Постанова

від 19.04.2011 по справі 2-а-240/11

ЛИПОВОДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 2-а-240/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2011 року смт.Липова Долина

Суддя Липоводолинського районного суду Шульга О.М. розглянувши в порядку скороченого провадження в селищі міського типу ОСОБА_1 справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Липоводолинському районі Сумської області про визнання протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Липоводолинському районі щодо не нарахування та не виплати щомісячної державної соціальної допомоги особі що має статус „Дитина війни.В»

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 07 квітня 2011 року звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Липоводолинському районі Сумської області про визнання протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Липоводолинському районі щодо не нарахування та не виплати щомісячної державної соціальної допомоги особі що має статус „Дитина війниВ»

Свої позовні вимоги обгрунтовує наступним.

Він, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV «Про соціальний захист дітей війни» має статус «Дитина війни».

Згідно зі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відповідач у справі зобов`язаний був починаючи з січня 2006 року щомісячно виплачувати йому соціальну допомогу, а саме надбавку до пенсії, у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

Однак у 2006 -2007 роках ця надбавка йому не виплачувалась, а у 2008 році частково виплачувалась на підставі Законів України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», «Про Державний бюджет на 2007 рік», та «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

На підставі цих законів дія п.6 вищезазначеного закону відповідно була призупинена.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 та рішенням Конституційного Суду України від 22 травня .2008р. визнано таким, що не відповідають Конституції України і є не конституційними положення Законів України «Про державний бюджет на 2006 рік»,

« Про державний бюджет на 2007 рік», та «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими зупинено зазначену норму Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Дізнавшись про зміни в законодавстві він звернувсь з адміністративним позовом до Липоводолинського районного суду про визнання дій управління Пенсійного Фонду України в Липоводолинському районі неправомірними та стягнення недорахованої щомісячної державної соціальної допомоги за 2006 -2008 роки.

В березні місяці 2010 року він повторно звернувся до суду з позовом про визнання дій управління Пенсійного фонду України в Липоводолинському районі неправомірними та стягнення недорахованої щомісячної державної соціальної допомоги за 2009 рік. Липоводолинський районний суд своєю постановою від 15 березня 2010 року зобов'язав Управління Пенсійного фонду України в Липоводолинському районі здійснити перерахунок його пенсії згідно чинного законодавства та провести відповідні виплати за період з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.

Але з 1 січня 2009 року по даний час така допомога нараховувалась та виплачувалась але знову в розмірі тільки 10 %, тобто на 20% менше від розміру, встановленого ЗУ „Про соціальний захист дітей війниВ» .

Оскільки він не знав, що знову йому потрібно було звернутись із позовом до суду про стягнення недорахованої допомоги, відповідно він пропустив шестимісячний строк звернення до суду, який передбачений ч.2 ст. 99 КАС України. Виходячи з норм даної статті він втратив право на звернення до суду про звернення з відповідача недорахованих виплат за 2010 року по вересень місяць включно.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік» прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність з 1 січня 2010 року - 695 гривень, з 01 квітня 2010 року - 706 гривень, з 01 липня 2010 року - 709 гривень., з 1 грудня - 734 гривні.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2011 рік» прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність з 1 січня 2011 року - 750 гривень.

Окрім того, після рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року ніяких змін у законодавстві по питанню соціальних виплат дітям війни не було, тому чинність рішення Конституційного Суду України поширюється на 2010 та 2011 роки.

По його підрахунках сума недорахованої та невиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни з 01 жовтня 2010 року по 31 березня 2011 року становить - 886,00 грн..

Місяці 2010р. 2010р.

Січень - 750,00 грн

Лютий - 750,00 грн

Березень - 750,00 грн.

Квітень - -

Травень - -

Червень - -

Липень - -

Серпень - -

Вересень - -

Жовтень 723,00грн -

Листопад 723,00 грн. -

Грудень 734,00 грн. -

Разом: 2180,00 грн. 2250,00 грн.

Загальна сума не донарахованої та не виплачено щомісячної допомоги становить - 886,00 грн. (2180,00 грн. + 2250 х 20% )

Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді позовів у зв`язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Оскільки відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України, а тому він просить визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду в Липоволодинському районі Сумської області та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Липоводолинському районі Сумської області провести перерахунок пенсії в розмірі встановленому у ч.1 ст. 28 ЗУ „По соціальний захист дітей війниВ» та провести виплати за період з 01 жовтня 2010 року по 31 березня 2011 року .

18 квітня 2011 року до суду від відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Липоводолинському районі Сумської області надійшло письмове заперечення, де останній зазначив наступне.

Дійсно, позивач має статус дитини війни, а тому згідно ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війниВ» (далі-Закон № 2195) він вправі отримувати підвищену пенсію на 30 % від мінімальної пенсії за віком, але як видно із змісту, дана норма Закону не передбачає яким саме органом, за рахунок яких коштів і джерел та в якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата підвищення пенсії.

Ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася бо повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Про розмір підвищення до пенсії позивачу було відомо протягом всього періоду одержання пенсії, в тому числі і з 1 січня 2006 року.

Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Ст. 7 Закону передбачає, що фінансове забезпечення соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

П. 12 ст. 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рікВ» припинено дію ст.6 Закону „Про соціальний захист дітей війниВ» . Рішенням Конституційного Суду України 6-рп/2007 від 09.07.2007 р. визнано такими, що не відповідають Конституції (є неконституційними) норми ст.ст. 71,111 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рікВ» . Статтею 73 Закону України № 422/96-ВР від 16.10.96 „Про Конституційний суд УкраїниВ» передбачено, що у разі, якщо закони та інші правові акти Верховної Ради або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними), вони оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно з бюджетом Пенсійного фонду України на 2009 рік, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2009 № 235, одним з джерел доходів бюджету Пенсійного фонду України передбачена дотація з Державного бюджету на виплату пенсій, надбавок, підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами.

Підвищення до пенсії особам, які мають статус „Діти війниВ» , у процесі формулювання бюджету Пенсійного фонду України на 2009 рік було закладено у фіксованому розмірі на місяць на одну особу, що в середньому за 2009 рік складає 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,. Отже, кошти на виплати у повному розмірі підвищення до пенсії30 % від мінімальної пенсії за віком, не закладенні до видаткової частини Державного бюджету в 2009 році.

Розмір мінімальної пенсії за віком встановлено ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» № 1058 від 09.07.03 (далі Закон № 1058), відповідно до якого за наявності достатнього страхового стажу мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Проте відповідно до ч.3 тієї ж статті мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Розмір мінімальної пенсії встановлений також постановою Кабінету Міністрів України „Про підвищення розмірів трудових пенсійВ» від 15.04.03 № 544, відповідно до якої мінімальний розмір пенсії, передбачений для обчислення трудових пенсій за віком, встановлений у розмірі 50 гривень.

Підвищення пенсій іншим категоріям осіб, для яких відповідні положення передбачались Законами України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофиВ» , „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захистуВ» ( в редакції, що діяла до 01.07.06) здійснювалась відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.02 №1, виходячи із показника 19,91 грн.

Враховуючи те, що механізм реалізації положень ст. 6 Закону № 2195 був відсутній, Пенсійний фонд звернувся за роз'ясненням до Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України та Міністерства праці та соціальної політики України.

У листі № 21-26-561 від 31.08.2007 року Міністерство юстиції України на звернення Пенсійного фонду України від 06.08.2007 року, зазначає, що питання пов'язане з визначенням величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується для обчислення підвищення пенсії особам, яким встановлено статус „дитина війниВ» , має бути вирішено у законодавчому порядку, зокрема це може бути вирішено шляхом внесення змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війниВ» , і що, підвищення пенсій (або щомісячного довічного утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії) буде проведено лише після прийняття відповідного законодавчого акту.

Також, на думку Конституційного Суду України, викладеній в ухвалі Конституційного Суду України від 19.05.2009 за № 27-у/09, „непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого в абз 1 ч.1 ст. 28 Закону № 1058, на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалини у законодавчому регулюванні виплат дітям війни, передбаченої у ст. 6 Закону № 2195. Ця прогалина полягає у відсутності механізму врахування мінімальної пенсії за віком, на 30 відсотків якої мають підвищуватися дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії. Заповнення прогалин має здійснюватися законодавцем „.

На підставі ст. 6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до Законів України. Ст. 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на принципах, згідно яких ніхто не може бути вимушений робити те, що не передбачено законодавством. Одночасно дана норма встановлює, що органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадовці зобов'язані діяти на підставі, в межах і способом, передбаченим законодавством України.

Пункт 9 Положення „Про пенсійний фонд УкраїниВ» передбачає вичерпний перелік напрямів використання коштів ПФУ, які використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають.

Враховуючи, що Законом України „Про соціальний захист дітей війниВ» передбачено, що фінансування виплат по даному Закону проводиться із державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України, відповідач вважає, що діяв без будь-яких порушень законодавства.

Враховуючи, що механізм реалізації положень ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війниВ» відсутній, то відповідно до роз'яснень Міністерства юстиції України вирішити питання про реалізацію вказаної норми можливо лише внесенням змін та доповнень до цього Закону.

Разом з тим, п.8 Постанови Кабінету Міністрів України „Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадянВ» від 28.05.2008 № 530 визначено, що дітям війни (крім тих на яких поширюється дія законів України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захистуВ» та „про жертви нацистських переслідуваньВ» ) до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії підвищення проводиться в таких розмірах: з 22 травня -48,10 грн., з 01 липня 48,20 грн., з 01 жовтня 49,80 грн.

