Рішення

від 27.10.2015 по справі 759/4495/15-ц

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

ун. № 759/4495/15-ц

пр. № 2/759/3106/15

27 жовтня 2015 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Ключника А.С. за участю секретаря судового засідання Борисенко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за позовом ТОВ «Котеджне містечко Європейське» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 23.03.2015 року звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 4029,33 грн., що виникла за договором №17 від 29.04.2011 року про надання послуг.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 29.11.2011 року, між позивачем та відповідачем було укладено договір №17 про надання послуг, відповідно до умов якого, виконавець взяв на себе зобов'язання надати замовнику послуги, а відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати за надані послуги за встановленими тарифами у стоки та на умовах, передбачених договором.

Позивач протягом дії договору (з 29.04.2011 року по 28.02.2015 року) надавав послуги на загальну суму 40879,25 грн., відповідно до довідки про оплачені рахунки, виставлені ТОВ «Котеджне містечко Європейське» для ОСОБА_1.

Відповідач оплатив надані послуги на загальну суму 26957,17 грн.

Таким чином відповідач не оплатив за надані послуги в сумі 10441,56 грн. за період з 29.04.2011 року по 31.10.2014 року, про що є рішення Святошинського районного суду м. Києва від 05.02.2015 року, та за надані послуги на суму 3480,52 за період з 01.11.2014 року по 28.02.2015 року, з розрахунку 40879,25 - 26957,17-10441,56= 3480,52 грн.

Таким чином, за відповідачем числиться заборгованість за укладеним договором № 17 про надання послуг від 29.04.2011 року, за період з 01.11.2014 року по 28.02.2015 року, яка становить 3480,52 грн.

Пунктом 4.5 Договору передбачено, що у разі недотримання строків сплати за надання послуг, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент виникнення заборгованості, за кожен день прострочення.

На підставі наведеного, позивач просив стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 3480,52 грн. за період з 01.11.2014 року по 28.02.2015 року, індекс інфляції за прострочений період в розмірі 264,52 грн., 3% річних в розмірі - 19,53, та пеню в розмірі - 264,76 грн., а всього разом 4029,33 грн.

22.09.2015 року через канцелярію суду позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, в яких позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 5220,78 грн. за період з 01.11.2014 року по квітень.2015 року (включно), індекс інфляції за прострочений період в розмірі 396,74 грн., 3% річних в розмірі - 42,42, та пеню в розмірі - 715,31 грн., а всього разом 6378,25 грн.

У судовому засіданні 27.10.2015 року представник позивача Євтушок П.В. позовні вимоги з врахуванням заяви про збільшення підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Відповідач до суду двічі не з'явився, про день та час розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому суд вважає за можливе слухати справу у його відсутності за наявними у справі доказами, ухваливши по справі за згодою представника позивача та відповідно до ст.ст. 169, 224-226 ЦПК України, заочне рішення.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, письмові докази, дійшов висновку, про наявність правових підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК).

Згідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України). Ці підстави зазначені в статтях 599, 600, 601, 604-609 ЦК України, в яких не передбачено такої підстави припинення зобов'язання, як ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора.

За відсутності інших підстав, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Належним є виконання зобов'язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Саме по собі ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого не здійснено, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наявність судових рішень про стягнення боргу та передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК грошових сум за інші періоди невиконання боржником зобов'язання й відкриття виконавчого провадження за цими рішеннями за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання (добровільного чи примусового) не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін.

Аналогічна правова позиція міститься в Ухвалі колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 12 березня 2009 р.

Судом, встановлено, що 29.04.2011 року, між позивачем та відповідачем було укладено договір № 17 від про надання послуг,відповідно до умов якого, виконавець взяв на себе зобов'язання надати замовнику послуг, а відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати за надані послуги за встановленими тарифами у стоки та на умовах, передбачених договором (а.с.8-11).

Згідно п. 1.1 договору Споживач зобов'язувався сплачувати вартість робіт на послуг за встановленими тарифами на умовах Договору.

Згідно п. 2.1 договору, вартість основних послуг визначається щомісячно, відповідно до розрахунку вартості основних послуг (додаток №2), виставляється в рахунках на оплату та фіксується в актах про надання послуг.

Згідно п. 2.3 договору замовник зобов'язаний оплатити (перерахувати) суму, зазначену в п. 2.1 даного договору, протягом 10 днів з моменту отримання акту про надання послуг шляхом оплати на розрахунковий рахунок Виконавця..

Згідно п.7.2 договору, строк цього договору починає свій перебіг, у момент, визначений у п.7.1 цього договору та закінчується 01.05.2012 року.

Згідно п. 7.2 договору, договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку жодною із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду договору.

Таким чином встановлено, що договір про надання послуг № 17 від 29.04.2011 року було продовжено (пролонговано) кожен рік, протилежного суду не надано.

