Рішення

від 21.10.2015 по справі 910/21842/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2015Справа №910/21842/15

Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд"

до Українського фінансово-промислового концерну "УПФК"

про стягнення 58 861, 44 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Сопільняк Л. П. (довіреність № 07/01-533 від 15.09.2015);

від відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Державне акціонерне товариство "Будівельна компанія "Укрбуд" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Українського фінансово-промислового концерну "УПФК" (далі по тексту - відповідач) про стягнення 58861,44 грн.

Позов мотивований неналежним виконанням відповідачем договору оренди нерухомого майна від 01.12.2014, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 41966,68 грн. А також за прострочення виконання договору позивач нарахував пеню в розмірі 2488,34 грн, штрафу в розмірі 8992,86 грн, 5413,56 грн збитків від інфляції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2015 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 16.09.2015.

Ухвалою суду від 16.09.2015 відкладено розгляд справи на 09.10.2015.

У судовому засіданні 09.10.2015 у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 21.10.2015.

21.10.2015 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

Представник позивача в судовому засіданні 21.10.2015 підтримав заявлені позовні вимоги.

Незважаючи на належне повідомлення про час та місце судового засідання, представник відповідача в судове засідання 21.10.2015 не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав.

В судовому засіданні 21.10.2015 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, судом встановлено наступне.

01.12.2014 між державним публічним акціонерним товариством "Будівельна компанія "Укрбуд" (орендодавець, позивач) та Українським фінансово-промисловим концерном "УПФК" (орендар, відповідач) укладено договір оренди нерухомого майна державного публічного акціонерного товариства обладнання "Будівельна компанія "Укрбуд" №КР/16-0119 (далі - договір).

Відповідно до п.1.1 договору, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно (далі - "майно"), площею в розмірі та за цільовим призначенням згідно з актом приймання-передачі майна (додаток 1), яке розташоване в - адміністративному будинку за адресою: 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 23 (далі - "адмінбудинок"), що належить орендодавцю на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2004р. № 897.

За змістом п.п. 2.1-2.3 договору сторони погодили, що орендар вступає у строкове платне користування майном не раніше дати підписання сторонами акту приймання - передачі майна в оренду (додаток 1) і користується ним протягом узгодженого цим договором строку оренди. Передача майна в оренду не надає орендарю права власності на це майно. У разі припинення дії цього договору орендар, зобов'язується негайно повернути майно орендодавцю. Майно вважається поверненим з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майна з оренди, за умови здійснення орендарем повних розрахунків за цим договором.

Згідно п. 3.3 договору орендар зобов'язаний сплачувати орендні платежі за поточний місяць не пізніше десятого числа поточного місяця відповідно до узгоджуваного розміру щомісячного платежу та рахунку-фактури, який орендар не пізніше п'ятого числа поточного місяця повинен отримати у орендодавця. Несвоєчасне отримання орендарем рахунку-фактури у орендодавця не звільняє орендаря від зобов'язання вчасно сплачувати орендні платежі.

Відповідно до п. 6.1 договору орендодавець зобов'язаний передати орендарю в оренду майно по акту приймання-передачі майна згідно з цим договором.

Пунктом 9.2 договору встановлено, що за несвоєчасне внесення орендних платежів (після 15 числа поточного місяця) орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення до 28 числа поточного місяця, а в разі несплати орендних платежів до 28 число поточного місяця, орендар, крім зазначеної пені, сплачує на користь орендодавця штраф у розмірі 25% від суми простроченого платежу (ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України),

Відповідно до п. 10.1 договору він діє з 01.12.2014 до 30.11.2015 включно.

На виконання умов договору позивачем передано відповідачу в платне користування нерухоме майно, загальною площею 33,70 кв. м., що підтверджується актом приймання-передачі в оренду нерухомого майна державного публічного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд» в адмінбудинку за адресою: 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 23 від 01 грудня 2014 року (додаток 1 до договору, копія знаходиться в матеріалах справи).

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по сплаті платежів за договором у період з грудня 2014 року по липень 2015 року, у зв'язку з чим виникла заборгованість по сплаті орендної плати у розмірі 41966,68 грн.

Укладений між сторонами договір є договором найму (оренди), а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У період з грудня 2014 року по липень 2015 року позивачем нарахована орендна плата на суму в розмірі 47961,92 грн, що також підтверджується рахунками-фактурами: від 01.06.2015 № КР/15-0119/06, від 01.07.2015 № КР/15-0119/07, від 01.03.2015 № КР/15-0119/03, від 01.12.2014 № КР/15-0119/12, від 01.01.2015 № КР/15-0119/01, від 01.02.2015 № КР/15-0119/02, від 01.05.2015 № КР/15-0119/05, від 01.04.2015 № КР/15-0119/05.

За вказаний період відповідачем проведено розрахунок за оренду приміщення в розмірі 5995,24 грн, що вбачається з виписки з банківського рахунку позивача за період з 01.12.2014 по 15.09.2015.

