Рішення

від 22.10.2015 по справі 322/990/15

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

смт. Новомиколаївка

Іменем України

РІШЕННЯ

22 жовтня 2015 рокуСправа № 322/990/15

Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Гасанбекова С.С.,

при секретарі судового засідання Гавриш О.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом: публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»

до: ОСОБА_1

про: стягнення заборгованості.

02.09.2015 року до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов вищезазначений цивільний позов, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором № 236М/07 від 11 грудня 2007 року в розмірі 103 472,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

11 грудня 2007 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту № 236М/07, відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 43 600,00 грн. з кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 10.12.2014 року.

В результаті порушення умов кредитного договору № 236М/07 від 11 грудня 2007 року, ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 103 472,00 грн.

Виходячи з наведеного, та посилаючись на умови укладених договорів, а також норми ст.ст. 514, 516, 525, 526, 625, 626, 1048 - 1050, 1054 ЦК України, позивач просив задовольнити його вимоги.

22.10.2015 судом отримано заяву представника позивача про розгляд справи за його відсутності та підтримку позову в повному обсязі, в якій також зазначено, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибув. Рекомендоване поштове відправлення, яке містило судову повістку, та надсилалось відповідачу за адресою його місця проживання, зареєстрованою у встановленому порядку, було повернуто до суду з відміткою відділення поштового зв'язку про відсутність адресата за зазначеною адресою, а відтак, відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України, вважається врученим відповідачу належним чином.

Враховуючи неявку в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, згідно з ч. 1 ст. 224 ЦПК України та з огляду на відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

З огляду на неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, згідно з ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

У судовому засіданні 22.10.2015 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши матеріали та з'ясувавши обставини цивільної справи, дослідивши наявні в справі докази в їх сукупності,

встановив:

11 грудня 2007 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту № 236М/07, відповідно до п. 1.1 якого банк надає відповідачу кредит на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання в розмірі 43 600,00 грн., зі сплатою позичальником 13 відсотків річних і комісій, та кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 10.12.2014, а позичальник повертає кредит і сплачує за його користування відсотки і комісійну винагороду в сумі, в строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.

30 жовтня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 1 до договору кредиту № 236М/07, відповідно до якої було внесено зміни у тарифи за послуги по наданню кредитів (додаток № 1 до основного договору).

31 серпня 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 2 до договору кредиту № 236М/07, відповідно до якої змінено кінцевий строк повернення кредиту на 10.08.2017 та викладено в новій редакції графік погашення кредиту (додаток № 2 до основного договору).

Згідно з п. 3.3.9 договору кредиту № 236М/07 позичальник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі погашати кредит із нарахованими процентами за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями в порядку, визначеному п. 1.1 цього договору.

Відповідно до п. 4.1 договору кредиту № 236М/07 позичальник зобов'язаний у разі прострочення ним строків сплати процентів, визначених п. 2.4 цього договору, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених п. 1.1 цього договору, сплатити кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення, що діє у період прострочення.

У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх обов'язків за договором кредиту від 11.12.2007 № 236М/07, станом на 28.07.2015 він має заборгованість перед позивачем в розмірі 103 471,99 грн., з яких: сума заборгованості за кредитом - 34 886,96 грн.; сума заборгованості за відсотками - 28 018,44 грн.; пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 9 754,02 грн.; пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 8 624,77 грн.; заборгованість за комісією - 1 329,72 грн.; інфляційні втрати за кредитом - 11 032,46 грн.; інфляційні втрати за відсотками - 9 825,62 грн., що підтверджується доданим до позовної заяви розрахунком заборгованості.

Разом з цим, в доданому до позовної заяви розрахунку заборгованості допущено арифметичну помилку, внаслідок якої, загальна сума заборгованості відповідача в ньому зазначена - 103 472,00 грн., замість вірної суми - 103 471,99 грн.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, як це передбачено ч. 1 ст. 1048 ЦК України.

За визначенням ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Визначення поняття зобов'язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України, відповідно до якої зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Виходячи з наведеного, та з огляду на відсутність у справі будь-яких доказів на спростування вимог позивача, суд з урахуванням вищенаведеної помилки в розрахунку, визнає позов частково обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню на суму 103 471,99 грн.

Відповідно до частини першої статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

До позовної заяви додано платіжне доручення від 13.08.2015 № НОМЕР_1, яким підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 1 034,72 грн., отже відповідна сума судових витрат підлягає стягненню на його користь з ОСОБА_1

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 88, 208, 209, 212 - 215, 218, 223 - 226, 294, 296 ЦПК України, суд

вирішив:

1. Позов публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 - задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) на користь публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (ідентифікаційний код 00039019) заборгованість за кредитним договором № 236М/07 від 11 грудня 2007 року в розмірі 103 471,99 грн. (сто три тисячі чотириста сімдесят одна гривня 99 коп.).

3. В задоволенні решти позову - відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) на користь публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (ідентифікаційний код 00039019) судовий збір в сумі 1034,72 грн. (одна тисяча тридцять чотири гривні 72 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Запорізької області через Новомиколаївський районний суд Запорізької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.С. Гасанбеков