Рішення

від 19.10.2015 по справі 908/4486/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.10.2015 Справа № 908/4486/15

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В.

При секретарі судового засідання Мазурік М.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства « Український ОСОБА_1», м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «INPRO», м.Макіївка Донецької області

про стягнення 947 269,92 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю.

Від відповідача: не з'явився.

Суд перебував в нарадчій кімнаті 19.10.2015р. з 12.15 год. по 12.20 год.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство «Український ОСОБА_1», м. Київ, звернулося з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «INPRO», м.Макіївка Донецької області про стягнення заборгованості за кредитним договором № КТДЕЮ/11031.28 від 6.12.2013 року в сумі 947 269,92 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором № КТДЕЮ/11031.28 від 6.12.2013 року (далі Кредитний договір).

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.08.2015 року матеріали справи направлені за підсудністю до господарського суду Донецької області.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.08.2015р. позов прийнято до провадження та порушено провадження по справі №908/4486/15.

Враховуючи неявку представника відповідача, часткове невиконання сторонами вимог ухвали про порушення провадження у справі та ненадання позивачем витребуваних документів у повному обсязі згідно зі ст. 77 ГПК України судове засідання відкладалось.

Разом з позовом позивач надав клопотання про витребування від відповідача кредитного договору, договорів забезпечення, доказів виконання зобов'язань за кредитним договором. В обґрунтування клопотання позивач посилається на те, що центральний офіс банку в місті Донецьку був захоплений, всі документи залишилися в офісі, надати договір, на підставі якого здійснюється стягнення не представляється можливим. В підтвердження зазначеного факту надано витяг з реєстру кримінальних проваджень № 1201505620000287.

Суд розглянув клопотання позивача та задовольнив його. Проте відповідач в судові засідання не з'являвся та вимоги ухвали від 18.08.2015 року не виконав.

В обґрунтування позовних вимог позивач надав виписки з рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, відкритих для відображення заборгованості відповідача за кредитним договором, з яких вбачається надання кредитних коштів на поточний рахунок позичальника та часткове виконання відповідачем зобов'язань за договором. До того ж, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укрбізнесбанк» до матеріалів справи надала Прінтскрін (роздруківка) з автоматизованої бази банківської системи «СКРУДЖ-3» , з якого вбачається, що в операційної системі банку обліковується кредитна операція відносно клієнта 11031 ТОВ Компанія «INPRO» (код ОКПО 13502370) на умовах Рег. № КДЕЮ/11031.28 від 06.12.2013 року на суму 1 000 000,00 грн. зі строком 6.12.2013 року по 30.11.2015 року , із застосуванням ставки 22,00000000 %, характеристика : відзивна кредитна лінія.

За змістом Постанови Правління Національного Банку України від 18.06.2003 N 254 « Про затвердження Положення про організацію операційної діяльності в банках України», інформаційне забезпечення операційної діяльності банків включає програмно-технічні комплекси автоматизації банківської діяльності, взаємозв'язки для обміну інформацією між ними, телекомунікаційну інфраструктуру, внутрішні нормативні документи та інструкції щодо їх застосування. За допомогою інформаційного забезпечення операційної

діяльності має забезпечуватися:

хронологічне та систематичне відображення всіх операцій у регістрах бухгалтерського обліку на підставі первинних документів;

своєчасне та повне відображення всіх операцій банку та його відділень у регістрах бухгалтерського обліку банку (філії);

складання звітності (фінансової, статистичної, управлінської,податкової тощо);

взаємозв'язок даних синтетичного та аналітичного обліку. Банк

у разі невідповідності структури рахунків аналітичного і синтетичного обліку забезпечує їх взаємозв'язок за допомогою перехідних таблиць;

накопичення та систематизація операцій у розрізі економічних показників, потрібних для складання звітності;

розрахунок економічних показників, що визначені відповідними методиками Національного банку;

можливість оперативного аналізу фінансової діяльності банку в розрізі структурних підрозділів;

інтегрованість з інформаційними системами Національного банку;

інтегрованість усіх складових систем автоматизації банківської діяльності, можливість отримувати інформацію про здійснені операції в будь-якому розрізі;

уніфікація програмно-технічних рішень та технологій для структурних підрозділів банку;

можливість нарощування функціональних характеристик програмного забезпечення, а також його адаптація в разі зміни нормативної бази щодо операцій.

