Постанова

від 16.10.2015 по справі 821/2958/15-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/2958/15-а 11 год. 39 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "ВКФ "РОСТ"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Приватне підприємство «ВКФ «РОСТ» (позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (відповідач) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень- рішень від 21.07.2015 :

- №0002182200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1005304 грн. 50 коп., з яких за основним платежем - 670203 грн., за штрафними санкціями 335101 грн. 50 коп.,

- №0002192200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1058572 грн. 50 коп., з яких за основним платежем 705715 грн., за штрафними санкціями - 352857 грн. 50 коп.,

- №0002202200 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2015 року на суму 64494 грн.

Позивач не погоджується з прийнятими податковими повідомленнями- рішеннями, вважає їх такими, що прийняті внаслідок невірного тлумачення норм права та такими, що суперечать нормам чинного законодавства України. В обґрунтування висновків податкового органу було покладено відсутність на момент перевірки доказів оплати вартості придбаних товарів, відсутність інформації щодо транспортування товару, порушення порядку заповнення видаткових накладних, відсутність сертифікатів якості, також податкова інспекція використовувала інформацію з автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів щодо зафіксованих розбіжностей на рівні ДФС України . Позивач зазначає, що оплата придбаного товару не є визначальною ознакою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, а вартості придбаних товарів до валових витрат. На думку позивача, відповідно до Податкового кодексу України (далі - ПК України) підставою для віднесення вартості придбаних товарів до складу валових витрат та сум податку на додану вартість до податкового кредиту є підтвердження придбання товарів (послуг) належним чином складеними податковими накладними, бухгалтерськими документами та використання цих товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Реальність здійснених позивачем господарських операцій по придбанню товарів повністю підтверджується документами первинного бухгалтерського обліку, які надавались при перевірці та надані суду. Щодо відсутності доказів транспортування товарів, позивач зазначає, що ТТН не є первинним документом, який підтверджує реальність операцій з купівлі-продажу товарів, перевезення відбувалось власним транспортом керівника підприємства. Недоліки в оформленні деяких видаткових накладних не є підставою для позбавлення такого документа статусу звітного податкового та одночасно розрахункового документа, оскільки з інших даних вбачається , що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Щодо зафіксованих розбіжностей на рівні ДВС України позивач зазначає, що дана обставина не тягне для позивача негативних наслідків, оскільки кожний платник податків має самостійно відповідати за свої дії. Перевіряти документи про якість товарів податкова інспекція не має повноважень.

Представники позивача прибули в судове засідання, просять задовольнити позов.

Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області ( далі відповідач, ДПІ у м. Херсоні), заперечує проти позову, вважає, що дії посадових осіб контролюючого органу із складання податкових повідомлень-рішень вчинені у спосіб та в порядку, визначеному чинним законодавством України, позивачу правомірно зменшено валові витрати та податковий кредит за спірний період, сформований за наслідками господарських відносин з ТОВ «Медіаактив Україна» та ТОВ «МТК» за жовтень 2014 року, ТОВ «Вітана» , ФГ «Алтанал» , ТОВ «Рост-Херсон» , МПП «Тайфун» за січень 2015 року , оскільки податковою інспекцією встановлені факти відсутності реальної господарської діяльності з боку контрагентів позивача, що виключає реальність операцій з поставки позивачу цими контрагентами товарів. Встановлено дефектність первинних документів, відсутність товарно-транспортних накладних, які б підтверджували факт переміщення товару від продавця до покупця, не надання доказів подальшого використання придбаних товарів в господарській діяльності, що унеможливлює встановлення факту поставки товару позивачу контрагентами у перевіряємому періоді. Саме тому відповідач вважає, висновки акту перевірки обґрунтованими та просить суд відмовити у задоволені позовних вимог.

Представники відповідача просять відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд встановив, що приватне підприємство «ВКФ «Рост» є юридичною особою, платником податків, в тому числі податку на додану вартість, з травня 2011 року знаходиться на обліку в ДПІ у м. Херсоні, основними видами діяльності ПП «ВКФ «Рост» є оптова торгівля паливом, продуктами харчування, будівельними матеріалами, іншими товарами господарського призначення.

