Рішення

від 22.10.2015 по справі 916/3282/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" жовтня 2015 р.Справа № 916/3282/15

За позовом: Приватного підприємства "Альфа-Україна Плюс"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОБРОБУД ЛТД"

про стягнення

Суддя Н.В. Рога

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - згідно довіреності №1/15 від 09.04.2015р.

Від відповідача: не з'явився.

Суть спору: Позивач, Приватне підприємство "Альфа-Україна Плюс" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОБРОБУД ЛТД" про стягнення заборгованості у розмірі 14 721грн. 47коп., з яких сума основного боргу у розмірі 8 400грн., витрати від інфляції у розмірі від 3 980грн. 05коп., 3% річних у розмірі 162грн. 25коп. та пеня у розмірі 2 179грн. 17коп.

В ході розгляду справи позивач надав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 8 400грн., витрати від інфляції у сумі 4 175грн. 99коп., 3% річних у розмірі 211грн. 27коп. та пеню у розмірі 1 447грн. 33коп.

Представник позивача позовну заяву, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог підтримує, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач про місце та дату судових засідань був повідомлений за юридичною адресою, але, судову кореспонденцію повернуто поштою із відмітками "за закінченням терміну зберігання" та "за не розшуком". До повноважень суду не відноситься розшук місцезнаходження сторін у справі. За таких обставин, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про місце та дату судових засідань, та розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням керівника апарату від 02.10.2015р. №1467 "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу судової справи", приймаючи до уваги перебування судді Панченко О.Л. з 01.10.2015р. на лікарняному, що може мати наслідком порушення строку розгляду справи призначено повторний автоматичний розподіл справи та згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 916/3282/15 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Рога Н.В. Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.10.2015р. прийнято справу до провадження судді Рога Н.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

01 вересня 2015р. між Приватним підприємством "Альфа-Україна Плюс" ( надалі - Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОБРОБУД ЛТД" (надалі - Замовник) був укладений договір охорони №49/14, згідно якого у порядку і на умовах, визначених цим Договором, Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надати за плату послуги з фізичної охорони майна Замовника та здійснення охорони громадського порядку на об'єкт, за адресою зазначеною у дислокації постів та розрахунку вартості охорони об'єкта.

Згідно дислокації постів та розрахунку вартості охорони об'єкта від 01.09.2014р., об'єкт знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 19-В, нежитлове приміщення №304, загальною площею 95,4кв.м. Вартість охорони за місяць становить 8 400грн.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що вартість послуг Виконавця визначається за домовленістю Сторін згідно додатку №1 до цього Договору.

Згідно з п. 4.2 Договору Замовник проводить оплату вартості послуг Виконавця на підставі умов Договору за поточний місяць, щомісячно до 5 числа місяця, у якому надаються послуги охорони.

Умовами п. 10.1 Договору передбачено, що цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін та діє до 01.10.2014р.

Пунктом 10.5 Договору встановлено, що якщо жодна зі сторін у термін 30 календарних днів до закінчення даного Договору не заявить про намір його розірвати, цей Договір автоматично продовжується на той же строк і на тих же умовах.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору надав відповідачу послуги з фізичної охорони об'єкта, розташованого за адресою м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 19-В, а саме: нежитлове приміщення №304, загальною площею 95,4кв.м., на суму 8 400грн., що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт від 30.09.2014р. за вересень 2014р. Але відповідач за надані послуги не розрахувався у повному обсязі.

Такі дії відповідача, позивач вважає порушенням своїх прав та охоронюваних законом інтересів, у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 8 400грн.

Умовами п. 7.10 Договору передбачено, що Замовник у разі порушення строку оплати вартості наданих Виконавцем послуг, крім основної заборгованості відповідно до п.п.4.2, 4.3, зобов'язаний виплатити Виконавцю: пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати та суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Позивач також зазначає, що відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеного пункту Договору та норми законодавства позивач нарахував пеню у сумі 1 447грн. 33коп. за період з 05.10.2014р. по 04.04.2015р., 3% річних у сумі 211грн. 27коп. та витрати від інфляції у розмірі 4 7175грн. 99коп., які також просить суд стягнути з відповідача.

В обґрунтування позову, позивач також посилається на ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України відповідно, до яких суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідач своїм правом на захист у судовому порядку не скористався.

Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту , вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 вересня 2015р. між Приватним підприємством "Альфа-Україна Плюс" ( надалі - Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОБРОБУД ЛТД" (надалі - Замовник) був укладений договір охорони №49/14, згідно якого у порядку і на умовах, визначених цим Договором, Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надати за плату послуги з фізичної охорони майна Замовника та здійснення охорони громадського порядку на об'єкт, за адресою зазначеною у дислокації постів та розрахунку вартості охорони об'єкта.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що вартість послуг Виконавця визначається за домовленістю Сторін згідно додатку №1 до цього Договору, та становить 8 400грн.

Згідно з п. 4.2 Договору Замовник проводить оплату вартості послуг Виконавця на підставі умов Договору за поточний місяць, щомісячно до 5 числа місяця, у якому надаються послуги охорони.

Судом встановлено, що позивач на виконання умов Договору надав відповідачу послуги з фізичної охорони об'єкта, розташованого за адресою м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 19-В, а саме: нежитлове приміщення №304, загальною площею 95,4кв.м., на суму 8 400грн., що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт від 30.09.2014р.за вересень 2014р. Але відповідач за надані послуги не розрахувався у повному обсязі.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин, правомірною є вимога позивача щодо стягнення заборгованості у сумі 8 400грн.

Умовами п. 7.10 Договору передбачено, що Замовник у разі порушення строку оплати вартості наданих Виконавцем послуг, крім основної заборгованості відповідно до п.п.4.2, 4.3, зобов'язаний виплатити Виконавцю: пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.

Відповідно до ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ст. 230 Господарського кодексу України учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні (господарські) санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За таких обставин, виходячи з п.7.10 зазначеного Договору та норм чинного законодавства, перевіривши наданий позивачем до суду розрахунок, суд вважає, що позивач правомірно нарахував відповідачу пеню у розмірі 1 447грн. 33коп. за період з 05.10.2014р. по 04.04.2015р.

Відповідно до п. 7.10.2 Договору Замовник у разі порушення строку оплати вартості наданих Виконавцем послуг, крім основної заборгованості відповідно до п.п.4.2, 4.3, зобов'язаний виплатити Виконавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи зазначену норму законодавства, перевіривши наданий позивачем до суду розрахунок, суд вважає, що позивач правомірно нарахував відповідачу 3% річних у сумі 211грн. 27коп. за період з 05.10.2014р. по 06.8.2015р. та витрати від інфляції у розмірі 4 175грн. 99коп. за період з 01.10.2014р. по 31.07.2015р., які також підлягають стягненню з відповідача.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, позовна заява Приватного підприємства "Альфа-Україна Плюс" є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.ст.44, 49 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Приватного підприємства "Альфа-Україна Плюс" - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОБРОБУД ЛТД" (68000, Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. 1 Травня, 3, код ЄДРПОУ 32146472, п/р26002041081201 в ПАТ "УКРСИББАНК" м. Харків, МФО 351005, ІПН 321464715035, св-во №21311314) на користь Приватного підприємства "Альфа-Україна Плюс" (65080, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 36553941, р/р26003500073866, в ПАТ "КРЕДІ ОСОБА_2", МФО 300614) заборгованість у розмірі 8 400грн., 3% річних у розмірі 211грн. 27коп., витрати від інфляції у розмірі 4 175грн. 99коп., пеню у розмірі 1 447грн. 33коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1 827 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27 жовтня 2015р.

Суддя Н.В. Рога