Ухвала

від 23.10.2015 по справі 815/1094/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/1094/14

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Глуханчук О. В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів - Романішина В.Л., Єщенка О.В.

розглянув в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року за адміністративним позовом приватного підприємства «Аскат» до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2014 року приватне підприємство «Аскат» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання незаконними дій відповідача щодо відмови у розгляді заперечень до акту позапланової невиїзної документальної перевірки №396/15-51-22-01/36796334 від 23 вересня 2013 року, визнання незаконними дій ДПІ у Київському районі м.Одеси щодо видалення даних про задекларовані приватним підприємством «Аскат» суми податкових зобов'язань за період квітень 2012 року - березень 2013 року із «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та зобов'язання поновити задекларовані підприємством суми податкових зобов'язань за вказаний період у «Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Позов обґрунтовувало тим, що податковим органом неправомірно здійснено коригування в Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України сум податкових зобов'язань за період квітень 2012 року - березень 2013 року за наслідками документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Аскат», оскільки висновок щодо недостовірності задекларованих платником даних податкового обліку може бути зроблений лише після визначення податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку. За результатами перевірки податкові повідомлення-рішення не приймались, відповідно, податкові зобов'язання не узгоджувались. Також, позивач вважає, що відповідачем незаконно не розглянуто заперечення ПП «Аскат» на акт перевірки, оскільки строк подачі таких заперечень підприємством не пропущено.

За наслідками розгляду адміністративного позову Одеським окружним адміністративним судом 17 квітня 2014 року ухвалено постанову про часткове задоволення позову ПП «Аскат».

Суд першої інстанції визнав протиправними дії ДПІ у Київському районі м.Одеси щодо видалення даних про задекларовані ПП «Аскат» суми податкових зобов'язань за період квітень 2012 року - березень 2013 року із «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та зобов'язав ДПІ у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області поновити задекларовані позивачем суми податкових зобов'язань за період квітень 2012 року - березень 2013 року у «Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України». В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

Приймаючи означене рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що коригування інформації, внесеної до бази автоматизованого співставлення податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, можливе за наслідками проведеної перевірки платника ПДВ, за результатами якої прийнято податкове повідомлення-рішення, якщо податкове зобов'язання визначене цим рішенням є узгодженим, тоді як за наслідками податкової перевірки ПП «Аскат» податкові повідомлення-рішення не виносилися і податкові зобов'язання не узгоджувались.

В апеляційній скарзі ДПІ у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, не обґрунтовуючи вимог та не зазначаючи у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права, просить суд скасувати оскаржуване судове рішення в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове - про відмову ПП «Аскат» у задоволенні поданого ним позову.

Сторони в судове засідання не прибули, а тому на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

На підставі ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає постанову суду від 17 квітня 2014 року в межах вимог апеляційної скарги податкової інспекції, тобто в частині вимог, які задоволено оскаржуваним судовим рішенням.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 19.09.2013р. №301-п, згідно п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 , п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 , п. 79.2 ст. 79 ПК України , у період з 19.09.2013р. по 23.09.2013р. державним податковим ревізором-інспектором відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Аскат» з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.04.2012р. по 31.03.2013р., за результатами якої складено акт перевірки №396/15-51-22-01/36796334 від 23 вересня 2013 року.

У висновках акту перевірки вказується на порушення позивачем п. 185.1 , ст. 185 , п. 188.1 ст. 188 , п. 187.1 ст. 187 ПК України , в результаті чого ПП «Аскат» за період з 01 квітня 2012 року по 31 березня 2013 року завищено податкові зобов'язання у сумі 17 230 351 грн. Також, зазначено про порушення ч.5 ст.203, ч.1, ч.2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Аскат» при придбанні та продажі товарів (послуг).

Як вбачається з акту перевірки, перевірку ПП «Аскат» проведено на підставі установчих та реєстраційних документів підприємства, звітної форми «Деталізованої інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», Декларацій з ПДВ та уточнюючих розрахунків до них, Додатку №5 до податкової декларації з ПДВ «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», висновку про результати відпрацювання ризикового платника податків оперативним підрозділом ГУ Міндоходів в Одеській області від 18.09.2013р. №8681/7/07-103. Зафіксовано, що ПП «Аскат» до перевірки не були надані податкові накладні та інші первинні документи, які свідчать про здійснення операцій з продажу, придбання товарів, робіт, послуг та підтверджують суми заявлених податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з ПДВ, реєстри виданих та отриманих податкових накладних.

Варто зазначити, що в матеріалах справи відсутні будь-які запити ДПІ у Київському районі м.Одеси до ПП «Аскат» щодо надання до перевірки документів в підтвердження задекларованих підприємством показників. Вказане підтверджує доводи позивача, що податковим органом проведено документальну перевірку платника податків без витребування у нього жодного документу.

Колегія суддів погоджується з висновком Одеського окружного адміністративного суду щодо безпідставності доводів ДПІ як на причину не витребування у ПП «Аскат» необхідних для перевірки документів відсутність підприємства за податковою адресою, оскільки в силу приписів п. 79.1 ст. 79 та п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальна перевірка має проводитись на підставі первинних документів і ДПІ у Київському районі м.Одеси не доведено здійснення нею необхідних дій для їх отримання з метою належного дослідження при проведенні перевірки.

Апеляційним судом встановлено, що за результатами перевірки, на підставі викладених в акті висновків, ДПІ у Київському районі м. Одеси здійснено коригування в «Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», а саме: видалені дані про задекларовані ПП «Аскат» суми податкових зобов'язань за період квітень 2012 року - березень 2013 року. Натомість, податкові повідомлення-рішення на підставі акту перевірки №396/15-51-22-01/36796334 від 23.09.2013р. відповідачем не приймалися і, як наслідок, податкові зобов'язання не узгоджувались.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про незаконність таких дій відповідача. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу , а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Спосіб дій органу державної податкової служби в разі виявлення факту неправильного обрахування платником податків податкового зобов'язання визначений пунктом 54.3 статті 54 ПК України, відповідно до якого контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п.58.1 ст.58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи положення наведених норм закону, колегія суддів приходить висновку, що у випадку виявлення факту заниження платником податків податкового зобов'язання, рівно як і у випадку виявлення факту завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування не існуючого об'єкта оподаткування, податковий орган обтяжений законодавцем обов'язком прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення. Іншого порядку дій податкового органу, як суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах, закон не передбачає.

Разом з тим, як зазначалось вище, відповідач, встановивши в акті перевірки порушення позивачем норм податкового законодавства, не приймав податкового повідомлення-рішення, як того вимагає Податковий кодекс України , проте вніс до «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» коригування показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача, урахувавши при цьому висновки акту перевірки.

Відповідно до ст.74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Так, Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом ДПА України від 18.04.2008р. №266 .

Згідно п.п.2.10.3 п.2.10 Порядку співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією з інших джерел, а саме інформації кол. 2 розділу II Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, кол. 3 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників ПДВ здійснюється у складі автоматизованого контролю.

Відповідно до п.2.14 Порядку інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з метою виявлення платників ПДВ, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту.

Інформація, що міститься в АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА», може вплинути на права платника податків у сфері публічно-правових відносин. А відтак, будь-які зміни до інформаційних баз мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають з узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку.

Виходячи з аналізу положень ст.74 ПК України інформаційна система повинна відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності, її корегування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань та податкового кредиту, а органи ДПС України використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, розбіжності в яких призводять до створення штучних підстав для проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності.

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до бази даних, може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Більше того, у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України . Наведене, також, виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що будь-які зміни до інформаційних баз мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають з узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку. Внесена в бази даних інформація щодо невизнання задекларованих позивачем показників може бути використана при перевірці його контрагентів, а розбіжності в автоматизованій системі сприятимуть погіршенню ділової репутації позивача та можуть негативно впливати на господарську діяльність.

Оскільки у даному випадку жодних донарахувань позивачеві грошових зобов'язань (та, відповідно, їх узгодження) за наслідками проведення спірної перевірки здійснено не було, то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно поновив порушене право позивача шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо видалення даних про задекларовані суми податкових зобов'язань за період квітень 2012 року - березень 2013 року із «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та зобов'язав поновити задекларовані суми податкових зобов'язань за вказаний період у «Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 185 , 195 , 197 , 198 , 200 , 205 , 206, 254 КАС України , апеляційний суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року за адміністративним позовом приватного підприємства «Аскат» до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Суддя-доповідач: Димерлій О.О.

Судді: Романішин В.Л.

Єщенко О.В.