Державною податковою інспекцією у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області проведена податкова перевірка приватного підприємства «ВКФ «Рост», за результатами якої складено акт від 26.06.2015 р. №151/21-03-22-04/37631936 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «ВКФ «РОСТ» з питань дотримання податкового законодавства в частині повноти декларування податку на прибуток за 2014 рік та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Медіаактив Україна» та ТОВ «МТК» за жовтень 2014 року, ТОВ «Вітана» , ФГ «Алтанал» , ТОВ «Рост-Херсон» , МПП «Тайфун» за січень 2015 року та подальшої реалізації або використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг), отриманих від вищевказаних контрагентів - постачальників, відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності. Перевіркою було виявлено порушення ПП ' 'ВКФ"РОСТ" встановлено порушення:

- пп. 138.1.3 п.138.1, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9. п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток за 2014 рік на загальну суму 670 203 грн.,

- п. 44.1, п 44.6 ст. 44, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 705 715 грн., в т.ч. за жовтень 2014 року на суму ПДВ 492 401 грн., за листопад 2014 року - 213 314 грн.; завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19) за листопад 2014 року на суму 38 954 грн.; завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24) за січень 2015 року на загальну суму 64 494 грн.

Заниження податку на прибуток виникло внаслідок встановлених фактів завищення складу валових витрат на суму 3723348 грн., в тому числі по ТОВ «Медіаактив Україна» на суму 1056650 грн. 50 коп., ТОВ «МТК» 2666697 грн. 17 коп. В акті зазначено про завищення податкових зобов'язань по ПДВ на суму 49839 грн. за січень 2015 року по господарським операціям з такими покупцями як ПП «Рост-Херсон» ( 33336 грн.) та МПП «Тайфун» ( 16503 грн. 08 коп.), завищення податкового кредиту на 859002 грн.87 коп., в тому числі за жовтень 2014 року на 492401 грн. по операціям з такими постачальниками як ТОВ «Медіаактив Україна» та ТОВ "МТК", за листопад 2014 р. на 252268 грн. по ТОВ "МТК", за січень 2015 року на 114333 грн. по операціям з ТОВ «Вітана».

До таких висновків податкова інспекція дійшла, досліджуючи господарські відносини позивача з постачальником ТОВ «Медіаактив Україна», яке продавало позивачу товари (крани, спускові механізми, колектори, гайки, змішувальні крани для ванної , радіатори, мішки з поліпропілену тощо) в жовтні 2014 року згідно договору № 20\10/14 від 20.10.14 на загальну суму 1267980 грн. 60 коп. ( в т.ч. ПДВ 211330 грн. 10 коп.), на перевірку не були надані докази оплати товарів, та транспортні документи. У видаткових накладних не вказано посади, прізвища, ім'я та по батькові посадової особи ПП «ВКФ «Рост», яка отримувала товари, дату та номер довіреності. ДПІ у м. Херсоні отримало інформацію від ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо неможливості проведення перевірки даного постачальника, первинних документів, які підтверджують походження проданих товарів. До ГСУ ФР ДФС України надійшла заява від громадян про здійснення контрабанди та незаконної діяльності на Південній митниці у м. Одеса щодо ряду підприємств, в тому числі ТОВ «Медіаактив Україна», які реалізують фіктивно завезений контрабандний товар. Внаслідок викривлення показників звітності та їх маніпулюванням має місце штучне формування податкового кредиту для покупців по товарах, походження, рух, кількість та якість яких відслідкувати неможливо; відсутність належним чином оформлених первинних документів, сертифікатів якості або походження унеможливлює встановлення обставин перевезень товару та реальність їх здійснення, тобто фактично господарські операції ПП "ВКФ "Рост" та ТОВ «Медіаактив Україна» у жовтні 2014 р. на загальну суму 1267980,60 грн. (в т.ч. ПДВ 211330,10 грн.) не здійснювалися та не мали товарного характеру, правочин, є таким, що укладався виключно з метою набуття податкової вигоди, для збільшення витрат та податкового кредиту, а не для фактичного здійснення господарської діяльності. ДПІ констатувала відсутність у ПП «ВКФ «Рост» права на формування витрат і податкового кредиту згідно видаткових накладних №14, № 15, №17, №18, №19 від 31.10.14 , податкових накладних № 20, №21,№17,№19, №18 від 31.10.14, оскільки неможливо простежити ланцюг податкових зобов'язань і податкового кредиту по номенклатурі товару.

