Рішення

від 15.10.2015 по справі 921/772/15-г/4

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" жовтня 2015 р.Справа № 921/772/15-г/4

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Схід-Енерго" вул. Заводська, 1, смт. Смига, Дубенський район, Рівненська область, 35680

до відповідача ОСОБА_1 районної державної адміністрації Тернопільської області вул. Шевченка, 56, м. Кременець, Кременецький район, Тернопільська область, 47003

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент екології та природних ресурсів Тернопільської обласної державної адміністрації, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль

за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 сільської ради Кременецького району Тернопільської області, вул. Лесі Українки, буд. 34, с. Великі Бережці, Кременецький р-н., Тернопільська обл.

про визнання договору оренди землі дійсним.

За участю представників сторін:

позивача: уповноважений - ОСОБА_3 (довіреність № 6 від 19.08.15 р.);

керівник ОСОБА_4, свідоцтво № 20142856 від 20.02.15 р.

відповідача: завідувач юридичного сектору апарату - ОСОБА_5 (довіреність №01-2/02-3.15 від 05.01.2015р.);

третьої особи 1, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача: не з'явився

третьої особи 2, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача: уповноважений ОСОБА_6, довіреність № 02-13/497 від 09.07.15 р.

Суть справи:

Учасникам судового процесу роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст. 20,22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

В розпочатому судовому засіданні представникам позивача процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз'яснено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід-Схід-Енерго" вул. Заводська, 1, смт. Смига, Дубенський район, Рівненська область, 35680 звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача - ОСОБА_1 районної державної адміністрації Тернопільської області вул. Шевченка, 56, м. Кременець, Кременецький район, Тернопільська область, 47003 про визнання договору оренди землі дійсним.

Ухвалою про порушення провадження у справі від 04 серпня 2015 року залучено до участі у справі № 921/772/15-г/4 в якості третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент екології та природних ресурсів Тернопільської обласної державної адміністрації, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль.

У судових засіданнях представником позивача підтримано заявлені позовні вимоги у повному обсязі та з підстав, викладених у позовній заяві.

26.08.2015 року через канцелярію суду від відповідача надійшло письмове клопотання №01-1375/02-3.15 від 19.08.2015 року про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 сільську раду Кременецького району Тернопільської області, яке судом задоволено та залучено до участі у справі № 921/772/15-г/4 в якості третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 сільську раду Кременецького району Тернопільської області, про що винесено ухвалу від 01.10.2015р.

23 вересня 2015 року на адресу суду надійшло клопотання ОСОБА_2 сільської ради Кременецького району Тернопільської області №02-32/641 від 17.09.2015р. про її залучення третьою особою на стороні відповідача, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача, яка судом відхилена, у зв'язку з суперечливим визначенням заявником статусу третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору на стороні відповідача.

15.10.2015р. відповідачем подано відзив на позов №01-1376/02-3.15 від 19.08.2015 року, у якому проти заявлених позивачем позовних вимог заперечує з таких підстав:

- оскільки договір купівлі-продажу гідроспоруд від 06 листопада 2013 року, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Захід-Схід-Енерго», розірваний за згодою сторін, згідно договору про розірвання договору купівлі-продажу гідроспоруд, посвідченого ОСОБА_7 за реєстровим № 789 від 14 квітня 2014 року, таким чином, з моменту такого розірвання зникла підстава, відповідно до якої, районна державна адміністрація передала ТОВ «Захід-Схід-Енерго» в оренду землі водного фонду для рибогосподарських потреб без проведення земельних торгів, відповідно до абзацу 1 ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України;

- договір оренди від 14.04.2014р. не відповідає вимогам ч. 1 ст. 203 ЦК України, оскільки його сторінки не пронумеровані і не прошиті, не вивченою є можливість підміни його першої сторінки, на договорі відсутнє погодження керівника чи іншої посадової особи юридичного сектору апарату районної державної адміністрації, що в відповідно є підставою для визнання даного правочину недійсним у відповідності до ч. 1 ст. 215 ЦК України.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі і з підстав викладених у позовній заяві та заперечив проти клопотання відповідача №01-1375/02-3.15 від 19.08.2015 року про залучення ОСОБА_2 сільської ради Кременецького району Тернопільської області до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, та проти клопотання ОСОБА_2 сільської ради №02-32/641 від 17.09.2015р.

