Постанова

від 22.10.2015 по справі 927/899/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2015 р. Справа№ 927/899/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Отрюха Б.В.

Михальської Ю.Б.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СІВЕРІНВЕСТ - БУД"

на рішення

Господарського суду Чернігівської області

від 31.08.2015р.

у справі № 927/899/15 (суддя Шестак В.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІВЕРІНВЕСТ - БУД"

до Чернігівської міської ради

третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради

про визнання поновленим договору оренди землі

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СІВЕРІНВЕСТ-БУД" звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Чернігівської міської ради, третя особа Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки площею 0,1400га (кадастровий номер 7410100000:02:046:0071) в місті Чернігові по вул. Генерала Бєлова, 37, корпус 6 для будівництва багатоповерхового житлового будинку з розміщенням торгово-офісних приміщень, укладеного 29.12.2012 № 357 між Чернігівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "СІВЕРІНВЕСТ-БУД".

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він продовжує користуватись земельною ділянкою площею 0,1400 га (кадастровий номер 7410100000:02:046:0071) в місті Чернігові по вул. Генерала Бєлова, 37, корпус 6; належним чином та добросовісно виконує умови договору оренди земельної ділянки, сплачує орендну плату, а отже, має переважне право на укладення договору оренди землі на той самий строк, на тих самих умовах.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 31.08.2015р. по справі № 927/899/15 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, оскільки вважає, що судом неповністю з»ясовано обставини справи, надано неправильну оцінку доказам та фактичним обставинам справ, а також з грубо порушено норми процесуального та матеріального права.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції в порушення статті 43 ГПК України допустив грубу помилку, та встановив, що спірні правовідносини між сторонами щодо укладеного ними 29 грудня 2012 року договору оренди земельної ділянки за № 3527, виникли в 2010 р., а не в 2012 році. Внаслідок чого дійшов помилкового висновку про обов'язкову необхідність для поновлення договору оренди земельної ділянки від 29.12.2012 р. за № 3527 саме рішення органу місцевого самоврядування, мотивуючи свою відмову існуючим на момент виникнення спірних правовідносин законодавством, яке не передбачало можливість автоматичного поновлення дії договору оренди після закінчення строку його дії.

В судове засідання, представники сторін не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Від представника третьої особи через відділ документального забезпечення суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому міститься клопотання про розгляд апеляційної скарги у відсутності представника третьої особи та про залишення рішення місцевого господарського суду без змін.

Враховуючи, що сторони належним чином були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте не скористалась своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні за наявними матеріалами справи у відсутності представників сторін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія встановила наступне.

Рішенням Чернігівської міської ради від 16.09.2010р. Товариству з обмеженою відповідальністю "СІВЕРІНВЕСТ-БУД" передано земельну ділянку площею 0, 1400 га по вул.. Генерала Белова, 37, корпус 6 в короткострокову оренду строком до 16.09.2012р.

05 жовтня 2010 року між Чернігівською міською радою (Орендодавець за договором) в особі начальника Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради Титаренка Ю.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю "СІВЕРІНВЕСТ-БУД" (Орендар за договором) в особі директора Супруненко О.В. було укладено договір оренди земельної ділянки № 3527 на підставі п. 61 рішення Чернігівської міської ради від 16.09.2010р.

Вищезазначений договір був продовжений, а саме 29 грудня 2012 року Чернігівською міською радою в особі начальника Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради Титаренка Ю.В. (орендодавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СІВЕРІНВЕСТ-БУД" ( орендар за догвоором) в особі директора Супруненко О.В. було укладено договір оренди земельної ділянки № 3527.

Відповідно до п.1. Договору № 3527 від 29.12.2012 орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку (кадастровий номер 7410100000:0:046:0071) в місті Чернігові по вул. Генерала Бєлова, 37, корпус 6 для будівництва багатоповерхового житлового будинку з розміщенням торгово-офісних приміщень.

За умовами п.2. Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1400 га, вільна від забудови.

Згідно з п.4. Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 284046,00 гривень (202,89 грн. за 1 кв. м).

Пунктом 6 Договору сторони погодили, що договір укладено до 26 грудня 2014 року після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 календарних днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п.18. Договору передача земельної ділянки Орендарю здійснюється протягом 5 днів після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Умовами п.п.28. та 29. Договору передбачено, зокрема, що зміна умов Договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов Договору спір вирішується у судовому порядку. Підставою припинення договору є закінчення строку, на який його було укладено.