Одним з постачальників товарів позивачу було ТОВ «МТК» в жовтні 2014 року. Згідно договору № МТК2014-09-19/4 від 19.09.14 ТОВ «МТК» поставило взуття, одяг різного асортименту на загальну суму 3200036 грн. 62 коп. ( в т.ч. ПДВ 533339 грн. 45 коп.) ДПІ зазначає по ненадання на перевірку документів про оплату товарів та транспортування товарів, також не надано документів про використання товарів у господарській діяльності, до перевірки надано договір зберігання товарів, укладений позивачем з ФОП ОСОБА_5 У видаткових накладних не вказано посади, прізвища, ім'я та по батькові посадової особи ПП «ВКФ «Рост», яка отримувала товари, дату та номер довіреності. До перевірки не надано сертифікатів якості та документів, що надають можливість встановити походження придбаного товару. Згідно інформації з системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів щодо зафіксованих розбіжностей на рівні ДФС України встановлено відсутність декларування зобов'язань ТОВ "МТК" по відносинам з позивачем. ДПІ у м. Херсоні отримало інформацію від ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, з якої вбачається, що податкова інспекція дослідила номенклатуру імпортованих та реалізованих товарів та встановили факт пересорту номенклатури між імпортованими/придбаними та реалізованими товарами, невідповідність задекларованого податкового кредиту та фактичного імпорту/придбання товарів, невідповідність суми задекларованих податкових зобов'язань та виписаних податкових накладних в адресу контрагентів-покупців на загальну суму ПДВ 36945109 грн., відсутність реальності та фактичного продажу товарів контрагентам-покупцям, у зв'язку із відсутністю факту купівлі/імпорту такого роду товарів. ДПІ вважає необґрунтованим включення до складу валових витрат суми 2666697 грн. 17 коп., до складу податкового кредиту 533339 грн. 45 коп. податку ( в т.ч. до податкового кредиту жовтня 2014 року 318878 грн. 90 коп., до податкового кредиту листопада 2014 року - 214460 грн. 53 коп.)

В січні 2015 року згідно договору купівлі-продажу № 16 від 01.08.14 постачальником нафтопродуктів позивачу було ТОВ «Вітана», вартість поставки 696000 грн. ( в т.ч. ПДВ 114333 грн. 34 коп.). Інформація з автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів щодо зафіксованих розбіжностей на рівні ДФС України свідчить, що податкові зобов'язання ТОВ «Вітана» з позивачем дорівнюють «0» грн., отже мають розбіжності із задекларованим позивачем податковим кредитом 114333 грн. 34 коп. Оплата за товар здійснена в безготівковій формі. До перевірки не надано транспортних документів. Позивач надав документи, які підтверджують подальше використання нафтопродуктів, їх зберігання та відвантаження. Разом з тим, податкова вважає, що не декларування ТОВ «Вітана» податкових зобов'язань по відносинам з позивачем та відсутність у ТОВ «ВКФ «Рост» документів, що підтверджують транспортування придбаного товару, свідчить про безпідставність включення до складу податкового кредиту суми ПДВ 114333 грн. 34 коп.

В січні 2015 року ПП «ВКФ «Рост» (постачальник) поставляло ТОВ «Рост-Херсон» (покупець) згідно договору № 01/09 від 01.09.14 одяг жіночий на загальну суму 200016 грн. ( в т.ч. ПДВ 33336 грн.) , номенклатура реалізованого позивачу товару не відповідає умовам договору, відповідно до договору здійснювалось купівля-продажу будматеріалів, а не жіночого одягу, відсутні документи про оплату товарів, про транспортування товарів. Отже, ДПІ вважає необґрунтованим включення позивачем до податкових зобов'язань суми 33336 грн.