Згідно додатку № 2 до договору № 17 від 29.04.2011 року, вартість основних послуг, що сплачується, щомісячно замовником складає 999,92 грн. Окрім вартості основних послуг, замовник оплачує крім вартості основних послуг, щомісячно і вартість спожитої електроенергії, зафіксованої лічильником електроенергії замовника, покази якого знімає виконавець протягом перших трьох днів місяця (а.с.13).

01.07.2011 року, між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду до договору № 17 від про надання послуг, згідно якого вартість основних послуг, що сплачується, щомісячно замовником складає 870,13 грн. Дія договору починається з 01.08.2011 року (а.с. 15-16).

Судом встановлено, що виконавець виконав повністю свої зобов'язання, у відповідності до умов договору про надання послуг та надав позичальнику послуги.

Позивач протягом дії строку з 29.04.2011 року по квітень 2015 року надавав послуги на загальну суму 5220,78 грн., відповідно до довідки про оплачені рахунки, виставлені ТОВ «Котеджне містечко Європейське» для ОСОБА_1.

Як вказує позивач, відповідач оплатив за надані послуги суму в розмірі 26957,17 грн.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 05.02.2015 року, з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість за надані послуги в сумі 10441,56 грн. за період з 29.04.2011 року по 31.10.2014 року (а.с. 24-25).

Таким чином встановлено, що за відповідачем перед позивачем, числиться заборгованість за надані послуги на суму 5220,78 грн. за період з 01.11.2014 року по квітень.2015 року (включно).

Уклавши з позивачем зазначений договір та отримавши послуги, на умовах платності, відповідач порушив свої договірні зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості у сумі 6378,25 грн., яка складається з: 5220,78 грн. - суми заборгованості за надані послуги, за період з 01.11.2014 року по квітень.2015 року (включно); 396,74 грн. - індекс інфляції; 42,42 грн. -3% річних від простроченої заборгованості; 715,31 грн. - пені від простроченої заборгованості (а.с. 3-5, 53-54 розрахунок).

Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача з вимогою про оплату заборгованості та попереджав про наслідки невиконання умов зазначеного договору, однак відповідачем кошти не були повернуті (а.с. 22,23).

Відповідно до ч. 1 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Частиною 2 ст. 214 ЦПК України встановлено, що при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу.

Суд погоджується з проведеним розрахунком позивача, щодо індексу інфляції в розмірі 396,74 грн.; 42,42 грн. - 3% річних від простроченої заборгованості; та 715,31 грн. - пені від простроченої заборгованості, оскільки проведений розрахунок є правильним.

Враховуючи зазначене та оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності та співставленні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 88 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп.1 п.1 ч.2 ст.4 цього ж Закону, ставка судового збору за подачу до суду позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати. (в редакції станом на 23.03.2015 року - на дату звернення до суду).

Відповідно до ст. 8 Закону України. «Про Державний бюджет України на 2015 рік», встановлено у 2015 році мінімальну заробітну плату в розмірі 1218,00 грн. (в редакції станом на 23.08.2015 року - на дату звернення до суду).

Згідно ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Як вбачається з даного позову він є позовом майнового характеру, ціна позову становить 6378,25 грн., позов задоволений в повному обсязі, тобто судовий збір за подання позову до суду становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 243,60 грн.

Проте, позивачем сплачено суму судового збору, відповідно до квитанцій № 23-3881559/С від 23.03.2015 року (а.с. 6), квитанції № 23-3881565/С від 23.03.2015 року (а.с. 7) та № ПН 997 від 22.09.2015 року (а.с.50) в розмірі 1348,80 грн., тобто суму судового збору сплачена надмірно в розмірі (1348,80 - 243,60) = 1105,20 грн., яку необхідно повернути позивачу, як надмірно сплачену суму судового збору.

Таким чином, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 243,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 179, 209, 212-215, 218, 223, 224-226, 292, 294 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ТОВ «Котеджне містечко Європейське» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ПІН: НОМЕР_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, на користь ТОВ «Котеджне містечко Європейське» (код ЄДРПОУ 37535111, м. Київ, пр-т. Перемоги, 62-б) - заборгованість за договором про надання послуг № 17 від 29.04.2011 року за період з 01.11.2014 року по квітень 2015 року включно на загальну суму 6378,25 грн., яка складається з: 5220,78 грн. - суми заборгованості за надані послуги; 396,74 грн. - індекс інфляції; 42,42 грн.-3% річних від простроченої заборгованості; 715,31 грн. - пені від простроченої заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ПІН: НОМЕР_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, на користь ТОВ «Котеджне містечко Європейське» (код ЄДРПОУ 37535111, м. Київ, пр-т. Перемоги, 62-б) судові витрати у справі у вигляді судового збору: 243,60 грн.

Зобов'язати УДК У Святошинському районі повернути ТОВ «Котеджне містечко Європейське» (код ЄДРПОУ 37535111, м. Київ, пр. Перемоги, 62-б), надмірно сплачені судові витрати по справі в розмірі 1105,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А. Ключник