Рішення

від 20.10.2015 по справі 908/4840/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.10.2015 Справа № 908/4840/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Симедіка УА» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротех» простягнення 7 799, 40 грн

за участю представників:

від позивачаБуштуєв А.С. - представник за довіреністю від відповідачане з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Симедіка УА» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротех» про стягнення заборгованості у розмірі 7799, 40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 103 від 07.05.2012 щодо здійснення повної оплати вартості поставленого товару, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 7799,40 грн.

Відповідач повноважних представників в судові засідання не направив, відзив на позов не надав, своїм процесуальним правом не скористався.

Місцезнаходженням відповідача є: 83086, Донецька обл., м. Донецьк, вул. Кобозєва, 12, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, в тому числі витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно листа Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» від 06.05.2015 № 7-14-197 та інформації, що розміщена на офіційному веб-сайті (http://www.ukrposhta.com/www/upost.nsf/(documents)/05B89C5B88C05079C2257 D7E002C3293) пересилання поштових відправлень до/з міста обласного значення Донецьк тимчасово не здійснюється.

Відповідно до пп.3) п.6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 (з наступними змінами) «Про Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції», якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв'язку) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту. У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв'язку через неможливість вручення, суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. У такому разі на примірнику переданого тексту, що залишається у матеріалах справи, зазначаються дата і година його передачі і прізвища та ініціали осіб, які передали і прийняли текст. У матеріалах справи мають міститися документи, що підтверджують отримання учасником судового процесу повідомлення (завірений судом витяг з журналу реєстрації телефонограм, журналу реєстрації електронних поштових відправлень тощо). Підпунктом 4) п.6 вказаного Інформаційного листа передбачено, що за неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.

Господарським судом було розміщено на офіційному веб-порталі «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет інформацію про дату, час і місце розгляду даної справи, що підтверджується відповідними роздруківками.

Крім того, ухвали суду про порушення провадження у справі та про її відкладення були надіслані та розміщені на офіційному веб-порталі «Єдиний державний реєстр судових рішень» в мережі Інтернет, а також надіслані відповідачу на адресу електронної пошти.

Телефонограму відповідачу судом не вдалося передати, у зв'язку з відсутністю зв'язку з абонентом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судових засідань відповідач був належним чином повідомлений, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд Донецької області

ВСТАНОВИВ:

07.05.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Симедіка УА» (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротех» (покупець, відповідач) підписано договір поставки № 103 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується поставити/передати ветеринарні препарати і засоби захисту тварин (далі - товар), в кількості та якості, згідно супровідних документів, які є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язується прийняти товар відповідно до супровідних документів по кількості та якості та оплатити його в строк, передбачений цим договором.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2012, але будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.(п. 8.2 Договору).

Відповідно до п. 8.3 Договору, якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін, письмово, не вимагала його розірвання, договір вважається пролонгованим на один календарний рік, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, ані позивачем, ані відповідачем доказів припинення дії Договору не надано.

Оскільки в матеріалах справи відсутні відповідні заяви сторін про розірвання Договору, суд приходить до висновку, що строк дії Договору було продовжено на наступні роки (на 2013, 2014 роки) та у заявлений до стягнення період Договір був чинним.

Згідно з п. 4.1 Договору постачальник оформляє передачу товару видатковою накладною, яка є достатнім доказом передачі товару за даним договором. Місце передачі товару є місце фактичного знаходження покупця, або місце, яке він вказав при дачі письмової або усної заявки. Покупець приймає від постачальника товар по кількості і якості, у відповідності з Інструкцією № П-6, П-7, згідно супровідних документів, виданих постачальником. В разі виникнення розбіжностей по асортименту та кількості або відмови покупця від прийняття товару представники сторін зобов'язані скласти відповідний акт.

Товар вважається прийнятим коли він фактично переданий покупцеві на склад постачальника і представниками сторін підписана видаткова накладна ( п. 4.2.Договору).

Як вбачається з матеріалів справі, на виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 86126,40 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними: №810 від 08.05.2012; №1262 від 27.06.2012; № 1560 від 02.08.2012; №1618 від 09.08.2012; №2224 від 17.10.2012; №2651 від 05.12.2012; №98 від 15.01.2013; №469 від 26.02.2013; №653 від 13.03.2013; №1122 від 18.04.2013; №1516 від 21.05.2013; №2081 від 04.07.2013; №2734 від 19.08.2013; № 3429 від 04.10.2013; №4299 від 25.11.2013; №317 від 23.01.2014; № 358 від 27.01.2014.

Отримання відповідачем товару, зазначеного у видаткових накладних, підтверджується підписом його представника на зазначених накладних та довіреностями відповідача на отримання товару від позивача.

Відповідачем жодних заперечень щодо отримання товару від позивача на підставі Договору, не надано.

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов'язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов'язки, а укладений між ними правочин за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статей 712, 655-697 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом, що передбачено приписами другого абзацу пункту першого статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупцю для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з його особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У статті 692 Цивільного кодексу України зазначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У п. 5.3. Договору передбачено, що оплата за придбаний товар здійснюється протягом 14 календарних днів з моменту передачі товару (дати оформлення видаткової накладної ), незалежно від того реалізував (використав) покупець товар чи ні.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, а саме поставив відповідачу товар на загальну суму 86126,40 грн, що підтверджується матеріалами справи.

З урахуванням наведених положень Договору (п. 5.3), виходячи з факту підписання сторонами видаткових накладних, прийняття відповідачем товару, зазначеного у видаткових накладних, судом встановлено, що строк виконання відповідачем обов'язку щодо сплати коштів за товар отриманий за вище зазначеними видатковими накладними настав.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення умов Договору в здійснив оплату отриманого товару не повному обсязі, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась непогашена заборгованість в сумі 7799,40 грн, зі сплати якої відповідачем допущено прострочення.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав. Належних доказів погашення заборгованості станом на час вирішення спору відповідачем суду не надано.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу за отриманий товар у розмірі 7799,40 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача та підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротех» (83086, Донецька обл., м. Донецьк, вул. Кобозєва, 12, ідентифікаційний код 31906543) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Симедіка УА» (04053, м. Київ, Кудрявський узвіз, 7, ідентифікаційний код 31032231) основний борг у розмір 7799 (сім тисяч сімсот дев'яносто дев'ять) грн 40 коп. та судовий збір у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн 00 коп.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Повне рішення складено: 26.10.2015

Суддя М.В. Сажнева