В січні 2015 року одним з покупців товару у позивача було МПП «Тайфун», яке згідно договору № 21/04-14 від 21.04.14 придбавало дизельне паливо на суму 99018,50 грн. (ПДВ 16503 грн. 08 коп.), до перевірки не надано документів щодо походження даного товару та транспортування реалізованого товару, що свідчить про необгрунтоване включення до податкових зобов'язань суми ПДВ 16503 грн. 08 коп.

На підставі висновків перевірки ДПІ у м. Херсоні прийняті податкові повідомлення - рішення:

від 21.07.2015 р. №0002182200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 670203 грн. 00 коп., за штрафними санкціями 335101 грн. 50 коп.

від 21.07.2015 р. №0002192200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 705715 грн. 00 коп., за штрафними санкціями - 352857 гри. 50 коп.

від 21.07.2015 р. №0002202200 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2015 року на суму 64494 грн. 00 коп.

Не погоджуючись із вищенаведеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникла між сторонами, суд виходить з наступного.

Правила формування валових витрат та податкового кредиту за перевірений період врегульовано положеннями Податкового кодексу України. Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПКУ ( в редакції станом на час спірних порушень податкового законодавства) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п. п. 138.4, 138.6-138.9, пп. пп. 138.10.2-138.10.4 п. 138.10, п. 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з п. 138.5, пп. пп. 138.10.5, 138.10.6 п. 138.10, п. 138.11, п. 138.12 цієї статті, п. 140.1 ст. 140 і ст. 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у п. 138.3 цієї статті та у ст. 139 цього Кодексу. В свою чергу витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПКУ). Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II ПКУ. Доходи і витрати нараховуються з моменту їх виникнення згідно з правилами, встановленими розділом Ш ПКУ, незалежно від дати надходження або сплати коштів, якщо інше не встановлено цим розділом. Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Виходячи зі змісту положень Податкового кодексу податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (пп. 14.1.181. п. 14.1. ст. 4 ПК України). Відповідно до ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій придбання або виготовлення товарів та послуг, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) (п. 198.6). Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України передбачені ст. 200 Податкового кодексу України. Так, згідно з п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п. 200.2. ст. 200 Податкового кодексу України). . При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Суд погоджується з доводами відповідача про те, що контролюючий орган при проведені перевірки не обмежується перевіркою наявності податкових накладних, документів бухгалтерського обліку, а повинний аналізувати реальність господарської діяльності платника податків на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку угодах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. Валові витрати та податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування повинні бути підтверджені належним чином складеними первинними документами бухгалтерського обліку та податкового обліку.

Судом досліджено реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами та встановлено наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється господарська діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Підпункт 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Судом встановлено, що на виконання договорів між позивачем та контрагентами суду надано копії договорів , видаткові накладні, реквізити яких вказані в акті перевірки, податкові накладні, докази оплати товарів, документи, які підтверджують подальше використання придбаних товарів, ТТН.

Видаткові накладні, видані позивачу постачальниками ТОВ "Медіаактив", ТОВ "МТК", ТОВ "Вітана" є бухгалтерськими документами, які підтверджують факт поставки, вони оформлені з урахуванням вимог Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» від 16.07.99 № 996 та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, та є підставою для відображення вартості придбаних товарів у складі валових витрат. Законом № 996 та Положенням № 88 встановлено вимоги до первинних документів, вони можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання: назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниць виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Отже, прізвище, ім'я та по-батькові, номер та дата довіреності особи, яка отримує товар, не є обов'язковим реквізитом первинного документа. Та обставина, що в видаткових накладних не зазначено посада особи ПП «»ВКФ «Рост», яка прийняла товар, є помилкою, яка не позбавляє юридичної сили усього документа, та не є беззаперечною підставою для визнання документа неналежним доказом понесених витрат, оскільки зі змісту самої видаткової накладної видається за можливе ідентифікувати вчинену господарську операцію, крім того, позивач не заперечує факту отримання товарів.

