Рішення

від 12.10.2015 по справі 910/20242/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2015Справа №910/20242/15

За позовом Публічного акціонерного товариства «Дослідно-експериментальний завод

№ 20 цивільної авіації»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛАН-КОМПАНІ, ЛТД»

про стягнення 247 201,15 грн.

Суддя Андреїшина І.О.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Лой І.П. за довіреністю № б/н від 25.02.2015 р.

від відповідача : Магурський А.А. за довіреністю № б/н від 01.01.2015 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позов Публічного акціонерного товариства «Дослідно-експериментальний завод № 20 цивільної авіації» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛАН-КОМПАНІ, ЛТД» про стягнення 247 201,15 грн. (з яких: 175 346,69 грн. основного боргу, 38 725,97 грн. інфляційної складової боргу, 1 974,25 грн. трьох відсотків річних та 31 154,24 грн. пені), у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором оренди нежитлового приміщення № 2011/8А від 01.01.2011 р.

Ухвалою суду від 07.08.2015 р. порушено провадження у справі № 910/20242/15 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 02.09.2015 р., зобов'язано сторін надати певні документи.

Через відділ діловодства суду 02.09.2015 р. від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали, які долучено до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні 02.09.2015 р. подав на виконання вимог ухвали суду оригінали документів, для огляду у судовому засіданні, та документи для долучення до матеріалів справи.

Представник відповідача у дане судове засідання 02.09.2015 р. не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, вимог ухвали суду не виконав.

Враховуючи наведене, Господарський суд міста Києва з метою з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору у даній справі, у зв'язку з неявкою представника відповідача у призначене судове засідання та не виконанням ним вимог ухвали суду, керуючись ст. 77 ГПК України, ухвалою від 02.09.2015 р. розгляд справи відклав на 16.09.2015 р. та повторно зобов'язав відповідача виконати вимоги ухвали суду від 07.08.2015 р.

Представник відповідача в судовому засіданні 16.09.2015 р. надав суду письмове клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що ухвала суду про призначення судового засідання була отримана напередодні судового засідання.

Представник відповідача в судовому засіданні 16.09.2015 р. проти задоволення даного клопотання заперечень не навів.

Суд, дослідивши матеріали справи та розглянувши клопотання представника відповідача, задовольнив його для надання можливості реалізувати свої процесуальні права, керуючись ст. 77 ГПК України, оголосив перерву в судовому засіданні 16.09.2015 р. до 30.09.2015 р. о 10:00 год. та повторно зобов'язав відповідача надати суду письмовий відзив на позовну заяву.

Представник позивача в судовому засіданні 30.09.2015 р. надав суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 30.09.2015 р. надав суду письмовий відзив на позовну заяву, який залучено до матеріалів справи; позовні вимоги підтримав, проте пояснив, що товариство наразі перебуває в скрутному стані та не має змоги сплатити суму заборгованості.

Керуючись ст. 77 ГПК України, суд оголосив перерву в судовому засіданні 30.09.2015 р. до 07.10.2015 р. о 15:10 год. для дослідження доказів у справі.

Представник позивача в судовому засіданні 07.10.2015 р. надав суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 07.10.2015 р. надав суду клопотання про надання йому часу для реалізації замовлень та погашення заборгованості, що виникла; позовні вимоги підтримав, проте пояснив, що товариство наразі перебуває в скрутному стані та не має змоги сплатити суму заборгованості.

Керуючись ст. 77 ГПК України, суд оголосив перерву в судовому засіданні 07.10.2015 р. до 12.10.2015 р. о 10:45 год. для витребування у позивача деталізованого розрахунку позовних вимог.

08.10.2015 р. через відділ діловодства господарського суду від позивача надійшли письмові пояснення, які залучено до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 12.10.2015 р. надав суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 12.10.2015 р. надав суду клопотання про надання йому часу для реалізації замовлень та погашення заборгованості, що виникла; позовні вимоги визнав, проте пояснив, що товариство наразі перебуває в скрутному стані та не має змоги сплатити суму заборгованості.

Розглянувши дане клопотання відповідача, господарський суд його відхилив, оскільки у відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У судовому засіданні 12.10.2015 р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між Відкритим акціонерним товариством «Дослідно-експериментальний завод № 20 цивільної авіації», який було перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Дослідно-експериментальний завод № 20 цивільної авіації», (надалі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛАН-КОМПАНІ, ЛТД» (надалі - орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 2011/8А від 01.01.2011 р. (надалі - договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 244,5 кв.м., та МЗК-68,5 кв.м. без права надання в суборенду.

Частиною 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п. 1.2. договору, нежитлове приміщення належить орендодавцю на праві власності і знаходиться за адресою: 03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 94 А, корпус № 3, будівля літера «В», 2-й поверх, приміщення № 1, 2, 15, 16.

Згідно з п. 1.3. договору, призначення використання приміщення, яке орендується орендарем:

№ 1 - 26,4 кв.м. - виробниче приміщення;

№ 2 - 88,1 кв.м. - виробниче приміщення;

№ 15 - 117,3 кв.м. - виробниче примущення;

№ 16 - 12,7 кв.м. - виробниче приміщення;

МЗК - 68,5 кв.м. - місця загального користування.

Оціночна вартість приміщення за договором встановлюється орендодавцем на вимогу орендаря за рахунок орендаря (п. 1.4. договору).

Пунктом 2.1. договору передбачено, що орендар вступає у строкове платне користування приміщення у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту передачі-приймання приміщення (додаток 2).

У відповідності до п. п. 3.1. та 3.2. договору, цей договір укладено строком з 01.01.201 р. до 31.12.2011 р. включно, а в частині розрахунків до їх повного здійснення; у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно з пунктом 4.1. договору, оплата за користування приміщенням сплачується орендарем наперед в безготівковому порядку на рахунок орендодавця до 15-го числа поточного місяця.

За умовами п. 4.2. договору, розмір орендної плати за місяць складає:

- за виробниче приміщення загальною площею 244,5 кв.м. - 14 711,57 грн., у тому числі ПДВ 20 % - 2 451,93 грн., виходячи з вартості 60,17 грн., у тому числі ПДВ 20 % - 10,03 грн. за 1 кв.м.;

- за МЗК 68,5 кв.м. - 1 464,53 грн., у тому числі ПДВ 20 % - 244,09 грн., виходячи з вартості 21,38 грн., у тому числі ПДВ 20 % - 3,56 грн. за 1 кв.м.

За умовами п. 4.3. договору, комунальні послуги, пов'язані з утриманням приміщення розраховуються орендодавцем та сплачуються орендарем додатково, виходячи з обсягів споживання орендарем таких послуг, згідно з діючими у орендодавця тарифами. Плата за комунальні послуги здійснюється за минулий місяць.

Згідно з п. 4.7. договору, орендна плата проводиться в грошовій формі, національній валюті України - гривні.

Відповідно до п. 4.8. договору, сторони до 10-го числа місяця підписують двосторонній акт про надання послуг, який підтверджує факт оренди приміщення в попередньому місяці і в якому зазначається сума орендної плати, сплачена орендарем за попередній місяць. Акт про надання послуг є невід'ємною частиною до договору (додаток 4).

Згідно з п. 5.1.1. договору, орендодавець зобов'язаний до 10-го числа кожного місяця виставляти для оплати рахунок з розрахунком орендної плати.

Пунктом 5.2.1. договору, орендар зобов'язується до 15-го числа поточного місяця сплачувати орендну плату в повному обсязі.

У відповідності до п. 7.2. договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Згідно з п. 7.3. договору, у разі прострочення сплати орендної плати орендар зобов'язується сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

На виконання умов договору, ПАТ «Дослідно-експериментальний завод № 20 цивільної авіації» передало ТОВ «АЛАН-КОМПАНІ, ЛТД» орендовані приміщення, що підтверджується підписаним та скріпленим печатками сторін актом приймання-передачі приміщення від 11.01.2011 р. Таким чином, свої зобов'язання за договором позивач виконав належним чином, тоді як свої зобов'язання щодо оплати за спірним договором виконував неналежним чином, у зв'язку з чим в нього вникла заборгованість у розмірі 175 346,69 грн. (з яких: 143 426,94 грн. - заборгованість зі сплати орендної плати за період з жовтня 2014 р. до червні 2015 р.; 31 919,75 грн. - заборгованість з оплати (компенсації0 комунальних послуг за період з жовтня 2014 р. до квітня 2015 р.).

В обґрунтування позовних вимог позивач надав суду належним чином засвідчені копії відповідних рахунків-фактур за спірний період, розрахунків послуг та акту звірки взаємних розрахунків станом на 13.05.2015 р., що підписаний уповноваженими представниками та скріплено печатками сторін.

З метою досудового врегулювання позивач 27.05.2015 р. надав відповідачу лист-вимогу (вих. № 54/146 від 14.05.2015 р.) з проханням протягом семи днів з дня отримання даної вимоги погасити заборгованість.

У відповідь на зазначений лист-вимогу ТОВ «АЛАН-КОМПАНІ, ЛТД» дало відповідь (вих. № 57 000 080 від 23.06.2015 р., в якій погоджувалось із заборгованістю та повідомляло, що заборгованість буде погашена протягом найближчих 2-х місяців.

Однак, на момент звернення позивача з даним позовом до суду, вищевказану заборгованість відповідач не погасив.

За таких обставин, Публічне акціонерне товариство «Дослідно-експериментальний завод № 20 цивільної авіації» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛАН-КОМПАНІ, ЛТД» про стягнення 247 201,15 грн. (з яких: 175 346,69 грн. основного боргу, 38 725,97 грн. інфляційної складової боргу, 1 974,25 грн. трьох відсотків річних та 31 154,24 грн. пені), у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором оренди нежитлового приміщення № 2011/8А від 01.01.2011 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Частиною 1 ст. 785 Цивільного кодексу України визначено, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання щодо передачі приміщень оренди виконав належним чином, тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати орендних платежів за договором оренди нежитлового приміщення № 2011/8А від 01.01.2011 р. не здійснив належним чином.

Відповідач визнав позовні вимоги та пояснив, що наразі не має можливості сплатити заборгованість через скрутне фінансове становище.

Враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 175 346,69 грн. основного боргу, а відповідач визнав позовні вимоги, то позов Публічного акціонерного товариства «Дослідно-експериментальний завод № 20 цивільної авіації» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛАН-КОМПАНІ, ЛТД» про стягнення 175 346,69 грн. основного боргу, у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором оренди нежитлового приміщення № 2011/8А від 01.01.2011 р. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Публічне акціонерне товариство «Дослідно-експериментальний завод № 20 цивільної авіації» просить суд також стягнути з відповідача 38 725,97 грн. інфляційних втрат за період з 15.10.2014 р. до 01.08.2015 р. та 1 974,25 грн. трьох відсотків річних за період з 15.10.2014 р. до 01.08.2015 р., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором оренди нежитлового приміщення № 2011/8А від 01.01.2011 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця - червня.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що при розрахунку допущено арифметичні помилки щодо сукупних індексів інфляції за періоди, за які здійснювалось на рахування, та не враховано дефляцію. У зв'язку з наведеним судом було виконано власний розрахунок даної вимоги, згідно з яким підлягає стягненню з відповідача 36 778,06 грн. інфляційних втрат за період з 15.10.2014 р. до 01.08.2015 р., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором оренди нежитлового приміщення № 2011/8А від 01.01.2011 р.

Крім того, оскільки матеріалами справи підтверджується неналежне виконання відповідачем за період з 15.10.2014 р. до 01.08.2015 р. грошового зобов'язання за договором оренди нежитлового приміщення № 2011/8А від 01.01.2011 р., то за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 1 974,25 грн. трьох відсотків річних.

Позивач просить стягнути з відповідача 31 154,24 грн. пені за період з 15.10.2014 р. до 01.08.2015 р. за неналежне виконання грошового зобов'язання щодо оплати за договором оренди нежитлового приміщення № 2011/8А від 01.01.2011 р.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 7.3. договору, у разі прострочення сплати орендної плати орендар зобов'язується сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 31 154,24 грн. пені за період з 15.10.2014 р. до 01.08.2015 р. за неналежне виконання грошового зобов'язання щодо оплати за договором оренди нежитлового приміщення № 2011/8А від 01.01.2011 р.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дослідно-експериментальний завод № 20 цивільної авіації» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛАН-КОМПАНІ, ЛТД» підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛАН-КОМПАНІ, ЛТД» (03151, м. Київ, вулиця Донецька, 14/30, код ЄДРПОУ 21474854) на користь Публічного акціонерного товариства «Дослідно-експериментальний завод № 20 цивільної авіації» (03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 94-А, код ЄДРПОУ 01128498) 175 346 (сто сімдесят п'ять тисяч триста сорок шість) грн. 69 коп. основного боргу, 1 974 (одна тисяча дев'ятсот сімдесят чотири) грн. 25 коп. трьох річних відсотків, 36 778 (тридцять шість тисяч сімсот сімдесят вісім) грн. 06 коп. інфляційних втрат, 31 154 (тридцять одна тисяча сто п'ятдесят чотири) грн. 24 коп. пені та 4 905 (чотири тисячі дев'ятсот п'ять) грн. 06 коп. витрат на сплату судового збору.

3. У решті позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 19.10.2015 р.

Суддя І.О. Андреїшина