30.09.2015 року позивач надав до матеріалів справи копію кредитного договору № КТДУЮ/11031.28 від 6.12.2013 року, в обсязі, в якому копія договору збереглася у позивача. Основні умови договору співпадають із умовами, вказаними позивачем в позовної заяві, роздруківки із системи «СКРУДЖ-3».

Враховуючи викладене, в умовах невиконання відповідачем зобов'язань за ухвалами, захоплення офісу банку в Донецьку, суд приймає роздруківку з операційної системи «СКРУДЖ-3», копію наданого кредитного договору, виписки з рахунків другого класу як належний доказ існування кредитної операції.

30.09.2015 року позивач надав до матеріалів справи копію кредитного договору № КТДУЮ/11031.28 від 6.12.2013 року, яка збереглася у позивача. Основні умови договору співпадають із умовами, вказаними позивачем в позовної заяві, роздруківки із системи «СКРУДЖ-3».

В судовому засіданні 19.10.2015р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками, передбаченими ст.22 ГПК України.

Господарський суд Донецької області, з метою своєчасного повідомлення відповідача про порушення провадження по справі, направив на адресу відповідача, яка зазначена в єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, відповідну ухвалу. 19.08.2015р. господарським судом Донецької області складено акт, про неможливість направлення кореспонденції на адресу відповідача: м. Макіївка, Донецька область, вул. Зарічна,б.2. Складання актів мотивовано листом Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку В«УкрпоштаВ» № 7-14-197 від 06.05.2015р. про припинення приймання поштових відправлень на /з територію (ї) Донецької та Луганської областей, у т.ч. місто Макіївка.

Відтак, на офіційному веб-порталі В«Судова влада УкраїниВ» (dn.arbitr.gov.ua), у розділі В«Новини та події судуВ» були розміщені оголошення про дату та час судових засідань по справі №908/4486/15.

В порядку Закону України В«Про доступ до судових рішеньВ» , ухвала про порушення провадження у справі та ухвали про відкладання розгляду справи були розміщені на офіційному сайті Єдиного державного реєстру судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua).

Таким чином, господарським судом було вжито всіх можливих та залежних від суду заходів для повідомлення відповідачів про наявність порушеної справи № 908/4486/15 та призначених до розгляду судових засідань (про день, місце та час кожного судового засідання).

За змістом правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України (п.3.12 постанови).

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та сторонами не надано доказів в підтвердження поважності причин неявки його повноважного представника в судове засідання, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.4 2 ,4 3 ГПК, ст.33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

6 грудня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Український ОСОБА_1» (далі позивач або банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю В« INPRO В» (далі позичальник або відповідач) був укладений кредитний договір № КТДЕЮ/11031.28, за умови якого ОСОБА_1 надає позичальнику кредит в сумі 1 000 000,00 грн. на строк до 30.11.2015 року зі сплатою процентної ставки 22 % річних. Згідно п.1.1 та додатку № 1 до договору сторони встановили графік погашення кредитної заборгованості рівними частинами з березня 2015 року.

Проценти за користування кредитом нараховуються за кожний день методом «факт/факт», виходячи із фактичної кількості днів році 360.

Згідно п. 4.3 позичальник прийняв на себе зобов'язання сплачувати щомісячну комісію за супроводження кредитної заборгованості в сумі 1 000,00 грн.

При порушенні строків повернення кредиту, нарахованих процентів та комісії , позичальник зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки.

Оцінивши кредитний договір № КТДУЮ/11031.28, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України та ст. 345-346 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Впродовж дії кредитного договором позивачем надавалися грошові кошти в межах встановленого ліміту. Станом на 31.07.2015 року у відповідача утворилась заборгованість в розмірі за кредитом 800 000, 00 грн., за процентами - 119 503,03 грн, за комісією - 8 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по особливим рахункам № 20631001103103, № 20681001103103, відкритих в ПАТ « Український ОСОБА_1В» для відображення кредитних операцій та обліку заборгованості за кредитним договором. Перерахування кредитних коштів було здійснено на поточний рахунок відповідача. За змістом ст.ст. 1, 9 Закону України „ Про бухгалтерський облік та фінансову звітністьВ» бухгалтерській облік та його відображення у відповідних регістрах обліку є належними доказами, які підтверджують проведення господарської операції.

