номер провадження справи 3/132/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.10.2015 Справа № 908/4889/15
про стягнення 136000,00 грн.
Суддя Соловйов В.М.
при секретарі Петриченко А.Є.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Одеське обласне тервідділення Антимонопольного комітету України звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача ТОВ “ВК Спецгазпром” про стягнення з відповідача до Держаного бюджету України на рахунок УК у м. Одеса штрафу в сумі 68000,00 грн. та пені в сумі 31620,00 грн. за прострочення терміну сплати штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладеного рішенням адміністративної колегії від 12.05.2015р. № 28-р/к по справі № 109-02/2014.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2015р. справу розподілено судді Соловйову В.М.
Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 12, 54-57, 60 ГПК України, ст. 56, 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” та ст. 25 Закону України “Про Антимонопольний комітет України”.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.09.2015р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/4889/15, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 21.09.2015р. об 11 год. 40 хв.
Ухвалою від 21.09.2015р. у зв'язку із неявкою в судове засідання представників сторін розгляд справи відкладений на 22.10.2015р. о 12 год. 00 хв.
В судовому засіданні 22.10.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 27.10.2015р.
Представники сторін в судові засіданні жодного разу не з'явились.
На підставі частини 8 статті 80-1 ГПК України, у зв'язку із неявкою у судове засідання всіх учасників судового процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Листами від 18.09.2015р. та від 08.10.2015р. позивач надіслав на адресу суду витребувані в ухвалах від 07.09.2015р. про порушення провадження у справі та від 21.09.2015р. про відкладення розгляду справи документи та матеріали, необхідні для правильного вирішення спору.
Також в листі від 18.09.2015р. позивач просив суд розгляд справи № 908/4889/15 здійснити без участі представника Одеського обласного тервідділення Антимонопольного комітету України.
Крім того, 19.10.2015р. на адресу суду надійшла заява Одеського обласного тервідділення Антимонопольного комітету України від 12.10.2015р. про збільшення розміру позовних вимог в якій позивач просить суд стягнути з відповідача до Держаного бюджету України на рахунок УК у м. Одеса штраф в розмірі 68000,00 грн. та пеню у розмірі 68000,00 грн. за прострочення терміну сплати штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладеного рішенням адміністративної колегії від 12.05.2015р. № 28-р/к по справі № 109-02/2014.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Як зазначено в пункті 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суд України від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.
Заява позивача від 12.10.2015р. про збільшення позовних вимог прийнята судом, оскільки такі дії позивача не суперечать законодавству і не порушують нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
Адміністративною колегією Одеського обласного територіального відділення АМКУ 12.05.2015р. за результатами розгляду справи № 109-02/2014 прийнято рішення № 28-р/к, яким дії ТОВ “ВК Спецгазпром” та ПП “Нова-Тор”, визнані порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 1 ст. 50, п.4 ч.2 ст. 6 Закону України “Про захист економічної конкуренції” у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю “послуги з монтажу нагрівальних котлів”, що проводились ВАТ “Одеський припортовий завод” ДП “Одеська залізниця” у 2010р.
За зазначене порушення на відповідача відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України “Про захист економічної конкуренції” накладений штраф у розмірі 68000,00 грн.
Позивач листом від 14.05.2015р. № 02-03/1301 надіслав на адресу відповідача копію рішення адміністративної колегії від 12.05.2015р. № 28-р/к по справі № 109-02/2014.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 6510703038719 від 18.05.2015р. рішення отримано уповноваженою особою ТОВ “ВК Спецгазпром” 26.05.2015р.
Тобто, кінцевим терміном для добровільної сплати штрафу за вказаним рішенням є 27.07.2015р.
Згідно листа ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 17.08.2015р. в період з 12.05.2015р. по 12.08.2015р. штраф у розмірі 68000,00 грн. відповідач не сплатив
Згідно зі ст. 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органу Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Відповідачем рішення адміністративної колегії до господарського суду, тобто у встановлений законом порядок, оскаржено не було.
У відповідності до приписів ст.56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” відповідачу нараховано пеню за період з 28.07.2015р. по 22.10.2015р. включно в розмірі 68000,00 грн.
На підставі викладеного позивач просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.
Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судові засідання жодного разу не з'явився.
За приписами ст. 17 Закону України від 15.05.2003р. N 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Таким чином, місцезнаходження відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.
В підпункті 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.
За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.
