Ухвала

від 19.10.2015 по справі 461/10773/15-ц

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/10773/15-ц

Провадження № 6/461/232/15

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.10.2015 року Галицький районний суду м. Львова у складі:

головуючого- судді Котельви К.О.,

при секретарі Білоус М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Львова подання старшого державного виконавця Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_1 про тимчасове обмеження виїзду за межі України, -

в с т а н о в и в:

старший державний виконавець Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління ОСОБА_2 звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження виконавчого директора ЗУБР АТ (Західно-українського будівельно-ремонтного акціонерного товариства ЄДРПОУ 03331157) - ОСОБА_3, р.н.: м. Львів, вул. Коциловського, 5/5 (ІДН НОМЕР_1) із вилученням паспорта громадянина України для виїзду за межі України до сплати заборгованості згідно з примусового виконання зведеного виконавчого провадження ВП №37915394, мотивуючи подання наявністю у виконавчого директора ЗУБР АТ (Західно-українського будівельно-ремонтного акціонерного товариства ЄДРПОУ 03331157) - ОСОБА_3, р.н.: м. Львів, вул. Коциловського, 5/5 (ІДН НОМЕР_1) невиконаного зобов'язання покладеного на нього згідно з примусового виконання зведеного виконавчого провадження №37915394, що є підставою для обмеження особи у праві виїзду за межі України.

Старший державний виконавець Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився.

Перевіривши матеріали подання, суд вважає, що у його задоволенні слід відмовити з наступних підстав.

Згідно положень ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян УкраїниВ» встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, або він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України», громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантується свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Обмеження свободи пересування визначені статтею 12 цього Закону, а саме: у прикордонній смузі; на територіях військових об'єктів; у зонах, які згідно із законом належать до зон з обмеженим доступом; на приватних земельних ділянках; на територіях, щодо яких введено воєнний, або надзвичайний стан; на окремих територіях і в населених пунктах, де у разі небезпеки поширення інфекційних захворювань і отруєнь людей введені особливі умови і режим проживання населення та господарської діяльності.

Свобода пересування обмежується щодо: осіб, до яких відповідно до процесуального законодавства застосовано запобіжні заходи, пов'язані з обмеженням або позбавленням волі; осіб, які за вироком суду відбувають покарання у вигляді позбавлення або обмеження волі; осіб, які згідно із законодавством перебувають під адміністративним наглядом; осіб, які згідно із законодавством про інфекційні захворювання та психіатричну допомогу підлягають примусовій госпіталізації та лікуванню; шукачів притулку та осіб які звернулися за наданням їм статусу біженця до прийняття відповідного рішення компетентним органом (про надання цим особам притулку чи статусу біженця); іноземців та осіб без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України; осіб, яких призвано на дійсну строкову службу до Збройних Сил України та інших, утворених відповідно до законів України, військових формувань; іноземців, які перебувають у складі військових іноземних підрозділів і які мають статус військового. Свобода пересування може бути обмежена і в інших випадках, передбачених законом.

Преамбулою Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» встановлено, що він регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері. Статтею 6 цього закону зазначено, що тимчасовим обмеженням у праві виїзду громадян України за кордон є саме відмова у видачі паспорта, а не заборона свободи пересування.

Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Право особи на вільне пересування є основоположною Конституційною гарантією людини. Обмеження конституційних прав людини чи їх звуження є виключною мірою, та може бути застосоване лише після вичерпання всіх інших заходів примусового стягнення суми боргу.

Як вбачається з матеріалів подання, державним виконавцем не надано доказів, які б давали суду підстави вважати, що боржник може виїхати за кордон на постійне місце проживання не виконавши зобов'язань, а також не надано жодного доказу, який би свідчив про те, що боржник дійсно ухиляється від сплати заборгованості, оскільки відсутні докази того, що останній отримував постанови державного виконавця та вимоги про необхідність погашення заборгованості.

Суд зазначає, що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду, зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон. При цьому особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Згідно з узагальненнями Верховного суду України від 01 лютого 2013 року «Про судову практику щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України», законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.

Таким чином, подання старшого державного виконавця Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_2 про тимчасове обмеження виконавчого директора ЗУБР АТ (Західно-українського будівельно-ремонтного акціонерного товариства ЄДРПОУ 03331157) - ОСОБА_3, р.н.: м. Львів, вул.Коциловського, 5/5 (ІДН НОМЕР_1) у праві виїзду за межі України суд вважає передчасним.

Керуючись ст.377-1 ЦПК України, Законом України «Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України», суд, -

у х в а л и в:

відмовити в задоволенні подання.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Львівської області протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: К.О. Котельва