Рішення

від 27.10.2015 по справі 909/1029/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2015 р. Справа № 909/1029/15

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М. , секретар судового засідання Войцеховська Х.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Прокурора Рожнятівського району, вул. Шкільна, 22 А, смт. Рожнятів, Івано-Франківська область, в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Івано-Франківській області, вул. А. Сахарова, 23 А, м. Івано-Франківськ, 76019;

до відповідача: Державного підприємства "Осмолодське лісове господарство", вул.Сагайдачного, 142, смт. Перегінське, Рожнятівський район, Івано-Франківська область, 77662;

про стягнення 65709 грн. 83 коп. шкоди, завданої навколишньому природному середовищу;

за участю:

Від прокуратури: Чернописька Г. О. - прокурор відділу прокуратури Івано-Франківської області, посвідчення (№ 032235 від 19.02.15);

Від позивача: Голубчак Н. В. - головний спеціаліст - юрисконсульт, доручення (№ 02-11/41 від 12.01.15);

Від відповідача: Малішевський Р. І. - юрисконсульт, довіреність (№ 840 від 16.10.15).

ВСТАНОВИВ: Прокурор Рожнятівського району в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Івано-Франківській області звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Державного підприємства "Осмолодське лісове господарство" про стягнення 65709 грн. 83 коп.

Прокурор позовні вимоги підтримав з підстав наведених в позовній заяві, просить суд позов задовольнити.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав наведених в позовній заяві, просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечує, просить суд в позові відмовити з підстав наведених у відзиві на позов №875 від 23.10.2015 р. (вх.№16493/15 від 27.10.15). В обґрунтування заперечень вважає, що з норм ст.ст. 105, 107 Лісового кодексу України випливає, що відшкодування шкоди завданої навколишньому середовищу незаконними порубками лісу здійснюється за рахунок винних осіб, що безпосередньо вчинили ці порушення і вина їх доведена у встановленому законом порядку. А застосування вказаних вище санкцій до підприємств, установ, організацій і громадян, що здійснюють охорону лісових насаджень, крім випадків, коли встановлено, що вони безпосередньо скоїли такі порушення, є неправомірним.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши прокурора, представників позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Державною екологічною інспекцією в Івано-Франківській області в ході перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів, проведеної в період з 25.09.13 по 26.09.13 у Краснянському лісництві, що є складовою загальної площі лісового фонду, що знаходиться у підпорядкуванні Державного підприємства "Осмолодське лісове господарство", виявлено факти неналежного виконання підприємством обов'язків по охороні та збереженню лісу, про що складено відповідний акт.

Згідно Акту перевірки від 26.09.2013 р. виявлено самовільні рубки 14 дерев різних порід, різних діаметрів, у кварталі №10, лісові ділянки 23,32, кварталі №11, лісова ділянка 28 Краснянського лісництва Державного підприємства "Осмолодське лісове господарство".

Згідно розрахунку розміру шкоди, завданої лісу незаконною рубкою на території Краснянського лісництва Державного підприємства "Осмолодське лісове господарство", що проведений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 р. №665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу", розраховано шкоду в сумі 65709 грн. 83 коп.

Акт перевірки підписано посадовими особами відповідача без зауважень, в установленому порядку акт не оскаржувався, а тому є належним доказом, в якому зафіксовано факт вчинення правопорушення природоохоронного законодавства.

Згідно наказу №153/к від 02.08.2010 р. Дмитришака Богдана Богдановича - лісоруба 3 розряду Краснянського лісництва за його згодою переведено майстром лісу майстерської дільниці №1 Краенянського лісництва.

Як встановлено Ухвалою Рожнятівського районного суду від 12.12.2013 року, Дмитришак Б.Б. працюючи з 02.08.2010 року на посаді майстра лісу майстерської дільниці № 1 Краснянського лісництва ДП "Осмолодське лісове господарство", будучи службовою особою, а також працівником державної лісової охорони, неналежно виконуючи свої службові обов'язки по охороні лісу, через несумлінне ставлення до них, не виявляв та не припиняв очевидні факти самовільних рубок, не складав акти про вчинення лісопорушень, не виявляв осіб, винних у порушенні лісового законодавства, не повідомляв про такі факти керівництво ДП "Осмолодське лісове господарство", чим створив умови, при яких упродовж травня-вересня 2013 року невстановленими особами вчинено самовільні рубки 14 дерев різних порід у кварталах №№ 10 та 11 майстерської дільниці № 1 Краснянського лісництва ДП "Осмолодське лісове господарство", чим спричинено істотну шкоду навколишньому природному середовищу, громадським та державним інтересам на суму 65709 грн. 83 коп., що більше ніж у 100 раз перевищує суму неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

Обвинувачений Дмитришак Б.Б. щиро розкаявся у вчиненому, що підтверджується крім повним визнання вини, показаннями, що дані ним під час судового розгляду, які повністю відповідають показанням, даними ним під час досудового розслідування, сприяв встановленню істини по справі.