Відповідно до ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Зазначеною нормою встановлені наслідки прострочення позичальником повернення позики. Вказана норма носить імперативний характер, у зв'язку з чим право позикодавця не може бути звужено сторонами. Враховуючі зазначене та правову позицію, викладену в Постанові Верховного суду України по справі № 6-116 цс 13 від 6.11.2013 року, суд задовольняє вимоги Позивача про дострокове стягнення кредитних коштів.

Таким чином, суд вважає доведеним факт надання кредитних коштів відповідачеві в межах укладеного кредитного договору та наявну заборгованість на час розгляду справи.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст.525,526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

У відповідності до ст. 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітністьВ» , бухгалтерський облік це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Таким чином, суд приймає виписки з рахунків № 20631001103103, № 20681001103103 як належні докази, якими підтверджується надання кредитних коштів та спірної заборгованість.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом. Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов'язань у відносинах суб'єктів господарювання визначаються приписами статей 534, 549-552 ЦК України, статей 229-234 ГК України та Закону України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» .

Враховуючи викладене, позивач заявив до стягнення пеню на підставі п.5.10. кредитного договору за несвоєчасну сплату відсотків (за період з 29.01.2015 року по 30.07.2015 року) в сумі 18 537,42 грн., за несвоєчасну сплату комісії (за період з 29.01.2015 року по 30.07.2015 року) в сумі 1 229,47 грн.

У відповідності до ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК, ст. 83 ГПК України суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. В аспекті права на справедливий суд, передбаченого міжнародним договором, суд вважає за необхідне використати надане національним законодавством України право зменшити розмір штрафних санкцій у зв'язку з наступним.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності УкраїниВ» запроваджено антитерористичну операцію на території України. Законом України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» визначений період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності зазначеним Указом Президента України та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. На час розгляду справи антитерористична операція триває.

Зі змісту ст. 1 Закону України В«Про боротьбу з тероризмомВ» антитерористична операція включає комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності. Згідно зазначеного Закону райони проведення антитерористичної операції визначаються у тому числі керівництвом антитерористичної операції.

На виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року В«Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності УкраїниВ» , приписів Закону України В«Про боротьбу з тероризмомВ» , керівником Антитерористичного центру при СБУ виданий Наказ від 07.10.2014 № 33/6/а В«Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведенняВ» , відповідно до якого районами проведення АТО визначені Донецька та Луганська області з терміном дії з 7.04.2014 року.

Згідно Закону України В«Про боротьбу з тероризмомВ» в районі проведення антитерористичної операції встановлюється особливий порядок пов'язаний з наданням спеціальних повноважень, необхідних для забезпечення безпеки і здоров'я громадян, які опинилися в районі проведення антитерористичної операції, нормального функціонування державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств,установ, організацій. У зв'язку із зазначеними приписами Закону, Розпорядженням КМУ України від 7 листопада 2014 року № 1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. До переліку пунктів, на території в яких органі влади тимчасово не здійснюють свої повноваження увійшло місто Макіївка. Постановою Правління Національного Банку України від 06.08.2014 № 466 В«Про призупинення здійснення фінансових операційВ» банкам України заборонено здійснювати усі видів фінансових операцій у населених пунктах, які не контролюються українською владою. Згідно Тимчасового порядку здійснення контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, затвердженого наказом першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 22 січня 2015 року № 27 , встановлено особливий порядок переміщення в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, а також вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, осіб, транспортних засобів та вантажів. До зазначених територій включені території, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не у повному обсязі повноваження, передбачені законодавством України.

Таким чином, наразі територія міста Макіївки є неконтрольованою органами державної влади України, входить в зону АТО, у зв'язку з чим забезпечення виконання Конституційних основ правового господарського порядку в Україні, встановлених ст. 42 Конституції України та ст.5 ГК України, на зазначених територіях є неможливим.

Законом України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» визначені заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, а саме накладено мораторій на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними зобов'язаннями, на проведення перевірок органами і посадовими особами, уповноваженими законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, на примусову реалізацію предметів іпотеки, особливий порядок перереєстрації суб'єктів, тощо. Таким чином, Держава гарантувала визначеним вище суб'єктам пільгові умови виконання зобов'язань, пов'язані із звільненням від відповідальності за порушення зобов'язань, визначених законом.

