Рішення

від 21.10.2015 по справі 917/1996/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2015 р. Справа №917/1996/15

за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул. Комарова, 2а, м. Полтава, 36008

до Полтавської обласної громадської організації "Центр розвитку талановитих дітей", АДРЕСА_1, 36000

про стягнення суми основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних

Суддя Сірош Д.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено дату складення повного рішення у відповідності до вимог ст. 85 ГПК України.

Суть спору: Розглядається позов про стягнення з відповідача заборгованості за договором №3621 "С" від 01.09.2010 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води у розмірі 94996,20 грн, з яких: 600490,96 грн - сума основного боргу; 18151,05 грн - пеня; 1015,46 грн- 3% річних; 15338,73 грн - інфляційні.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов та наполягав на його задоволенні, в обґрунтування позовних вимог посилався на неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати за спожиту теплову енергію.

19.10.2015 від позивача надійшли клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 12000,00 грн у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав. Ухвали господарського суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи, направлені відповідачу рекомендованим листом за адресою, зазначеною в позовній заяві, повернулися до суду з відміткою поштового відділення: "за закінченням терміну зберігання".

Як роз'яснив Пленум у Постанові Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (п. 3.9.1.), особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, відповідно до ст. 64 ГПК України, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеному в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом від 17.07.97 гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Оскільки, необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, і господарський суд повідомив належним чином позивача та відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання, а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, тому справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив.

01.09.2010 Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" та Полтавська обласна громадська організація "Центр розвитку талановитих дітей" уклали договір №3621 В«СВ» від на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення нежитлового приміщення по вул. Алмазній, 2а в м. Полтаві.

Згідно з п. 30 договору, споживач зобов'язався проводити оплату за опалення у строк до 30 числа розрахункового місяця.

Відповідач, порушуючи взяті на себе зобов'язання за договором, не проводив розрахунки за спожиту теплову енергію, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за період з 01.11.2014 по 31.07.2015 у розмірі 60490,96 грн.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться (ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).

Від позивача надійшло клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 12000,00 грн у зв'язку з частковою оплатою суми основного боргу.

За таких обставин сплата частини основного боргу в розмірі 12000,00 грн, стягнення якої є предметом позову, яка була здійснена відповідачем після подання позову, є підставою для припинення провадження у справі в цій частині позовних вимог відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Таким чином, суд задовольняє позовну вимогу про стягнення суми основного боргу в розмірі 48490,96 грн.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 18151,05 грн пені.

Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно зі ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

На підставі ст. 230 ГК України та п. 34 договору теплопостачальна організація нарахувала пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу в сумі 18151,05 грн за період з 01.12.2014 по 31.07.2015.

Суд перевірив, наданий позивачем розрахунок пені, та дійшов висновку задовольнити позов в цій частині вимог.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримання ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.

З огляду на вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1015,46 грн за період з 01.12.2014 по 31.07.2015 та 15338,73 грн інфляційних за період січень - червень 2015.

Судові витрати, понесені позивачем, відшкодовуються йому за рахунок відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32-33, 43-44, 49, 75, п.1-1 ст. 80, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Полтавської обласної громадської організації "Центр розвитку талановитих дітей", АДРЕСА_1, 36000, код ЄДРПОУ 38276394 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул. Комарова, 2а, м. Полтава, 36008, код ЄДРПОУ 03338030, р/р №260007148 АК "Полтава-банк", МФО 331489 - 48490,96 грн основного боргу, 18151,05 грн пені, 1015,46 грн - 3% річних, 15338,73 грн інфляційних, 1424,94 грн судового збору.

Припинити провадження у справі в частині стягнення 12000,00 грн основного боргу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.10.2015

Суддя Д.М. Сірош