Рішення

від 19.10.2015 по справі 910/22037/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2015Справа №910/22037/15

За позовом Комунального підприємства «Київпастранс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСВ Тревел»

про стягнення 26839,79 грн.

                                        Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов про стягнення заборгованості та санкцій у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань оплатити надані йому послуги.

Відзиву на позов Відповідач не подав.

У судові засідання сторони представників не направили, хоча судом були вчинені всі дії для належного повідомлення сторін про призначення справи до розгляду в засіданні суду, оскільки ухвали надсилалися на адреси місцезнаходження сторін згідно відомостей, які містяться у ЄДРЮО та ФОП та у матеріалах справи, тому будь-які несприятливі наслідки ненаправлення повноважних представників покладаються на кожну зі сторін відповідно.

Судом враховано викладену у п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 правову позицію, що у випадку нез'явлення в засідання суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Явка представників сторін у засідання обов'язковою не визнавалась, і перед судом не доведено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні. Отже, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України, здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем, як суб'єктом господарювання, було замовлено, а Позивачем надано послуги на загальну суму 13600 грн., що підтверджується залученим до справи актом № ОУ-0000332 від 10.09.2012, який містить перелік наданих послуг, їх кількість та ціну, підписи представників Відповідача та Позивача, скріплені їх печатками.

Отже, у відповідності до ч. 1 ст. 181 та ч. 2 ст. 265 ГК України, враховуючи, що договір надання автотранспортних послуг у формі єдиного документу між сторонами не укладався (матеріали справи не містять доказів протилежного), судом встановлено, що між сторонами був укладений договір надання автотранспортних послуг у спрощений спосіб та у письмовій формі (підписано акт) шляхом надання пропозиції послуги та зустрічного її прийняття.

Судом встановлено, що цей договір містить всі істотні умови господарського договору відповідно до ст. 180 ГК України – предмет (перелік послуг у акті), ціну (вартість послуг у акті) та строк (настав в момент підписання акта), та який Позивачем було виконано, а Відповідачем виконання прийнято без зауважень (підписаний акт зауважень не містить). Відсутність будь-якої з істотних чи усіх істотних умов Відповідачем перед судом не доведена.

Щодо строків оплати наданих послуг, то оскільки у акті його встановлено не було, такий строк відповідно до ст. 530 ЦК України був встановлений Позивачем у претензії від 22.06.2015 (надіслана Відповідачу 25.06.2015), а саме – 10ти денний строк оплати з отримання претензії.

Як убачається з роздруківки з пошукової системи УДППЗ «Укрпошта», лист з претензією на поштове відділення Відповідача надійшла 27.06.2015, та отже претензія могла бути отримана Відповідачем 27.06.2015, однак отримана не була, тому повернулася 27.07.2015 за закінченням встановленого терміну зберігання.

Матеріали справи не містять доказів наявності у Відповідача претензій щодо якості та/або комплектності наданих та перелічених у акті послуг на суму 13600 грн., тому, враховуючи встановлений відповідно до ст. 530 ЦК України у претензії строк оплати, Відповідач повинен був розрахуватися за послуги у строк по 06.07.2015 включно, чого ним зроблено не було, та 07.07.2015 є першим днем прострочення виконання грошового зобов'язання.

Отже, у встановлений строк заборгованість Відповідачем погашена не була, та наявність у Відповідача вищевказаної заборгованості, яка не була погашена на час подання позову, та залишається непогашеною на даний час, Позивачем належним чином відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України та ст.ст. 181, 193 ГК України доведена, документально підтверджена і Відповідачем не спростована.

Розрахунок заборгованості судом перевірено та визнано обґрунтованим і арифметично правильним; її розмір є доведеним залученими Позивачем до справи вищеописаними доказами, а також відсутністю їх спростування з боку Відповідача.

З огляду на наведене позовні вимоги про стягнення 13600 грн. заборгованості визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, виходячи з положень ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, ст. 193 ГК України, Відповідач є порушником грошового зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення втрат від інфляції та 3% річних за ст. 625 ЦК України за весь час прострочення заборгованості.

Враховуючи встановлення судом прострочення виконання Відповідачем грошового зобов'язання з 07.07.2015, суд робить власний перерахунок втрат від інфляції та 3% річних у межах заявленого Позивачем періоду, але з 07.07.2015.

За розрахунком суду, у період з 07.07.2015 по 11.08.2015 Позивач інфляційних втрат не зазнав (інфляції не було), тому інфляційні дорівнюють 0, а отже у вимозі про стягнення втрат від інфляції суд відмовляє у задоволенні позову повністю (у частині, зокрема, про стягнення інфляційних до 07.07.2015 суд відмовляє, оскільки до 07.07.2015 прострочення грошового зобов'язання не існувало).

Перерахунок 3% річних суд здійснює наступним чином:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

1360007.07.2015 - 11.08.2015363 %40.24

Таким чином, підлягають стягненню проценти в сумі 40,24 грн.; у іншій частині про стягнення процентів суд відмовляє, оскільки за заявлений Позивачем період до 07.07.2015 прострочення грошового зобов'язання не існувало.

Отже, позовні вимоги визнаються судом частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню. Судовий збір за ст. 49 ГПК України покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог. Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСВ Тревел» (м. Київ, вул. Предславинська, 34-Б; ідентифікаційний код 33545304) на користь Комунального підприємства «Київпастранс» (м. Київ, вул. Набережне Шосе, 2; ідентифікаційний код 31725604) 13600 (тринадцять тисяч шістсот) грн. заборгованості, 40 (сорок) грн. 24 коп. 3% річних, а також 928 (дев'ятсот двадцять вісім) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ.

У іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.10.2015

Суддя                                                                                           Сташків Р.Б.