Матеріалами справи підтверджується факт існування заборгованості відповідача перед позивачем по сплаті орендних платежів з грудня 2014 року по липень 2015 року року у розмірі 41966,68 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 3 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 3.3 договору строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті орендних та комунальних платежів за договором на момент подачі позову настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті орендних платежів у розмірі 41966,68 грн є правомірними та обґрунтованими.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 2488,34 грн за прострочення виконання грошового зобов'язання, штрафу у розмірі 8992,86 грн та інфляційних у розмірі 5413,56 грн.

Судом встановлено, що відповідач у визначений договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Пунктом 9.2 договору встановлено, що за несвоєчасне внесення орендних платежів (після 15 числа поточного місяця) орендар сплачує на користь орендодавця пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення до 28 числа поточного місяця, а у разі несплати орендних платежів до 28 числа поточного місяця, орендар, крім зазначеної пені, сплачує на користь орендодавця штраф у розмірі 25% від суми простроченого платежу (ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України),

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені, нарахованої по кожному платежу кожного місяця окремо у загальний період з грудня 2014 року по липень 2015 року на суму, яка підлягає сплаті по кожному платежу окремо, за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті орендних платежів у визначений період, з урахуванням часткової оплати, проте суд здійснює перерахунок пені, виходячи з наступного.

По-перше, відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно із ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на викладені положення вбачається, що яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто, за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Суд відзначає, що в даному випадку частина 2 статті 231 Господарського кодексу України не застосовується, оскільки дана санкція може бути застосована за наявності двох умов:

а) вона підлягає застосуванню у разі скоєння господарського правопорушення, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належать до державного сектора економіки, або якщо виконання зобов'язання фінансується за рахунок державного кредиту;

б) вона підлягає застосуванню тільки за два види правопорушень, а саме:

- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) - стягується штраф у розмірі 20 відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов'язання - стягується пеня в розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Таким чином, за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання по сплаті орендної плати за договором правомірним є нарахування пені у розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України.

Розрахунок пені

Сума боргу (грн)Період простроченняЗагальна сума пені 5995,24 16.12.2014-28.12.2014 59,79 5995,24 16.02.2015-28.02.2015 83,28 5995,24 16.03.2015-28.03.2015 128,12 5995,24 16.04.2015-28.04.2015 128,12 5995,24 16.05.2015-28.05.2015 128,12 5995,24 16.06.2015-28.06.2015 128,12 5995,24 16.07.2015-28.07.2015 128,12 За перерахунком суду розмір пені за прострочення виконання грошового зобов'язання складає 783,67 грн.

В іншій частині заявленої до стягнення пені необхідно відмовити, оскільки вона обрахована невірно (у розмірі, що перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України).

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 8992,86 грн суд відзначає наступне.

Суд перевіривши розрахунок штрафу наданий позивачем встановив, що позивач нарахував штраф за прострочення виконання договору оренди у відповідності до умов договору та вимог чинного законодавства.

Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині штрафу, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 8992,86 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Проте, при перевірці наданого позивачем розрахунку інфляційних, судом встановлено, що позивачем невірно здійснено розрахунок збитків від інфляції, оскільки позивач неправильно визначив дату початку нарахування збитків від інфляції.

При розрахунку збитків від інфляції, судом нараховано суму збитків від інфляції, яка є більшою за суму збитків від інфляції заявленою позивачем у позові.

Пунктом 2 частини 1 статті 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Позивач клопотання про вихід суду при прийнятті рішення за межі позовних вимог не заявляв.

Тому, позовна вимога про стягнення з відповідача збитків від інфляції підлягає задоволенню у розмірі 5413,56 грн, визначеному позивачем.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з Українського фінансово-промислового концерну "УПФК" на користь державного публічного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" заборгованості у розмірі 41966,68 грн, пені у розмірі 783,67 грн, штрафу у розмірі 8992, 86 грн та інфляційних втрат у розмірі 5413,56 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторні пропорційно задоволеним позовним вимогам.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Українського фінансово-промислового концерну "УПФК" (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 29-Б, код 30603331) на користь Державного публічного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд» (02002, м. Київ, вул. Раскової, 23; код 33298371) заборгованості у розмірі 41966,68 грн (сорок одну тисячу дев'ятсот шістдесят шість грн 68 коп.), пені у розмірі 783,67 грн (сімсот вісімдесят три грн 67 коп.), штрафу у розмірі 8992,86 грн (вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто дві грн 86 коп.), інфляційних у розмірі 5413,56 грн (п'ять тисяч чотириста тринадцять грн 56 коп.) та 1774,09 грн (одну тисячу сімсот сімдесят чотири грн 09 коп.) судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Повне рішення складено 27.10.2015.

Суддя Я.А. Карабань