Ухвала

від 23.10.2015 по справі 815/1861/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/1861/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Марин П. П. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів - Романішина В.Л., Єщенка О.В.

за участю секретаря - Жукової Г.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2014 року за адміністративним позовом малого приватного підприємства «Горізонт» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2014 року позивач звернувся до суду з вказаним вище адміністративним позовом та, посилаючись на хибність висновків податкового органу, викладених в акті перевірки, щодо встановлення ознак нікчемності договору поставки комплектуючих для систем опалення, укладеного з приватним підприємством «Компанія Ліон», просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 14 січня 2014 року №0000082210, №0000072210 та №0000062210.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при дослідженні наданих малим приватним підприємством «Горізонт» документів щодо господарських операцій з приватним підприємством «Компанія Ліон» податковим органом не встановлено та не зафіксовано в акті перевірки жодного факту порушення позивачем податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Висновки ДПІ у Приморському районі м.Одеси щодо безтоварності господарських операцій базуються лише на інформації, отриманій від ДПІ в Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про не підтвердження реальності господарських відносин ПП «Компанія Ліон» з контрагентами-постачальниками ТОВ «Матадор», ТОВ «Галактика-М», ТОВ «Ліга», ТОВ «Ферріт-Д» та ТОВ «Стар Д».

За наслідками розгляду адміністративного позову Одеським окружним адміністративним судом 15 травня 2014 року ухвалено постанову про задоволення адміністративного позову МПП «Горізонт».

Суд першої інстанції визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 14.01.2014р. №0000082210, №0000072210 та №0000062210.

Приймаючи означене рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем доведено виконання всіх зобов'язань за договором поставки №ВТ171 від 02.07.2012р., укладеним з ПП «Компанія Ліон», про що свідчать належним чином оформлені первинні документи, які містять всі необхідні реквізити, передбачені п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , підписані уповноваженими особами, тобто відповідають вимогам п. 201.1 та п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України . Суд не взяв до уваги посилання ДПІ у Приморському районі м.Одеси на акт ДПІ в Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 08.04.2013р. №745/221/34498292, яким встановлено, що ПП «Компанія Ліон» не має права на відображення податкових зобов'язань за 2010-2013р.р., зазначивши, що податковою інспекцією не надано жодного доказу в підтвердження викладених в даному акті висновків.

В апеляційній скарзі ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та відмовити МПП «Горізонт» у задоволенні поданого ним позову.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції залишено поза увагою ненадання позивачем до перевірки заявок на товар, сертифікатів якості придбаного у ПП «Компанія Ліон» товару, а також доказів зберігання та транспортування комплектуючих для систем опалення і подальшого їх використання у власній господарській діяльності. Відсутність вказаних документів не дає можливості встановити фактичне отримання МПП «Горізонт» товарів від ПП «Компанія Ліон». З наданих позивачем видаткових накладних неможливо встановити осіб, які приймали участь у здійсненні господарської операції.

Також, апелянт посилається на те, що судом не надано належної правової оцінки доводам ДПІ, що контрагент позивача не мав достатніх виробничих потужностей, працівників, офісних та складських приміщень, інших основних засобів для забезпечення ведення фінансово-господарської діяльності в задекларованих обсягах.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 25.10.2013р. №1270, відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 , п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 та ст. 79 Податкового кодексу України , у період з 02.12.2013р. по 06.12.2013р. головним державним податковим ревізором-інспектором відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку МПП «Горізонт» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Компанія Ліон», їх реальності та повноти відображення в обліку за податковий період з 01.07.2012р. по 31.12.2012р., за результатами якої складено акт перевірки №3315/45-53-22-1/25045481 від 13 грудня 2013 року.