Судам на безоплатній основі надається безперешкодний доступ до відомостей названого державного реєстру (частина друга статті 7 і стаття 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"). Порядок доступу до цього реєстру визначається відповідним Положенням, затвердженим наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 14.02.2011 № 17 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 за № 193/18931).
Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 22.10.2015р. за № 21342405, станом на 22.10.2015р. “ВК Спецгазпром” знаходиться за адресою: 69006, м. Запоріжжя, вул. В. Лобановського 30.
Саме на цю адресу направлено судом копії всіх процесуальних документів по справі № 908/4889/15 для відповідача.
За приписами частини 1 статті 64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Положення частини першої статті 64 ГПК України щодо зміни порядку виклику та повідомлення осіб, які беруть участь у справах, про судовий розгляд позовів і скарг без їх присутності у судових засіданнях визнано конституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду № 17-рп/2011 від 13.12.2011р.
Копія ухвали від 07.09.2015р. про порушення провадження у справі № 908/4889/15, копія ухвали від 21.09.2015р. про відкладення розгляду справи на 22.10.2015р., які були направлені на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, до суду не повертались.
Питання про визнання явки представника відповідача у засідання господарського суду обов'язковою, відповідно до п.7 ч.1 ст.65 ГПК України, судом не вирішувалось.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Згідно із пунктом 3.9.2 постанови № 18 від 26.12.2011р. пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Одночасно, застосовуючи положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” при розгляді справи господарський суд зазначає, що частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі “Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії” (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Натомість, не прибувши до суду в судові засідання, відповідач скористався своїми процесуальними правами на власний розсуд.
Клопотання про відкладення розгляду справи від відповідача не заявлено. При цьому розгляд справи в суді триває з 07.09.2015р.
Надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
12.05.2015р. адміністративною колегією Одеського обласного територіального відділення АМКУ прийнято рішення № 28-р/к по справі № 109-02/2014 “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу”.
Вказаним рішенням визнано, що ТОВ “ВК Спецгазпром” та ПП “Нова-Тор” вчинено порушення, передбачене пунктом 1 статті 50, яке кваліфікується за пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів по предмету закупівлі “29.21.1 Печі та паяльники пічні” у 2010 році.
За вчинення порушення, зазначене у пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накладений штраф на:
- ТОВ “ВК Спецгазпром” (код ЄДРПОУ - 37167722) у розмірі 68000,00 грн.;
- ПП “Нова-Тор” (код ЄДРПОУ - 32692072) у розмірі 68000,00 грн.
В рішенні роз'яснено, що штраф підлягає сплаті у двомісячний строк з дня отримання рішення. Рішення може бути оскаржене до господарського суду у двомісячний строк з дня його одержання.
Листом від 14.05.2015р. № 02-03/1301 “Про направлення рішення” копію рішення адміністративної колегії Одеського обласного тервідділення АМКУ від 12.05.2015р. № 28-р/к по справі № 109-02/2014 на 9 аркушах направлено на адресу ТОВ “ВК Спецгазпром” за адресою: 69006, м. Запоріжжя, вул. В. Лобановського, 30, та повідомлено про необхідність сплати штрафу у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
В цьому ж листі вказано реквізити рахунку для сплати штрафу, а також повідомлено про те, що несплата штрафу тягне за собою наслідки, а саме:
- стягнення пені у розмірі півтора відсотка від суми штрафу за кожний день прострочення штрафу;
- стягнення штрафу у судовому порядку у разі відмови від його сплати.
Згідно з ч. 8 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” копію платіжного доручення щодо сплати штрафу ТОВ “ВК Спецгазпром” зобов'язане надати до Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України в п'ятиденний термін з дня його сплати.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 6510703038719 від 18.05.2015р., зазначений лист з доданою до нього копією рішення адміністративної колегії Одеського обласного тервідділення АМКУ від 12.05.2015р. № 28-р/к по справі № 109-02/2014 вручено уповноваженій особі ТОВ “ВК Спецгазпром” 26.05.2015р.
Доказів про сплату ТОВ “ВК Спецгазпром” штрафу в сумі 68000,00 грн. та пені в сумі 68000,00 грн. суду не надано.
Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 12 ГПК України встановлено, що справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції, підвідомчі господарським судам.
Статтею 3 Закону України від 26.11.1993р. № 3659-ХІІ “Про Антимонопольний комітет України” унормовано, що основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині:
1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції;
2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій;
3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції;
4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції;
5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.
Пунктами 1, 4, 15 частини 1 статті 7 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження:
розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами;
перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
звертатися до суду з позовами, заявами і скаргами у зв'язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції, а також із запитами щодо надання інформації про судові справи, що розглядаються цими судами відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції.
Згідно ст. 14 Закону України “Про Антимонопольний комітет України”, адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України, зокрема, має такі повноваження:
розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про надання дозволу, надання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, проводити розслідування або дослідження за цими заявами і справами;
приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення, надавати попередні висновки стосовно узгоджених дій;
проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження);
визначати наявність або відсутність контролю між суб'єктами господарювання або їх частинами та склад групи суб'єктів господарювання, що є єдиним суб'єктом господарювання.
Відповідно до ст. 22 Закону України “Про Антимонопольний комітет України”, розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.
Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.
У відповідності до ст. 24 Закону України “Про Антимонопольний комітет України”, рішення та розпорядження, що приймаються органами Антимонопольного комітету України, головами його територіальних відділень відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, надаються особам, які беруть участь у справі, у вигляді їх копій, посвідчених у порядку, встановленому законодавством.
Особливості порядку надання та оприлюднення рішень, розпоряджень встановлюються законодавством про захист економічної конкуренції.
За приписами ст. 48 Закону України від 11.01.2001р. N 2210-III “Про захист економічної конкуренції”, за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про:
визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
накладення штрафу.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції” одним з порушень законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії.
Згідно статті 5 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання.
Узгодженими діями є також створення суб'єкта господарювання, об'єднання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб'єктами господарювання, що створили зазначений суб'єкт господарювання, об'єднання, або між ними та новоствореним суб'єктом господарювання, або вступ до такого об'єднання.
Особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій.
У відповідності до ч.1, п.4 ч.2 ст. 6 цього ж Закону, антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.
Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.
Матеріалами розслідування справи № 109-02/2014 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу було доведено, що ТОВ “ВК Спецгазпром” та ПП “Нова-Тор” погоджували свою поведінку під час проведення ВАТ “Одеський припортовий завод” процедури відкритих торгів по закупівлі “29.21.1 Печі та паяльники пічні” у 2010р.
Погоджена поведінка між учасниками торгів усуває між ними змагальність, конкуренцію, і спотворюючи її об'єктивний результат - кращу пропозицію, порушує тим самим право замовника на отримання цієї пропозиції, на очікуваний замовником найбільший ефективний для нього результат.
У відповідності до ст. 3 Закону України “Про здійснення державних закупівель”, закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється, зокрема, за принципом добросовісної конкуренції серед учасників.
Змагальність продавців - учасників конкурентних процедур закупівель, ґрунтується на непевності щодо інших учасників та їх поведінки і зумовлює необхідність кожним з учасників пропонування кращих умов за найнижчими цінами. У випадку, коли учасники торгів домовляються між собою щодо умов своїх тендерних пропозицій - усувається непевність, а відтак усувається конкуренція між ними. Оскільки замовник обмежений у ході здійснення процедури торгів лише тими пропозиціями, які подані, то у разі якщо учасники замінять конкуренцію між собою на координацію, Замовник не отримує той результат, який би він мав в умовах справжньої конкуренції, тобто вибір переможця закупівлі на принципах прозорої конкурентної процедури.
Таким чином, узгодження учасниками торгів своїх тендерних пропозицій усуває конкуренцію та змагальність між учасниками, а отже спростовує результат, тобто об'єктивно кращу пропозицію, порушує тим самим право Замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, який досягається у зв'язку з наявністю лише справжньої конкуренції.
Відповідальність за зазначене порушення передбачена ч.2 ст. 52 Закону України “Про захист економічної конкуренції” у вигляді накладення штрафу у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.
Згідно п. 33 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ) затверджених розпорядженням № 5 від 19.04.1994р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 06.05.1994р. за № 90/299, рішення у справі надається для виконання відповідно до частини першої статті 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції”.
Крім осіб, яким рішення надано на виконання відповідно до абзацу першого цього пункту, рішення у справі (витяг з нього, що не містить інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим, головою територіального відділення Комітету інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі) надсилається особам, які брали участь у справі.
Рішення у справі (витяг з нього, що не містить інформації з обмеженим доступом, відомостей, що дають можливість ідентифікувати фізичну особу, а також визначеної відповідним державним уповноваженим, головою територіального відділення Комітету інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам держави, осіб, які брали участь у справі, та інших осіб) може бути оприлюднене шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Комітету (http://www.amc.gov.ua), опубліковане в друкованих виданнях чи поширене в електронній формі.
