Постанова

від 23.03.2007 по справі 18/28н-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/28н-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23.03.07                                                                                 Справа № 18/28н-ад.

Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Оптос», м. Красний Луч Луганської області

до  Луганської міської ради, м. Луганськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –  закрите акціонерне товариство «Фінансист», м. Луганськ

про визнання недійсними  рішення

при секретарі Герасименко Р.В.

в присутності представників:

від позивача:                    Мартиросян Л.С. за дов. від 05.02.2007;

Юрченко А.В. за дов. від 20.06.2006;;

від відповідача:           не прибув;

від 3-ї особи:                     Тихонов О.А. за дов. від 17.12.2004.

Суть спору: позивачем заявлено вимога про визнання недійсним рішення відповідача від 05.09.2006 № 9/37 «Про надання закритому акціонерному товариству «Фінансист»згоди на розроблення проектів відведення земельних ділянок під розміщення будівлі та споруди, будівництво та розміщення будівель та споруд адміністративно-побутового призначення за адресою: вул. Оборонна, 20-г та під розміщені будівлі та споруди, будівництво та розміщення будівель та споруд адміністративно-побутового призначення за адресою: вул. Оборонна, 20-ж».    

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що він на підставі рішення третейського суду та наказу господарського суду є власником нерухомості, розташованої на земельній ділянці відносно якої відповідачем прийняте оспорюване рішення; однак в оспорюваному рішенні вказано, що воно прийняте в зв'язку з тим, що власником цих будівель є 3-тя особа, що не відповідає дійсності і тому, є незаконним.

Відповідач свою думку щодо визнання або невизнання позову суду не повідомив, письмово заявивши про можливість розгляду справи без його участі.

Третя особа проти позову заперечує посилаючись на спірність питання відносно права власності на зазначені будівлі; 3-тя особа вважає, що права позивача оспорюваним рішенням не порушуються.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників позивача та 3-ї особи, суд

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Луганської міської ради від 05.09.2006 № 9/37 закритому акціонерному товариству «Фінансист»(третій особі по справі) надана згода на розроблення проектів відведення земельних ділянок площею 0,8502 га за адресою: вул. Оборонна, 20-г під розміщені будівлі та споруди, будівництво та розміщення будівель та споруд адміністративно-побутового призначення та площею 1,0502 га за адресою: вул. Оборонна, 20-ж»під розміщені будівлі та споруди, будівництво та розміщення будівель та споруд адміністративно-побутового призначення.

У вказаному рішенні зазначено, що підставами його прийняття є:

§          клопотання ЗАТ «Фінансист»(3-ї особи):

-          про надання йому дозволу на реконструкцію будівель та споруд, розташованих за адресою: вул. Оборонна, 20-г та 20-ж;

-          про передачу в оренду на 49 років земельної ділянки на якій розміщенні вказані будівлі та споруди (які будуть реконструюватися).

§          дані про те, що будівлі та споруди, розташовані за адресою: вул. Оборонна, 20-г та

20-ж, належать ЗАТ «Фінансист» (3-ій особі) на підставі рішення Луганського апеляційного господарського суду від 06.05.2006 по справі № 14/315пн.

          Позивач зазначив, що постановою Вищого господарського суду України від 22.06.2006 по справі № 14/315пн була скасована постанова Луганського апеляційного господарського суду від 06.05.2006, якою за третьою особою було визнане право власності на будівлі та споруди, розташовані за адресою: вул. Оборонна, 20-г та 20-ж.

          Таким чином, оспорюване рішення прийняте відповідачем 05.09.2006 з посиланням на рішення Луганського апеляційного господарського суду (про право власності 3-ї особи на нерухомість), яке було нечинним (скасоване ще 22.06.2006).

Позивач зазначив, що насправді саме він, а не 3-тя особа, є власником будівель та споруд, розташовані за адресою: вул. Оборонна, 20-г та 20-ж.

Право власності він набув:

-          за рішенням постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Асоціація спеціалістів в аграрній сфері «Третейська ініціатива»від 10.11.2005 по справі № 1/05-кр;

-          за наказом господарського суду Луганської області від 01.08.2006 № 1/05-кр, який виданий господарським судом на виконання рішення третейського суду.

Позивач також вказав, що лише він, як власник нерухомості, має право на користування земельними ділянками, на яких розташовані ці об'єкти.

Однак, 3-й особі безпідставно, з посиланням на нечинне рішення суду, був наданий дозвіл на розроблення проекту відведення земельних ділянок, право користування якими за законом належить йому.