У висновках акту перевірки вказується на порушення позивачем:

- п.п. 14.1.36 , п.п. 14.1.178 , п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 , п. 198.3 ст. 198 , п. 201.1 , п. 201.4 , п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України , в результаті чого встановлено завищення позивачем у вересні 2012 року суми бюджетного відшкодування, яка включається до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду по р.23.2 у розмірі 4779 грн. та завищено показник р.19 Декларації за грудень 2012 року у розмірі 2279 грн.;

- п.п. 14.1.27 , п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 , п. 44.1 ст. 44 , п. 138.2 ст. 138 , п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України , в результаті чого занижено податок на прибуток за 2012 року у розмірі 5147 грн.

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що у перевіряємий період МПП «Горізонт» декларувало господарські операції з ПП «Компанія Ліон» за договором поставки №ВТ171 від 02.07.2012р. На підтвердження реальності виконання зазначеного договору МПП «Горізонт» не надано заявок на товар, сертифікатів якості на отриманий товар, актів приймання-передачі товару, документів, що засвідчують транспортування та зберігання товару. З урахуванням відсутності наведених вище документів, а також недоліків у наданих первинних документах, ДПІ у Приморському районі м.Одеси дійшла висновку про неможливість встановлення фактичного отримання товарів МПП «Горізонт» від ПП «Компанія Ліон» та щодо відсутності зв'язку між зазначеними операціями та господарською діяльністю МПП «Горізонт».

Під час перевірки відповідачем було використано акт ДПІ в Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 08.04.2013р. №745/221/34498292 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Компанія Ліон» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Матадор», ТОВ «Галактика-М», ТОВ «Ліга», ТОВ «Ферріт Д», ТОВ «Стар Д» за період з 01.01.2010р. по 31.01.2013р.», яким встановлено, що ПП «Компанія Ліон» не мало достатніх виробничих потужностей, працівників, офісних та складських приміщень, інших основних засобів для забезпечення ведення фінансово-господарської діяльності в обсягах задекларованих показників, а тому не має права для відображення податкових зобов'язань у період з 01.01.2010р. по 31.01.2013р. У зв'язку з цим, в акті перевірки №3315/45-53-22-1/25045481 від 13.12.2013р. податковим органом зроблено висновок щодо безтоварності господарських операцій МПП «Горізонт» з ПП «Компанія Ліон».

14 січня 2014 року, на підставі акту перевірки №3315/45-53-22-1/25045481 від 13.12.2013р., ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області прийняла податкові повідомлення-рішення:

- №0000082210, яким позивачу збільшила суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 6434 грн. (в т.ч. за основним платежем - 5147 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1288 грн.);

- №0000072210, яким позивачу зменшила суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2279 грн.;

- №0000062210, яким позивачу зменшила суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 10159 грн.

Задовольняючи позов МПП «Горізонт» про визнання протиправними та скасування вказаних податкових повідомлень-рішень суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено наявність порушень позивачем, зафіксованих актом перевірки №3315/45-53-22-1/25045481 від 13.12.2013р., а тому визначення на підставі такого акту підприємству до сплати грошових зобов'язань є неправомірним. Колегія суддів погоджується з таким висновком Одеського окружного адміністративного суду. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Виходячи зі змісту ст.ст. 134, 138, 198, 200, 201 Податкового кодексу України, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару (робіт, послуг), до податкового кредиту, а сум відповідних витрат - до складу валових, виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків. Для правильного вирішення спору встановленню, також, підлягає факт реальності надання послуг із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо правосуб'єктності сторін господарського договору, можливості реального надання послуг тощо.

При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України , саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Колегією суддів встановлено, що у перевіряємий період МПП «Горізонт» здійснювало діяльність з оптової та роздрібної торгівлі сантехнічним обладнанням, оптової торгівлі деревиною та будівельними матеріалами.

Частину валових витрат та податкового кредиту позивач формував за результатами здійснення господарських операцій з ПП «Компанія Ліон», яке здійснювало діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту.

Зокрема, 02.07.2012р. між МПП «Горізонт» (Покупець) та ПП «Компанія Ліон» (Постачальник) укладено договір поставки №ВТ171, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити на умовах цього договору продукцію - комплектуючі для систем опалення згідно із заявкою Покупця, яка є невід'ємною частиною цього Договору, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлений за цим Договором товар.

