cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
22.10.2015 Справа № 907/955/15
Суддя Ващиліна Н.М., розглянувши матеріали справи
за позовом Прокурора міста Ужгорода в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Київ (в особі Закарпатського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Ужгород)
до Фермерського господарства „Туриця", с. Туриця Перечинського району
про стягнення 17096,58 грн., в тому числі 15000 грн. заборгованості згідно договору про надання фінансової підтримки фермерському господарству № 1 від 01.09.2010 року та 2096,58 грн. пені,
Представники:
прокурор - Валько Д.В., старший прокурор відділу прокуратури Закарпатської області, посвідчення № 034475 від 20.07.2015;
від позивача - Хрипта М.І., представник по довіреності №16 від 20.08.2015;
від відповідача - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Прокурором міста Ужгорода в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Київ (в особі Закарпатського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Ужгород) заявлено позов до Фермерського господарства „Туриця", с. Туриця Перечинського району про стягнення 17096,58 грн., в тому числі 15000 грн. заборгованості згідно договору про надання фінансової підтримки фермерському господарству № 1 від 01.09.2010 року та 2096,58 грн. пені.
У судовому засіданні 22.10.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.
Прокурор просить заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, посилаючись на обґрунтованість вимог наявними у справі матеріалами. Зокрема, вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору про надання фінансової підтримки фермерському господарству №1 від 01.09.2010р., згідно якого надано з державного бюджету фінансову підтримку (допомогу) фермерському господарству „Туриця" в сумі 50000,00 грн. як надання фінансової допомоги на поворотній основі для виробництва і переробки сільськогосподарської продукції. Відповідно до графіку погашення, прострочена сума основного боргу „Туриця" станом на 01.08.2015 становить 15000грн. Також вказує на те, що у зв'язку з прострочкою виконання грошового зобов'язання позивачем станом на 01.08.2015 нараховано відповідачу пеню в розмірі 2096,58 грн.
Позивач також просить задоволити позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Подав положення про Закарпатське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, яке судом оглянуто та копію довіреності від 10.04.2008 року, якою позивач уповноважив директора Закарпатського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, зокрема, на підписання договору про надання фінансової підтримки фермерських господарств.
Відповідач вимоги ухвал суду не виконав, явку уповноваженого представника на засідання суду не забезпечив, причини неявки не повідомив.
Поштова кореспонденція з ухвалою суду про порушення провадження у справі від 01.09.2015 та ухвалою суду від 22.09.2015 про відкладення розгляду справи, надіслані судом відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві, повернуті органом поштового зв'язку з відміткою про невручення.
Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а у разі не надання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в ЄДРПОУ), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
З огляду на викладене, справа розглядається у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд
ВСТАНОВИВ:
01.09.2010р. між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств в особі директора Закарпатського відділення, який діяв на підставі Положення про Закарпатське відділення та виданої Укрдержфондом довіреності від 10.04.2008р. та фермерським господарством «Туриця» укладено договір про надання фінансової підтримки фермерському господарству.
У відповідності до п.1 договору позивач зобов'язується надати фінансову підтримку фермерському господарству «Туриця» на поворотній основі в сумі 50000грн., а фермерське господарство «Туриця» зобов'язується використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку у визначений договором строки.
Пунктом 3.4.3. вищезазначеного договору сторони встановили графік повернення коштів до 01.09.2011р.- 10 000 грн., до 01.09.2012р.- 10 000 грн., до 01.09.2013р. - 10000грн., до 01.09.2014р. - 20000грн.
Платіжним дорученням №1 від 02.09.2010р. Закарпатське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств перерахувало відповідачеві суму 50 000 грн. на виконання договору, тобто позивач свої зобов'язання за договором виконав.
Відповідач, за даними позивача, не спростованими відповідачем, повернув фінансову допомогу в сумі 35 000 (а.с. 33-38), неповернутою залишилась сума 15.000 грн.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року № 436-IV, ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення на його користь 15 000 грн. заборгованості згідно договору про надання фінансової підтримки фермерському господарству № 1 від 01.09.2010 року.
Позивач також просить стягнути з відповідача за період з01.09.2014 по 01.03.2015 суму 2096,58грн. пені.
Згідно ст. ст. 230 - 232 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому в договорі.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 5.2. договору встановлено, що за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки фермерське господарство сплачує Закарпатському відділенню Укрдержфонду пеню за кожен день неповернення коштів, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення.
Таким чином, позивачем за несвоєчасне повернення відповідачем коштів нарахована пеня, яка визначена з врахуванням обмеження її розміру подвійною обліковою ставкою НБУ відповідно до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України складає 2096,58грн. (розгорнутий розрахунок пені міститься у матеріалах справи, а.с. 19), підлягає стягненню з відповідача.
З огляду на вищенаведене, суд вважає заявлені вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 15 000 грн. заборгованості згідно договору про надання фінансової підтримки фермерському господарству № 1 від 01.09.2010 та 2096,58 грн. пені документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем не спростованими. Таким чином, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати по сплаті судового збору підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 1 827 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85
Господарського процесуального кодексу України,
СУД ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Фермерського господарства „Туриця" (89222, Закарпатська область, Перечинстький район, с.Туриця, вул. Центральна, буд. 1-4, код ЄДРПОУ 35718716) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Київ в особі Закарпатського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (88000, м. Ужгород, вул. Гойди, 8, код ЄДРПОУ 20448582) суму 17 096,58 грн. (сімнадцять тисяч дев'яносто шість гривень 58 коп.), в тому числі 15 000 грн. (п'ятнадцять тисяч гривень) заборгованості за договором про надання фінансової підтримки № 1 від 01.09.2010 року та 2096,58грн. (дві тисячі дев"яносто шість гривень 58 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили
3. Стягнути з Фермерського господарства „Туриця" (89222, Закарпатська область, Перечинстький район, с.Туриця, вул. Центральна, буд. 1-4, код ЄДРПОУ 35718716) в доход Державного бюджету України (банк одержувача ГУДКУ у Закарпатській області, МФО 812016, отримувач коштів - державний бюджет м. Ужгород 22030001; рахунок отримувача - 31211206783002; код отримувача - 38015610) суму 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень) грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили
Видати наказ після набрання рішенням законної сили
Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов'язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 26.10.2015.
Суддя Н.М. Ващиліна
Суд | Господарський суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 22.10.2015 |
Оприлюднено | 02.11.2015 |
Номер документу | 52858548 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Закарпатської області
Ващиліна Н.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні