591,7 грн.

Не погоджуючись із прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що господарська операція, вчинена між позивачем та ТОВ «Метком Інвест», не має реального характеру, а тому в даному випадку відсутні правові підстави для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та здійснивши системний аналіз чинного законодавства, не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України) щодо правовідносин, які виникли після 01.01.2011 року, Законів України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон №168/97-ВР) щодо правовідносин, які виникли до 01.01.2011 року, «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV), Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (далі - Положення № 88).

Так, відповідно до п. 198.1. ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, в силу вимог п. 198.2. ст.198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

П.п. 200.1, 200.4 ст.200 ПК України передбачено, що 200.1. сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Порядок складення платником податку-продавцем податкової накладної та надання її покупцю визначено статтею 201 ПК України.

Відповідно до п. 201.1. ст.201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Аналогічні правові положення закріплені у ст.7 Закону №168/97-ВР.

Згідно до ч.1 ст.9 Закону №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Аналогічні правові приписи містяться у п.2.4 Положення №88.

Отже, з наведених законодавчих положень вбачається, що правильність визначення платником податків суми бюджетного відшкодування з ПДВ безпосередньо залежить від наявності в нього права на формування податкового кредиту. При цьому, підставою для виникнення права платника податків на формування податкового кредиту є наявність одночасно двох умов: 1) первинної документації, зокрема, належним чином оформлених податкових накладних; 2) наявність в осіб, які здійснюють нарахування податку та складання податкових накладних, статусу платника податку.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у періоди часу, за який податковим органом було проведено перевірку податкової звітності позивача, по взаємовідносинам між ТОВ «Шенк процесс Україна» та ТОВ «Метком Інвест», які здійснювалися на підставі договору підряду № НК12.195/D-3 від 03.10.2013 року.

Так, роботи по монтажу конвеєра трубчатого комплексу установки по вдуванню пиловугільного палива в доменні печі № 1, 3 та 5 ПАТ «ЄМЗ» на об'єкті ПАТ «Єнакіївський металургійний завод» виконувались за угодою між замовником будівництва (робіт) ТОВ «Гипромез» та позивачем (договір підряду № НК12.195/D від 26.10.2012 року), виконання яких, як зазначає позивач, в порядку субпідряду доручалось контрагенту позивача, зокрема: ТОВ «Метком Інвест».

Пунктом 1.1 Договору № НК12.195/D-3 від 03.10.2013 року визначено, що з метою виконання робіт по монтажу конвеєра трубчатого комплексу установки по вдуванню пиловугільного палива в доменні печі № 1, 3 та 5 ПАТ «ЄМЗ», передбачених умовами договору № НК12.195/D від 26.10.2012 року, укладеного між ТОВ «Гипромез» (Замовник) та ТОВ «Шенк процесс Україна» (Генпідрядник) , Генпідрядник доручає, а Субпідрядник (ТОВ «Метком Інвест») зобов'язується на свій ризик виконати в порядку та на умовах даного договору роботи по монтажу конвеєра трубчатого та металоконструкцій площадки обслуговування з огородженням, а також металоконструкцій опор згідно калькуляції з рахунком по видам та обсягам робіт в повному обсязі та супутніх робіт.

Факт виконання робіт ТОВ «Метком Інвест» за договором підряду № НК12.195/D-3 від 03.10.2013 року підтверджується, зокрема, калькуляцією з розрахунком по видам і обємам робіт, належним чином оформленими Актами приймання-передачі виконаних робіт № 2 від 27.01.2014 р., № 3/1 та № 3/2 від 25.02.2014 року податковими накладними, а саме: № 7 від 27.01.2014 року; № 48 від 25.02.2014 року та № 49 від 25.02.2014 року, оборотно-сальдовою відомістю, платіжними дорученнями.

Також, на підтвердження реальності зазначеної фінансово-господарської операції, позивачем, під час апеляційного розгляду справи надано копії наступних документів: додаткову угоду до договору № 6 до договору №НК12.195/D від 26.10.2012 року; будівельну ліцензію субпідрядника ТОВ «Метком Інвест» з переліком робіт; лист позивача до генпідрядника від 19.09.2013 № 12-0214 стосовно залучення субпідрядником ТОВ «Метком Інвест»; лист-відповідь від ТОВ «Метінвест Холдинг» про погодження на залучення субпідрядником ТОВ «Метком Інвест» від 26.09.2013 № 01/1506-11-23; копії трьох перепусток працівників ТОВ «Метком Інвест» на територію будівництва, виданих ПАТ «ЄМЗ»; акту передачі проектно-конструкторської документації від 14.10.2013 року по договору № НК12.195/D-3 від 03.10.2013 року; письмового повідомлення від субпідрядника ТОВ «Метком Інвест» від 15.05.2014 р. про закінчення робіт.

Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу, що акт перевірки не містить доказів невідповідності наданих позивачем під час перевірки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку приписам п.2 ст. 3, ст. 4, п.1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2.4 Положенню №88.

Судова колегія зазначає, що всі перелічені документи складені з дотриманням вимог ст.9 Закону №996-XIV та п.2.4 Положення №88.

Таким чином, оскільки реальність спірних фінансово-господарських операцій між позивачем і зазначеним контрагентом повністю підтверджується матеріалами справи, то колегія суддів вважає безпідставними доводи відповідача про нереальність господарської операції, що надає достатні правові підстави для висновку про протиправність та необхідність скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Висновки податкового органу про порушення позивачем вимог чинного законодавства України, сформовані на підставі аналізу Акту перевірки ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області Акту від 16.06.2014 року №1245/04-65-22-03/36573617, на переконання судової колегії є необґрунтованими, оскільки результати аналізу фінансово-господарської діяльності контрагента, відповідно до вимог податкового законодавства України, не можуть бути підставами для застосування санкцій щодо позивача.

Колегія суддів звертає увагу, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на включення сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Враховуючи, що юридична відповідальність має індивідуальний характер, позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій.

Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій.

Крім того, неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

Виходячи з викладеного колегія суддів вважає, що відповідачем, у порушення приписів ч.2 ст.71 КАС України, не надано жодних належних і допустимих, у розумінні ст.70 КАС України, доказів, які б підтверджували правомірність прийняття ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на це, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було неповно встановлено обставини справи, порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для його скасування з ухваленням нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шенк процесс Україна" задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 серпня 2015 року скасувати та ухвалити нову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Шенк процесс Україна" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 22.12.2014 року № 0001092203 визнати протиправним та скасувати.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 23.10.2015 року.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Оксененко О.М.