Вказаний договір підписаний директорами підприємств, які мали повноваження на укладення угод, їх підписи завірені відповідними печатками підприємств.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на ненадання МПП «Горізонт» заявок на товар, сертифікатів якості придбаного у ПП «Компанія Ліон» товару, а також доказів зберігання та транспортування комплектуючих для систем опалення і подальшого їх використання у власній господарській діяльності.

Колегія суддів не бере до уваги такі доводи апелянта, оскільки поставка товару ПП «Компанія Ліон» на виконання Договору №ВТ171 від 02.07.2012р. підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними, видатковими накладними, актами приймання-передачі товару, рахунками-фактурами, заявками МПП «Горізонт» на поставку товару, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями про оплату товару.

В матеріалах справи, також, містяться сертифікат відповідності продукції та висновки санітарно-епідеміологічної експертизи щодо продукції, яку МПП «Горізонт» купувало у ПП «Компанія Ліон»; оборотно-сальдова відомість по рахунку 281, яка підтверджує зберігання товару у 2 півріччі 2012 року.

МПП «Горізонт» надано суду докази використання придбаних у ПП «Компанія Ліон» ТМЦ у власній господарській діяльності. Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що придбані у контрагента комплектуючі для систем опалення були реалізовані МПП «Горізонт» контрагентам ТОВ «Віса-Гінгер-Одеса», ТОВ «Торгово-будівельне агентство «Промбуд», ТОВ «ТП «Тепломаркет», ПП «Строй індустрія», МПП «Контраст», ТОВ «Гама-Юг», ТОВ «Торговий дім Преображенський», ПП «Акватех-Ташко», ТОВ «Проектно-споруджувальна торгівельна організація», ПП «Строїтель», ТОВ «Торговий центр «Практика», ТОВ «Агро сервіс», ТОВ «МПК Інжиніринг», ТОВ «Перфекта-СК» , ТОВ «Турист», релігійній громаді свідків Єгови Іллічівського району м.Одеси, ТОВ «Гранд сервіс Україна», ТОВ «Південьсантехкомплект», ТОВ «Снаб-резерв», що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання товару, виписаними контрагентами позивача своїм представникам для отримання товару у МПП «Горізонт».

Оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів колегія суддів доходить висновку, що зазначені документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» , п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 , спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. А відтак, вказані документи підтверджують здійснення господарських операцій між МПП «Горізонт» та ПП «Компанія Ліон».

Апелянтом не зазначено, що на момент проведення перевірки позивачем не надано до перевірки податкові накладні, або податкові накладні оформлені із порушеннями ст.201 Податкового кодексу України чи ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Колегія суддів критично ставиться до посилань апелянта на відмінність підписів у видаткових накладних, так як платник податків не має можливості встановлювати автентичність та приналежність підписів на кожному документі, представленого його контрагентом, а також проводити почеркознавчу експертизу під час здійснення підприємницької діяльності, а тому на нього не може бути покладений надмірний тягар доказування своєї добросовісності. Доказів того, що особи, які підписали податкові накладні та інші документи від імені ПП «Компанія Ліон» не мали відповідних повноважень, а також того, що про ці обставини було відомо або мало бути відомо позивачу, податковою інспекцією не надано.

Однією з підстав, що зазначена в акті перевірки, для висновку про безтоварність господарських операцій МПП «Горізонт» з ПП «Компанія Ліон», ДПІ у Приморському районі м.Одеси вказує, що актом ДПІ в Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 08.04.2013р. №745/221/34498292 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Компанія Ліон» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Матадор», ТОВ «Галактика-М», ТОВ «Ліга», ТОВ «Ферріт Д», ТОВ «Стар Д» за період з 01.01.2010р. по 31.01.2013р.» встановлено, що ПП «Компанія Ліон» не мало достатніх виробничих потужностей, працівників, офісних та складських приміщень, інших основних засобів для забезпечення ведення фінансово-господарської діяльності в обсягах задекларованих показників, а тому не має права для відображення податкових зобов'язань у період з 01.01.2010р. по 31.01.2013р.