Як вбачається з акту приймання-передачі від 29.12.2012 на підставі рішення від 26.12.2012 року Чернігівської міської ради в особі начальника Управління земельних ресурсів Титаренка Ю.В. міська рада передала, а Товариство з обмеженою відповідальністю "СІВЕРІНВЕСТ-БУД" в особі директора Супруненко О.В., прийняло земельну ділянку (кадастровий номер 7410100000:02:046:0071) в короткострокову оренду, строком до 26.12.2014 року, площею 0,1400 га, по вул. Генерала Бєлова, 37, корпус 6, для будівництва багатоповерхового житлового будинку з розміщенням торгово-офісних приміщень.

21 листопада 2014 року позивач звернувся до відповідача з листом, вих. № 19, про продовження дії договору оренди земельної ділянки загальною площею 0,1400 га, яка знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Генерала Бєлова, 37, корпус 6. Разом із листом позивач надіслав проект нового Договору оренди земельної ділянки № 3527 в 3 екземплярах.

Зазначений лист був отриманий відповідачем 21.11.2014 що підтверджується відбитком штампу загального відділу Чернігівської міської ради.

Однак, пунктом 6 договору оренди № 3527 від 29.12.2012 передбачено, що орендар повинен не пізніше ніж за 90 календарних днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію, тобто до 28.09.2014 року , а позивач повідомив відповідача листом про продовження строку дії договору оренди земельної ділянки тільки 21.11.2014.

Крім того, до листа - повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар повинен надати проект додаткової угоди. Однак позивач до листа - повідомлення додав проект нового договору оренди земельної ділянки з іншими умовами оренди.

Листом від 01.12.2014 № 5897 Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради повідомило позивачу, що питання щодо поновлення договору оренди земельної ділянки площею 0,1400 га включено в проект рішення чергової сесії Чернігівської міської ради із земельних питань.

Рішенням сорок шостої сесії шостого скликання Чернігівської міської від 26 грудня 2014 року "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок юридичним та фізичним особам" пункт 45 Товариству з обмежено відповідальністю "СІВЕРІНВЕСТ-БУД" відмовлено в поновлені договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 7410100000:02:046:0071) площею 0,1400 га по вул. Генерала Бєлова, 37, корпус 6 для будівництва багатоповерхового житлового будинку з розміщенням торгово-офісних приміщень.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач звернувся з позовом до суду про визнання незаконним та скасування пункту 45 рішення 46 сесії Чернігівської міської ради 6 скликання від 26.12.2014 року "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок юридичним та фізичним особам", за яким Товариству з обмеженою відповідальністю "СІВЕРІНВЕСТ-БУД" було відмовлено в поновленні договору оренди земельної ділянки площею 0,1400 га (кадастровий номер 7410100000:02:046:0071) в місті Чернігові по вул. Генерала Бєлова, 37, корпус 6 для будівництва багатоповерхового житлового будинку з розміщенням торгово-офісних приміщень та зобов'язання Чернігівську міську раду укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки № 3527 від 29.12.2012 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "СІВЕРІНВЕСТ-БУД" та Чернігівською міською радою на той самий строк на тих самих умовах.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 02.04.2015 року по справі № 927/150/15 в позові відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 року у справі № 927/150/15 рішення Господарського Чернігівської області від 02.04.2015 у справі № 927/150/15 скасовано частково. Прийнято нове рішення, яким визнано недійсним пункт 45 рішення 46 сесії Чернігівської міської ради 6 скликання від 26.12.2014 року "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок юридичним та фізичним особам" за яким Товариству з обмеженою відповідальністю "СІВЕРІНВЕСТ-БУД" відмовлено в поновленні договору оренди земельної ділянки площею 0,1400 га (кадастровий номер 7410100000:02:046:0071) в місті Чернігові по вул. Генерала Бєлова, 37, корпус 6 для будівництва багатоповерхового житлового будинку з розміщенням торгово-офісних приміщень. В частині позовних вимог щодо зобов'язання Чернігівської міської ради укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки №3527 від 29.12.2012 року рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.04.2015 року залишено без змін

Згідно ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно із статтею 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 33 Закону України від 6 жовтня 1998 р. № 161-XIV "Про оренду землі" після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

У вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який набрав чинності з 12.03.2011)

Частиною шостою зазначеної статті передбачено, що договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою і за відсутності протягом місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.

Відтак господарським судам у вирішенні відповідних спорів необхідно з'ясовувати, зокрема, чи повідомляв орендар орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та чи заперечував орендодавець у строк, визначений законом, проти поновлення договору.

