Рішення

від 20.10.2015 по справі 925/1492/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2015 р. Справа № 925/1492/15

За позовом публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"

до товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-МІН"

про стягнення 21440316грн. 38 коп.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Биченко М.О.

Представники сторін:

від позивача: Охріменко О.О. за довіреністю від 02.06.2015 № 434;

від відповідача: не з'явився

Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-МІН" про стягнення 21440316грн. 38 коп., у тому числі: 14173000 грн. боргу у вигляді неповернутої суми попередньої оплати за зерно, 3722149 грн. 89 коп. пені, 992110 грн. штрафу, та 2553056 грн. 49 коп. процентів за користування коштами.

Також позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 73080 грн. 00 коп. витрат на сплату судового збору.

В обґрунтування позову позивач вказав на невиконання відповідачем зобов'язань за договором поставки від 09.09.2014 № КИВ103К-С щодо поставки в установлені цим договором та додатками до нього (специфікаціями) строки попередньо оплаченого зерна на суму 14173000 грн. і неповернення суми попередньої оплати.

Ухвалою від 07.09.2015 господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву позивача до розгляду, порушив провадження у даній справі і призначив її до розгляду в судовому засіданні на 11 годину 45 хвилин 29.09.2015 у приміщенні господарського суду Черкаської області.

Ухвалою від 29.09.2015 господарський суд Черкаської області у зв'язку з нез'явленням представника відповідача в судове засідання, призначене на 29.09.2015, відклав розгляд справи на 12 годину 20.10.2015 у приміщенні господарського суду Черкаської області.

У судовому засіданні, яке відбулося 20.10.2015 за участю представника позивача, останній позов підтримав з викладених у ньому підстав і надав письмові пояснення з уточненням розрахунку пені за не поставку відповідачем зерна урожаю 2014 року у кількості і у строки, передбачені специфікаціями від 25.09.2014 №2, від 20.10.2014 №15, від 21.10.2014 №15/1 і від 13.10.2014 №19, у сумі 3740 865 грн. 91 коп., із якої позивач у позові просить стягнути з відповідача на свою користь лише 3722149 грн. 89 коп.

Відповідачу за вказаною у позові та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресою його місцезнаходження, господарським судом Черкаської області надсилалися рекомендованими листами з повідомленнями про вручення ухвали від 07.09.2015 та від 29.09.2015. Проте ці рекомендовані листи не були вручені адресату, а були повернуті до господарського суду Черкаської області із відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання", що в силу ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України є підставою вважати про вручення відповідачу цих ухвал належним чином і, що відповідач був належним чином повідомлений про дату час і місце засідання суду.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився і про причини нез'явлення господарський суд не повідомив. Відзив на позов до господарського суду не надійшов.

Нез'явлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає вирішенню спору за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд Черкаської області

ВСТАНОВИВ:

09 вересня 2014 року публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" як покупець і товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-МІН" як постачальник уклали між собою договір поставки № КИВ103К-С (а. с. 12-14, далі - договір № КИВ103К-С), згідно з п. 1 якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця зерно українського походження врожаю 2014 року, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору.

Відповідно до п. 3.1 договору №КИВ103К-С одиницею виміру товару, що поставляється на умовах даного договору, є метрична тонна.

Згідно з п. 3.2 договору №КИВ103К-С товар поставляється партіями протягом періоду, вказаного в специфікаціях до цього договору.

У п. 3.3 договору №КИВ103К-С його сторони передбачили, що кількість, строк та місце поставки, ціна та загальна вартість товару для кожної партії, що поставляється за цим договором, визначаються в специфікаціях до цього договору, які підписуються сторонами щодо кожної партії товару та є невід'ємними частинами (додатками) цього договору.

Відповідно до п. 4.2 договору № КИВ103К-С датою поставки товару вважається дата переоформлення товару на ім'я покупця за складським документом на зерновому складі. Дата видаткової накладної співпадає з датою переоформлення товару на ім'я покупця за складським документом на складі.

У пункті 5.1 договору №КИВ103К-С його сторони встановили, що оплата товару, що поставляється за даним договором, проводиться в національній валюті України шляхом 80% попередньої оплати від суми товару, вказаного у специфікаціях.