15.10.2015 року ОСОБА_2 сільською радою через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву №02-33/738 від 13.10.2015 року за вхідним номером 21862, у якому остання проти заявленного позову заперечує, зокрема, з огляду на те, що:

- сторони договору оренди від 14.04.2014р. у п.п. 2,16 цього договору посилаються як на підставу його укладення на розпорядження голови РДА №190-од від 24.04.2014 року, яке є скасованим;

- в п. 3 договору оренди водних об'єктів зазначено, що гідроспоруди на об'єктах оренди є власністю орендаря, тоді як договори купівлі-продажу нерухомого майна визнано недійсними рішенням Кременецького районного суду від 23.02.2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 19.05.2015 року та в подальшому ухвалою ВССУ від 17.06.2015 року. Отже, відсутність власності на водних об'єктах на момент звернення позивача до господарського суду зобов'язує його набути право оренди на землю державної або комунальної власності за результатами земельних торгів згідно ч.2 ст.124, ч. І ст.134 Земельного кодексу України;

- спірний договір оренди підписаний від імені орендодавця першим заступником голови ОСОБА_1 РДА з перевищеннями ним повноважень, якими наділений місцевий орган виконавчої влади (РДА) положеннями ч. З ст.122 Земельного кодексу України (ЗКУ) щодо земель для ведення водного господарства, так як повноваження щодо розпорядженнями землями водного фонду для цілей визначених у договорі оренди (п.14) належать обласній державній адміністрації згідно з ч.4 ст.122 ЗКУ;

- на момент укладення договору оренди 14.04.2014 року, орендар не володів правом власності на нерухоме майно - гідроспоруди, оскільки не проведено державної реєстрації права в порядку визначеному ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;

- спірний договір оренди підписаний від імені орендодавця першим заступником голови ОСОБА_1 РДА з перевищеннями ним повноважень, якими наділений місцевий орган виконавчої влади (РДА) положеннями ч. З ст.122 Земельного кодексу України (ЗКУ) щодо земель для ведення водного господарства, тоді як для цілей визначених у договорі оренди (п.14) повноваження щодо розпорядженнями цими землями належать обласній державній адміністрації згідно ч.4 ст.122 ЗКУ.

Третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент екології та природних ресурсів Тернопільської обласної державної адміністрації у судове засідання, що відбулося 15.10.2015р., не з'явилась, витребуваних судом документів не подала. Ухвала про відкладення розгляду справи від 01.10.2015р. направлена судом відповідачу за адресою згідно з відомостями з ЄДРПОУ, а саме: вул. Шашкевича, 3 , м. Тернопіль, однак, повідомлення про вручення поштового відправлення станом на день розгляду справи відділом поштового зв'язку відправнику (господарському суду) не повернуто. Проте, враховуючи п. п. 4.1., 4.2. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007р. № 1149 (із наступними змінами і доповненнями), згідно яких нормативний строк пересилання рекомендованої письмової кореспонденції у межах міста становить три дні (враховуючи день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку), суд вважає, що третя особа повідомлена належним чином про місце і час проведення судового засідання.

В судових засіданнях у відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи неодноразово відкладався та оголошувалась перерва (востаннє на 15.10.2015р.) для надання можливості сторонам - подати додаткові докази у справу; третім особам 1 та 2, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - прийняти участь у її розгляді та подати письмові пояснення по суті поданого позову.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представників сторін та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, господарським судом встановлено наступне:

- 14.04.2014 року на підставі розпорядження ОСОБА_1 РДА Тернопільської області від 24.04.2014 року № 190-од «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки водного фонду в натурі (на місцевості) ТОВ «Захід-Схід-Енерго», що знаходиться за межами населеного пункту на території ОСОБА_2 сільської ради Кременецького району Тернопільської області» між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією Тернопільської області в особі першого заступника голови ОСОБА_8 та ТОВ В«Захід-Схід-ЕнергоВ» в особі керівника - ОСОБА_4 був укладений договір оренди земельних ділянок водного фонду для рибогосподарських потреб (рибогосподарська технологічна водойма), які знаходяться в басейні річки Іква та розташовані на території ОСОБА_2 сільської ради Кременецького району Тернопільської області за межами населеного пункту (п. 1-2 Договору);