Рішення КС України від 22.05.08 року № 10-рп стосується лише конкретних правових норм Закону України „Про Державний бюджет України н 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів УкраїниВ» і його дія не може поширюватися на інші законодавчі акти. У 2009 році Пенсійний фонд України реалізує бюджетну програму „Дотація Пенсійному фонду України на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмамиВ» в межах асигнувань, виділених Державним бюджетом на 2009 рік. Дану пропозицію підтримує Вищий адміністративний суд України в постанові від 29.10.2009 року у справі К-7364/09, де зазначає, що дія Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів УкраїниВ» закінчується 31.12.08 року і перерахунок повинен бути здійснений тільки до цієї дати.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади, до яких відноситься Пенсійний фонд України, його органи та посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

На підставі вище викладеного, вважає дії відповідача такими, що відповідають чинному законодавству України, а вимоги позивача - безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню, а тому зважаючи на вищезазначене та на підставі ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України просить суд в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази, суд вважає, що даний позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 є дитиною війни, що підтверджується посвідченням пенсіонера, де мається вказана відмітка, оскільки він є громадянином України і на час закінчення (02.09.1945 року) Другої світової війни йому було менше ніж 18 років.

Відповідно до довідки Управління Пенсійного фонду України у Липоводолинському районі Сумської області № 1830/04-54 від 13 квітня 2011 року відповідно до рішення Харківського апеляційного адміністративного суду проведено виплату перерахованої надбавки до пенсії як В«Дитині війниВ» - з 09 липня 2007 року по 31 грудня та з 22 травня 2008 року по 21 квітня 2009 року включно з врахуванням виплат, проведених відповідно до норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», «Про державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Виплата надбавки як В«Дитині війниВ» з 01 січня 2009 року проводиться щомісячно у розмірі 49 грн. 80 коп

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006 року, передбачено, що «дітям війни» пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Згідно з ст.7 цього Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до чинного законодавства України та Положення про Пенсійний фонд України його територіальні органи здійснюють виплату пенсій громадянам, які призначені відповідно до законодавства, що регламентує пенсійне забезпечення.

Щодо вимог позивача щодо виплати за вказаний період , суд вважає їх обґрунтованими, так як після прийняття 22 травня 2008 року рішення Конституційним Судом України , ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війниВ» діє в редакції, яка передбачає нарахування та виплату соціальної гарантії для пенсіонерів у виді підвищення до пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно ч.ч. 3 та 4 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова у розгляді та вирішені адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Сторонами по справі не заперечується, що позивач, відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війниВ» має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» , іншого нормативно-правового акта, який би визначив цей розмір або встановив інший розмір немає.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення Про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за № 121/2001 року і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війниВ» покладено на УПФУ за місцем проживання позивача.

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

За змістом ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом України „Про соціальний захист дітей війниВ» реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус „дитини війниВ» , серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.

Відповідно до ч.2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно абз 1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за № 121/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.

Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов'язок щодо призначення пенсії; підготовки документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за № 8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України і мають завданням - забезпечення призначення та виплати пенсії.

Отже, обов'язок по нарахуванню та виплати доплати до пенсії, яка передбачена Законом України „Про соціальний захист дітей війниВ» , покладено саме на органи Пенсійного фонду України.

Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок, щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причин.

Виходячи із системного аналізу приписів Конституції України та наведених нормативно-правових актів, суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність коштів, як на обґрунтування правомірності невиконання своїх зобов'язань перед позивачем.

Крім того, відповідачем, в порушення ч. 2 ст. 71 КАС України не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов'язку щодо нарахування та виплати позивачу доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

Отже, відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо отримання для забезпечення виконання своїх зобов'язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов'язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих йому Конституцією України, не є підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.

В той же час суд не може самостійно проводити нарахування і визначати конкретний розмір підвищення пенсії, а тому задовольняючи позов суд не визначає конкретної суми нарахування.

Порушення прав, осіб, які мають право на отримання доплати до пенсії, у відповідності зі ст.6 Закону України „По соціальний захист дітей війниВ» тривало з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року і припинилось лише 01.01.2008 року після внесення змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війниВ» .

Згідно до ч.1 ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Оскільки позивач при подачі позовної заяви до суду сплатив судовий збір не на належний рахунок , тому дані витрати в розмірі 3 гривні 40 копійок необхідно стягнути з позивача на відповідний рахунок.

Згідно ч. 1 ст. 256 КАС України постанова суду виконується негайно.

На підставі ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 64 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 за №10-рп\2008 року, ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 10, 11, 12, 71, 158-163, 167, 183-2, 186, ч.1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Липоводолинському районі Сумської області про визнання протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Липоводолинському районі щодо не нарахування та не виплати щомісячної державної соціальної допомоги особі що має статус „Дитина війни. - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Липоводолинському районі Сумської області щодо ненарахування та невиплати щомісячної державної соціальної допомоги ОСОБА_2

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Липоводолинському районі Сумської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» та провести відповідні виплати з 01 жовтня 2010 року по 31 березня 2011 року включно з урахуванням уже проведених виплат.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 3 грн. 40 коп. на користь одержувача Липоводолинської селищної ради ЄДРПОУ 23635178 Банк-ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013 рахунок 31410537700239, код платежу 220090100.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова прийнята у порядку скороченого провадження, виконується негайно.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Липоводолинський районний суд Сумської області. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку,

передбачених частиною четвертою статті 167 КАС, було

повідомлено про можливість отримання копії постанови суду

безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне

оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після

закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом

владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків,

установлених цією статтею, залишається без розгляду.

Суддя ОСОБА_3