Позивачем заявлено вимога про визнання недійсним рішення відповідача від 05.09.2006 № 9/37 «Про надання закритому акціонерному товариству «Фінансист»згоди на розроблення проектів відведення земельних ділянок під розміщення будівлі та споруди, будівництво та розміщення будівель та споруд адміністративно-побутового призначення за адресою: вул. Оборонна, 20-г та під розміщені будівлі та споруди, будівництво та розміщення будівель та споруд адміністративно-побутового призначення за адресою: вул. Оборонна, 20-ж».    

Відповідач свою думку щодо визнання або невизнання позову суду не повідомив, письмово заявивши про можливість розгляду справи без його участі.

Третя особа проти позову заперечує посилаючись на те, що позивач ще не набув права власності на об'єкти нерухомості, так як це право не зареєстроване в державному реєстрі прав власності на об'єкти нерухомого майна; питання відносно права власності на зазначені будівлі є спірним, так як це питання зараз розглядається в декількох судових справах; права позивача оспорюваним рішенням не порушуються, так як цим рішенням 3-й особі надається лише дозвіл на розробку проекту відведення, і ще не надається в оренду земельна ділянка.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав:

Рішенням постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Асоціація спеціалістів в аграрній сфері «Третейська ініціатива»від 10.11.2005 по справі № 1/05-кр (далі –рішення третейського суду) за позивачем було визнано право власності на будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 20-г та 20-ж.

На підставі ухвали господарського суду Луганської області від 01.08.2006 № 1/05-кр позивачу був виданий наказ господарського суду від 01.08.2006 № 1/05-кр про визнання за позивачем права власності на вищевказані об'єкти нерухомості.

Рішенням господарського суду Луганської області від 15.02.2006 по справі 14/315пн закритому акціонерному товариству «Фінансист»(3-й особі) було відмовлено у визнанні права власності на будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 20-г та 20-ж.

Рішення суду було мотивоване безпідставністю позовних вимог.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 06.05.2006 по справі № 14/315 рішення господарського суду від 15.02.2006 було скасоване та за 3-ю особою було визнане право власності на будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 20-г та 20-ж.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.06.2006 по справі № 14/315пн постанова Луганського апеляційного господарського суду від 06.05.2006 була скасована та залишено в силі рішення господарського суду від 15.02.2006 (яким 3-й особі відмовили у визнанні прав власності за безпідставністю вимог).

05.09.2006 Луганською міською радою приймається оспорюване рішення № 9/37, яким закритому акціонерному товариству «Фінансист»(третій особі по справі) надається згода на розроблення проектів відведення земельних ділянок площею 0,8502 га за адресою: вул. Оборонна, 20-г під розміщені будівлі та споруди, будівництво та розміщення будівель та споруд адміністративно-побутового призначення та площею 1,0502 га за адресою: вул. Оборонна, 20-ж» під розміщені будівлі та споруди, будівництво та розміщення будівель та споруд адміністративно-побутового призначення.

Підставами прийняття оспорюваного рішення (як зазначено в самому рішенні) були:

§          клопотання ЗАТ «Фінансист»(3-ї особи):

-          про надання йому дозволу на реконструкцію будівель та споруд, розташованих за адресою: вул. Оборонна, 20-г та 20-ж;

-          про передачу в оренду на 49 років земельної ділянки на якій розміщенні вказані будівлі та споруди (які будуть реконструюватися).

§          дані про те, що будівлі та споруди, розташовані за адресою: вул. Оборонна, 20-г та

20-ж, належать ЗАТ «Фінансист» (3-ій особі) на підставі рішення Луганського апеляційного господарського суду від 06.05.2006 по справі № 14/315пн.

Таким чином, відповідач надаючи 3-й особі згоду на розроблення проектів відведення земельних ділянок вважав, що 3-тя особа є власником нерухомості, яка розташована на цих земельних ділянках, на підставі постанови Луганського апеляційного господарського суду від 06.05.2006.

Однак, як зазначалося вище, постанова Луганського апеляційного господарського суду від 06.05.2006 була скасована Вищим господарським судом України 22.06.2006, тобто більш ніж за 2 місяці до прийняття відповідачем оспорюваного рішення (05.09.2006).

Рішенням третейського суду від 10.11.2005 за позивачем було визнано право власності на будівлі та споруди, розташовані на земельних ділянках відносно яких відповідачем прийнято оспорюване рішення.

Зазначене рішення третейського суду по суті було підтверджено ухвалою господарського суду Луганської області від 01.08.2006 № 1/05-кр та наказом господарського суду Луганської області від 01.08.2006 № 1/05-кр про визнання за позивачем права власності на вищевказані об'єкти нерухомості.