Вказаною ухвалою Рожнятівський районного суду, ухвалив: звільнити Дмитришак Б.Б. від кримінальної відповідальності передбаченої ч. 1 ст.367 КК України у зв'язку із передачею його на поруки трудовому колективу державного підприємства "Осмолодське лісове господарство ".

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 23.01.2014 ухвалу Рожнятівського районного суду від 12.12.2013 р. залишено без змін.

Відповідно до вимог статті 1172 Цивільного кодексу України юридична особа відповідає за шкоду, заподіяну працівником при виконанні ним своїх службових обов'язків.

Відповідно до частин 1, 4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища": порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність; підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

При вирішенні спору слід виходити з того, що відповідно до ст. 17 Лісового кодексу України у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.

За приписами п. 1 ч. 2 ст. 19 та ч.ч. 1, 5 ст. 86, ст. 90 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень. Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього кодексу. Основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.

Згідно з п. 5 ст. 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №761 від 23.05.2007 "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів" підприємства, установи, організації і громадяни, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів, зобов'язані, зокрема забезпечувати збереження підросту і не призначених для рубки дерев.

Як передбачено п. 5 ч. 2 ст. 105 Лісового кодексу України, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Відповідно до ст. 107 цього Кодексу підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Системний аналіз змісту положень п. 1 ч. 2 ст.19, п.5 ст. 64, ч.ч. 1, 5 ст. 86, п.5 ч.2 ст. 105 та ст. 107 Лісового кодексу України свідчить про те, що відповідач, як постійний лісокористувач, має нести відповідальність за порушення вимог щодо ведення лісового господарства, зокрема, за незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок на підвідомчій відповідачу території.

Як передбачено ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, відповідач, як постійний лісокористувач, допустив незаконну рубку лісу, що є підставою для стягнення з нього шкоди, завданої навколишньому природному середовищу.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно статті 1172 Цивільного кодексу України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Таким чином, при вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства факту правопорушення, слід виходити з того, що обов'язки із забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які й повинні нести відповідальність за невиконання та неналежне виконання згаданих обов'язків, зокрема, за незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок та пошкодження дерев.

Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а також і постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні та не перешкоджанні їх працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов'язків. Тобто проявом їх протиправної бездіяльності є незабезпечення працівниками постійних лісокористувачів охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев невстановленими особами.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Тобто відсутність у діях особи умислу або необережності звільняє її від відповідальності, крім випадків, коли за нормами Цивільного кодексу України відповідальність настає незалежно від вини.

Судом встановлено неправомірність поведінки відповідача (незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок); вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Отже, наявними є всі елементи деліктної відповідальності.

Таку ж правову позицію щодо застосування природоохоронного законодавства викладено у постанові Вищого господарського суду України від 08.10.2015 р. у справі 909/131/15.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позов спростовуються положеннями природоохоронного законодавства та не приймаються судом до уваги як такі, що ґрунтуються на довільному тлумаченні норм законодавства.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

За встановлених обставин, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища, які утворюються у складі відповідного бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, в тому числі: частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності.

У відповідності до ч. 3 статті 49 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 1166, 1172 Цивільного кодексу України, ст.ст.17, 19, 64, 86, 105, 107 Лісового кодексу України, ст. ст. 47, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 33, 43, 49, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов прокурора Рожнятівського району в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Івано-Франківській області до Державного підприємства "Осмолодське лісове господарство" про стягнення 65709 грн. 83 коп. шкоди, завданої навколишньому природному середовищу - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Осмолодське лісове господарство", вул.Сагайдачного, 142, смт. Перегінське, Рожнятівський район, Івано-Франківська область, 77662 (ідентифікаційний код 22191070) 65709 (шістдесят п'ять тисяч сімсот дев'ять) грн. 83 коп. шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, шляхом її перерахування до фонду охорони навколишнього природного середовища Красненської сільської ради р/р 33113331700399, отримувач УК у Рожнятівському районі (с. Красне), код платежу 24062100, код 04355199 банк отримувача: ГУДКСУ в Івано-Франківській області, МФО 836014, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Державного підприємства "Осмолодське лісове господарство", вул.Сагайдачного, 142, смт. Перегінське, Рожнятівський район, Івано-Франківська область, 77662 (ідентифікаційний код 22191070) в дохід державного бюджету (одержувач: УДКСУ у м.Івано-Франківську; код класифікації доходів бюджету: 22030001; МФО одержувача: 836014; р/р31219206783002; код ЄДРПОУ одержувача: 37952250; назва рахунку - Державний м. Івано-Франківськ 22030001, назва коду класифікації доходів: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); найменування суду: господарський суд Івано-Франківської області) 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. судового збору, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.10.15

Суддя Неверовська Л. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"