Податкові накладні, отримані від постачальників, оформлені без порушення порядку їх заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, видані належним чином зареєстрованими платниками ПДВ, тому ПП «»ВКФ «Рост» мало право на включення зазначених в цих податкових накладних сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Розбіжності у декларуванні податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача та його постачальників ТОВ "МТК" та ТОВ "Вітана" в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем. За відсутності доказів змови позивача з іншими платниками та узгодженості їх дій з метою досягнення вигідних для одного з суб'єктів результатів у сфері оподаткування така обставина не може впливати на результати податкового обліку ПП «ВКФ «Рост». Законодавством України не встановлено обов'язку суб'єкта господарювання здійснювати перевірку порядку ведення податкового та бухгалтерського обліку інших суб'єктів господарювання.

Щодо посилання відповідача на неможливість встановлення дійсного місцезнаходження ТОВ "Медіаактив", слід зазначити наступне. В якості доказу даного доводу відповідачем надано суду податкова інформація ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС України у м. Києві, з якої вбачається, що станом на 04.02.15 провести зустрічну звірку даного платника неможливо через відсутність за юридичною адресою: м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 9 , у товариства відсутні основні фонди, в штаті одна особа. Разом з тим ДПІ у Подільському районі зазначає, що ТОВ "Медіаактив Україна" був вручений запит про надання інформації від 24.12.14, на запит була надана відповідь листом від 15.01.15 разом з податковими накладними, вантажно-митними деклараціями. Тобто, не доведено відсутність даного постачальника за своїм місцезнаходженням станом на час здійснення поставок позивачу. З наданих позивачем витягів з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 15.10.15 вбачається, що ТОВ "Медіаактив Україна" знаходиться за адресою м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 9, відомості про місценаходження підтверджено, керівником та засновником є ОСОБА_6 , станом на 12.06.15 дійсно вносився запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, але цей факт не впливає на взаємовідносини з позивачем, та не може являтися вичерпною ознакою неправомірності вчинених позивачем господарських операцій. Статтею 18 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Відсутність контрагента за юридичною адресою в подальшому саме по собі не тягне встановлення факту нікчемності або фіктивності правочинів та не позбавляє правового значення виданих за відповідними господарськими операціями податкових накладних.

Щодо посилання ДПІ на отримання від ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві податкової інформації щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «МТК» по взаємовідносинах з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями за період з 01.05.2014 по 31.12.2014 через відсутність за юридичною адресою та неможливістю встановити дійсне місцезнаходження даного постачальника, то суду надано податкову інформацію ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 16.02.15, з якої вбачається, що зустрічну звірку провести неможливо через відсутність ТОВ "МТК" за місцезнаходженням м. Київ, вул. Академіка Філатова, 10 а, офіс 3/11, разом з тим контролюючий орган не заперечує подання звітності по працівникам, по податку на додану вартість. Позивач надав суду наступні судові рішення:

- ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2015 по справі № 826/19874/14 за позовом ТОВ «Міжгалузева торгівельна компанія» до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення № 101626552208 від 23.07.2014, яке було прийнято за результатами податкової перевірки ТОВ «Міжгалузева торгівельна компанія», яка проводилась з 12.06.2014 по 20.06.2014 та оформлена актом №577/26- 55-22-08/37701112,

- постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 15.06.2015 по справі № 826/6528/14 за позовом ТОВ «Міжгалузева торгівельна компанія» до ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

-постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.02.2015 по справі № 826/19874/14 за позовом ТОВ «Міжгалузева торгівельна компанія» до ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ці судові рішення свідчать про те, що ТОВ «Міжгалузева торгівельна компанія» на протязі 2013- 2015 років подає позови до суду, правомірно формує податковий кредит та податкові зобов'язання.

ДПІ не надала суду належних доказів того, що на момент проведення операцій з позивачем ТОВ "МТК", ТОВ "Медіаактив", ТОВ "Вітана" були фіктивними, вчиняли порушення в сфері оподаткування, документували безтоварні операції з метою формування фіктивного податкового кредиту для інших суб'єктів господарювання, та укладали нікчемні правочини, які завідомо порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства. Суд вважає, що відповідач не довів факт обізнаності позивача з всіма правовими обставинами ведення господарської діяльності та оподаткування контрагентів , оскільки за діючим законодавством України у платників податків відсутній доступ до інформативної бази податкового органу та обов'язок узгоджувати всю свою підприємницьку діяльність з державними органами виконавчої та судової влади. Суд зазначає, що неможливість встановлення дійсного місцезнаходження контрагентів позивача на момент здійснення перевірки не може розцінюватися як доказ того, що поставки товарів не здійснені за умови наявності документів на підтвердження реальності постачання товарів.

Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Щодо відсутності оплати товарів по деяким контрагентам (ТОВ "Медіаактив", ТОВ "МТК")на момент перевірки, суд погоджується з доводами позивача про те, що оплата придбаного товару не є визначальною ознакою для віднесення сум податку до податкового кредиту, а вартості товарів до складу валових витрат. Порядок формування податкового кредиту та підстави його виникнення регламентовані ст.198 Податкового кодексу України, відповідно до п. 198.2 якої датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. В даному випадку нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість відбулось по факту поставки товару. Що стосується формування валових витрат, то згідно із п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Деякі з товарів були оплачені вже після проведення перевірки, що підтверджено наданими суду платіжними документами. Так, позивач оплатив ТОВ "Вітана" вартість дизпалива платіжними дорученнями № 317 від 13.01.15, № 316 від 13.01.15, № 324 від 16.01.15, № 323 від 14.01.15 № 330 від 30.01.15, що не заперечує відповідач і в акті перевірки..

Суд погоджується з доводами позивача про те, що податкова інспекція не має повноважень перевіряти наявність сертифікатів відповідності або інші документи про якість товарів, оскільки дані документи не є первинними документами податкової звітності або бухгалтерського обліку.

Що стосується ненадання на перевірку товарно-транспортних накладних, які підтверджують перевезення товарів, придбаних позивачем, суд зазначає наступне. ТТН це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. ТТН разом з подорожними листами є основними документами на перевезення вантажів. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику. Товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує факт придбання товарів, а є документом, що засвідчує факт перевезення.

Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників) та не є законодавчим документом з питань оподаткування і не можуть регламентувати виключний порядок документування в податковому обліку витрат та податкового кредиту. При цьому ТТН не є документом первинного бухгалтерського обліку, що підтверджує обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей. Позивач повідомив суд, що товар від ТОВ "Медіаактив" вивезений на умовах самовивезення вантажним автомобілем ГАЗ - 3302-02, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності директору ПП «ВКФ «Рост» ОСОБА_7, що підтверджується технічним паспортом ВТС035982, тому обов'язку оформляти ТТН у нього не було. Товар, придбаний ПП «ВКФ «Рост» у ТОВ "МТК" в січні 2014 року був переданий на зберігання за договором зберігання №1 від 29.10.2014 , укладеного з ФОП ОСОБА_5А, що підтверджується актом від 30.10.2014 приймання -передачі товару на зберігання, оплатою послуг зберігання платіжним дорученням №7 від 20.05.2015 в сумі 3500 грн. Перевезення товару до місця зберігання здійснювалось вантажним автомобілем ГАЗ - 3302-02, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності директору ПП «ВКФ «Рост» ОСОБА_7, що підтверджується технічним паспортом ВТС035982.

Придбане ПП «ВКФ «РОСТ» у ТОВ «Вітана» за договором купівлі-продажу №16 від 01.08.2014 дизельне паливо під час здійснення операції з купівлі - продажу знаходилось у резервуарах ПП «Нафтовий Союз» за адресою м.Херсон, вул. Р.Люксембург, 6, відповідно до умов договору про надання послуг з приймання, зберігання та відвантаження нафтопродуктів №2 від 05.01.2015 між ТОВ «Вітана» та ПП «Нафтовий Союз» . Продаж дизпалива було оформлено актами приймання-передачі нафтопродуктів від 13.01.2015 та від 30.01.2015 між ТОВ «Вітана», ПП «ВКФ «РОСТ» та ПП «НАФТОВИЙ СОЮЗ», згідно яких Постачальник (ТОВ «Вітана») передав, а Покупець (ПП «ВКФ «РОСТ») прийняв дизельне паливо ДП-3-Евро5-ВО, дизельне паливо ДП-Л-Евро5-ВО та дизельне паливо ІЛ,8Б 10 РРМ на умовах постачання Інкотермс - 2010: ЕХXV резервуари нафтобази ПП «Нафтовий Союз», вул. Р.Люксембург,6. В подальшому дизельне паливо, до моменту його реалізації контрагентам ПП «ВКФ «Рост», знаходилось у резервуарах ПП «Нафтовий Союз» на підставі договору № З від 05.01.2015 про надання послуг з приймання, зберігання та відвантаження нафтопродуктів, укладеним між ПП «ВКФ «Рост» та ПП «Нафтовий Союз». Послуги ПП «Нафтовий Союз» по зберіганню дизельного палива в січні 2015 р. оплачена ПП «ВКФ «РОСТ» платіжним дорученням №324 від 26.02.2015 в сумі 1476,07 грн. згідно рахунку - фактури №СФ-0000003 від 31.01.2015 та на підставі акту №ОУ-0000003 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.01.2015 між ПП «ВКФ РОСТ» та ПІІ «Нафтовий Союз» .

Суду надано позивачем документальне підтвердження реалізації товарів, придбаних у ТОВ "Медіаактив", ТОВ "МТК" та ТОВ "Вітана".

Позивачем надано суду докази реалізації товарів, придбаний у ТОВ "Медіаактив". Так, за договором поставки №01/12 від 01.12.2014 на користь ТОВ «Амалтея» за видатковою накладною №РН-0000376 від 30.12.2014 були реалізовані мішки з поліпропілену в кількості 429015 шт. на загальну суму 473632,56 грн., в т.ч. ПДВ 78938,76 грн. Транспортування зазначених мішків здійснювалося перевізником ТОВ «Здравода» згідно товарно-транспортної накладної №76 від 30.12.2014 та товарно-транспортної накладної №77 від 30.12.2014. Господарська операція підтверджена податковою накладною № 31 від 30.12.14, рахунком-фактурою №СФ-0000255 від 29.12.2014, оплатою товарів ТОВ «Амалтея». Інша частина придбаного у ТОВ «Медіаактив» товару була реалізована ПП «ВКФ «Рост» на користь ПП «БАРС- ХЕРСОН»: за видатковою накладною №РН-0000364 від 12.12.2014 реалізовані мішки з поліпропілену в кількості 100000 шт. на загальну суму 90000 грн., за видатковою накладною №РН-0000254 від 18.11.2014 реалізовані мішки з поліпропілену в кількості 37985 шт. на суму 28489,25 грн. за видатковою накладною РН-0000044 від 25.05.2015 реалізовані колектори, редукційні клапани, спускові крани, стрічка текстильна на загальну суму 59415 грн., за видатковою накладною №РН-0000041 від 30.04.2015 реалізована стрічка текстильна на загальну суму 10250,02 грн., за видатковою накладною №РН-0000040 від 30.04.2015 реалізовано заливні механізми на загальну суму 37155 грн., за видатковою накладною №РН-0000039 від 22.04.2015 реалізовані кнопки зливу та гайки на загальну суму 25099,20 грн., за видатковою накладною №РН-0000379 від 30.12.2014 реалізовані алюмінієві радіатори, бачки, біметалеві радіатори, заливні механізми на загальну суму 180000 грн. Перевезення зазначеного товару здійснювалось вантажним автомобілем ГАЗ - 3302-02, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності директору ПП «ВКФ «Рост» ОСОБА_7