- згідно з п. 2 Договору об'єктами оренди є :

а) вода (водний простір) водного об'єкта, в тому числі рибогосподарської технологічної водойми площею водного дзеркала - 10,1000 га та місткістю 148,40 тис. куб метрів води,

земельна ділянка під водним об'єктом загальною площею - 11,7901 га , у тому числі: 10,1000 га - під водним плесом, 1,3100 га - під гідротехнічними спорудами, 0,3801 га - землі прибережних захисних смуг, кадастровий номер 6123481400:01:001:1066;

б) вода (водний простір) водного об'єкта, в тому числі рибогосподарської технологічної водойми площею водного дзеркала - 13,6501 га та місткістю 167,20 тис. куб метрів води,

земельна ділянка під водним об'єктом загальною площею - 16,6498 га , у тому числі: 13,6501 га - під водним плесом, 1,3098 га - під гідротехнічними спорудами, 1,6899га - сіножаті, кадастровий номер 6123481400:01:001:1037;

- у межах об'єктів оренди розміщені гідротехнічні споруди : дамба (конструкція: насипна трапецеїдальна, матеріал: земляна, стан : задовільний), водоскидні споруди (тип : "монах", матеріал : монолітний з/б затвори : шандори, стан : задовільний), а також інші об'єкти інфраструктури, що належать на праві власності Орендарю (п. 3 Договору);

- у відповідності до п. 5 Договору нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить 147770,04 грн та 208678,60 грн відповідно.

На виконання умов зазначеного договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв водні об'єкти, які знаходяться за межами населеного пункту на території ОСОБА_2 сільської ради Кременецького району Тернопільської області, загальною площею 28,4399га, що підтверджується актом приймання - передачі водних об'єктів за договором оренди від 14.04.2014р., що є невід'ємним додатком до договору, підписаним представниками сторін та засвідчений відтисками їх печаток.

Право оренди земельних ділянок призначених для рибогосподарських потреб площею 16,6498 га та 11,7901 га, землі водного фонду зареєстровано 03.02.2015р. за ТзОВ «Захід-Схід-Енерго», про що свідчать витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.02.2015року (витяг №ЕЕС 379469 - індексний номер витягу - 33663007; витяг №ЕЕС 379471 - індексний номер витягу - 33663895).

Матеріали справи свідчать, що на підставі вищевказаного договору оренди землі від 14.04.2014р., орендар здійснював діяльність згідно цільового використання землі, своєчасно сплачував орендну плату, податки та збори безпосередньо пов'язані із господарською діяльністю на цих ставках, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями платіжних доручень, здійснює господарську діяльність на ставках та виконує всі умови, які покладені на нього згідно умов договору.

Заявляючи позов про визнання договору оренди землі від 14.04.2014р. дійсним, позивач як на підставу заявленого ним позову посилається на те, що відповідач - ОСОБА_1 районна державна адміністрація в особі представника ОСОБА_5 в процесі розгляду Рівненським окружним адміністративним судом справи про скасування рішення про припинення права спеціального водокористування за позовом ТОВ В«Захід-Схід-ЕнергоВ» до Тернопільської обласної державної адміністрації Департамент екології та природних ресурсів, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 районної державної адміністрації, стверджував про недійсність даного правочину, що в свою чергу слугувало підставою для прийняття рішення про припинення права спеціального водокористування, що є порушенням прав та законних інтересів ТзОВ «Захід-Схід-Енерго».

Оцінивши зібрані у справі докази та керуючись нормами чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов до задоволення не підлягає з огляду на таке:

- відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:

- визнання наявності або відсутності прав;

- визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

- відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;

- припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

- присудження до виконання обов'язку в натурі;

- відшкодування збитків;

- застосування штрафних санкцій;

- застосування оперативно-господарських санкцій;

- застосування адміністративно-господарських санкцій;

- установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

- іншими способами, передбаченими законом.