Вищевказані судові акти на час розгляду справи не оспорені та не скасовані.

Таким чином, позивач набув права власності на об'єкти нерухомості, які розташовані на земельних ділянках відносно яких відповідачем прийняте оспорюване рішення.

Згідно ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка придбала будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення,  у  розмірах, встановлених договором.

Якщо договором про відчуження будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

Якщо будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування (ч. 2 ст. 377 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування –на підставі договору оренди.

Таким чином, за положеннями Цивільного кодексу України до позивача, як власника будівель та споруд переходить право власності або користування земельними ділянками на яких розташовані ці будівлі та споруди, а за положеннями Земельного кодексу України це право може переходити.

У будь-якому разі лише власник будівель та споруд має право на оформлення проектів відведення або іншої документації, яка стосується надання у користування земельної ділянки, на якій розташовані його об'єкти нерухомості, так як ніхто інший в силу закону не може претендувати на цю земельну ділянку крім нього (власника) або без його згоди.

Разом з цим, рішенням, що оспорюється, відповідач надав згоду на розроблення проектів відведення земельних ділянок 3-й особі, помилково вважаючи її власником об'єктів нерухомості, розташованих на цих земельних ділянках.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

    1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

    2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

    3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

    4) безсторонньо (неупереджено);

    5) добросовісно;

    6) розсудливо;

    7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

    8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

    10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В ході розгляду справи судом встановлено, що оспорюване позивачем рішення відповідача, не відповідає усім вищевказаним вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.

Зокрема, воно прийняте:

-          у супереч вимог вищенаведеного цивільного та земельного законодавства, яким встановлюється право власника будівлі на користування земельною ділянкою, на якій розташовані його об'єкти нерухомості;

-          необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (оспорюване рішення прийняте на підставі нечинного судового рішення).

Оспорюване рішення порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, так як воно прийняте з метою надання 3-й особі в користування земельних ділянок, на яких розташована нерухомість позивача.

Доводи третьої особи, якими він заперечує проти позову (про те, що позивач не набув права власності на об'єкти нерухомості, так як це право не зареєстроване в державному реєстрі; що питання відносно права власності на зазначені будівлі є спірним, так як це питання зараз розглядається в декількох судових справах; що права позивача оспорюваним рішенням не порушуються, так як цим рішенням 3-й особі надається лише дозвіл на розробку проекту відведення, і ще не надається в оренду земельна ділянка) не приймаються судом до уваги в зв'язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю.

Доводи 3-ї особи про те, що право власності на нерухомість виникає з моменту його реєстрації в державному реєстрі прав власності на об'єкти нерухомого майна (не зважаючи на визнання права власності судом) є безпідставними та алогічними (якщо права ще не існує то нічого реєструвати в реєстрі).

Право власності спочатку виникає (за яких-то підстав, наприклад за рішенням суду), а потім вже це право реєструється в державному реєстрі прав власності на об'єкти нерухомого майна.

Доводи 3-ї особи про спірність вищевказаних об'єктів нерухомості не приймаються судом до уваги, так як вищевказаними судовими актами, які не оспорені та не скасовані, право власності на ці об'єкти нерухомості вже визнано за позивачем.

За таких обставин, рішення відповідача від 05.09.2006 № 9/37 підлягає визнанню недійсним.

Витрати позивача на державне мито в сумі 3,40 грн. підлягають відшкодуванню з місцевого бюджету м. Луганська.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати недійсним рішення Луганської міської ради від 05.09.2006 № 9/37 «Про надання закритому акціонерному товариству «Фінансист»згоди на розроблення проектів відведення земельних ділянок під розміщеня будівлі та споруди, будівництво та розміщення будівель та споруд адміністративно-побутового призначення за адресою: вул. Оборонна, 20-г та під розміщені будівлі та споруди, будівництво та розміщення будівель та споруд адміністративно-побутового призначення за адресою: вул. Оборонна, 20-ж».

3.          Стягнути з міського бюджету м. Луганська на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Оптос», м. Красний Луч Луганської області, вул. Магістральна, 39, ідентифікаційний код 33685511, витрати на державне мито в сумі 3,40 грн.

23 березня 2007 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови. Постанова, оформлена відповідно до ст. 163 КАСУ підписана 28 березня 2007 р.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подана сторонами протягом 10 днів з 28 березня 2007 р. до апеляційного господарського суду через господарський суд Луганської області.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів  після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                               В.В. Корнієнко