Рішення

від 19.10.2015 по справі 914/3229/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2015р.                                                                       Справа № 914/3229/15

За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Агро», с. Печихвости, Горохівський р-н, Волинська обл.

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпаття Інвест», м. Старий Самбір, Львівська обл.

про:стягнення 67359,97 грн. боргу

Суддя – Крупник Р.В.Секретар – Айзенбарт А.І.

Представники сторін:

від позивача:не з'явився;

від відповідача:не з'явився.

Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.

СУТЬ СПОРУ:

07.09.2015р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Агро» (надалі – Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпаття Інвест» (надалі – Відповідач) про стягнення 67359,97 грн. боргу.

Ухвалою господарського суду від 09.09.2015р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 28.09.2015р. Ухвалою від 28.09.2015р. суд відклав розгляд справи на 19.10.2015р.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, поштою на адресу суду направив клопотання, яким просить суд розглядати справу без його участі. Крім цього, на електронну адресу суду представник направив довідку про розмір боргу.

Як вбачається з позовної заяви, позовні вимоги ТОВ «Спектрум Агро» обґрунтовує тим, що 25.03.2013р. між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі продажу №25/03-13, на виконання якого позивачем було передано відповідачу товар, загальною вартістю 52465,54 грн. Відповідач зобов'язувався в день відвантаження товару оплатити його, однак своїх зобов'язань за договором (в частині своєчасного внесення оплати) належним чином не виконав, оплатив товар лише частково, до сплати залишилося 37465,54 грн., які позивач просить суд стягнути з відповідача. Крім цього, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору, позивач просить суд стягнути з відповідача 3649,83 грн. пені, 2892,59 грн. 3% річних та 23352,01 грн. інфляційних втрат.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце судового розгляду.

Як зазначив Пленум ВГС України в п. 3.9.2. Постанови від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що повторна неявка належним чином повідомленого відповідача не перешкоджає вирішенню спору, оскільки, дослідивши наявні матеріали справи, суд визнав їх достатніми для того, щоб розглянути спір за цими матеріалами.

Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

25.03.2013р. між позивачем та відповідачем укладено Договір №25/03-13 (надалі – Договір), за умовами п. 1.1. якого продавець (позивач) в порядку та на умовах, передбачених цим Договором зобов'язується передати у власність покупцеві (відповідачу), а покупець в порядку та умовах, визначених цим Договором, зобов'язується прийняти доломіт OMYADOL 15-JA*BBS*1200.

На виконання зобов'язань за Договором, позивачем було передано, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 52465,54 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною, підписаною представниками сторін Договору та скріплені їх печатками.

Згідно п. 2.4. Договору розрахунки за кожну відвантажену (передану) партію товару здійснюється в безготівковому порядку на день відвантаження (передачі) такої партії товару.

Як свідчить банківська виписка по рахунку позивача, одержаний товар був оплачений відповідачем частково 02.06.2014р. в розмірі 15000,00 грн., відповідно до сплати залишилося 37465,54 грн.

З матеріалів справи прослідковується, що позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями, якими вимагав погасити заборгованість, однак такі були залишені ним без задоволення.

З Довідки ТОВ «Спектрум Агро» від 15.10.2015р. №37 вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем не змінилася та складає 37465,54 грн.

Таким чином, з матеріалів справи судом встановлено, що переданий товар у встановлений Договором строк, відповідачем оплачений повністю не був.

Станом на день розгляду справи судом, докази сплати відповідачем боргу – в матеріалах справи відсутні.

Встановивши наведені обставини справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Положеннями ч. 1 ст. 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

В п. 2.4. Договору сторони чітко визначили, що розрахунок за товар здійснюється в день передачі товару.

У відповідності із ст. 193 ГК України, положення якої є аналогічні до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Нормами ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки, відповідачем у встановлений в п. 2.4. Договору строк, кошти за одержаний товар сплачені у повному обсязі не були, ці кошти підлягають до стягнення з нього в судовому порядку в розмірі 37465,54 грн.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 5.2. Договору у разі прострочення оплати за товар, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченої вартості партії товару за кожен день прострочення.

Як вбачається з позовної заяви, крім основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 3649,83 грн. пені за період з 23.04.2013р. по 22.10.2013р. Здійснивши перерахунок пені, суд зазначає, що така підлягає частковому стягненню з відповідача в розмірі 3593,53 грн. за період з 23.04.2013р. по 19.10.2013р., оскільки позивачем нарахування пені проводилося понад шість місяців (180 днів), тобто всупереч приписам ч. 6 ст. 232 ГК України.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім основного боргу та пені, позивач просить суд стягнути з відповідача 2892,59 грн. три відсотки річних, 23352,01 грн. інфляційних втрат.

Перевіривши правильність нарахування 3% річних та інфляційних, суд прийшов до висновку, що такі розраховані позивачем правильно та підлягають стягненню з відповідача повністю.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані, а тому підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Разом з тим, відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Як вбачається з матеріалів справи, за подання до суду позовної заяви про стягнення з відповідача боргу ТОВ «Спектрум Агро» згідно платіжного доручення №110 від 01.09.2015р. сплачено 1347,20 грн. судового збору та згідно платіжного доручення №120 від 17.09.2015р. 30,80 грн.

Враховуючи те, що ціна позову складає 67359,97 грн., судовий збір за подання такої позовної заяви з врахуванням положень пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» повинен складати 1218,00 грн., а тому суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету України 160,00 грн. зайво сплаченого судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4-3, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задоволити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпаття Інвест» (82000, Львівська обл., Старосамбірський р-н, м. Старий Самбір, пл. Лева Галицького, 42, офіс 22; код ЄДРПОУ 36765683) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Агро» (45734, Волинська обл., Горохівський р-н, с. Печихвости; код ЄДРПОУ 34969501) 37465,54 грн. боргу, 3593,53 грн. пені, 23352,01 грн. інфляційних втрат, 2892,59 грн. три відсотки річних та 1217,03 грн. судового збору.

3.          В решті позовних вимог – відмовити.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

5.          Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Спектрум Агро» (45734, Волинська обл., Горохівський р-н, с. Печихвости; код ЄДРПОУ 34969501) з державного бюджету України 160,00 грн., сплачених згідно платіжних доручень №110 від 01.09.2015р., №120 від 17.09.2015р.

6.          Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 26.10.2015 р.

Суддя                                                                       Крупник Р.В.