Однак, апеляційний суд зазначає, що отримання податковим органом акту перевірки, в якому викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або висновки про відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, так як акт податкової перевірки не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно засвідчує обставини фактичної дійсності.

Сам по собі акт перевірки є лише документом, що фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, та не містить у собі доказової бази щодо виявлених у ході перевірки обставин, які повинні підтверджуватись первинними документами. Чинним законодавством України не визначені норми необхідних умов для здійснення того чи іншого виду господарської діяльності, у зв'язку з чим висновок щодо відсутності таких умов має оціночний характер, що базується на припущенні.

Згідно п.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №984 від 22.12.2010р., факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанції ДПІ у Приморському районі м.Одеси не надано жодного доказу щодо перевірки податковим органом відомостей, на які він посилається в акті перевірки №3315/45-53-22-1/25045481 від 13.12.2013р. щодо вчинення контрагентом позивача ПП «Компанія Ліон» порушень податкового законодавства. Також, суду не надано доказів щодо винесення контролюючим органом податкових повідомлень-рішень відносно контрагента позивача на підставі акту перевірки від 08.04.2013р. №745/221/34498292 із доказами узгодження вміщених у них податкових зобов'язань.

Посилання ДПІ на те, що порушення, вчинені контрагентом позивача тягнуть за собою, як наслідок, порушення з боку позивача, не відповідають нормам чинного законодавства.

МПП «Горізонт» доведено, що при укладенні договору воно переконалося у тому, що підприємство-контрагент ПП «Компанія Ліон» було зареєстроване у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, а також зареєстроване як платник податку на додану вартість і мало право на видачу податкових накладних.

В матеріалах справи відсутні і відповідачем не надані докази та факти, які свідчили б про те, що зміст договору не відповідає дійсним намірам сторін, та що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеного договору. Зазначений договір спрямований на реальне настання наслідків, обумовлених ним, виконаний сторонами в повному обсязі та відповідає положенням цивільного, господарського і податкового законодавства. З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається наявність як у позивача, так і у суб'єкта господарювання, з яким позивач мав господарські відносини, реальної ділової мети, пов'язаної зі здійсненням зазначених господарських операцій і отриманням прибутку (доходу).

Ані актом перевірки, ані іншими матеріалами справи не встановлено жодного фактичного порушення саме позивачем вимог законодавства, яким регламентується порядок формування валових витрат та податкового кредиту, яке б позбавляло його права на їх формування по взаємовідносинах з ПП «Компанія Ліон».

Чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань у платника податків в залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх.

Недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, однак такі докази, на порушення вимог частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України , податковим органом не представлено, реальність виконання господарських операцій, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, не спростовано.

Відповідачем не надано суду доказів визнання правочину, укладеного між позивачем та його контрагентом у судовому порядку нікчемним, а також визнання недійними первинних бухгалтерських документів, що підтверджують його виконання.

Оскільки встановлено, що договір з контрагентом ПП «Компанія Ліон» укладено у письмовій формі, виконання вказаного договору підтверджено первинними документами, тому суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що сторони договору діяли виключно для досягнення економічних результатів та з метою отримання прибутків у відповідності до ст.3 ГК України . Укладений договір відповідає вимогам ст.203 ЦК України , не порушує публічний порядок, не спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, недійсність такого договору прямо законом не встановлена, а також такий договір судом недійсним не визнавався, а отже є чинним.

А відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про незаконність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 14 січня 2014 року №0000082210, №0000072210 та №0000062210.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 185 , 195 , 196 , 198 , 200 , 205 , 206, 254 КАС України , апеляційний суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2014 року за адміністративним позовом малого приватного підприємства «Горізонт» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14 січня 2014 року №0000082210, №0000072210 та №0000062210 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Суддя-доповідач: Димерлій О.О.

Судді: Романішин В.Л.

Єщенко О.В.