Постанова

від 15.10.2015 по справі 805/2493/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2015 р. Справа № 805/2493/15-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної установи «Донецька обласна фітосанітарна лабораторія» м. Маріуполь

до відповідача: Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області

про: скасування рішень Маріупольської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Донецькій області № НОМЕР_1 від 20.02.2015 року, № НОМЕР_2 від 20.02.2015 року, № НОМЕР_3 від 20.02.2015 року, № НОМЕР_4 від 20.02.2015 року про застосування штрафних фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державна установа «Донецька обласна фітосанітарна лабораторія» м. Маріуполь, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування рішень Маріупольської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Донецькій області № НОМЕР_1 від 20.02.2015 року, № НОМЕР_2 від 20.02.2015 року, № НОМЕР_3 від 20.02.2015 року, № НОМЕР_4 від 20.02.2015 року про застосування штрафних фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішення Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) єдиного внеску від 20.02.2015 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_4, № НОМЕР_3 прийняті безпідставно та підлягають скасуванню, оскільки Закон України «Про тимчасові заходина період проведення антитерористичної операції» та Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» прямо виключають можливість застосування штрафних та фінансових санкцій до позивача, як платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції не застосовуються.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник відповідача через канцелярію суду надав заперечення відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. В обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що згідно картки особового рахунку ДУ «Донецька обласна фітосанітарна лабораторія» 21.04.2014 року виникла заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 64,76 грн., 21.08.2014 року - у розмірі 103545,64 грн., 21.10.2014 року - у розмірі 395,98 грн., 21.01.2015 року - у розмірі 60,67 грн. В зв'язку з несвоєчасною сплатою єдиного внеску до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 10 % своєчасно несплачених сум, та пені в розмірі 0,1 % за кожен день прострочки від суми заборгованості, а саме рішення № НОМЕР_2 - штраф у розмірі 6,48 грн., пеня - 0,029 грн.; рішення № НОМЕР_1 - штраф у розмірі 10354,58 грн., пеня - 207,60 грн.; рішення № НОМЕР_3 - штраф у розмірі 39,60 грн., пеня - 3,96 грн.; рішення № НОМЕР_4 - штраф у розмірі 60,67 грн., пеня - 6,07 грн.

Відповідно до п. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі не прибуття відповідача належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Державна установа «Донецька обласна фітосанітарна лабораторія» зареєстровано в якості юридичної особи 28.11.2012 р. за № 12661020000042254, включено до ЄДРПОУ за № 38471981 та з 25.11.2014 року перебуває на обліку Маріупольській державні податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до контролюючих органів надано звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2014 року та за січень 2015 року. Відповідно до яких позивачем самостійно визначено до сплати загальну суму страхових внесків за березень 2014 року - 112063,16 грн., квітень 2014 року - 174037,84 грн., травень 2014 року - 168676,47 грн., червень 2015 року - 191203,91 грн., липень 2014 року - 129602,81 грн., серпень 2014 року - 140948,63 грн., вересень 2014 року - 80969,52 грн., жовтень 2014 року - 71730,15 грн., листопад 2014 року - 84836,21 грн., грудень 2014 року - 153658,27 грн., січень 2015 року - 114210,63 грн.

Позивач надав суду поясненнях відповідно до яких зазначив, що заборгованість по єдиному внеску у сумі 64,77 грн. за березень 2014 року, виникла у зв'язку з несвоєчасним поверненням Центральною міжрайонною у м. Донецьку виконавчої дирекції відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності коштів для виплати лікарняних листів.

Так відповідно до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за березень 2014 року нараховано лікарняні на загальну суму 12950,42 грн., відповідно до яких нараховано 2 % єдиного внеску в розмірі 259 грн.

17.03.2014 року до Центральної міжрайонної у м. Донецьку виконавчої дирекції відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності надана заява - розрахунок відповідно до якого позивач просив здійснити фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованим особам за рахунок коштів Фонду: по тимчасово непрацездатним (за винятком допомоги по догляду за хворою дитиною або хворим членом сім'ї) в розмірі 5259,26 грн.; по тимчасово непрацездатним по догляду за хворою дитиною або хворим членом сім'ї в розмірі 4452,69 грн., всього на суму 9711,95 грн.

Вищезазначені кошти позивач отримав у квітні 2014 року та перерахував єдиний внесок у розмірі 2 % в сумі 194,23 грн.

Кредиторська заборгованість по єдиному внеску у розмірі 2% у сумі 64,77 грн. була перерахована 14.05.2015 року.

Станом на 01.07.2014 року за позивачем обліковувалась заборгованість по єдиному внеску у розмірі 2 % за травень - червень 2014 року в сумі 187,28 грн.

Відповідно до наданих звітів за липень 2014 року позивачем нараховано заробітну плату на загальну суму 321070,84 грн., відповідно на зазначену суму нараховано єдиного внеску в розмірі 129517,65 грн. у липні 2014 року частково сплачено єдиний внесок у сумі 26173,50 грн.

Позивачем у звіті за липень 2014 року нараховано лікарняні на загальну суму 12721,46 грн., відповідно на яку нараховано 2 % єдиного внеску в сумі 254,44 грн.

30.07.2014 року позивачем до Центральної міжрайонної у м. Донецьку виконавчої дирекції відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до якого позивач просив здійснити фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованим особам за рахунок коштів Фонду: по тимчасово непрацездатним (за винятком допомоги по догляду за хворою дитиною або хворим членом сім'ї) в розмірі 12721,46 грн., всього на суму 12721,46 грн.

Відповідно до пояснень наданих позивачем зазначено, що кошти для виплати лікарняних за травень 2014 року були перераховані 01.07.2014 року частково у сумі 3546,53 грн. та 03.07.204 року перераховано єдиний внесок у розмірі 2 % у сумі 70,93 грн.

Заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску станом на 01.08.2015 року складала 103714,94 грн., яка була в повному обсязі перерахована позивачем 22.08.2014 року.

Крім того, позивач зазначив, що кошти для виплати лікарняних за червень 2014 року позивач отримав 31.07.2015 року у сумі 58717,41 та перерахував 22.08.2014 року єдиний внесок у розмірі 2 % у сумі 116,35 грн.

Згідно наданого звіту до контролюючого органу за серпень 2014 року позивачем нараховані лікарняні на загальну суму 7078,94 грн. на них нараховано єдиний внесок у сумі 141,58 грн.

04.07.2014 року до Центральної міжрайонної у м. Донецьку виконавчої дирекції відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до якого позивач просив здійснити фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованим особам за рахунок коштів Фонду: по тимчасово непрацездатним (за винятком допомоги по догляду за хворою дитиною або хворим членом сім'ї) в розмірі 2791,80 грн.

Крім того, як вбачається з пояснень представника позивача, 15.09.2014 року до Центральної міжрайонної у м. Донецьку виконавчої дирекції відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до якого позивач просив здійснити фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованим особам за рахунок коштів Фонду: по тимчасово непрацездатним (за винятком допомоги по догляду за хворою дитиною або хворим членом сім'ї) в розмірі 3556,42 грн. та тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною або хворими членами сім'ї в розмірі 730,72 грн., а всього 4287,14 грн.

Таким чином, заборгованість позивача станом на 01.12.2014 року по єдиному внеску в розмірі 2 % становила 396,02 грн.

При складанні звіту нарахування єдиного внеску за липень 2014 року виявлена помилка на загальну суму 169,27 грн., яка була відображена у меморіальному ордері № 16 за серпень 2014 року, а також виявлена помилка у звіті за серпень 2014 року виявлена помилка на загальну суму 49,95 грн. у меморіальному ордері № 16 за вересень 2014 року.

Відповідно до звіту за грудень 2014 року позивачем нараховані лікарняні на загальну суму 10536,12 грн., на зазначену суму нараховано єдиний внесок в розмірі 2 % у сумі 210,72 грн.

08.12.2014 року до Маріупольської міської виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності надано заяву - розрахунок відповідно до якого позивач просив здійснити фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованим особам за рахунок коштів Фонду: по вагітності та пологам в розмірі 10536,12 грн.

19.12.2014 року Маріупольської міської виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності надано заяву - розрахунок відповідно до якого позивач просив здійснити фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованим особам за рахунок коштів Фонду: по тимчасовій непрацездатності (за винятком допомоги за хворою дитиною або хворим членом сім'ї) в розмірі 19069,68 грн.; по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворим членом сім'ї в розмірі 730 грн., а всього на суму 19800,40 грн.

Зазначені кошти були отримані позивачем у січні 2015 року 30.01.2015 року перераховано єдиний внесок на загальну суму 606,74 грн.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами; допомоги або компенсації відповідно до законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 20 Закону кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, спрямовуються на виплату застрахованим особам допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах, на поховання.

Приписами ч. 1 ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» визначено, що фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється районними, міжрайонними, міськими виконавчими дирекціями відділень Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду.

Підставою для фінансування страхувальників робочими органами відділень Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.

Районні, міжрайонні, міські виконавчі дирекції відділень Фонду здійснюють фінансування страхувальників-роботодавців протягом десяти робочих днів після надходження заяви.

У разі якщо сума отриманих страхувальником від Фонду страхових коштів перевищує фактичні витрати на надання матеріального забезпечення, невикористані страхові кошти повертаються до робочого органу Фонду, що здійснив фінансування, протягом трьох робочих днів.

Суд зазначає, що позивачем своєчасно були подані до Фондів з тимчасової втрати працездатності заяв - розрахунків про нарахування сум матеріального забезпечення застрахованим особам, але кошти для виплати лікарняних були повернуті позивачу несвоєчасно. Отже, порушення термінів сплати єдиного внеску пов'язано з несвоєчасним перерахування Фондами з тимчасової втрати працездатності грошових коштів для виплати лікарняних з яких перераховувався єдиний внесок у розмірі 2%.

Крім того, суду надані платіжні доручення відповідно до яких позивачем сплачувався єдиний внесок з заробітної плати та з лікарняних листів після отримання грошових коштів від виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності .

Маріупольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області прийняті рішення від 20.02.2014 року № НОМЕР_2 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 6,77 грн., з яких штраф у розмірі 6,48 грн., пеня у розмірі 0,029 грн., № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 10562,18 грн., з яких штраф у розмірі 10354,58 грн., пеня у розмірі 207,60 грн., № 0006231702про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 66,74 грн., з яких штраф у розмірі 60.67 грн., пеня у розмірі 6,07 грн., №006241702 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 43,56 грн., з яких штраф у розмірі 39,60 грн., пеня у розмірі 3,96 грн.

Не погодившись з вищезазначеними рішеннями позивачем до Маріупольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області була подана скарга від 05.03.2015 року № 01-09/60, відповідно до якої позивач просив переглянути та скасувати прийняті відповідачем рішення.

26.03.2015 року Маріупольською ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області була надана відповідь № 6309/05-19-17-02, відповідно до якого зазначалось, що позивач має право оскаржити прийняті рішення протягом 10 днів до органів доходів і зборів вищого рівня або до суду.

08.04.2015 року позивачем була подана скарга № 01-09/85 до Головного управління ДФС у Донецькій області, відповідно до якої позивач просив переглянути та скасувати прийняті Маріупольською ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області про застосування штрафних фінансових санкцій та пені.

За результатами розгляду скарги Головним управлінням ДФС у Донецькій області прийнято рішення № 3101/10/05-99-10-03-12-1 від 21.04.2015 року, відповідно до якого скарга позивача була залишена без розгляду.

29.04.2015 року позивач подав скаргу № 01-09/97 до Державної фіскальної служби України, відповідно до якої просив переглянути та скасувати прийняті відповідачем рішення.

За результатами розгляду скарги Державною фіскальною службою України прийнято рішення № 11132/0/99-99-10-01-07-15 року, відповідно до якого скарга позивача була залишена без розгляду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"платниками єдиного внеску є роботодавці підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Частиною 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Згідно з п.12 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Частиною 14 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Відповідно до пп. 7.2 розділу VII Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міндоходів України від 09.09.2013 року № 455, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 9. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.

Судом встановлено, що позивачем порушено строк сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до самостійно визначених грошових зобов'язань, але не з вини установи позивача, а в зв'язку з несвоєчасним перерахуванням грошових коштів за листи не працездатності виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

В свою чергу суд зазначає, що Закон України від 02.09.2014 № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

У статті 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначенні у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Такий перелік було затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. № 1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".

В подальшому,розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 1079-р. зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».

Суд зазначає, що розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція» не має жодного відношення до умов, порядку та сплати єдиного внеску, оскільки наведені правовідносини врегульовані законом та позивач в силу п. 9-3 розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» звільнений від його сплати за умови дотримання процедури, визначеної законом.

Так, правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. №2464-VI.

Відповідно до ст. 2 Закону № 2464, його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 р. № 1669-VII.

Відповідно до статтею 11 Закону України № 1669 внесено зміни до Закону України від 08.07.2010 року № 2464«Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 9-3 такого змісту:платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

Згідно п. 15 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, платники єдиного внеску, зазначені у розділі II цієї Інструкції, які перебувають на обліку у фіскальних органах, розташованих на території населених пунктів відповідно до переліку, визначеного Кабінетом Міністрів України, де проводилася антитерористична операція, звільняються від відповідальності, фінансових санкцій (штрафів та пені) за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, передбачених статтями25і26 Закону, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Отже, підставою для звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до фіскального органу за місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, що настають за днем закінчення антитерористичної операції.

Разом з цим, у листі ДФСУ від 18.06.2015 г. № 5837/М/99-99-17-02-02 роз'яснено, що платники єдиного внеску, які перебувають на обліку в фіскальних органах, розташованих на території, де проводилась антитерористична операція або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, на період антитерористичної операції звільняються від своїх обов'язків, зокрема щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, подання звітності тощо.

Закон № 1669 не скасовує обов'язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону № 2464, а надає можливість платникам єдиного внеску на період проведення антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та повному обсязі. Згідно з вимогами Закону № 1669 зазначені обов'язки мають бути виконані платниками єдиного внеску після закінчення антитерористичної операції.

З вищенаведених норм законодавства можна зробити висновок, що саме по собі включення того чи іншого населеного пункту до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, не є безумовною підставою для невиконання чи виконання не в повному обсязі платниками єдиного внеску своїх обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнобов'язкове державне соціальне страхування».

В свою чергу слід зазначити, що розпорядження № 1053-р не регулює питання умов та порядку сплати єдиного внеску. Зазначені правовідносини врегульовані Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в силу п. 9-3 Розділу VIII якого, позивач звільнений від його сплати за умови дотримання відповідної процедури, а саме наданняє заява платника єдиного внеску, яка подається ним до фіскального органу за місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, що настають за днем закінчення антитерористичної операції.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем відповідно до приписів п. 9-3Закону № 2464-VI відповідачу 11.08.2015 р. подана заява № 01-09/156 про звільнення від сплати сум штрафів та суми нарахованої пені за рішеннями Маріупольської ОДПІ від 20.02.2015 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Щодо наявності сертифікату Торгово - промислової палати про засвідчення форм - мажорних обставин суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України «Про Торгово - промислову палату України» зі змінами внесеними відповідно до Закону № 1669 - VII, Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс - мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Отже, отримання сертифікату стосується невиконання (неналежного виконання) зобов'язань саме у сфері господарських правовідносин, що ж стосується звільнення від нарахування штрафів та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску суд зазначає, що п. 9-3 розділу VIII Закону № 2464 має пряму дію та не вимагає подання сертифікату про затвердження форс - мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Крім того, суду позивачем надано висновок Торгово - промислової палати від 28.08.2015 року № 1206/12.12-03 відповідно до якого зазначено, що п. 9- 3 Закону № 1669 не вимагає надання податковому органу сертифікату про засвідчення форс - мажорних обставин підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за місце обліку.

На підставі вищевикладеного суд зазначає, що п. 9-3 Закону України № 2464 має пряму дію та не вимагає подання сертифікату про затвердження форс - мажорних обставин (обставин непереборної сили), а достатнім доказом є заява про звільнення від виконання обов'язків подана до контролюючого органу.

Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зазначає, що матеріалами справи не підтверджується правомірність прийняття відповідачем рішень від 20.02.2015 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 про застосування до ДУ «Донецька обласна фітосанітарна лабораторія» штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Державної установи «Донецька обласна фітосанітарна лабораторія» м. Маріуполь до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування рішень Маріупольської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Донецькій області № НОМЕР_1 від 20.02.2015 року, № НОМЕР_2 від 20.02.2015 року, № НОМЕР_3 від 20.02.2015 року, № НОМЕР_4 від 20.02.2015 року про застосування штрафних фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної установи «Донецька обласна фітосанітарна лабораторія» м. Маріуполь до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування рішень Маріупольської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Донецькій області № НОМЕР_1 від 20.02.2015 року, № НОМЕР_2 від 20.02.2015 року, № НОМЕР_3 від 20.02.2015 року, № НОМЕР_4 від 20.02.2015 року про застосування штрафних фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску - задовольнити повністю.

Скасувати рішення Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій областівід 20.02.2015 року № НОМЕР_2 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 6,77 грн., з яких штраф у розмірі 6,48 грн., пеня у розмірі 0,029 грн.

Скасувати рішення Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій областівід 20.02.2015 року № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 10562,18 грн., з яких штраф у розмірі 10354,58 грн., пеня у розмірі 207,60 грн.

Скасувати рішення Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій областівід 20.02.2015 року № НОМЕР_4 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 66,74 грн., з яких штраф у розмірі 60,67 грн., пеня у розмірі 6,07 грн.

Скасувати рішення Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій областівід 20.02.2015 року № НОМЕР_3 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 43,56 грн., з яких штраф у розмірі 39,60 грн., пеня у розмірі 3,96 грн.

Стягнути з Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користьДержавної установи «Донецька обласна фітосанітарна лабораторія» м. Маріуполь (87505, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Доменна, 56, код ЄДРПОУ 38471981) судовий збір в розмірі 182 (сто вісімдесят дві) гривні70 копійок.

Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Олішевська B.В.