Пункт 5.2 договору №КИВ103К-С передбачає, що датою оплати товару вважається дата списання грошових коштів з проточного рахунку покупця, а п. 5.3 цього ж договору передбачає, що остаточний розрахунок здійснюється протягом трьох банківських днів після отримання покупцем складської квитанції або іншого складського документу на товар, вказаний у специфікації.

Відповідно до п. 8.4 договору № КИВ103К-С у випадку не поставки або несвоєчасної поставки товару згідно з умовами даного договору, постачальник сплачує покупцеві на вимогу останнього пеню в розмірі 0,1% від загальної вартості непоставленої партії товару за кожен день прострочення.

У п. 8.5 договору №КИВ103К-С його сторони погодили, що у випадку прострочення зобов'язання по поставці товару визначеного специфікацією більш як на 30 календарних днів, покупець може частково або в повному обсязі відмовитися від договору і вимагати від постачальника повернення оплачених коштів по даному договору (у випадку їх здійснення). В цьому випадку постачальник зобов'язався протягом 3 банківських днів з моменту отримання письмової та/або факсової вимоги покупця про повернення коштів, повернути покупцю всі оплачені кошти по даному договору, а також сплатити покупцю штраф в розмірі 7% від загальної вартості непоставленої партії товару.

Згідно з п. 8.5 договору № КИВ103К-С нарахування штрафних санкцій за прострочення поставки товару припиняється через дванадцять місяців від дати, коли товар мав бути поставлений.

Відповідно до п. 10.1 договору № КИВ103К-С останній набирає чинності з дати підписання його сторонами і діє до 30 червня 2015 року, а в частині розрахунків та поставки товару - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

До договору № КИВ103К-С сторони погодили та підписали такі специфікації: від 25.09.2014 №2, від 29.09.2014 №3, від 01.10.2014 №4, від 02.10.2014 №5, від 02.10.2014 №6, від 03.10.2014 №7, від 08.10.2014 №7/1, від 09.10.2014 №8, від 13.10.2014 №9, від 14.10.2014 №10, від 15.10.2014 №11, від 15.10.2014 №12від 17.10.2014 №13, від 17.10.2014 №14, від 20.10.2014 №15, від 21.10.2014 №15/1, від 23.10.2014 №16, від 27.10.2014 №16/1, від 03.11.2014 №16/2, від 01.11.2014 №16/3, від 01.11.2014 №16/4, від 17.11.2014 №18/1, від 01.12.2014 №19 від 03.12.2014 №20, від 04.12.2014 №21 (а. с. 18-42).

На виконання договору № КИВ103К-С позивач у період з 19.09.2014 по 05.12.2014 здійснив попередню оплату за зерно урожаю 2014 року, перерахувавши відповідачу на його поточний рахунок в установі банку 26470221 грн. 91 коп., що підтверджується банківською випискою із особового рахунку позивача (а. с. 82-85).

Відповідач на виконання договору № КИВ103К-С поставив позивачу у період з 30.09.2014 по 05.12.2014 зерно кукурудзи 3 класу на загальну суму 12297221 грн. 91 коп., що підтверджується відповідними видатковими накладними (а. с. 43-79).

Н решту сплаченої позивачем суми попередньої оплати у розмірі 14173000 грн. відповідач зерна позивачу не поставив.

12 серпня 2018 року позивач цінним листом з описом вкладення надіслав відповідачу поштою лист-вимогу від 12.08.2015 № 130-2-12/4079 (а. с. 15-17) з вимогами негайного виконання договору №КИВ103К-С щодо поставки товару на суму 14173000 грн. 00 коп., а у разі неможливості - повернення попередньої оплати у сумі 14173000 грн. 00 коп.

Відповідач вказаний лист - вимогу позивача залишив без задоволення.

За не поставку зерна урожаю 2014 року у кількості і у строки, передбачені специфікаціями від 25.09.2014 №2, від 20.10.2014 №15, від 21.10.2014 №15/1 і від 13.10.2014 №19, позивач нарахував відповідачу 3740865 грн. 91 коп. передбаченої п. 8.4 договору № КИВ103К-С пені, у тому числі:

2025000 грн. 11 коп. пені за не поставку 3787,521 метричних тонн зерна кукурудзи 3 класу на суму 6250000 грн. 35 коп. згідно з специфікацією від 25.09.2014 №2 за 324 дні прострочення з 30.09.2014 по 19.08.2015;

