Ухвала від 26.10.2015 по справі 922/5767/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"26" жовтня 2015 р.Справа № 922/5767/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

без виклику представників сторін

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ТРЕЙДСЕРВІС", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРОЛ УКРАЇНА", м. Ізюм про стягнення 158106,29 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ТРЕЙДСЕРВІС" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРОЛ УКРАЇНА", в якому просить суд стягнути з відповідача 22448,00 грн. основного боргу за поставлений товар, 12581,43 грн. пені, 13204,04 грн. індексу інфляції, 895,70 грн. 3% річних та 108977,12 грн. комерційного кредиту за договором поставки № 0037/10 від 10 жовтня 2013 року..

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 жовтня 2015 року було порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 09 листопада 2015 року на 11 годин 20 хвилин.

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "ГРОЛ УКРАЇНА".

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У першому із зазначених випадків заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Згідно пункту 3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26 грудня 2011 року В«Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26 грудня 2011 року, застосування заходів до забезпечення позову є гарантією реального виконання рішення суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що надана позивачем заява ґрунтується на припущеннях. Позивач не надав жодних доказів, з чого б можна було зробити висновок про те, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Таким чином, суд вважає заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову необґрунтованою та відмовляє у її задоволенні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви позивач про вжиття заходів до забезпечення позову.

Суддя ОСОБА_1