Згідно витягу з ЄДРПОУ місцем реєстрації та місцем знаходження відповідача є місто Макіївка. Інформації щодо зміни місцезнаходження та проведення підприємницької діяльності відповідачем в іншому місці суду не надано.

Враховуючи місце розташування відповідача, неможливість забезпечення державними органами України стабільного функціонування підприємств в місті Макіївка, суд за внутрішнім переконанням приходить до висновку про наявність підстав для зменшення розміру пені за несвоєчасну сплату комісії до 100,00грн.

30.10.2014 року розпорядженням № 1053-р Кабінет Міністрів України на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 В«Прикінцеві та перехідні положенняВ» Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого увійшло місто Макіївка.

Розпорядженням від 5.11.2014 року № 1079-р Кабінет Міністрів України зупинив дію зазначеного вище розпорядження.

Проте, відмовляючи в задоволені позову в частині стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту, суд виходить з того, що згідно ст. 2 Закону України В«Про судоустрій та статус суддівВ» завданням суду при здійсненні правосуддя на засадах верховенства права є забезпечення кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України. Гарантоване Законом України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» право бути звільненим від відповідальності за невиконання зобов'язань щодо повернення кредиту не може бути ілюзорним.

За змістом п.39 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. по справі В«Серявін та інші проти УкраїниВ» , будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, якою це право встановлено, лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Згідно із ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людиниВ» від 23.02.2006р. рішення Європейського суду є джерелом права для національних судів. Враховуючи викладене та принцип верховенства права, закріплений ст.8 Конституції України, суд вважає, що незабезпечення державними органами передумов виконання Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» порушує той самий В«справедливий балансВ» та не може бути підставою для відмови в захисті прав відповідача судом.

Судом враховане, що у відповідності до ч.7 ст. 4 ГПК України забороняється відмова у розгляді справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність теоретичного підходу у вирішенні питання застосування Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» , а саме застосовує подолання прогалини в законодавстві в частині визначення зони проведення АТО, шляхом застосування до спірних правовідносин аналогії закону.

Враховуючи приписи Закону України «Про боротьбу з тероризмом», прийнятий на його виконання та виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року В«Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності УкраїниВ» наказ керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014 № 33/6/а В«Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведенняВ» , Розпорядження КМУ України від 7 листопада 2014 року № 1085-р В«Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження», а також усвідомлюючи загальновідомий факт місцезнаходження відповідача в зоні активних бойових дій, суд застосовує до правовідносин між позивачем та відповідачем ст. 2 Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» та відмовляє в задоволені вимог щодо стягнення пені за відсотками, нарахованої в період проведення антитерористичної операції.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 534, 549-552, 554, 611, 612, 629, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 229-234, 345-346 Господарського кодексу України, ст.1, 3 Закону України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» , ст.ст.1, 4, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Український ОСОБА_1», м. Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю «INPRO», м.Макіївка Донецької області про стягнення заборгованості за кредитним договором № КТДЕЮ/11031.28 від 6.12.2013 року в сумі 947 269,92 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «INPRO» (86149, м. Макіївка, Донецька область, вул. Зарічна, 2, ЄДРПОУ 13502370) на корить Публічного акціонерного товариства « Український ОСОБА_1» (фактична адреса: 02660, м.Київ, проспект Гагаріна, 23, ЄДРПОУ 19388768, юридична адреса: 83001, м. Донецьк, вул. Артема, 125) заборгованість за кредитним договором № КТДЕЮ/110 31.28, яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 800 00,00 грн., заборгованості за відсотками в сумі 119 503,03грн., заборгованості за комісією в сумі 8 000,00 грн., пені за несвоєчасну сплату комісії в сумі 100 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «INPRO» (86149, м. Макіївка, Донецька область, вул. Зарічна,2, ЄДРПОУ 13502370) на користь державного бюджету України (отримувач: Управління державної казначейської служби м.Харькова , банк отримувача: ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011, ЄДРПОУ 37999649, рахунок 31216206783002, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір в сумі 18 574,64 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 19.10.2015р. оголошено вступну та резолютивну чистини рішення. Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано 26.10.2015р.

qwСуддя ОСОБА_3