Рішення

від 19.10.2015 по справі 904/8274/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.10.15р. Справа № 904/8274/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЙЛ ЕКСПЕРТ", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАСТОВА КОМПАНІЯ "ГРАНРЕСУРС", м. Кривий Ріг

про стягнення 784 322,62 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник (дов. б/№ від 15.09.2015 )

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЙЛ ЕКСПЕРТ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАСТОВА КОМПАНІЯ "ГРАНРЕСУРС" про стягнення заборгованості за договором на транспортно-експедиційне обслуговування № 180713-01 від 18.07.2013 у розмірі 784 322,62 грн., з яких: 480 543,29 грн. основна заборгованість, 112 178,01 грн. пеня, 181 645,36 грн. інфляційні втрати, 9 955,96 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором на транспортно-експедиційне обслуговування № 180713-01 від 18.07.2013, в частині повного та своєчасного розрахунку за надані послуги.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2015 порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 29.09.2015.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 29.09.2015 на 19.10.2015.

19.10.2015 представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача: 480 543,29 грн. основний борг, 71 333,56 грн. пеню, 181 645,36 грн. інфляційні втрати, 9 955,96 грн. 3% річних. Надав обґрунтований розрахунок пені.

Частиною 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Суд прийняв заяву позивача до розгляду.

Відповідач відзив на позов не надав, у судові засідання, призначені для розгляду справи, явку свого повноважного представника не забезпечив. Був належним чином повідомлений про дату та місце судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» ).

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 19.10.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

18.07.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕЙЛ ЕКСПЕРТ" (експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАСТОВА КОМПАНІЯ "ГРАНРЕСУРС" (клієнт) було укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування № 180713-01 (а.с.16).

Відповідно до пункту 2.1 договору, клієнт доручає, а експедитор приймає на себе обов'язки від свого імені та за рахунок клієнта виконати доручення щодо здійснення транспортно-експедиційного обслуговування внутрішніх, експертно-імпортних та транзитних вантажів клієнта залізничним, а також іншими видами транспорту (автомобільним, морським, авіа) по території України, країн СНД та інших держав.

Згідно з пунктом 4.4 договору, загальна сума договору визначається як загальна вартість послуг, наданих клієнту, згідно актів виконаних робіт.

На виконання умов договору, позивач надав послуги відповідачу за період з 31.08.2013 по 15.12.2014 щодо транспортно-експедиційного обслуговування на загальну суму 2 317 774,01 грн., що підтверджується актами виконаних робіт (т. а.с.22-79) та залізничними накладними (т.2 а.с.12-149). Акти виконаних робіт за період з вересня по грудень 2014 не підписані відповідачем.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що клієнт здійснює 100% попередню оплату в розмірі заявленого обсягу перевезення вантажів шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок експедитора на підставі виставлених рахунків протягом 5 календарних днів.

Відповідач частково оплатив надані послуги у сумі 1 837 230,72 грн., що підтверджується банківськими виписками (т.1 а.с.89-144).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги за період з 31.08.2013 по 15.12.2014 складає 480 543,29 грн.

Відповідачем суму заборгованості у розмірі 480 543,29 грн. не оплачено, що і є причиною виникнення спору.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 4.1 договору, строк оплати поставленого товару за видатковими накладними є таким, що настав.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 480 543,29 грн. підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник має передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 6.9 договору, у разі затримки оплати рахунку експедитора, клієнт зобов'язаний оплатити експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день затримки оплати.

У зв'язку з тим, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховано пеню за період з 01.10.2014 по 15.06.2015 у сумі 71 333,56 грн.

Перевіривши розрахунок позивача (т.2 а.с.161-163), судом встановлено, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 71 333,56 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивачем нараховано відповідачу 3% річних за період з 16.12.2014 по 01.09.2015 у сумі 9 955,96 грн. та інфляційні втрати за період грудень 2014 - липень 2015 у сумі 181 645,36 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача (т.1 а.с.7-8), судом встановлено, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 9 955,96 грн. та інфляційних втрат у сумі 181 645,36 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАСТОВА КОМПАНІЯ "ГРАНРЕСУРС" (50037, Дніпропетровська область, м. Кривий ріг, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код 37271710) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЙЛ ЕКСПЕРТ" (03037, м. Київ, проспект Червонозоряний, буд. 4Ж, №№ 3,4; ідентифікаційний код 38077064) - 480 543,29 грн. основний борг, 71 333,56 грн. пеню, 181 645,36 грн. інфляційні втрати, 9 955,96 грн. 3% річних, 11 152,17 грн. судовий збір, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 26.10.2015.

Суддя ОСОБА_2