Придбаний у ТОВ «МТК» товар ПП «ВКФ «Рост» частково реалізувало товариству з обмеженою відповідальністю «РОСТ -ХЕРСОН» за договором купівлі-продажу №01/09 від 01.09.2014 , що підтверджується: видатковою накладною №РН-0000010 від 29.01.2015, за якою реалізовано одяг жіночий в кількості 1852 шт. на загальну суму 200016 грн., податковою накладною №11 від 29.01.2015р. Перевезення товару здійснювалось вантажним автомобілем ГАЗ - 3302-02, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Придбане у ТОВ «Вітана» дизельне паливо було реалізоване ПП «ВКФ «Рост» іншим юридичним особам - МПП "Тайфун" та ФГ "Алтанал". Так, відповідно до договору купівлі-продажу №21/04-14 від 21.04.2014 ПП «ВКФ «Рост» реалізувало на користь МПП «Тайфун»: за видатковою накладною №РН-0000004 від 14.01.2015 дизельне паливо в кількості 1030 л на загальну суму 15965 грн., за видатковою накладною №РН-0000006 від 20.01.2015 дизельне паливо в кількості 490 л на загальну суму 7448 грн., за видатковою накладною №РН-0000008 від 26.01.2015 дизельне паливо в кількості 1388 л на загальну суму 20820 грн., за видатковою накладною №РН-0000009 від 27.01.2015 в кількості 240 л на загальну суму 3552 грн. За результатами цієї господарської операції з купівлі-продажу дизельного палива ПП «ВКФ «РОСТ» видало МПП «Тайфун» податкові накладні №4 від 14.01.2015, №6 від 20.01.15, №8 від 26.01.2015 , №9 від 27.01.2015. Також ПП «ВКФ «Рост» реалізовувало на користь фермерського господарства «Алтанал» дизельне паливо за договором купівлі-продажу №1706-1 від 17.06.14, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000012 від 09.02.2015 на 12000 л дизпалива загальною вартістю 171600 грн., доказом оплати ФГ «Алтанал» 30.01.2015 попередню оплату в сумі 171600 грн., податковою накладною ПП «ВКФ «Рост» №12 від 30.01.15. Перевезення цієї партії дизельного палива здійснював перевізник ФОП ОСОБА_8, що підтверджується товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів №12 від 09.02.2015 р.

Суд приймає вказані документи щодо транспортування, зберігання та реалізації придбаних товарів до уваги, надає їм належну правову оцінку та відхиляє посилання податкового органу на ненадання представлених документів на перевірку, як на підставу для відмови в задоволенні позову. Адже, положення статей 11, 71, 86 Кодексу адміністративного судочинства України зобов'язують суд вжити заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, запропонувати сторонам подати докази на підтвердження своєї правової позиції, у разі необхідності витребувати докази з власної ініціативи, всебічно, повно та об'єктивно оцінити наявні у справі докази тощо. При цьому суд не може обмежити право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів. Крім того, позивач в письмових поясненнях посилається на те, що всі документи надавались інспектору на перевірку, але за неясних причин не були взяті до уваги . Згідно п. 85.7 ст. 85 ПКУ при перевірці отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису. Згідно п. 85.6 ст. 85 ПКУ у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис. Оскільки суду не надано опису документів, які давав платник податків на перевірку, встановити перелік наданих на перевірку документів неможливо.

Сукупність наданих суду первинних, платіжних, звітних та інших документів, які зазвичай супроводжують господарські операції, підтверджує фактичне їх здійснення і не дає підстав для сумніву у їх реальності та безтоварності. Характер спірних операцій відповідає звичайній господарській діяльності позивача та її основним видам. Натомість відповідачем не надано належних і допустимих доказів, які б об'єктивно ставили під сумнів фактичне здійснення цих операцій. Також, відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про їх фіктивність чи про те, що дії позивача і його контрагента були спрямовані на отримання незаконної податкової вигоди. Акт перевірки не містить документального підтвердження стосовно фінансово-господарських відносин позивача по взаєморозрахунках з контрагентами, а викладені у ньому висновки щодо безтоварності операцій суперечать первинним бухгалтерським документам підприємця та під час розгляду справи не підтвердилися.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. У ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. На думку суду, відповідачем не доведено правомірність своїх дій у відповідності до вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судові витрати відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови суду.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив :

Задовольнити позов Приватного підприємства "ВКФ "РОСТ".

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області від 21.07.2015 № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4.

Стягнути з Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства "ВКФ "РОСТ" (код ЄДРПОУ 37631936) судовий збір у сумі 487 грн. 20 коп. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 коп.)

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22 жовтня 2015 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.3.3