Частиною 2 ст. 220 ЦК України передбачено, що у разі, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Отже, виходячи зі змісту ч. 2 ст. 220 ЦК України, предметом позову про визнання договору дійсним може бути лише договір, підписаний обома сторонами. Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 207 цього Кодексу правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Наведені вимоги також узгоджуються з приписами ч. 1 ст.14 ЗУ "Про оренду землі", згідно з якою договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Таким чином, можна дійти висновку про те, що визнання договору дійсним допускається у випадках, коли відповідний договір підлягає лише нотаріальному посвідченню, тобто у разі якщо здійснення державної реєстрації такого правочину не вимагається за законом.

Тому, договір, який підлягає і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, не може бути визнаний судом дійсним.

Така ж правова позиція наведена в Узагальненні Верховного суду України від 24.11.2008р. з практики розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними. В даному узагальненні вказано, що правило, передбачене ч. 2 ст. 220 ЦК України, не поширюється на правочини, які підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Із наведеного слідує, що правочини можуть визнаватися дійсними виключно з підстав, визначених ч. 2 ст. 219 і ч. 2 ст. 220 ЦК України. Вимоги про визнання правочинів дійсними з інших підстав задоволенню не підлягають з огляду на невідповідність таких вимог установленим законом способам захисту прав та охоронюваних законом інтересів ( ч. 2 ст. 16 ЦК України, ч. 2 ст. 20 ГК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, що підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації є укладеним з дня такого посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Згідно зі ст. 20 ЗУ "Про оренду землі", укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, а у відповідності до ст. 18 цього Закону договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

В процесі розгляду спору судом встановлено, що договір оренди від 14.04.2014р. яким було передано ТОВ "Захід-Схід- Енерго" в оренду земельні ділянки водного фонду, підписаний сторонами, скріплений відтисками їхніх печаток та зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.02.2015р. (витяг №ЕЕС 379469 - індексний номер витягу 33663007, витяг № ЕЕС 379471 - індексний номер витягу 33663895), тобто держава в установленому законом порядку та спосіб офіційно визнала та підтвердила факт виникнення прав оренди у позивача.

В силу ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Тобто, презумпція правомірності правочину може бути спростована:

- визнанням неправомірності , а отже і недійсності правочину прямим приписом закону;

- визнання неправомірності , а отже недійсності правочину судом.

Відповідно до ст. 215 ЦК України необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (ч. 1 ст. 219 , ч. 1 ст. 220 , ч. 1 ст. 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 223 ч. 1 ст. 225 ЦК України).

Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Договір оренди землі від 14.04.2014р., що є предметом спору у даній справі, відноситься до оспорюваних правочинів, відповідно його неправомірність, а отже і недійсність, може бути визнана тільки судом, а тому, враховуючи що в матеріалах справи відсутні відомості про визнання його недійсним, тому, в силу ст. 204 ЦК України, такий правочин є правомірним.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, при цьому обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення відповідача - ОСОБА_1 районної державної адміністрації Тернопільської області, викладені у відзиві за №01-1376/02-3.15 від 19.08.2015р., зокрема, з приводу того, що договір оренди від 14.04.2014р. не відповідає вимогам ч. 1 ст. 203 ЦК України, його сторінки не пронумеровані і не прошиті, що не виключає підміни його першої сторінки, судом не приймаються до уваги, оскільки предметом позову у даній справі є визнання договору оренди від 14.04.2014р. дійсним, а наведені відповідачем в якості заперечень обставини можуть стосуватися позову про визнання цього договору недійсним.

Заперечення третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 сільської ради викладені у відзиві на позов №02-32/738 від 13.10.2015р., судом не прийняті до уваги і не спростовуються судом як такі, що не стосуються підстав та предмета заявленого позову про визнання договору дійсним.

Так як законодавець чітко розмежував поняття "визнання договору дійсним" та "визнання договору недійсним" як способів захисту порушеного права, відповідно, і заперечення відповідачів та третіх сторін без самостійних вимог на стороні відповідачів мають стосуватися предмета та підстав заявленого позову.

Згідно ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на позивача у справі.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 27.10.2015р.

Суддя Н.М. Бурда