Порядок виконання рішень та розпоряджень органів Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України встановлений статтею 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції”.
Зокрема встановлено, що рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.
Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.
Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом:
справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу;
відповідного рішення (постанови) господарського суду.
Нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
У разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.
Рішення № 28-р/к по справі № 109-02/2014 “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу” про накладення на ТОВ “ВК Спецгазпром” штрафу у розмірі 68000,00 грн. за вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів), прийнято адміністративною колегією Одеського обласного територіального відділення АМКУ 12.05.2015р.
Вказане рішення до господарського суду ТОВ “ВК Спецгазпром” оскаржене не було, штраф до загального фонду Державного бюджету України у встановлений законом двомісячний строк з дня одержання рішення (26.05.2015р.) сплачено не було.
Кінцевим терміном для добровільної сплати штрафу за вказаним рішенням є 27.07.2015р., оскільки 26.07.2015р. припадає на вихідний день (неділю).
Оскільки на даний час відповідачем штраф у розмірі 68000,00 грн. не сплачено, йому правомірно за період з 28.07.2015р. по 22.10.2015р. включно нараховано пеню, граничний розмір якої, з урахуванням ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, обмежений сумою 68000,00 грн.
Окрім ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, право Антимонопольного комітету України, територіальних відділень Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами на звернення до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені встановлене статтею 25 Закону України “Про Антимонопольний комітет України”
За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Розподіляючи судові витрати у відповідності до вимог ст.44-49 ГПК України, господарський суд враховує наступне.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011р. № 3674-VI “Про судовий збір”.
Відповідно до ст. 1 цього Закону, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ст. 2 Закону).
Статтею 3 Закону N 02/163-48 визначено об'єкти справляння судового збору. Зокрема, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно пункту 12 частини 1 статті ст. 5 Закону України “Про судовий збір” (в редакції до 01.09.2015р.) від сплати судового збору звільняються:
Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у справах, що вирішуються на підставі законодавства про захист економічної конкуренції та законодавства про здійснення державних закупівель.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується в доход Державного бюджету України з відповідача.
Частиною 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” (в редакції до 01.09.2015р.) визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:
за подання до господарського суду:
1) позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Позовна заява Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України подана до суду 27.08.2015р. та має вимогу майнового характеру.
Статтею 8 Закону України від 28.12.2014р. № 80-VIII "Про Державний бюджет України на 2015 рік" встановлено мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі з 1 січня - 1218 гривень.
Таким чином, судовий збір в сумі 1827,00 грн. з ціни позову 99620,00 грн. стягується в дохід державного бюджету з відповідача.
Позивач збільшив позовні вимоги заявою від 12.10.2015р. до 136000,00 грн.
Підпунктами 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” (в редакції від Закону № 484-VIII від 22.05.2015р., який набув чинності 01.09.2015р.) передбачено ставки судового збору у таких розмірах:
за подання до господарського суду:
1) позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати;
2) позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Таким чином, судовий збір в сумі 545,70 грн. (1,5 % від суми 36380,00 грн.) також стягується в дохід державного бюджету з відповідача.
Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВК Спецгазпром” (69006, м. Запоріжжя, вул. В. Лобановського 30, ідентифікаційний код 37167722) до 38016923 Державного бюджету на рахунок УК у м. Одеса, код ЄДРПОУ 38016923, МФО 828011, р/р 31111106700008, код за бюджетним класифікатором 22030001 вид платежу “Адміністративні штрафи та інші санкції” символ банку 106 Державний бюджет штраф в сумі 68000 (шістдесят вісім тисяч) грн. 00 коп. та пеню в сумі 68000 (шістдесят вісім тисяч) грн. 00 коп. за прострочення терміну сплати штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладеного рішенням адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12.05.2015р. № 28-р/к по справі № 109-02/2014.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВК Спецгазпром” (69006, м. Запоріжжя, вул. В. Лобановського 30, ідентифікаційний код 37167722) в доход Державного бюджету України (код класифікації доходів бюджету 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)", одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), 22030001, банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, р/р 31215206783007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409) 2372 (дві тисячі триста сімдесят дві) грн. 70 коп. судового збору.
4. Повне рішення виготовлено 27.10.2015р.
Суддя В.М. Соловйов
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 22.10.2015 |
Оприлюднено | 30.10.2015 |
Номер документу | 52798259 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Соловйов В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні