Постанова

від 20.10.2015 по справі 820/7621/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 жовтня 2015 р. № 820/7621/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лук'яненко М.О.,

за участю секретаря судового засідання Звягіна Я.І.,

представників сторін:

позивача - Межирицького А.О.,

відповідача - Журавльової А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом приватного виробничо-комерційного підприємства фірми "Техносталь" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій незаконними, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій, з урахуванням збільшення позовних вимог, просить суд: визнати протиправними дії Індустріальної ОДПІ у м. Харкові Головного управління Міндоходів у Харківської області щодо відмови у прийнятті податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 1 кв. 2015 року ПВКПФ "Техносталь" (код 30509478), реєстраційний номер 9080664927 від 28.04.2015 року, згідно якої об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності має від'ємне значення (-51824 грн.); визнати протиправними дії Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо відмови у прийнятті податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2015 року ПВКПФ "Техносталь" (код 30509478), реєстраційний номер 9162481968 від 31.07.2015 року; зобов'язати Індустріальну ОДПІ у м. Харкові Головного управління Міндоходів у Харківської області прийняти податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 1 кв. 2015 року ПВКПФ "Техносталь" (код 30509478), реєстраційний номер 9080664927 від 28.04.2015 року, згідно якої об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності має від'ємне значення (-51824 грн.); зобов'язати Індустріальну ОДПІ у м. Харкові Головного управління Міндоходів у Харківської області прийняти податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2015 року ПВКПФ "Техносталь" (код 30509478), реєстраційний номер 9162481968 від 31.07.2015 року; скасувати повністю податкову вимогу Індустріальної ОДПІ у м. Харкові Головного управління Міндоходів у Харківської області від 09.06.2015 року №3313-25.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає протиправною відмову відповідача у прийнятті податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2015 року, за 1 півріччя 2015 року, а також складання податкової вимоги.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечувала, надала суду письмові заперечення, позиція яких повністю збігається з викладеною в судовому засіданні, де зазначила, що ПВКПФ "Техносталь" 28.04.2015 року подано до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за І квартал 2015 року, в якій задекларовано від'ємне значення від усіх видів діяльності. Верховною Радою України 28.12.2014 року прийнято Закон України №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", який опубліковано в газеті "Голос України" (31.12.2012 року №254) та положення якого у частині справляння податку на прибуток підприємств набрали чинності 01.01.2015 року. Законом №71-VIII Податкового кодексу України в новій редакції, не передбачено права платника податку, який сплачує авансовий внесок, подавати податкову декларацію за перший квартал у разі не отримання ним прибутку або отримання збитку. Із нової редакції п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України норму щодо можливості припинення сплати авансових внесків у зв'язку з неотриманням за підсумками І кварталу звітного (податкового) року прибутку або отримання збитку. Відповідно до п. 1 ст. 48 Податкового кодексу України: форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Граничний строк надання декларації з податку на прибуток за період починаючи з 2015 року регламентується ст. 57 Податкового кодексу України і встановлюється до 01 червня року, наступного за звітним (податковим) роком. У складі декларації подається також розрахунок авансових внесків, які повинні сплачуватися в наступний дванадцятимісячний період (відповідно з червня по травень). Відтак, п.48.7 ст.48 Податкового кодексу України, подана ПВКПФ "Техносталь" податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2015 року, не відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки надана податкова декларація складена з порушенням вищезазначених норм. Просила у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Приватне виробниче комерційне підприємство фірма "Техносталь" перебуває на обліку в Індустріальній об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Судовим розглядом встановлено, що позивачем 28 квітня 2015 року до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 1 кв. 2015 року, реєстраційний номер 9080664927, згідно якої об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності має від'ємне значення (- 51824 грн.) (а.с. 20-23).

Індустріальною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області направлено на адресу позивача лист № 5729/10/20-36-15-03-23 від 30.04.2015 року "Про визнання звітності недійсною", яким відповідач повідомив про те, що подана ПВКПФ "Техносталь" податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2015 року набула статусу "Не визнана як податкова звітність" та вважається не поданою, оскільки складена з порушенням п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (а.с. 27).

09.06.2015 року Індустріальною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області складена та направлена позивачу податкова вимога №3313-25, в якій зазначено, що станом на 08.06.2015 року сума податкового боргу ПВКПФ "Техносталь" за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 73146 грн., у тому числі авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств - 73146 грн. (а.с. 28).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем 31 липня 2015 року до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2015 року, реєстраційний номер 9162481968 (а.с. 40-43).

Листом від 05.08.2015 року №222/10/20-36-15-03-23, Індустріальною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області направлено на адресу позивача лист "Про визнання звітності недійсною", яким відповідач повідомив про те, що подана ПВКПФ "Техносталь" податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2015 року набула статусу "Не визнана як податкова звітність" та вважається не поданою, оскільки складена з порушенням п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (а.с. 47).

Так, відповідно до ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Порядок подання податкової декларації до контролюючих органів регулюється статтею 49 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу.

Імперативний характер наведеної норми означає, що контролюючий орган не має права не прийняти фактично отриману податкову декларацію, подану платником податків в один із способів, передбачених пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Водночас Податковим кодексом України передбачені спеціальні наслідки подання платником податків податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України. У такому разі на підставі пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання; у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

З наведених норм вбачається, що підставами для відмови у прийнятті декларації є виключно порушення вимог пунктів 48.3 та 48.4 Податкового кодексу України, а строк для відмови не повинен перевищувати п'яти робочих днів з дня отримання декларації.

Листи Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про відмову у прийнятті декларацій не містять посилань на те, які ж з вимог пунктів 48.3 або 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України позивачем порушено.

Таким чином, приймаючи листи про відмову у прийнятті податкових декларацій з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2015 року, за 1 півріччя 2015 року, відповідач діяв не у спосіб, не на підставі та не у межах наданих йому законом повноважень.

Щодо наявності у позивача права на подання декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2015 року, 1 півріччя 2015 року, суд зазначає наступне.

28 грудня 2014 року прийнятий Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" № 71-VIII, який набрав чинності з 01.01.2015 року (далі - Закон № 71-VIII), яким внесені зміни, зокрема, до ст. 57 та розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Стаття 57 Податкового кодексу України називається "Строки сплати податкового зобов'язання".

Законом № 71-VIII викладено пункт 51.1 цієї статті у новій редакції, яка з 01.01.2015 року має такий зміст:

"Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Суму податкового зобов'язання, визначену у митній декларації, платник податків зобов'язаний сплатити до/або на день подання митної декларації.

Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, інститутів спільного інвестування, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують двадцяти мільйонів гривень) щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, зменшеної на суму сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою у зменшення податкового зобов'язання з цього податку, без подання податкової декларації.

При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається з червня поточного звітного (податкового) року по травень наступного звітного (податкового) року включно.

Платники податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році та не сплачують авансового внеску.

Платники податку, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний (податковий) період не перевищують 20 мільйонів гривень, та неприбуткові установи (організації) сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації, яку подають до контролюючих органів за звітний (податковий) рік і не сплачують авансових внесків.

Платник податку, який за підсумками минулого звітного (податкового) року не отримав прибутку або отримав збиток, податкові зобов'язання не нараховував і не мав базового показника для визначення авансових внесків у наступному році, а за підсумками першого кварталу отримує прибуток, має подати податкову декларацію за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нарахування та сплати податкових зобов'язань.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступний дванадцятимісячний період. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

Податкова декларація, в тому числі розрахунок щомісячних авансових внесків, за базовий звітний (податковий) рік подаються до 1 червня року, наступного за звітним (податковим) роком.

Платники податку на дохід, отриманий від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на дохід у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється за ставками, визначеними у підпунктах 136.4.1, 136.4.2 пункту 136.4 статті 136 цього Кодексу, від суми фактично отриманого доходу протягом місячного податкового періоду, без подання податкової декларації".

Водночас, Законом № 71-VIII у новій редакції викладено і пункт 9 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу, відповідно до якого "у січні - грудні 2015 року та січні - травні 2016 року платники зобов'язані сплачувати щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року. При цьому, сума щомісячних авансових внесків за березень - травень 2016 року обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за 2014 звітний (податковий) рік".

Тобто, положення пункту 9 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу у редакції Закону № 71-VIII містять імперативну норму, відповідно до якої платники податків, котрі сплачують авансові внески з податку на прибуток підприємств, зобов'язані щомісячно сплачувати такі авансові внески відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року.

Пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року, містив абзац такого змісту:

"У разі якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал. Такий платник податку авансових внесків у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов'язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до контролюючого органу в порядку, передбаченому цим Кодексом".

Порівняльний аналіз двох редакцій пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України свідчить, що у попередній редакції присутня норма, яка передбачала право платника податку, який сплачує авансовий внесок, подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал у разі, якщо він за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток. Це звільняло платника податку від сплати авансових внесків у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року та передбачало визначення податкових зобов'язань на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік. Нова редакція пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу такої норми не містить.

Суд зауважує, що відмова відповідача у прийнятті податкової декларації за 1 квартал 2015 року прийнята без врахування пункту 9 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу, оскільки саме положеннями зазначеного пункту не тільки збережено таке право, але й зобов'язано платників у січні - грудні 2015 року та січні - травні 2016 сплачувати щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року.

Відповідно до пункту 22 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу в редакції Закону №71-VIII, "22. Норма пункту 57.1 статті 57 у редакції, викладеній в Законі України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", в частині граничного терміну подання декларації з податку на прибуток підприємств застосовується, починаючи із подання декларації з цього податку за звітний рік, в якому набирає чинності редакція розділу III Кодексу, викладена в Законі України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи".

Тобто, пункт 22 безпосередньо пов'язаний з розділом ІІІ Податкового кодексу, який називається "Податок на прибуток підприємств" і визначає прядок адміністрування вказаного виду податку.

Законом № 71-VIII від 28.12.2014 розділ III викладено у новій редакції, відповідно до якої порядок адміністрування податку на прибуток підприємств змінено.

Порядок обчислення податку на прибуток підприємств встановлений статтею 137 Податкового кодексу (в редакції Закону № 71-VIII, чинній з 01.01.2015 року), відповідно до пункту 137.4 якої податковим (звітним) періодом є календарний рік з урахуванням положень, визначених пунктом 57.1 статті 57 цього Кодексу.

Аналіз положень пункту 22 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу в редакції Закону №71-VIII свідчить, що він торкається застосування виключно нової редакції пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу в частині граничного терміну подання декларації з податку на прибуток підприємств за 2015 рік, порядок адміністрування якого з 01.01.2015 року змінено.

При цьому, вказаний пункт у новій редакції не пов'язаний із вищезгаданим пунктом 9 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу в редакції Закону №71-VIII і жодним чином не суперечить змісту останнього.

Таким чином, системний аналіз змін, внесених до Податкового кодексу Законом № 71-VIII від 28.12.2014 року, дає підстави стверджувати, що відповідно до положень пункту 9 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу збережено на 2015 рік право платника податку, який сплачує авансовий внесок, подати податкову декларацію за перший квартал у разі, якщо він за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток.

Поряд із цим, суд зазначає, що відповідно до п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

З огляду на викладене, повідомлення про відмову у прийнятті декларацій суперечить вимогам п. 9 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 49.13 статті 49 Податкового кодексу України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Зважаючи, що в ході розгляду справи встановлено протиправність відмови відповідача в прийнятті податкових декларацій позивача з податку на прибуток за 1 квартал 2015 року, за 1 півріччя 2015 року вказані податкові декларації вважаються прийнятими в день їх фактичного отримання контролюючим органом.

Щодо вимоги про скасування повністю податкової вимоги Індустріальної ОДПІ у м. Харкові Головного управління Міндоходів у Харківської області від 09.06.2015 року №3313-25, суд вважає її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, оскільки, як встановлено вище, відповідач протиправно відмовив в прийнятті податкових декларацій позивача з податку на прибуток за 1 квартал 2015 року та за 1 півріччя 2015 року, тому вказані податкові декларації вважаються прийнятими в день їх фактичного отримання контролюючим органом, а враховуючи, що зі спірних податкових декларацій випливає, що позивач не отримав прибуток або отримав збиток, він, згідно положення п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України в редакції, яка діяла до 01.01.2015 року, авансові внески у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов'язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до контролюючого органу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, всупереч наведеним положенням, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність його дій, що оскаржуються.

Приймаючи до уваги вище наведене, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 17, 86, 94, 122, 159, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов приватного виробничо-комерційного підприємства фірми "Техносталь" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій незаконними - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо відмови у прийнятті податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 1 кв. 2015 року ПВКПФ "Техносталь" (код 30509478), реєстраційний номер 9080664927 від 28.04.2015 року, згідно якої об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності має від'ємне значення (-51824 грн.).

Визнати протиправними дії Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо відмови у прийнятті податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2015 року ПВКПФ "Техносталь" (код 30509478), реєстраційний номер 9162481968 від 31.07.2015 року.

Зобов'язати Індустріальну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області прийняти податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 1 кв. 2015 року ПВКПФ "Техносталь" (код 30509478), реєстраційний номер 9080664927 від 28.04.2015 року, згідно якої об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності має від'ємне значення (-51 824 грн.).

Зобов'язати Індустріальну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова прийняти податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2015 року ПВКПФ "Техносталь" (код 30509478), реєстраційний номер 9162481968 від 31.07.2015 року.

Скасувати повністю податкову вимогу Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 09.06.2015 року №3313-25.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 26 жовтня 2015 року.

Суддя М.О. Лук'яненко