Разом з тим судам слід враховувати, що до спірних правовідносин має застосовуватися саме та редакція закону, яка була чинною на дату, з якої виникло переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки. При цьому, якщо відповідні правовідносини виникли між сторонами до внесення змін Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (набрав чинності з 12.03.2011) до статті 33 Закону України "Про оренду землі", судам слід брати до уваги, що попередня редакція зазначеної статті Закону України "Про оренду землі" не передбачала автоматичного поновлення договорів оренди землі. Реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності пов'язувалася з наявністю відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. (п.2.17. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (із змінами та доповненнями).

Частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачена інша підстава поновлення договору оренди, а саме: у тому разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність наступних юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Відповідно правового висновку Верховного Суду України по справі № 6-219цс14 від 25.02.2015 року, стаття 33 Закону України "Про оренду землі" об"єднує два випадки пролонгації договору оренди.

Зокрема, у частині першій статті 33 цього закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Реалізація зазначеного переважного права на поновлення договору оренди можлива лише за умови дотримання встановлених цією нормою певної процедури і строків (частини 2-5 цієї статті).

Так, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити наступні юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та про своє рішення.

Частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачена інша підстава поновлення договору оренди, а саме: у тому разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність наступних юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, спірний договір оренди землі припинив свою дію з 26.12.2014 року на підставі п. 1 ч.1 ст.31 Закону України "Про оренду землі" та п.п. 6 і 28 Договору за закінченням строку, на який його було укладено.

Посилання позивача одночасно на ч.ч. 1 та 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", як на підставу своїх вимог є безпідставними і необґрунтованим.

За змістом ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

У зв'язку з тим, що чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством не передбачено автоматичного поновлення договорів оренди землі, реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін можлива лише за наявності рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

За змістом п. 34 ч. 1 ст. 36 Закону України від 21 травня 1997 р. № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування" за відсутності такого рішення неможливо зобов'язати цей орган у судовому порядку укласти такий договір або поновити його, про що зазначено у Висновках Верховного суду України, викладених у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 111-16 ГПК України за ІІ півріччя 2012 року.

За наслідками розгляду справ за позовами до органів виконавчої влади чи органів самоврядування щодо оскарження (визнання незаконними) прийнятих ними актів з питань, пов'язаних з наданням земельних ділянок у власність чи в користування суб'єктам господарської діяльності (про відмову у передачі земельної ділянки у власність чи в користування, у продажу земельної ділянки, у наданні дозволу і вимоги на розроблення проекту відведення земельної ділянки тощо) господарський суд залежно від характеру спору може зобов'язати названі органи виконати певні дії, як цього вимагають приписи чинного законодавства, зокрема розглянути у встановленому порядку для даного органу порядку питання, яке стосується предмету спору.

Водночас суд не вправі приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції цих органів, наприклад, про надання земельних ділянок у власність або в користування, укладення договорів купівлі-продажу або оренди земельних ділянок, а також зазначити, яке конкретно рішення повинного бути прийнято (п. 2.14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" № 6 від 17.11.2011р.).

На підставі вищевикладеного колегія приходить до висновку про те, що оскільки діючим на момент виникнення спірних правовідносин законодавством передбачено, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін можлива лише за наявності рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, то за відсутності такого рішення неможливо зобов'язати цей орган в судовому порядку укласти такий договір або поновити його, оскільки таке зобов'язання суперечитиме вимогам законодавства.

Враховуючи відсутність відповідного рішення органу місцевого самоврядування - Чернігівської міської ради про поновлення договору оренди земельної ділянки колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позов задоволенню не підлягає.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки апелянтом не було дотримано вимоги Закону України «Про оренду землі», додаткова угода про поновлення договору оренди земельної ділянки на адресу відповідача для підписання не надсилалось, замість додаткової угоди позивачем було надіслано проект нового договору оренди земельної ділянки з іншими умовами оренди, дії чи бездіяльність Чернігівської міської ради чи управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради не оскаржувались. Тобто позивач не скористався своїм правом на поновлення договору оренди земельної ділянки, шляхом укладення додаткової угоди передбаченим ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду Чернігівської області обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СІВЕРІНВЕСТ - БУД" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 31.08.2015р. у справі № 927/899/15 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Чернігівської області від 31.08.2015р. у справі № 927/899/15 залишити без змін.

Матеріали справи № 927/899/15 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Б.В. Отрюх

Ю.Б. Михальська