1612499 грн. 74 коп. пені за не поставку 2625,050 метричних тонн зерна кукурудзи 3 класу на суму 6249999 грн. згідно з специфікацією від 13.10.2014 №19 за 257 днів прострочення з 04.12.2014 по 19.08.2015;

79885 грн. 19 коп. пені за не поставку 148,762 метричних тонн зерна кукурудзи 3 класу на суму 266283 грн. 98 коп. згідно з специфікацією від 20.10.2014 №15 за 300 днів прострочення з 23.10.2014 по 19.08.2015;

23480 грн. 86 коп. пені за не поставку 43,889 метричних тонн зерна кукурудзи 3 класу на суму 78561 грн. 31 коп. згідно з специфікацією від 21.10.2014 №15/1 за 299 днів прострочення з 24.10.2014 по 19.08.2015.

Із нарахованої відповідачу пені у сумі 3740865 грн. 91 коп. за не поставку зерна урожаю 2014 року у кількості і у строки, передбачені специфікаціями від 25.09.2014 №2, від 20.10.2014 №15, від 21.10.2014 №15/1 і від 13.10.2014 №19, позивач у позові пред'явив до стягнення меншу суму - 3722149 грн. 89 коп.

Крім вказаної вище пені позивач нарахував відповідачу до сплати 992110 грн. передбаченого п. 8.5 договору у № КИВ103К-С штрафу за прострочення зобов'язання по поставці визначеного специфікаціями товару більш як на 30 календарних днів у розмірі 7% від загальної вартості непоставленої партії товару.

Також позивач за аналогією закону, а саме за аналогією статті 1048 Цивільного кодексу України нарахував відповідачу до сплати 2553056 грн. 49 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі облікової ставки Національного банку України.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Згідно ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання.

Згідно з частинами 2 і 3 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визнає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частина 2 ст. 20 Господарського кодексу України передбачає право кожного суб'єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

З огляду на вкладені вище обставини та норми чинного законодавства господарський суд прийшов до таких висновків.

Відповідач не виконав зобов'язання за договором № КИВ103К-С щодо передачі позивачу в установлені специфікаціями до цього договору строки попередньо оплаченого позивачем зерна урожаю 2014 року на суму 14173000 грн., тому позивач в силу частин 2 та 3 ст. 693 Цивільного кодексу України вправі вимагати від відповідача повернення суми попередньої оплати та сплати процентів за користування чужими коштами відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України.

Також у даному випадку позивач має право вимагати від відповідача сплати передбачених пунктами 8.4 та 8.5 договору № КИВ103К-С пені та штрафу за не поставку попередньо оплаченого зерна урожаю 2014 року.

Статтею 536 Цивільного кодексу України та іншими нормами чинного законодавства не встановлено розміру процентів за користування чужими у відносинах, що виникли із договору поставки. Не встановлює розміру таких процентів і договір № КИВ103К-С.

Відповідно до частини першої статті 8 Цивільного кодексу України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Отже, аналогію закону можна застосовувати виключно у разі подібності спірних неврегульованих правовідносин.

Правовий аналіз змісту правовідносин, що виникають із договору позики, які врегульовані статтями 1046 - 1053 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку, що такі правовідносини не подібні за змістом правовідносинам, що виникають із договору поставки, а тому у даному випадку відсутні підстави для застосування аналогії закону, передбаченої статтею 8 Цивільного кодексу України, та відповідно для стягнення з відповідача заявленої у позові суми процентів за користування чужими коштами.

Стягувані суми пені та штрафу нараховані позивачем у відповідності з фактичними обставинами виконання відповідачем договору № КИВ103К-С, умовами цього договору та вимогами чинного законодавства.

За таких обставин позов підлягає задоволенню лише в частині стягнення 14173000 грн. боргу, 3722149 грн. 89 коп. пені та 992110 грн. штрафу.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача витрати на сплату судового збору в сумі 64377 грн. 83 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-МІН" (вул. Героїв Дніпра, буд. 25/1, кв. 30, м. Черкаси, 18016, ідентифікаційний код 38843265) на користь публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (вул. Саксаганського, буд. 1, м. Київ, 01033, ідентифікаційний код 37243279) - 14173000 грн. боргу, 3721149 грн. 89 коп. пені, 992110 грн. штрафу та 64377 грн. 83 коп. витрат на сплату судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено і підписано 28.10.2015.

СУДДЯ М.В. Дорошенко