Рішення

від 21.10.2015 по справі 910/22841/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2015Справа №910/22841/15 За позовом Публічного акціонерного товариства «Європейський Газовий Банк»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Термал»

Про стягнення 123 262,00 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники :

від позивача: Дорожинський О.А. (дов. № 7-69/08 від 19.09.2015)

від відповідача: не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому 21.10.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

31.08.2015 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна від 26.08.2015 Публічного акціонерного товариства "Європейський Газовий Банк" (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Термал" (надалі - відповідач) про стягнення 123 262,00 грн

Позовні вимоги ограновані тим, що на думку позивача, відповідач неналежним чином виконував взяті на себе зобов'язання за Договором № 1/09Є10 від 06.09.2010 внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі стягнення 123 262,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2015 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/22481/15, розгляд справи призначено на 16.09.2015.

В судове засідання, призначене на 16.09.2015, представник позивача з'явився.

В судове засідання, призначене на 16.09.2015, представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

Відповідно до пункту 1, 2 частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладав розгляд справи на 21.10.2015.

В судове засідання, призначене на 21.10.2015, представник позивача з'явився та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання, призначене на 21.102015, представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

06.09.2010 між Позивачем (надалі - Замовник) та Відповідачем (далі по тексту - Виконавець) (разом - Сторони), було укладено договір на проведення робіт № 1/09/10 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір послуг).

Відповідно до п. 1.1. в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Підрядник зобов'язується за плату виконати монтаж та ізоляцію повітропроводів, монтаж вентиляційного обладнання для системи вентиляції та кондиціювання відділення банку, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Московський, 16, а Замовник зобов'язується сплатити та прийняти їх.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до п. 2.2 Договору Замовник сплачує Підряднику аванс у розмірі 67 340 грн. шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Підрядника, протягом 3 банківських днів, з моменту набуття чинності цього Договору.

На виконання умов Договору Позивач сплатив на розрахунковий рахунок відповідача 114 464 грн. , що підтверджується платіжним дорученням наявним в матеріалах справи.

Відповідно до п. 1.3. Договору строк виконання робіт становить 20 робочих днів з моменту сплати авансу, згідно п. 2.2. цього Договору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.4 ст.849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Відповідно до п.3 ст.651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненім.

Відповідно до п.2 ст.653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Отже, Договір та зобов'язання Сторін за ним припинилися.

Відповідно до п.1 ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Підставою для сплати позивачем коштів в сумі 114 464 грн. був Договір, але оскільки Договір припинився - правова підстава для їх утримання відповідачем відпала. Таким чином, у відповідача відсутні будь-які правові підстави для утримання коштів в сумі 2114 464грн., які були сплачені позивачем раніше за Договором та не використані, а отже такі кошти підлягають поверненню позивачу. Оскільки на жодну із письмових вимог відповідач кошти не повернув та не надав пояснень, вказані кошти підлягають стягненню з відповідача у примусовому порядку.

Вказана позиція підтверджується позицією Вищого господарського суду України. Так, у п.3 оглядового листа від 18.02.2013 №01-06/374/2013 Вищий господарський суд України вказав, що відповідно до ч. 4 ст.849 Цивільного кодексу України замовнику надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і встановлене цією нормою право не може бути обмежене.

Позиція щодо правомірністю стягнення з підрядника авансу, з огляду на те, що договір підряду припинився, оскільки замовник надіслав підряднику листа, яким повідомив про односторонню відмову від договору підряду та вимагав повернути сплачений аванс викладена у постанові від 27.06.2012 по справі №5004/2442/11 Вищого господарського суду України

Таким чином,суд приходить до висновку, що укладений між позивачем та відповідачем Договір було припинено, у зв'язку із цим, кошти, зайво сплачені позивачем на виконання Договору, підлягають поверненню позивачу.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що будь-яких доказів щодо оплати виконання взятих зобов'язаннь за Договором чи повернення авансових коштів, відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що в сумі 114 464 грн.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 114 464 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Окрім того позивач просить стягнути з відповідача 8 798,05 грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки, що встановлено п. 5.2 Договору.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Термал» (03190, м. Київ, вулиця Салютна, будинок 2-Б; ідентифікаційний код: 36594354) на користь Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" (місцезнаходження: 04655, м. Київ, проспект Московський, 16, ідентифікаційний код: 34693790) 114 464 (сто чотирнадцять тисяч чотириста шістдесят чотири) грн. 00 коп. - основного боргу, 8 798 (вісім тисяч сімсот дев'яносто вісім) грн. 05 коп. - пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Термал» (03190, м. Київ, вулиця Салютна, будинок 2-Б; ідентифікаційний код: 36594354) до Державного бюджету України 2 465 (дві тисячі чотириста шістдесят п'ять) грн. 24 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.10.2015

Суддя М.О. Лиськов